1.11.25. Резервуари, цистерни чи діжки влітку мають заповнюватися спиртом не більше ніж на 95 % об'єма, а взимку не більше ніж на 97 % об'єма.
1.11.26. Не допускається:
а) наливання автоцистерн та діжок спиртом за допомогою відер та інших посудин та зливання спирту без шланга;
б) закручування та відкручування металевих пробок інструментом, який утворює іскри.
1.11.27. Діжки зі спиртом укладаються рядами, пробками догори, з прокладинкою між рядами та підклинюванням крайніх рядів. Протягом транспортування діжки мають бути надійно закріплені. Бутелі зі спиртом слід розміщувати у спеціальних ящиках, дерев'яних гратчастих облямівках чи корзинах.
1.11.28. Перед початком робіт особи, які беруть участь в операціях з переміщення спирту, мусять бути проінструктовані з методів безпечної роботи. Усі робітники, зайняті на роботах з етиловим спиртом, мають знати його фізико-хімічні властивості та токсикологічні характеристики відповідно до додатка 11. Приймання, зливання та відпускання спирту здійснюється під безпосереднім наглядом відповідальної особи, яка призначається керівником підприємства. При роботах, пов'язаних з переміщуванням спирту (відпускання, зливання, транспортування) слід виконувати вимоги із запобігання виникненню та накопиченню зарядів статичної електрики, викладені у розд.10.4 ч.1 цих Правил .
1.11.29. Наливальні та зливальні пристрої для спирту, естакади, металеві сходи до них мають бути заземлені згідно з вимогами розд. 10.4 ч.1 цих Правил .
1.11.30. Залізничні цистерни, автоцистерни і металеві діжки, у які робиться наливання (зливання) спирту, мусять надійно приєднуватися до заземлювача, а також мати заземлювальні з'єднання з наливним шлангом.
1.11.31. Наконечники шлангів мусять бути виготовлені з металу, який не дає іскор при ударі (бронза, мідь, алюміній).
1.11.32. Труба чи шланг, який подає спирт до резервуарів, залізничних та автоцистерн, не повинен доходити до дна на 0.2 м до кінця наконечника.
1.11.33. Робота усередині спиртових місткостей має проводитися згідно з розд. 7 ч.1 цих Правил.
1.11.34. Використання спиртової тари для зберігання та перевезення інших рідин не допускається.
1.11.35. Для чищення резервуарів слід злити спирт і видалити осад, який випав, вручну ємкостями з кольорового металу. Відкрити всі люки, спочатку верхні , а потім нижні, відокремити всі підвідні трубопроводи, зняти дихальний клапан. Для пропарювання резервуарів пару при температурі 60-70 º С підвести через нижній люк и вести пропарювання до повного видалення парів спирту. Наявність парів виявити за допомогою газоаналізатора.
2. ВИРОБНИЦТВО З УТИЛІЗАЦІЇ ВІДХОДІВ
2.1. Цех упарювання барди
2.1.1. Цех упарювання барди мусить розташовуватися в окремій будівлі або у будівлі, яка прилягає до спиртового заводу. В останньому випадку він має відділятися від заводу стіною з матеріалу, який не горить.
2.1.2. На оглядних та мірильних склах корпусів випарювальних апаратів, які працюють під тиском, мусять бути встановлені захисні сітки.
2.1.3. Процеси випарювання, а також підтримуваня рівня барди у випарних апаратах мусять здійснюватися автоматично.
2.1.4. Кислотне очищення (виварювання) випарних апаратів від накипу (для запобігання накопичення водню) мусить здійснюватися при постійному відсмоктуванні газів вакуум-насосом або вентилятором, згідно зі спеціальною інструкцією, затвердженою власником підприємства.
2.1.5. Подавання розчинів кислот та лугів у випарні апарати для виварювання мусять здійснюватися по трубопроводах.
2.1.6. Під час виварювання, після виварення соляною кислотою та під час огляду корпусів для запобігання вибуху не дозволяється користуватися відкритим вогнем. Виварювання повинне проводитися під наглядом відповідальної особи.
2.1.7. Під час чищення корпусів випарників у них вентилятором має подаватися чисте повітря.
2.1.8. Відведення пари та газів з випарювальних установок мусить здійснюватися крізь барометричний конденсатор, а гази, що утворюються протягом процесу випарювання та не конденсуються (вуглекислота, аміак тощо), після очищення слід викидати в атмосферу крізь труби, виведені згідно з вимогами розд. 6.6 ч.1 цих Правил.
2.2. Виробництво кормових дріжджів на барді
2.2.1. Технологічне устаткування, встановлене у цеху, мусить бути споряджено накривками, які виключають можливість поширення у приміщенні цеху дріжджів, продуктів їхньої життєдіяльності і розпаду, або споряджено місцевими відсмоктувачами. Дріжджогенератори та інші технологічні посудини і апарати, розташовані у приміщенні цеху, мусять споряджуватися повітряними витягувачами. Переріз витягувачів повинен цілком забезпечувати видалення газів, які утворюються, та усього повітря, що подається для аерування або перемішування середовища.
