ПРАВИЛА безопасности во время работ на воздушных линиях связи

17.8. У разі виявлення обірваного проводу фідерної лінії проводового мовлення напругою 120 В і 240 В необхідно підняти його на недоступну для доторкання висоту, користуючись при цьому діелектричними рукавичками та калошами, та повідомити про це керівника радіовузла.

17.9. Під час аварійних обходів в нічний час працівник повинен йти уздовж траси лінії зв'язку або проводового мовлення на відстані 5-10 м від крайнього проводу лінії, щоб уникнути наближення на небезпечну відстань до обірваного проводу.

18. ВИМІРЮВАННЯ ПЕРЕНОСНИМИ ПРИЛАДАМИ 18.1. Всі роботи, пов'язані з вимірюваннями переносними приладами, повинна проводити бригада, що складається не менше ніж з двох чоловік, один з яких призначається старшим. Старший повинен мати кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІV. Члени бригади повинні мати кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІІІ.

18.2. Всі роботи з вимірювальними приладами на повітряних лініях зв'язку та проводового мовлення необхідно проводити з врахуванням відповідних умов роботи, вимог попередніх розділів цих Правил, а також вказівок паспорта та інструкції з експлуатації приладу.

18.3. Під час вимірювань корпуси приладів, виготовлені з ізоляційного матеріалу, необхідно надійно ізолювати від землі, а металеві корпуси приладів та кожухи трансформаторів - заземлити.

18.4. Під час вимірювання або знімання показань приладів необхідно виключити можливість наближення працівників до деталей, які знаходяться під напругою.

18.5. Проводи для підключення переносних приладів і трансформаторів повинні бути одножильними і багатодротовими з ізоляцією, що відповідає напрузі кола, що вимірюється (дивись п.4.1.5.)

18.6. Підключення і відключення переносних приладів, що вимагають розриву електричного кола під напругою, слід виконувати з повним зняттям напруги.

18.7. Підключення та відключення вимірювальних приладів, що не вимагають розриву первинного електричного кола, допускається виконувати під напругою за умови застосування ізольованих проводів з високим опором електричної ізоляції і спеціальними наконечниками з ізольованими ручками. Довжина ізольованої ручки повинна бути не менше 200 мм.

18.8. Під час роботи з трансформаторами напруги необхідно спочатку зібрати всю схему по низькій напрузі, а потім підключити трансформатор з боку високої напруги. Роботу необхідно виконувати із застосуванням засобів індивідуального захисту: діелектричних рукавичок, калош, килимків та переносного приладу заземлення.

18.9. Вимірювання на опорі повітряної лінії може проводити один працівник, стоячи на кігтях та надійно закріпившись поясом за опору. Проводити вимірювання на повітряних лініях, стоячи на драбині, забороняється.

18.10. Забороняється проведення вимірювань на повітряних лініях з опор, що мають відкриті спуски заземлення.

18.11. Електричні вимірювання повітряних ліній, які зазнають небезпечних впливів ліній електропередавання або електрифікованих залізниць змінного струму, необхідно виконувати із використанням ЗІЗ: діелектричних рукавичок, калош, килимків та переносного приладу заземлення.

18.2. Проводити вимірювання під час грози, дощу, туману, снігопаду забороняється.

19. ПРОСОЧУВАННЯ СТОВПІВ АНТИСЕПТИКАМИ 19.1. Загальні положення 19.1.1. Під час проведення антисептичної захисної обробки дерев'яних опор повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення на підприємствах зв'язку слід вживати заходи із забезпечення безпеки таких робіт і додержуватись вимог ГОСТ 12.3.034-84 "ССБТ. Работы по защите древесины. Общие требования безопасности" [35], а також забезпечувати пожежну безпеку відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні [11].

19.1.2. Роботи з просочування дерев'яних опор антисептиками проводяться на спецпідприємствах або на відкритих спеціально обладнаних майданчиках підприємств зв'язку, до яких не повинні мати доступ сторонні особи та тварини.

Місце проведення робіт з просочування дерев'яних опор слід забезпечити бачками з питною водою, умивальниками, аптечкою з набором необхідних медикаментів.

19.1.3. Особи молодші 18 років до робіт з антисептиками не допускаються.

19.1.4. Антисептики, які застосовуються для просочування стовпів, антраценове і креозотове масло, сланцеве масло, фтористий натрій, хлористий цинк тощо – отруйні.

Антисептики, які потрапили до організму людини, можуть викликати отруєння, а в разі попадання на шкіру – різні захворювання.

19.1.5. Працівники, зайняті просочуванням дерев'яних опор антисептиками, повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту. В комплект ЗІЗ входять спецодяг та взуття, в тому числі комбінезони бавовняні та брезентові, прогумовані фартухи, брезентові рукавиці, шкіряні, кирзові та гумові чоботи, головні убори; рукавички гумові кислото-лугостійкі; окуляри захисні, респіратори або протигази ізолюючі.

З масляними антисептиками працювати в гумовому взутті забороняється.

