ПРАВИЛА безопасности во время работ на воздушных линиях связи

8.4.16. Довгомірні вантажі дозволяється транспортувати на навантажувачі тільки на відкритих територіях з рівним покриттям, у цьому разі спосіб захвату вантажу повинен виключати можливість його розвалення або падіння у бік; вантаж необхідно попередньо надійно ув'язати у пакет.

8.4.17. Максимальний подовжній схил шляху, по якому дозволяється транспортувати вантаж навантажувачем, не повинен перевищувати кута нахилу рами вантажопідйомника навантажувача.

8.4.18. Перед підійманням та опусканням вантажу автонавантажувач необхідно загальмувати.

8.4.19. Під час роботи із застосуванням навантажувачів забороняється:

– проводити профілактичне обслуговування або ремонт навантажувача з піднятими вантажозахоплювальними пристосуваннями (без страхування);

– підіймати на піддонах дрібноштучний вантаж вище захисного пристрою, що запобігає падінню вантажу на робоче місце;

– відривати примерзлий або затиснений вантаж, підіймати вантаж за відсутністю під ним просвіту для вільного проходу вилки, укладати груз краном безпосередньо на захвати навантажувача;

– перевозити на електронавантажувачі легкозаймисті рідини, а також кислоти, коли акумуляторна батарея розташована під навантажувальною платформою;

– здійснювати підіймання, опускання та нахил вантажу під час пересування навантажувача;

– швидко гальмувати автонавантажувач з вантажем;

– перевозити вантаж, піднятий на висоту більше 1 м;

– перевозити людей на підніжках та вантажній площадці навантажувача;

– ставати на вантаж, що підіймається, або підвішуватися до нього для урівноваження;

– стояти під вантажем, взятим на робочий пристрій підіймальника;

– нахиляти "від себе" при підійманні раму з вантажем на вилах;

– зштовхувати вантаж зі штабелю або підтягувати вантаж;

– залишати без нагляду навантажувач з працюючим двигуном;

– покидати пост керування навантажувачем при піднятому вантажі.

8.4.20. У разі появи підозрілих шумів, тріску та інших незвичних явищ в гідросистемі, а також неполадок в керуванні гідророзподільником або в інших місцях необхідно негайно зупинити двигун навантажувача та вжити заходи для визначення причин указаних явищ, повідомивши про це технічному керівнику. Роботи дозволяється продовжувати тільки після повного усунення помічених дефектів.

8.5. Перевезення стовпів гужовим транспортом. 8.5.1. У разі перевезення стовпів гужовим транспортом вози повинні мати гальмуючі пристрої (металеві колодки або ланцюги).

8.5.2. Навантажені на вози стовпи повинні бути надійно закріплені та ув'язані міцними вірьовками або ланцюгами.

8.5.3. Навантаження стовпів на вози та їх розвантаження вручну проводиться із застосуванням покотей та вірьовок.

8.6. Перенесення вантажів вручну 8.6.1. Гранична норма перенесення вантажів вручну по рівній та горизонтальній поверхні на одну людину не повинна перевищувати для жінок – 7 кг; для підлітків чоловічої статі від 16 до 17 років – 14 кг, від 17 до 18 років – 16 кг; для чоловіків старших 18 років – 30 кг. Гранична норма маси вантажу для жінок може бути 10 кг, якщо підіймання та перенесення вантажів чергується з іншою роботою до 2 разів на годину.

8.6.2. До маси вантажу, який підіймається та переміщується, додається маса упаковки та тари.

8.6.3. Сумарна маса вантажів, яка переміщується протягом робочої зміни, не повинна перевищувати 7000 кг для чоловіків, 2800 кг для жінок, для підлітків чоловічої статі від 16 до 17 років – 1152 кг, для підлітків чоловічої статі від 17 до 18 років – 1958 кг.

8.6.4. У разі переміщення вантажів на возиках чи в контейнерах зусилля, що прикладається, не повинно перевищувати 10 кг.

8.6.5. Переносити вантажі на носилках дозволяється на відстань не більше 50 м по горизонтальному шляху.