2.2.2. Повітря, яке викидається в атмосферу з технологічних апаратів та приміщень цеху кормових дріжджів, попередньо слід очищувати за допомогою абсорберів, скруберів та інших пристроїв.
2.2.3. Резервуари для зберігання гарячої барди, приготування та зберігання живильного середовища, засівних дріжджів, дріжджової суспензії та інші, що зазнають дезинфекцію парою у герметично закритому стані, мусять бути обладнані вакуум-переривниками. При дезинфекції апаратури та комунікацій гострою парою піднімати в них тиск вище 0,07 МПа (0,7 кгс/кв.см) не допускається.
2.2.4. Люки у верхніх накривках технологічних збірників під час роботи мусять бути щільно закриті. Для обслуговування збірників мусять бути змонтовані площинки з перилами та огорожами.
2.2.5. Приготування розчинів дезинфікуючих речовин має проводитися у спеціально виділеному приміщенні і подаватися у цех у кількостях, що не перевищують змінної потреби. Роботи, пов'язані з приготуванням розчинів кислот, лугів та живильних солей, повинні проводитися згідно з розд. 3.2 ч. 2 цих Правил.
2.2.6. Вимоги безпеки при експлуатації сепараторів викладено у розд. 3.4 ч.2 цих Правил.
2.2.7. Жолоби для транспортування сепарованих дріжджів та вторинної барди мусять бути щільно зачинені.
2.2.8. Розпилювальні сушарки мають розташовуватися в окремому ізольованому приміщенні.
2.2.9. У приміщеннях сушильного відділення не можна допускати накопичення дріжджового пилу.
2.2.10. Розпилювальні сушарки та допоміжне обладнання до них мусять бути споряджені надійно працюючими регулювальними пристроями, контрольно - вимірювальними, фіксуючими та вказівними приладами для замірювання температури, тиску, витрати та інших параметрів. Усі прилади повинні розміщуватися на пульті управління.
2.2.11. Автоматичне регулювання процесу сушіння повинно передбачати блокування роботи розпилювального механізму з дозуванням дріжджової суспензії на розпилювання і роботу топки.
2.2.12. Розпилювальні сушарки мусять бути споряджені попереджувальною технологічною і аварійною сигналізацією на випадок виникнення неполадок у роботі окремих вузлів (забивання тракту пневмотранспорту або циклонів, підвищення температури сушильного агента до і після сушіння, поява ознак іскрення або загоряння дріжджів тощо). Опріч сигналізації автоматика має зменшувати або припиняти подавання сушильного агента чи палива у топку при підвищенні температури чи загорянні.
2.2.13. Сушильна камера розпилювальної сушарки та її допоміжне устаткування (газоходи, накривка сушильної башти, циклон, бункери товарних дріжджів тощо) мусять мати запобіжні вибухові клапани. Не допускається у приміщеннях пакування дріжджів та складів очищування стін та устаткування за допомогою обдування стисненим повітрям.
2.2.14. Приміщеннядлясушіннядріжджівнарозпилювальній, вальцьовійсушаркахповинніобладнуватисяавтоматичноюпожежноюсигналізацією, автоматичнимиустановкамипожежогасіння. Сушильнікамериіциклонирозпилювальноїсушаркиповиннібутизабезпеченісистемоюпарогасіння.
2.2.15. Для захисту від можливих розрядів статичної електрики вся апаратура транспортно-технологічного устаткування, металеві частини фільтрів для пилу, резервуари для мазуту, повітряні компресори та інше устаткування цеху, розташоване як усередині приміщення, так і зовні нього, має бути заземлено згідно з вимогами розд.10.4.10 ч.1 цих Правил .
2.2.16. Роботи усередині дріжджовирощувальних апаратів мусять проводитися згідно з вимогами розд. 7.2.2 ч.1 цих Правил.
2.2.17. У випадку загоряння дріжджів або виявлення неполадок, пошкоджень в обладнанні сушильної установки її повинно бути негайно зупинено.
2.2.18. Протягом роботи топки розпилювальної сушарки не допускається ведення процесу с недопалом. Розрахунок топки мусить робитися на підвищені коефіцієнти надлишку повітря. Протягом роботи котельної на природньому газі слід здійснювати подавання частини димових газів від котлів у камеру змішування теплогенератора сушарки для зниження вмісту кисню у сушильному агенті та запобігання загоряння дріжджів у сушарці.
2.2.19. У приміщеннях сушильного відділення, циклонів, пакування,гранулювання, складу готової продукції повинно проводитися прибирання пилу не рідше одного разу на тиждень,за затвердженим власником графіком. Накопичення дріжджового пилу у виробничому приміщенні, на електроустаткуванні, опалювальних приладах, паропроводах недопустиме. Вентиляція приміщень повинна відповідати вимогам розд. 6.6.3 ч.1 цих Правил.
2.3. Виділення хлібопекарних дріжджів з бражки та кормових дріжджів з барди
2.3.1. Вимоги безпеки до сепараторів викладено у розд. 3.4 ч.2 цих Правил. У середовищах, підкислених соляною кислотою, можливо застосування сепараторів, барабани яких виготовляються з титанових сплавів, марок А1-ВВС і А1-ВСЖ-2 і марок СОС-501Т2 і СДС-531ТО1.