19.1.6. Спецодяг необхідно зберігати в спеціальних шафах або спеціальних приміщеннях окремо від особистого одягу працівників.

19.1.7. Прання та лагодження забрудненого антисептиками спецодягу повинен виконувати спеціально навчені працівники у відповідності до інструкцій і вказівок органів санітарного нагляду.

19.1.8. Усі інструменти та пристосування для роботи з просочування стовпів: мірні кухлі, щітки, лопати, відра, казанки, бідони, бачки з антисептиком, готові бандажі тощо необхідно зберігати в окремому приміщенні в закритих ящиках.

19.1.9. Ручки щіток для обмазування стовпів, ручки відер, казанів, бідонів, молотків слід утримувати в чистоті.

19.1.10. Баки з питною водою повинні мати крани і щільно закриватися кришками. Встановлення баків з питною водою в приміщеннях, де готується і зберігається просочувальна паста, забороняється.

19.1.11. Працівники, які стикаються з антисептиками при просочуванні стовпів, повинні додержуватись правил особистої гігієни: не торкатися обличчя немитими руками, рукавами спецодягу або рукавицями; не брати немитими руками цигарки; перед їдою і після закінчення роботи обов'язково ретельно мити руки та обличчя з милом (по можливості прийняти душ), полоскати рот; не класти на просочену деревину ніяких речей, в особливості харчових продуктів.

19.1.12. Для захисту шкіри від шкідливої дії масляних антисептиків слід застосовувати спеціальні пасти (ИЭР-1 і ХИОТ-6).

Застосовувати для змазування шкіри вазелін та мазі, приготовлені на вазеліні, забороняється.

19.1.13. Кожному працівнику, зайнятому просочуванням стовпів та їх установленням, слід видати достатню кількість матеріалів для обтирання рук, забрудненої антисептиками тари та інструментів.

19.1.14. Роботи з просочування опор необхідно проводити за температурою повітря від 5 до 25 град. С.

Не допускається проводити роботи під час дощу, вітру і при температурі нижче 5°С.

19.2. Роботи з водорозчинними і масляними антисептиками 19.2.1. Наносити пасту на стовпи щіткою безпосередньо з відра для уникання надмірного розбризкування пасти забороняється.

Необхідно користуватися для цього мірним кухлем. При обмазуванні стовпів щітками слід остерігатися попадання бризок пасти на лице, руки, одяг та взуття.

19.2.2. Якщо паста недостатньо густа, то в неї слід обережно невеликими частками добавляти сухий антисептик або густу пасту. У випадку необхідності просіяти антисептик сито слід заключити в цупкий чохол, що перешкоджав би розпорошенню антисептика.

19.2.3. Під час роботи на холоді загуслу пасту розріджують гарячою водою. Розігрівання пасти на відкритому вогні забороняється.

19.2.4. Просочування вершин стовпів , що встановлюються заново, слід проводити на землі до встановлення їх в ями.

19.2.5. Просочування вершин вже встановлених стовпів необхідно виконувати з особливою обережністю, щоб уникнути розбризкування та попадання пасти на незахищені частини тіла.

У випадку попадання антисептика на шкіру необхідно негайно ретельно витерти, потім вимити уражене місце теплою водою з милом.

19.2.6. При розплавлюванні бітуму необхідно стежити за тим, щоб він не перегрівався. Перегрівання бітуму викликає його розпінення та самозаймання. Після розплавлювання бітуму вогонь в топці гасять.

19.2.7. Щоб уникнути опіків від бризок, переливати гарячий бітум з казана в казанок або відро слід обережно, переконавшись у відсутності в них вологи.

19.2.8. Додавати в розріджений бітум гас дозволяється тільки після того, як казанок з бітумом буде віднесений убік від топки. Перемішувати гас з розплавленим бітумом слід обережно, не допускаючи розбризкування.

19.2.9. Під час додавання в розплавлений бітум сольвент-нафти необхідно стояти з навітряного боку, щоб не вдихати її отруйних парів, які можуть викликати отруєння.

19.2.10. Переносити розплавлений бітум необхідно удвох на довгій та міцній палиці в казанку або відрі з кришкою. Займати при цьому вільну руку якою-небудь іншою ношею забороняється.

19.2.11. В разі просочення стовпів способом тривалого вимочення завантажувати стовпи та приставки в просочувальні чани слід обережно, щоб уникнути розбризкування розчину водорозчинного антисептика. Просочені приставки з чанів розвантажують за допомогою кліщів, які використовуються для перенесення стовпів, або за допомогою інших пристосувань. Стовпи необхідно виймати за допомогою спеціальних пристроїв (підіймальних кранів, контейнерів).

19.2.12. Під час просочування вершин опор, врубок і затесів, допросочування приставок і т.ін. підігрівати креозотове масло у відрі на відкритому вогні забороняється. Відро з креозотовим маслом слід обережно опустити в казан з киплячою водою.