8.6.6. Під час перенесенні стовпа вручну працівників необхідно розставляти уздовж стовпа по росту. Нести стовп необхідно на однойменних плечах. Підіймати та скидати стовпи дозволяється одночасно по команді старшого.

8.6.7. Для перенесення дерев'яних стовпів на плечах потрібно:

При довжині стовпа, м

Кількість працівників

5 - 5,5

3

6 - 6,5

4

7,5

5

8,5

6

10,5

8

У разі перенесення дерев'яних стовпів інших розмірів кількість працівників визначається із розрахунку максимального навантаження 35-50 кг на одного чоловіка ("Гигиеническая классификация труда" [47]). Для перенесення вогких стовпів, вийнятих з води, просочених антисептиком заводським способом або виготовлених з твердих порід деревини, необхідно до зазначеної кількості працівників додавати по одному чоловіку.

8.6.8. Працівники молодші 18 років та жінки до перенесення стовпів вручну не допускаються.

8.6.9. Залізобетонні приставки дозволяється переносити тільки механізованим способом. Перенесення залізобетонних приставок на плечах не дозволяється.

9.БУДІВНИЦТВО ТА РЕМОНТ СТОВПОВИХ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ ЗВ'ЯЗКУ І ПРОВОДОВОГО МОВЛЕННЯ 9.1. Лісосічні роботи і заготівля стовпів 9.1.1. Під час виконання робіт, пов'язаних з самостійною заготівлею стовпів (рубка, звалювання, трелювання, вивезення, складування деревини тощо) повинні видаватися наряд та дотримуватися вимоги безпеки згідно з "Рекомендациями по безопасному проведению работ при вырубке, расчистке просек и заготовке столбов" [24].

9.1.2. Підрізання крон дерев, які ростуть уздовж ліній зв'язку та проводового мовлення, необхідно проводити відповідно до "Инструкции по технике безопасности при подрезке крон деревьев, растущих вдоль линии связи и радиофикации" [23], Правил охорони ліній зв'язку [43] та цих Правил.

9.1.3. Підрізання дерев з використанням драбин або телескопічної вишки необхідно виконувати бригадою у складі не менше двох чоловік. Уздовж ліній зв'язку, по колам яких не подається дистанційне живлення, а також уздовж ліній проводового мовлення напругою не вище 120 В підрізання крон дерев з землі за допомогою сучкоріза дозволяється виконувати одному працівнику.

9.1.4. У випадку, коли гілки дерев торкаються кіл дистанційного живлення на лініях зв'язку і проводів проводового мовлення І класу або лежать на них, роботи з підрізки гілок необхідно виконувати зі зняттям напруги з цих проводів та оформленням наряду.

Перед початком роботи необхідно за допомогою індикатора напруги переконатися в тому, що напругу з кіл дистанційного живлення та ліній проводового мовлення І класу дійсно знято.

9.1.5. Підрізання крон дерев, які ростуть уздовж ліній зв'язку без кіл дистанційного живлення і ліній проводового мовлення ІІ класу, дозволяється проводити без зняття напруги з лінії за усним розпорядженням технічного керівника підприємства і з обов'язковим записом в журнал роботи бригади.

9.1.6. Підрізання крон дерев необхідно проводити з приставної драбини. Верхні кінці тятив драбини повинні бути обладнані пристроєм для кріплення драбини до стовбура дерева, наприклад, металевими півкільцями, на кінцях і в середині яких повинні бути наварені гострі шипи.

9.1.7. Під час роботи на драбині застосування запобіжного пояса обов'язкове. Ланцюг пояса необхідно кріпити до стовбура дерева.

9.1.8. Під час роботи на драбині забороняється користуватися сокирою, електроінструментом, торкатися проводів ліній зв'язку та проводового мовлення.

9.1.9. Не дозволяється після закінчення робіт залишати підпилені та завислі крони і гілки. Виконавець робіт зобов'язаний очистити місце роботи від залишків різки гілок дерев.