2.3.2. Фільтраційне та формувально-пакувальне відділення, відділення складування і зберігання дріжджів мають відповідати відповідним вимогам розд. 3.5, 3.7, 3.8 ч.2 цих Правил.
2.3.3. Пресувальне та формувально-пакувальне відділення, відділення для сушіння (нестандартних) дріжджів, миття салфеток мусять розміщуватися в ізольованих приміщеннях.
2.3.4. Вимоги безпеки до фільтр-пресів викладено у розд. 3.5.2 ч.2 цих Правил. Під рамами фільтр-преса мусить бути встановлено бункер для скидання дріжджової маси. Подавання на формувальну машину пресованих дріжджів повинно бути механізовано.
2.3.5. Мішальні машини під час роботи мусять бути щільно закриті. Кришка формувально-пакувальної машини повинна мати блокіровку, яка виключає можливість вмикання машини при відкритій накривці.
2.3.6. Подавання дріжджів до формувально-пакувальної машини руками та дерев'яними пристосуваннями не дозволяється.
3. ВИРОБНИЦТВО ХЛІБОПЕКАРНИХ ДРІЖДЖІВ
3.1. Приймання і зберігання меляси, кукурудзяного екстракту, кислот та інших рідких матеріалів
3.1.1. Приймання та зберігання меляси повинно відповідати вимогам розд. 1.4 ч.2 цих Правил.
3.1.2. Приймання і зберігання кукурудзяного екстракту, олеїнової та сірчаної кислот, аміакової води, лугів та інших агресивних рідин повинно відповідати вимогам розд. 6.2.2 ч.1 цих Правил.
3.1.3. Насосні станції для перекачування кукурудзяного екстракту олеїнової кислоти та інших рідких матеріалів має бути розміщено у закритих приміщеннях.
3.1.4. Приймальні цистерни мусять мати огорожу висотою не менше 1 м і сходи з перилами до верхніх люків.
3.1.5. На цистернах для зберігання кислот, лугів та інших їдучих рідин мусять бути попереджувальні написи.
3.1.6. Цистерни для зберігання кукурудзяного екстракту, аміакової води, сірчаної і олеїнової кислот та інших рідких материалів мусять мати повітровики для відведення газів у атмосферу, датчики рівня, автоматичне блокування верхнього рівня або переливні пристрої.
3.1.7. Сховища повинні мати перевірені запірні пристрої, що надійно працюють.
3.1.8. Зачищення транспортних цистерн з-під сірчаної кислоти, аміакової води, лугів та інших їдучих рідин робити не дозволяється.
3.1.9. Роботи усередині цистерн (огляд, очищення) мають робитися згідно з вимогами розділу 7.4 ч.1 цих Правил.
3.2. Підготування живильних, мийних та дезинфікуючих розчинів
3.2.1. Роботу із завантаження солей до апаратів для розчинювання і подавання у виробництво живильних солей, мийних засобів, дезинфікуючих розчинів та інших хімікатів має бути механізовано.
3.2.2. Апаратуру для приготування живильних, дезинфікуючих розчинів та дозувальні мірильники, насоси, трубопроводи і арматуру мусить бути виготовлено з кислотостійких матеріалів.
Бачки і трубопроводи лише для концентрованої сірчаної кислоти слід виготовляти з вуглецевої сталі.
3.2.3. Зовнішню поверхню апаратів для приготування живильних средовищ, збірників, мірильників і трубопроводів має бути ізольовано згідно з вимогами п. 8.2.3 ч.1 цих Правил.
3.2.4. Апарати, збірники і мірильники повинні мати накривки з люками. Люки мусять бути легкими, зачинятися надійно та швидко. Коли висота апарата більше двох метрів окрім верхнього люка (на кришці) має бути й нижній люк.
3.2.5. Апарати для розчинювання і розводження меляси і солей мусить бути споряджено мішалками. Приводи мішалок мусять бути споряджені запобіжними пристроями, які запобігають можливості випадкового їх увімкнення.
3.2.6. Усі збірники у відділенні підготування живильних середовищ мусять бути споряджені вимірювачами рівня і кранами для відбирання проб.
3.2.7. Покажчики рівня з циліндричними склами мусять бути захищені пристосуваннями (металевими трубками з прорізами чи іншими пристроями), які забезпечують безпеку персоналу обслуги.
3.2.8. Для запобігання перелива агресивних та їдких рідин апарати у відділенні підготування живильних солей мусять мати блокування верхнього рівня і сигналізацію, а в окремих випадках – переливні пристрої.
3.2.9. Для нагрівання і кип'ятіння меляси, її розчинів, кукурудзяного экстракту та інших рідин слід використовувати лише спеціальне устаткування: пастеризатори і стерилізатори.
3.2.10. Пастеризатор мусить бути споряджено справним запобіжним клапаном, відрегульованим на дозволений тиск, та редукційним клапаном з манометром на підвідному паропроводі.