19.2.13. Під час розігрівання креозотового масла для просочування траверс і приставок способом гаряче-холодних ванн необхідно стежити за температурою креозоту, що розігрівається, і не допускати його перегрівання (вище 95°С), щоб уникнути розпінення, переливання через край бака та самозаймання. Щоб полум'я з топок не вибивалось назовні, дверці топок слід щільно закривати. Невелику кількість траверс або приставок завантажують в масляний антисептик за допомогою захватів, тросів або кіл.

19.2.14. Біля просочувальних установок необхідно мати пінні вогнегасники і пісок в ящиках. Для гасіння масла, що горить, слід застосовувати тільки пінні вогнегасники.

19.2.15. Забороняється курити при роботах з масляними антисептиками (креозотовим і антраценовим маслами) та гасом.

19.2.16. Після закінчення робіт з метою попередження отруєння худоби розсипаний антисептик, що не піддається прибиранню, а також забруднену траву та залишки бандажів необхідно зібрати лопатами та закопати в яму на глибину не менше 0,5 м. Решта частина майданчика повинна бути перекопана.

19.3. Транспортування і зберігання антисептиків. Протипожежні заходи. 19.3.1. Антисептики необхідно транспортувати в міцній тарі, що щільно закривається та охороняє від розпорошення і попадання в них вологи.

Перевозити працівників в кузові автомашини, навантаженій антисептиками, забороняється.

19.3.2. Вага вантажу з антисептиками, що дозволяється переносити одному працівнику (чоловіку), не повинна перевищувати 16 кг.

19.3.3. Не дозволяється складати бочки та ящики з антисептиками безпосередньо на землю. Попередньо необхідно влаштувати підмостки із сухих дощок або деревини.

За відсутністю в польових умовах закритого спеціального приміщення бочки та ящики з антисептиками необхідно закривати брезентами, щоб захистити їх від вогкості.

19.3.4. Приміщення, в яких зберігають антисептик, повинні бути сухими та добре провітрюватись.

19.3.5. Готову антисептичну пасту слід зберігати на складі в посуді, що щільно закривається.

Креозотове масло необхідно зберігати в залізних бочках з обручами та нарізною пробкою; гас, сольвент-нафту, щоб уникнути їх випаровування, необхідно зберігати в спеціальному посуді з кришками, що щільно закриваються.

19.3.6. Бачки, бідони, кухлі та ящики з антисептиками не можна зберігати біля печей, димоходів, труб центрального опалення, радіаторів і т.ін.

19.3.7. В місцях зберігання антисептиків слід розвішувати пінні вогнегасники; поблизу штабелів з просоченими стовпами, приставками і т.ін. слід ставити діжки з водою.

20. ОБЛАДНАНЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ТИМЧАСОВИХ ЖИТЛОВИХ І ПІДСОБНИХ ФУРГОНІВ 20.1. Відповідальність за загальний стан фургонів (обладнання, розміщення, енергопостачання, пожежну безпеку) несе начальник дільниці, призначений наказом по будівельно-монтажному управлінню (БДУ) зв'язку.

20.2. За експлуатацію електрогосподарства фургонів несе відповідальність працівник, призначений наказом по БДУ і який має групу з електробезпеки не нижче ІІІ.

20.3. Працівник, відповідальний за експлуатацію електрогосподарства, повинен бути забезпечений перевіреними:

– діелектричними рукавичками, калошами, килимками;

– інструментом з ізольованими ручками;

– індикаторами напруги;

– захисними окулярами;

– запобіжним поясом;

– кігтями та лазами для залізобетонних опор.

20.4. Під час вибору місця для розташування фургонів необхідно враховувати, що фургони не дозволяється встановлювати:

– під лінією електропередавання напругою до 1000 В та ближче, ніж за 100 м від лінії електропередавання напругою понад 1000 В;

– поблизу складів горючо-мастильних матеріалів (ГММ);

– на відкритих підвищених місцях.

20.5. Освітлення фургонів може здійснюватись від місцевої електромережі або від власної електростанції.

20.6. До підключення повітряних електропроводів живлення до місцевої електромережі або власної електростанції необхідно виконати роботи:

– підготовити електропроводку всередині фургонів та між фургонами;

– перевірити наявність ізольованих вводів в фургони через загальний рубильник на ввідній опорі ;

– заземлити металеву обшивка фургонів.

20.7. Повітряну електропроводку до фургонів на території розташування фургонів необхідно виконувати ізольованим проводом.

20.8. У разі використання декількох фургонів живлення подається від стовпа електромережі (ввідна опора ) або власної електростанції ізольованим проводом через ввідний кронштейн до першого фургона. Потім ізольований провід або кабель прокладається всередині фургона, виводиться через кронштейн, встановлений на другому кінці фургона, підводиться до наступного фургона і т.д.

20.9. Ввід електропроводів в фургон здійснюється через трубку із ізоляційного матеріалу, яка повинна закінчуватись з внутрішнього боку фургона ізольованою втулкою, а із зовнішнього боку – ізольованою воронкою. Відстань між вводами електромережі та радіомережі повинна бути не менше 1,5 м.