9.2. Земляні роботи 9.2.1. Земляні роботи під час реконструкції або ремонту стовпових лінійних споруд повинні виконуватись за затвердженими кресленнями з додержанням вимог чинних Правил охорони ліній зв'язку [43]. На кресленнях повинні бути зазначені всі підземні споруди, розташовані уздовж траси лінії зв'язку (проводового мовлення) або які перехрещують її в межах робочої зони.

9.2.2. Проведення земляних робіт в межах міст та інших населених пунктів допускається тільки за наявністю письмового дозволу (ордера) від спецінспекції відповідних виконкомів районних Рад.

9.2.3. У разі проведення земляних робіт в зоні розташування підземних комунікацій ордер на розкопки видається тільки за наявністю письмового дозволу організації, яка відповідає за експлуатацію цих комунікацій. До дозволу повинен бути доданий план (схема) розташування комунікації із зазначенням типу, глибини закладення комунікації тощо.

До початку робіт необхідно викликати представника організації, відповідальної за експлуатацію цих комунікацій, провести шурфування та установити знаки, які зазначають місця розташування цих підземних комунікацій.

9.2.4. Проведення земляних робіт в зоні діючих підземних комунікацій необхідно здійснювати під безпосереднім наглядом керівника робіт, а в охоронній зоні кабелів, які знаходяться під напругою, або діючого газопроводу, крім цього, під наглядом працівників електро- ­або газового господарства.

9.2.5. Земляні роботи у межах смуги відведення позаміських автомобільних доріг, на вулицях дозволяється виконувати тільки після попереднього погодження технічних умов їх проведення відповідним дорожнім експлуатаційним підприємством та одержання у цього підприємства дозволу (ордеру) на виконання робіт разом зі схемою організації дорожнього руху, погодженою з органами державтоінспекції.

У випадку аварії ремонтно-відновні роботи дозволяється виконувати без такого погодження, але з обов'язковим викликом до місця робіт представника державтоінспекції або дорожнього експлуатаційного підприємства.

9.2.6. Якщо під час відкопування ями буде виявлена не зазначена на кресленнях підземна комунікація, то роботи на відповідній ділянці повинні бути негайно припинені до прибуття представника, у веденні якого знаходиться ця підземна комунікація.

9.2.7. У разі відкопування ям лопатами в слабкому грунті стінки ями необхідно укріплювати за допомогою дощок товщиною не менше 20 мм та розпорок з глибини:

– 1 м – в піщаних (у тому числі гравелістих) грунтах;

– 1,25 м – в супіщаних грунтах;

– 1,5 м – в глинистих, суглинистих та сухих лесових грунтах.

Після встановлення стовпа розпорки необхідно поступово знімати, починаючи знизу і підсипаючи в яму землю, яку через кожні 20-30 см обов'язково міцно утрамбовувати. При пливунах і мокрих лесових грунтах, коли розпорки виймати небезпечно через можливість обвалу грунту, ями засипають без розбирання кріплень.

9.2.8. У випадку виявлення при проведенні земляних робіт невідомих предметів, конструкцій, речовин, вибухівок часів війни тощо роботи повинні бути негайно припинені. Про це належить негайно повідомити керівнику робіт, а про вибухові речовини – місцевим органам МВС України. Роботи можуть бути поновлені тільки після усунення небезпеки.

9.2.9. У разі пошкодження якої-небудь підземної споруди, що створює небезпеку для працівників, виконавець робіт повинен негайно припинити роботи у цьому місці та повідомити про це вищому керівнику і аварійній службі відповідної організації.

9.2.10. У разі виявлення у відкопуваних ямах газу роботи в них повинні бути негайно припинені, а люди виведені з небезпечної зони. Про це належить повідомити вищому керівнику та аварійній службі газового господарства. Роботи можуть бути відновлені тільки після припинення надходження в зону робіт газу та видалення з неї газу, який поступив раніше.

9.2.11. Розроблення грунту для ям вибуховим способом необхідно здійснювати спеціалізованими організаціями з додержанням вимог чинних "Единых правил безопасности при взрывных работах".

9.3. Встановлення та заміна опор. 9.3.1. Встановлення та заміна опор за допомогою бурильнокранових машин необхідно проводити з додержанням вимог ГОСТ 12.3.033-84 " ССБТ. Строительные машины. Общие требования безопасности при эксплуата- ции" [34] та цих Правил.

