Переносити або навіть підіймати склянки з агресивними реактивами за шийку посудини не дозволяється.
5.2.5. Доставлені у лаборантську реактиви розміщують у призначених для них місцях.
5.2.6. Для одержання розчинів із концентрованих кислот необхідно лити кислоту у воду, а не навпаки, постійно перемішуючи. Розчинення концентрованої кислоти у воді (особливо, сульфатної) супроводжується сильним нагріванням і розбризкуванням рідини, що може призвести до опіків.
5.2.7. Для розбавлення концентрованих кислот, їх змішування, а також для змішування речовин, що супроводжуються віділенням теплоти, потрібно користуватися хімічним тонкостінним скляним або фарфоровим посудом.
5.2.8. Щоб уникнути опіків порожнини рота, а також отруєння, забороняється набирати розчини кислот, лугів та інших агресивних рідин у піпетку ротом. Для засмоктування цих речовин потрібно користуватися піпетками з різними пастками та гумовою грушею.
5.2.9. Розчиняти луги слід у фарфоровому посуді, повільно додаючи до води невеликі порції лугу при безперервному перемішуванні. Шматочки лугу можна брати тільки пінцетом або щипцями.
5.2.10. Великі шматки їдких лугів потрібно розколювати на дрібні в спеціально відведеному місці.
5.2.11. Під час всіх операцій з кислотами і лугами треба обов’язково застосовувати засоби індивідуального захисту: халат та гумовий фартух, гумові рукавиці, захисні окуляри тощо.
5.2.12. Відпрацьовані кислоти і луги слід збирати в спеціально призначений посуд окремо і зливати в каналізацію тільки після нейтралізації.
5.2.13. Розлиті кислоти або луги необхідно негайно засипати піском, нейтралізувати і після цього прибрати.
5.3. Правила безпечної роботи з металічним натрієм
5.3.1. Лужний метал натрій енергійно взаємодіє з водою, при цьому виділення водню супроводжується вибухом. Тому під час роботи з металічним натрієм слід бути особливо обережним.
5.3.2. Не можна допускати, щоб натрій мав контакт з водою, вологими предметами, органічними сполуками, що містять хлор, твердим оксидом карбону(ІУ) (сухим льодом).
5.3.3. Всі роботи з металічним натрієм треба виконувати на піддонах у витяжній шафі, використовуючи захисні окуляри і гумові рукавиці, віддалік від джерел води і тепла.
5.3.4. Не дозволяється працювати з натрієм за вологості в приміщенні більш ніж 60 %.
5.3.5. Зберігати металічний натрій необхідно в скляній тарі, яка щільно закрита пробкою, під шаром зневодненого гасу, парафіну або трансформаторного мастила. Банки зберігаються в металевому ящику з піском.
5.3.6. Виймати металічний натрій з тари, завантажувати його в апарати тощо треба лише сухим пінцетом або тигельними щипцями. Гас, парафін та трансформаторне мастило з поверхні металу витирають фільтрувальним папером.
5.3.7. Різати металічний натрій потрібно на фільтрувальному папері сухим і гострим ножем. Первинне різання натрію треба виконувати під шаром трансформаторного мастила або гасу для зняття верхнього пероксидного шару, оскільки внаслідок контакту пероксидних сполук з чистим металом на відкритому повітрі може бути вибух.
5.3.8. Відходи (обрізки) металічного натрію необхідно збирати в окремі банки із зневодненим гасом для наступного знищення в той самий день. Нагромаджувати залишки натрію не дозволяється.
5.3.9. Викидати залишки металічного натрію в каналізаційну раковину або тару для збирання сміття не дозволяється. Нейтралізація відходів натрію здійснюється відповідно до додатка 1.
5.3.10. Прилади і посуд, в яких можлива наявність частинок металічного натрію, треба спочатку промити етиловим спиртом і тільки після цього, коли весь метал розчиниться в ньому, можна промивати водою.
5.3.11. Для гасіння металічного натрію, що загорівся, треба користуватися порошковим вогнегасником, сухим піском, сухою магнезією або ковдрою. Не дозволяється застосовувати для гасіння лужних металів воду, пінні вогнегасники та оксид карбону(ІУ) (вуглекислоту).
5.4. Правила безпечної роботи з органічними розчинниками
На практичних заняттях в кабінеті хімії використовуються органічні розчинники, які мають значну токсичність і утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші: ацетон, бензин, бензол, етиловий, бутиловий і метиловий спирти тощо.
За ступенем небезпечності розчинники, що застосовуються в кабінетах хімії, належать до трьох груп:
-розчинники, що зумовлюють здебільшого гострі отруєння з переважаючим явищем наркозу - бензин, етиловий і бутиловий спирти, ацетон;
-розчинники більш токсичні, що спричиняють гострі отруєння - метиловий спирт (метанол) тощо;
-розчинники, що мають високу токсичність, крім гострих отруєнь спричиняють стійкі зміни функції кровоносних органів і нервової системи - бензол тощо.