20.10. У разі підключення проводів до місцевої електромережі відстань від проводів вводу при їх максимальному провисанні до поверхні землі повинна бути не менше 6 м над проїжджою частиною і 3,5 м за її межами .

Натягати повітряні електропроводи над дахами фургонів забороняється.

20.11. Коли довжина вводу більше 25 м, необхідно встановлювати біля фургона додаткову ввідну опору.

20.12. Для підключення фургона до електромережі на ввідній чи додатковій опорі необхідно встановити рубильник з плавким запобіжником, змонтованим в корпусі із ізоляційного матеріалу.

20.13. Заземлення фургонів слід виконувати відповідно до ПВЕ [42].

20.14. Підключення вводу до електромережі і підключення нульового проводу до болта заземлення фургона дозволяється проводити після огляду всього електрогосподарства (включаючи заземлення) представником місцевої електромережі сумісно з начальником дільниці зв'язку. У цьому разі оформляється акт, що підтверджує відповідність електричних пристроїв ПВЕ [42]. Підключення виконує представник електромережі або в його присутності особа, що обслуговує електрогосподарство фургонів із додержанням заходів безпеки. Напругу з електромережі у цьому разі необхідно зняти.

20.15. За наявністю власної пересувної електростанції електроенергія подається в фургони після проведення всіх підготовчих робіт, пов'язаних з поданням електроенергії в фургони та обладнанням захисного заземлення фургонів і електростанції.

20.16. Контур заземлення фургонів необхідно з'єднати провідником із пристроєм заземлення пересувної електростанції.

20.17. Під час обслуговуванні пересувної електростанції необхідно дотримуватись заходів безпеки, викладених в розділі 5.

20.18. Подання електроенергії від пересувної електростанції дозволяється тільки після огляду електрогосподарства фургонів начальником дільниці зв'язку та його письмового дозволу.

20.19. Металева обшивка фургонів, східці та поручні повинні мати між собою надійний електричний контакт.

20.20. В спеціальних фургонах (автомайстернях, вимірювальних) всі металеві частини, на які може потрапити напруга внаслідок пробою ізоляції, необхідно заземлювати.

20.21. Переносні лампи, які застосовуються для роботи в фургонах, повинні бути розрахованими на напругу не вище 42 В. Корпус знижувального трансформатора та його вторинна обмотка необхідно заземлювати. Живлення через автотрансформатори забороняється.

20.22. Під час роботи з електроінструментом і переносними електричними світильниками необхідно дотримуватись заходів безпеки, викладених в розділі 4.1.

20.23. Забороняється замість згорілих запобіжників ставити тимчасові перемички.

20.24. Забороняється застосовувати паперові абажури на світильниках, закривати абажури папером та іншими горючими матеріалами.

20.25. Якщо виявлено обірваний провід або напругу на металевих частинах фургона, необхідно рубильником, встановленим на ввідній опорі, відключити електромережу. Підходити близько до обірваного проводу і торкатися до нього без діелектричних захисних засобів (діелектричних рукавичок і калош) забороняється.

20.26. У разі виявлення обірваного проводу електромережі фургонів, обриву заземлення, несправності патронів, штепсельних розеток, вимикачів, а також наявності напруги на обшивці фургонів або поручнях східців, необхідно негайно повідомити про це особу, яка обслуговує електрогосподарство фургонів, або начальника дільниці зв'язку.

20.27. У випадку пропадання в фургоні електроосвітлення необхідно при виході із фургона для з'ясування пошкодження взути гумові чоботи. Під час спускання по східцях не можна триматися за металеві поручні східців, враховуючи, що на металевій обшивці фургона і поручнях східців може бути небезпечна напруга внаслідок обриву проводу електромережі.

20.28. Забороняється застосовувати в фургонах металеві печі, що не мають подвійних стінок.

20.29. В місцях розташування фургонів слід обладнати протипожежні щити. Кожний фургон повинен мати вуглекислотний вогнегасник.

20.30. В кожному фургоні повинна бути аптечка, укомплектована медикаментами та перев'язувальними засобами.

21. ПРОКЛАДАННЯ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ ЗВ'ЯЗКУ І ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ ЗА УМОВ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ МІСЦЕВОСТІ Під час проведення робіт на місцевості, забрудненій радіонуклідами, необхідно виконувати вимоги радіаційної безпеки, викладені в "Нормах радіаціної безпеки України НРБУ-97" [12] та "Инструкции по радиационной безопасности для 30-км зоны вокруг ЧАЭС" [45].

ДОДАТОК 1

до пункту 3.1.8

ПЕРЕЛІК РОБІТ З ПІДВИЩЕНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ (у відповідності до вимог пп.2, 3, 4, 5, 100, 108, 134 ДНАОП 0.00-8.02-93 "Перелік робіт з підвищеною небезпекою" [10])

1. Улаштування, переобладнання і ремонт перехрещень ліній зв'язку та проводового мовлення з лініями електропередавання будь-якої напруги, контактними проводами трамваїв і тролейбусів, електрифікованими залізницями, а також з фідерними лініями проводового мовлення І класу.