За ступенем пожежної безпеки більшість з них належить до легкозаймистих.
5.4.1. Під час роботи з органічними розчинниками слід бути особливо обережним, роботу виконувати обов’язково у витяжній шафі.
5.4.2. Прилад, у якому демонструють дослід, пов’язаний з небезпекою вибуху, з боку учнів повинен бути захищений екраном із органічного скла. Експериментатор захищає очі окулярами або маскою з козирком із оргскла.
5.4.3. Перед початком роботи з легкозаймистими розчинниками всі пальники, що є у витяжній шафі, де виконується дослід, треба загасити, а електричні нагрівники - вимкнути.
5.4.4. Роботу, пов’язану з небезпекою загоряння, спалаху або вибуху, треба виконувати стоячи.
5.4.5. Нагрівання і перегонку легкозаймистих і горючих органічних розчинників дозволяється виконувати лише на водяній або паровій бані, використовуючи електронагрівники.
5.4.6. Не дозволяється виливати в каналізацію органічні роз-чинники.
Відпрацьовані рідини потрібно збирати у призначену тару, що герметично закривається, і знищувати в місцях, погоджених із органами санітарного та пожежного нагляду.
5.4.7. Кількість розчинників, що є одночасно в кабінеті хімії, не повинна перевищувати потреби для уроку, що проводиться.
5.4.8. Зберігати розчинники слід в товстостінному скляному посуді з притертою пробкою. Зберігати ці рідини в тонкостінному посуді не дозволяється.
5.4.9. Якщо в кабінеті хімії розлито невелику кількість органічних розчинників (до 0,05 л), треба загасити відкрите полум’я у всьому приміщенні і провітрити його.
5.4.10. У випадку аварії, коли розлито органічні розчинники у кількостях, більших за 0,05 л, необхідно:
- негайно вивести учнів з приміщення;
- загасити в приміщенні всі пальники і вимкнути електричні прилади;
- відчинити вікна або кватирки і зачинити двері;
- розлиту рідину засипати піском або тирсою, за допомогою дерев’яного совка або двох дерев’яних дощечок зібрати в тару і знешкодити в той самий день;
- провітрювання приміщення припинити тільки після того, як повністю зникне запах розлитого розчинника;
- під час прибирання користуватися захисними окулярами та гумовими рукавицями.
5.5 Правила електробезпеки
Поводження з електроприладами в кабінеті хімії потребує великої обережності й безумовного виконання правил електробезпеки відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98 “Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів”.
5.5.1. У кабінеті хімії треба використовувати електронагрівники закритого типу та інше електричне обладнання тільки заводського виготовлення. При експлуатації слід користуватися паспортом та інструкцієюзаводу-виготовлювача.
5.5.2. Усі електронагрівальні прилади повинні мати теплоізоляцію знизу і з боку стін. Як теплоізоляцію можна використати керамічні плити та інші негорючі матеріали з малою теплопровідністю.
5.5.3. Електроприлади, що перебувають в експлуатації, періодично оглядає особа, відповідальна за електрогосподарство; вона також перевіряє захисне заземлення, електропроводку і загальний стан електромережі. Якщо є порушення в стані електромережі, подача струму до робочих місць не дозволяється.
Виявлені пошкодження і порушення необхідно негайно усунути.
5.5.4. Подання струму через загальний рубильник до робочих місць і вимикання його після закінчення робіт виконує лише вчитель або особа, яка обслуговує електромережу навчального закладу.
5.5.5. Штепсельні розетки і встановлене обладнання можуть перебувати під струмом на час проведення дослідів. Після закінчення експерименту подача струму негайно припиняється.
5.5.6. Шафи з розподільними пристроями повинні бути замкнені на замок.
5.6. Правила користування витяжною шафою
5.6.1. Витяжну шафу вмикають не пізніше, ніж за 15 хв до початку роботи.
5.6.2. Стулки витяжної шафи під час роботи мають бути макси-мально закритими з невеликим зазором для тяги. Відкривати їх доз-воляється тільки на час використання встановлених у шафі приладів або в разі іншої потреби на висоту, зручну для роботи, але не більше, як половина висоти отвору.
5.6.3. Підняті стулки на час роботи у витяжній шафі закріплюють за допомогою наявних для цього пристроїв.
5.6.4. Якщо витяжна шафа має кілька стулок, то ті, якими не користуються, повинні бути закритими. У разі порушення цього правила знижується ефективність вентиляції.
5.6.5. Щоб запобігти проникненню шкідливих газів і пари з витяжної шафи до приміщення кабінету, вентиляцію треба відрегулювати так, щоб у шафі утворювалося невелике розрідження.