2. Улаштування, переобладнання і ремонт перехрещень ліній зв'язку та проводового мовлення з полотном залізниць і автомагістралей.

3. Підвішування та регулювання проводів ліній проводового мовлення на опорах електромережі.

4. Робота в місцях зближення повітряних ліній зв'язку і проводового мовлення з повітряними лініями електропередавання будь-якої напруги.

5. Робота в зоні впливу і на лініях, які зазнають впливу ліній електропередавання.

6. Підвішування і демонтаж проводів на повітряних лініях зв'язку та проводового мовлення, які зазнають впливу електрифікованих залізниць.

7. Встановлення і заміна опор, підвішування і демонтаж проводів, демонтаж ліній.

8. Робота біля стояків, встановлених на крутих та неогороджених дахах, у разі відсутності люка, трапа і тросового підходу поблизу стояка, на дахах будинків висотою більше 10 м, а також на дахах, покритих льодом або тонким шаром снігу.

9. Робота будівельних машин поблизу ліній електропередавання.

10. Улаштування щоглових переходів, заміна кінцевих, кутових, кабельних та інших складних опор.

11. Вирубання просік та заготівля стовпів , рубка та перенесення лісу, навантаження та розвантаження стовпів з залізничних платформ і автомобілів.

12. Навантаження та розвантаження залізобетонних опор і приставок.

13. Проведення земляних робіт поблизу місця проходження силових кабелів і трубопроводів та інших підземних комунікацій.

14. Підрізка крон дерев, які ростуть уздовж ліній зв'язку без кіл дистанційного живлення і ліній проводового мовлення ІІ класу.

15. Підрізка крон дерев, які торкаються кіл дистанційного живлення на лініях зв'язку і проводів проводового мовлення І класу або лежать на них.

16. Роботи на опорах сумісної підвіски проводів проводового мовлення та електромереж.

17. Робота на фідерних лініях проводового мовлення напругою понад 240 В.

Примітки.

1. Роботи по пп. 1-6,15-17 виконуються за нарядом-допуском (форма наведена в ПБЕ [5]).

2. Роботи по п. 7-13 виконуються за нарядом-допуском (форма наведена в додатку 13).

3. Роботи по п. 14 виконуються за усним розпорядженням керівника підприємства зв'язку з обов'язковим записом в журнал роботи бригади.

ДОДАТОК 2

до пункту 3.1.9

ПЕРЕЛІК МІНІМУМУ ЗАХИСНИХ ЗАСОБІВ, НЕОБХІДНИХ ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ 1. Основні захисні ізоляційні засоби:

– рукавички гумові, діелектричні;

– інструмент з ізольованими ручками;

– покажчики напруги;

– килимки гумові, діелектричні;

– калоші гумові, діелектричні.

2. Переносні заземлення.

3. Окуляри захисні.

4. Рукавиці робочі (брезентові).

5. Попереджувальні плакати.

6. Тимчасова огорожа.

7. Червоні прапорці.

8. Електричні ліхтарі з червоним світлом.

9. Запобіжні пояси.

10. Страхові канати.

11. Монтерські кігті.

12. Захисні каски.

13. Пояси рятувальні.

14. Драбини.

15. Спецодяг.

16. Протигази.

17. Респіратори.

ДОДАТОК 3

до пункту 3.1.13

К Н И Г А ЗАПИСУ РЕЗУЛЬТАТІВ ПЕРЕВІРКИ ІНСТРУМЕНТА ТА ЗАПОБІЖНИХ ПРИСТРОЇВ Дата

перевірки

Найменування інструмента або пристрою

Висновки про придатність інструмента або пристрою

Прізвище, ім'я та по батькові, підпис особи, яка перевірила

ДОДАТОК 4

до пункту 3.1.13

НОРМИ ТА ТЕРМІНИ ВИПРОБУВАНЬ ПІДІЙМАЛЬНИХ МЕХАНІЗМІВ І ПРИСТОСУВАНЬ (Витяг з ДНАОП 0.00.-1.03-93 "Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів" [2])

N

п/п

Назва механізмів, пристосувань

Випробне навантаження, кг під час періодичних випробуваннях

Тривалість статичних випробу-

Періодичність випробувань

статичне

динамічне

вань, хв

1

Лебідки ручні

1,5 Рн

1,1 Рн

10

1 раз на рік

2

Талі

1,5 Рн

1,1 Рн

10

3

Блоки та поліспасти

1,25Рн

1,1 Рн

10

4

Домкрати

1,25Рн

1,1 Рн

10

5

Канати (троси) сталеві

1,25Рн

—

10

1раз у 6 міс.

6

Канати пряди­в'яні, бавовня­ні, капронові

1,25Рн

—

10

7

Стропи, скоби, кільця й тому подібні присто­сування

1,25Рн

—

10

8

Запобіжні поя­си, страхуваль­ні канати

225

—

5

9

Монтерські кігті

135

—

2

10

Драбини дерев'яні

120

—

2

1 раз на рік

Вказівки і пояснення.

1. Рн – допустиме робоче навантаження, кг.

2. У разі незадовільних результатів статичних випробувань динамічні випробування не провадяться. Динамічні випробування полягають у повторних підійманнях та опусканнях вантажу.

3. Під час статичного випробування пробний вантаж повинен перебувати на висоті приблизно 100 мм від землі або підлоги.

4. Під час випробувань канати та ланцюги повинні витримувати випробне навантаження без розривів, помітного місцевого подовження (канати) та витягання окремих ланок (ланцюги).

5. Перед випробуванням підіймальні механізми необхідно перевірити (технічним оглядом) та у разі потреби відремонтувати.

6. Усі механізми та пристосування після капітального ремонту підлягають обов'язковому випробуванню незалежно від чергового терміну випробувань.

7. Гвинтові домкрати періодичним випробуванням не підлягають, а підлягають техничному огляду 1 раз на 3 місяці.

8. Випробування підіймальних механізмів та пристосувань слід провадити відповідно до вимог чинних ГОСТ, ДСТУ та Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів [2].

ДОДАТОК 5

до пункту 3.1.14

НОРМИ І ТЕРМІНИ ЕЛЕКТРИЧНИХ ВИПРОБУВАНЬ ЗАХИСНИХ ЗАСОБІВ (Витяг з Правил застосування та випробування засобів захисту, які використовуються в електроустановках [19])

Назва

Напруга

Періодичність

електро-

установок

випробувань

огляд

Кліщі ізолюючі

До 1000 В

1 раз

на 2 роки

1 раз

на 2 роки

Кліщі електровимірювальні

До 1000 В

1 раз

на рік

1 раз

на рік

Покажчики

напруги

До і вище

1000 В

1 раз

на рік

1 раз

на рік

Рукавички гумові, діелектричні

Усі напруги

1 раз

за 6 місяців

1 раз за 6 місяців

Боти гумові

діелектричні

Усі напруги

1 раз

на 3 роки

1 раз

на 3 роки

Калоші гумові,

діелектричні

До 1000 В

1 раз

на рік

1 раз

на рік

Коврики гумові,

діелектричні

Усі напруги

-

1 раз

за 6 місяців

Ізолюючі

підставки

До 10 кВ

-

1 раз

на 3 роки

Інструмент слюсарно-

монтажний з ізолюю-чими рукоятками

До 1000 В

1 раз

на рік

1 раз

на рік

Примітка. Усі захисні засоби необхідно оглядати перед застосуванням незалежно від строків періодичних оглядів.

ДОДАТОК 6

до пункту 3.2.7

ЗВІЛЬНЕННЯ ПОТЕРПІЛОГО ВІД ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ Дотик до частин, що проводять електричний струм та знаходяться під напругою, викликає у більшості випадків свавільне судорожне скорочення м'язів. Через це пальці, якими потерпілий тримає провід, можуть бути так сильно стиснуті, що звільнити провід з його рук стає неможливим. Якщо потерпілий продовжує торкатися до частин, що проводять електричний струм, необхідно перш за все швидко звільнити його від дії електричного струму. При цьому треба мати на увазі, що доторкатися до людини, яка знаходиться під струмом, без належних заходів перестороги небезпечно для того, хто надає допомогу. Тому першою дією того, хто надає допомогу, повинне бути швидке вимкнення частини устаткування, до якої доторкається потерпілий.

При цьому треба враховувати таке:

а) у випадку знаходження потерпілого на висоті відключення установки та звільнення потерпілого від електричного струму можуть привезти да падіння потерпілого з висоти; у цьому випадку треба вжити заходів щодо безпеки потерпілого при падінні;

б) при відключенні установки може бути одночасно вимкнене також електричне освітлення, в зв'язку з чим треба забезпечити освітлення від іншого джерела (ліхтар, факел, аварійне освітлення, акумуляторні ліхтарі тощо), але при цьому не затримувати відключення установки та надання допомоги потерпілому.

Якщо вимкнення установки не може бути здійснено досить швидко, необхідно вжити заходів по відокремленню потерпілого від частин, що проводять електричний струм, до яких він торкається.

Для відокремлення потерпілого від частин або дроту, що знаходяться під напругою до 1000 В, треба використовувати суху одіж, канат, дрюк, дошки або інші сухі предмети, які не проводять електричний струм. Використання для цих цілей металевих або мокрих предметів не дозволяється. Для відокремлення потерпілого від частин, що проводять електричний струм, можна також взятися за його одежу (якщо вона суха та відокремлюється від тіла потерпілого), наприклад, за поли піджака або пальта, уникаючі при цьому дотиків до оточуючих металевих предметів або частин тіла, які не прикриті одягом. Коли відтягають потерпілого за ноги, не слід торкатися його взуття або одягу без доброї ізоляції своїх рук, тому що взуття та одяг можуть бути вологими та бути провідниками електричного струму.