5.7. Правила роботи зі скляним лабораторним посудом та іншими виробами зі скла
5.7.1. Під час роботи на установці, виготовленій зі скла або з елементами зі скла, в умовах, коли є хоч невелика ймовірність аварії, необхідно обгородити всю установку захисним екраном із оргскла, а найнебезпечніші ділянки установки - металевою сіткою або металевим кожухом.
5.7.2. Під час збирання скляних приладів застосовувати підвищені зусилля не дозволяється. При з’єднанні окремих частин зі скла необхідно захищати руки тканиною.
Щоб полегшити збирання приладів, кінці скляних трубочок змочують водою, вазеліном або гліцерином.
5.7.3. Усі види механічної і термічної обробки скла слід виконувати з використанням захисних окулярів.
5.7.4. Щоб обрізати кусок скляної трубки або палички, необхідно зробити на ній надріз напилком або іншим інструментом, який ріже скло, після чого взяти трубку обома руками і легким натиском у напрямі, протилежному надрізу, зламати її.
Після розлому гострі кінці слід оплавити або обробити наждачним папером.
Якщо хімічні реактиви надійшли до кабінету хімії в ампулах, необхідно обережно зробити надріз, як у випадку зі скляною паличкою, відламати шийку ампули, тримаючи ампулу над лотком або іншою посудиною. Потім обережно пересипати або перелити вміст ампули у заздалегідь заготовлену склянку (наприклад, бром чи йод необхідно тримати в склянці із темного скла).
5.7.5. Кінці скляних трубок і паличок, що застосовують для роз-мішування розчинів та іншої мети, мають бути оплавлені.
5.7.6. Для змішування або розбавляння речовин, що супрово-джуються виділенням теплоти, а також для нагрівання хімічних речовин слід використовувати фарфоровий або тонкостінний скляний посуд.
Пробірки, круглодонні колби, фарфорові чашки можна нагрівати на відкритому вогні, плоскодонні колби і стакани слід нагрівати тільки на металевому розсікачі полум’я.
5.7.7. Посудину з гарячою рідиною не можна закривати притертою пробкою доти, поки вона не охолоне.
5.7.8. Щоб відкрити пробку в посудині, яку заїло, необхідно спочатку обережно постукати по обводу пробки знизу догори дерев’яним молоточком або брусочком. Якщо це не допомагає, потрібно обережно підігріти шийку посудини так, щоб не нагрілась вся пробірка. Нагрівати можна рушником, змоченим гарячою водою, обгорнувши ним шийку посудини або над полум’ям спиртового пальника, обертаючи посудину навколо осі, не доторкуючись до полум’я. Не можна нагрівати посудину над відкритим полум’ям, якщо в посудині містяться легкозаймисті, вибухонебезпечні або отруйні речовини.
5.7.9. Великі хімічні стакани слід піднімати двома руками так, щоб відігнуті краї (бортики) спиралися на вказівний та великий пальці.
5.7.10. Установку або окремі частини її, що перебувають під вакуумом, слід захищати дротяним екраном (сіткою); під час роботи користуватися захисними окулярами.
5.7.11. Скляні посудини, призначені для роботи під вакуумом, заздалегідь випробують на максимальне розрідження. Перед випро-буванням посудину потрібно обгорнути рушником або натягнути на неї металеву сітку. Такі самі заходи безпеки застосовують під час проведення фільтрування під розрідженням. Застосовувати плоскодонний посуд (перегонну колбу, приймач) у вакуумних установках і приладах не дозволяється.
5.7.12. Тонкостінну посудину під час закривання гумовою пробкою (наприклад, при влаштуванні промивалки) тримають за верхню частину шийки, пробку злегка повертають, руки при цьому захищають рушником.
5.7.13. Роботу з отруйними, вогне- і вибухонебезпечними речовинами, а також роботи, що проводяться під тиском або вакуумом, слід виконувати в приладах і посуді з високоякісного, термостійкого скла.
5.7.14. Нагріваючи рідину в пробірці або колбі, необхідно закріплювати їх так, щоб отвір пробірки або шийка колби були направлені в напрямі від себе і сусідів по роботі; при цьому посуд наповнюють рідиною не більше, ніж на третину об’єму. Протягом усього процесу нагрівання не дозволяється нахилятися над посудиною і заглядати в неї.
5.7.15. При нагріванні хімічних речовин в пробірці або колбі не дозволяється тримати їх руками, треба закріплювати в тримачі для пробірок або в лапці штатива (зажим повинен бути біля отвору пробірки).
5.7.16. Під час миття скляного посуду треба пам’ятати, що скло крихке, легко ламається і тріскається від ударів, різкої зміни температури. Для миття посуду щітками (“йоржами”) дозволяється направляти дно посудини тільки від себе або вниз.
6. ПРАВИЛА ЗБЕРІГАННЯ ХІМІЧНИХ РЕАКТИВІВ
6.1. Загальні вимоги