Для ізоляції рук той, хто надає допомогу, особливо якщо потрібно доторкнутися до тіла потерпілого, яке не прикрите одягом, повинен одягти діелектричні рукавички або обгорнути собі руки шарфом, надягти на руки суконного капелюха, опустити на руку рукав піджака або пальта, використати гумову матерію (плащ) або саму суху матерію. Можна також ізолювати себе, якщо стати на суху дошку або на яку-небудь іншу підстилку, що не проводить електричний струм, пакунок одягу тощо.

Для відокремлення потерпілого від частин, що знаходяться під

напругою, рекомендовано діяти по можливості однією рукою.

Якщо при відокремленні потерпілого виникають труднощі, треба

перерубати або перерізати дроти сокирою з сухим дерев'яним держаком або іншим відповідним ізольованим інструментом.

Продовження додатка 6

Проводити це треба з належною обережністю (не торкаючись дротів, перерізуючи кожен провід окремо, одягнувши діелектричні рукавички та калоші).

Для відокремлення потерпілого від частин або дроту, що знахо­дяться під напругою більше 1000 В, слід надіти діелектричні рука­вички і боти та діяти штангою чи ізолюючими кліщами, які розрахо­вані на відповідну напругу.

При цьому слід пам'ятати про небезпеку крокової напруги, якщо струмовідна частина (провід та ін.) лежить на землі. Тому після звільнення потерпілого від струмовідних частин слід винести його із цієї зони.

На лініях електропередачі, коли не можливо швидко відключити їх з пункту живлення, слід для цієї цілі провести замикання проводів накоротко, накинувши на них гнучкий провід. Провід повинен мати достатній переріз, щоб він не перегорів при проходженні через нього струму короткого замикання.

Перед тим як провести накид, один кінець провода слід заземлити (приєднати його до тіла металевої опори, заземлюючого спуску і т.ін.).

Для зручності накиду на вільний кінець провідника бажано закріпити груз. Накидати провід треба таким чином, щоб він не торкнувся людей, в тому числі того, хто надає поміч, та потерпілого. Якщо потерпілий торкається одного провода, то часто достатньо заземлити тільки цей провід.

У всіх випадках ураження електричним струмом виклик лікаря є обов'язковим незалежно від стану потерпілого.

Якщо потерпілий перебуває у свідомості, але до цього був у непритомному стані, його треба покласти у зручне положення (підстелити під нього або накрити його зверху чим-небудь з одягу) та до прибуття лікаря забезпечити повний спокій, безперервно спостерігаючи за диханням та пульсом. Ні в якому разі не дозволяти потерпілому рухатися, а тим більше продовжувати роботу, тому що відсутність тяжких симптомів після ураження електричним струмом не виключає можливості наступного погіршення стану потерпілого. У разі відсутності можливості швидкого виклику лікаря, необхідно швидко доставити потерпілого до медичного закладу, забезпечивши для цього необхідні транспортні засоби або носилки.

Якщо потерпілий знаходиться у непритомному стані, але з рівним диханням та пульсом, його слід рівно та зручно покласти, розпустити та розстебнути одяг, зробити приплив свіжого повітря, давати нюхати нашатирний спирт, окропляти його водою, та забезпечити повний спокій. Одночасно треба негайно викликати лікаря. Якщо потерпілий погано дихає - дуже рідко та судорожно (як вмираючий), - йому треба робити штучне дихання та масаж серця. Штучне дихання слід проводити безперервно як до, так і після прибуття лікаря. Питання про доцільність або марність подальшого проведення штучного дихання вирішує лікар.

ДОДАТОК 7

до пункту 7.5.3

Виділення кранів дозволяю –

керівник організації (цеха),

яка виділяє кран ______________

(посада)

Прізвище, ім'я та по батькові

________________________________

________________________________

(підпис)

"___ "____________199__р.

Організація, яка замовляє вантажопідіймальний кран

________________________________

________________________________

ЗАЯВКА НА ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНИЙ КРАН 1. Марка кранів та їх кількість ___________________________________________

2. На які числа _______________________________________________________

3. Характер робіт _____________________________________________________

4. Ділянка __________________________ об'єкт ___________________________

5. Відповідальна особа за безпечне проведення робіт з переміщення вантажу кранами:

1) Прізвище, ім'я та по батькові ________________________________________

Посвідчення № ___________________________________________________

Дата останньої перевірки знань " ____ " _____________________ 199__ р.

2) Прізвище, ім'я та по батькові ________________________________________

Посвідчення № ___________________________________________________

Дата останньої перевірки знань " ____ " _____________________ 199__ р.

6. Стропальник:

1) Прізвище, ім'я та по батькові ________________________________________

Посвідчення № ___________________________________________________

Дата останньої перевірки знань " ____ " _____________________ 199__ р.

2) Прізвище, ім'я та по батькові ________________________________________

Посвідчення № ___________________________________________________

Дата останньої перевірки знань " ____ " _____________________ 199__ р.

3) Прізвище, ім'я та по батькові ________________________________________

Посвідчення № ___________________________________________________

Дата останньої перевірки знань " ____ " _____________________ 199__ р.

7. Особливі відмітки:

а) робота краном поблизу ПЛ _______________________ м _________________

б) найменування організації, яка видала дозвіл на проведення робіт в охоронній зоні ПЛ напругою _______ кВ, № і дата видачі дозволу ___________________

в) Керівник організації (цеха) __________________________________________

(посада)

Прізвище, ім'я та по батькові __________________________________________

(підпис)

" ___ " ________________ 199__ р.

ДОДАТОК 8

до пункту 9.3.9

ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ ЗАГНИВАННЯ ДЕРЕВ'ЯНИХ ОПОР, ПРИСТАВОК ТА ПІДПОРІВ Контроль за станом основ опор, які просочені по всій довжині, проводиться зовнішнім оглядом і простукуванням. Здорова деревина під час простукування видає дзвінкий звук, гнила – глухий. За результатами зовнішнього огляду опори визначають необхідність перевірки ступеня загнивання деревини за допомогою щупа.

Контроль за станом основ опор, просочених бандажним способом, здійснюється в такій послідовності: опору необхідно відкопати на глибину 60 см, ретельно оглянути поверхню деревини за верхнім і нижнім краями бандажа. Потім на бандажі необхідно зробити по колу три надрізи на відстані 5-10 см від поверхні землі, відігнути в бік гідроізоляційний матеріал (толь, рубероїд) і зовнішнім оглядом та простукуванням визначити якість деревини. Якщо опора не пошкоджена, то деревину в тому місці, де знятий бандаж, знову покривають синтетичною пастою, закривають відігнутим куском гідроізоляційного матеріалу і покривають гідроізоляцією. Як гідроізоляцію використовують розчин бітуму, бітумну емульсію та розплавлений бітум.

Якщо опора згнила, то щупом визначають глибину загнивання. Для цього щупом по колу роблять декілька проколів ( але не менше трьох ) і визначають глибину загнивання в сантиметрах. Потім складають отримані величини, суму ділять на число проколів і отримують середню величину глибини загнивання опори. Після цього вимірюють довжину кола опори в місці проколів. Від отриманої довжини кола віднімають середню величину глибини загнивання, помножену на 6,3, та одержують довжину кола залишкової здорової частини опори. Мінімально допустима довжина кола залишкової здорової частини деревини визначається в табл. Д.8.1.

Таблиця Д.8.1

МІНІМАЛЬНО ДОПУСТИМА ДОВЖИНА КОЛА ОПОРИ БІЛЯ ПОВЕРХНІ ЗЕМЛІ ДЛЯ РІЗНОГО ТИПУ ЛІНІЙ

Висота, м

Кількість проводів

Довжина кола опори біля поверхні землі, см, у разі довжини прогону, м, для ліній типу

О

Н

У

ОУ

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

83,3

62,2

50

50

40

50

40

40

35,7

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

5,5

2

38,0

38

38

38

38

38

38

38

38

8

40,5

38

38

42

39,5

46,5

43,5

47,5

45,5

6,0

2

38,0

38

38

38

38

38

38

38

38

4

38,0

38

38

38

38

38

38

42,5

40,5

8

41,5

39

38

43

40

48

42,5

48,5

47

16

50,5

44,5

42,5

51

47,5

57

54

58

56,5

6,5

2

38,0

38

38

38

38

38

38

38

38

4

38,5

38

38

38

38

38

38

39

38

Продовження додатка 8

6

39,5

38

38

38

38

41

39

42

41

12

47,5

42

40

48

45

54

50

55

53

16

51,5

45

42

52

48

58

54

59

57

24

56,5

50

47

58

54

65

60

65

64

7,5

2

38,0

38

38

38

38

38

38

38

38

6

42,0

38

38

41

38

45

42

45

44

8

44,5

40

38

43

40

48

45

49

48

16

53,0

49

46

56

52

62

57

63

62

24

61,5

54

51

62

58

70

65

70

69

32

65,5

57

53

66

62

74

69

75

74

8,5

2

38,0

38

38

38

38

38

38

38

38

8

46,5

43

41

46

43

51

48

52

51

12

53,5

50

46

54

51

60

56

61

60

16

55,5

52

49

59

55

66

61

66

64

24

63,0

57

54

66

61

74

69

75

73

32

68,0

61

57

69

65

79

73

80

78

40

64

60

75

69

83

77

84

82

11,0

16

66,0

61

58

68

63

75

71

77

75

24

71,0

64

62

74

69

83

77

84

82

32

76,5

69

65

80

74

89

83

90

88

40

73

69

85

79

94

91

96

93

ДОДАТОК 9

до пункту 9.5.4

ГАБАРИТИ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ ЗВ'ЯЗКУ І ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ Таблиця Д.9.1

Відстань, не менше

Характеристика габариту

повіт-ряні лінії

лінії проводового мовлення (ПМ)

зв'язку

класу І