9.3.2. У разі встановлення опор за допомогою "падаючої стріли" перед початком підіймання опори керівник робіт повинен перевірити справність троса, надійність кріплення блоків або лебідки, правильність установлення "ніг" стріли та надійність кріплення троса до опори, а також стежити за тим, щоб в момент скидання стріли між опорою, стрілою і блоками або лебідкою не знаходились люди. Під час підіймання необхідно стежити, щоб опора не розгойдувалась.

9.3.3. У разі встановлення та заміни дерев'яних опор вручну керівник забезпечує необхідну кількість працівників, яка визначається залежно від розміру і маси опори відповідно до вимог п. 8.6.7.

9.3.4. У разі встановлення та заміні опор на насипах, схилах гір та пагорбів кількість працівників повинна бути збільшена залежно від місцевих умов; крім цього, необхідно вжити заходи для попередження скочування стовпів (утримувати їх вірьовками та іншими пристроями).

9.3.5. Під час підіймання опор необхідно користуватися рогачами. Багор може застосовуватися тільки як допоміжний засіб для спрямування піднятої опори до ями, для знімання стропа, вірьовки та ін. Кінець ручки рогача, багра упирати в груди або живіт забороняється.

Примітка. Ручки багрів і рогачів повинні бути довжиною від 2,5 м до 4,5 м, діаметром не менше 5 см і вироблені з сухої міцної деревини без великих сучків та задирок. Під час підіймання опори працівники повинні розташовуватись з обох боків опори. Стояти під опорою, що підіймається, забороняється.

9.3.6. Щогли та складні опори необхідно під час підіймання утримувати в площині підіймання за допомогою канатів або надійних вірьовок, прикріплених до вершин опор (щогл). У цьому разі слід стояти на відстані 1,5 довжини опори (від місця установки).

9.3.7. Установлення залізобетонних опор вручну без застосування механізмів забороняється.

9.3.8. Залізобетонні опори під час підіймання необхідно утримувати від розгойдування за допомогою відтяжок (канатів, вірьовок), закріплених за вершину опори. Знімати відтяжки дозволяється після того, як опора буде повністю установлена.

9.3.9. Контрольний огляд опор (незалежно від проведення огляду під час ремонту) повинен здійснюватися 1 раз на рік весною. Результати огляду заносяться до контрольних листків. Виявлені під час контрольного огляду дерев'яні опори, в яких довжина кола залишкової здорової частини деревини біля поверхні землі дорівнює або менше величин, наведених у додатку 10, повинні бути негайно помічені (відмарковані). Ці опори необхідно укріпити або замінити не пізніше ніж в 10-денний строк. Довжина кола залишкової здорової частини визначається згідно з вказівками, наведеними в додатку 8.

9.3.10. Технічний персонал, який обслуговує лінію, зобов'язаний в порядку поточного нагляду систематично стежити за станом опор. Пошкоджені або підгнивші опори підлягають негайному обов'язковому маркуванню, в разі необхідності негайно вживаються заходи з їх укріплення або заміни.

9.3.11. Перед відкопуванням ями для нової опори стара опора повинна укріплюватись рогачами або баграми.

9.3.12. Заміну опори за допомогою ручної лебідки необхідно проводити не менше ніж двома працівниками. Лебідку з тросом слід надійно закріпити внизу опори. Вага стовпа, що піднімається, не повинна перевищувати вантажопідйомність лебідки.

Під час опускання старої опори за допомогою ручної лебідки забороняється знімати собачку з храпового колеса.

9.3.13. Підійматися на щойно встановлену опору дозволяється тільки після того, як яма буде засипана і земля утрамбована. Під час перекладання проводів з опори, що замінюється, на щойно встановлену монтер повинен закріпитися обома кігтями та ланцюгом поясу на новій опорі; вершини старої і нової опори необхідно тимчасово скріпити хомутами.

9.3.14. У разі заміни кутової опори необхідно послабити в'язки проводів на опорах, суміжних з кутовою. Наступні за ними опори, де проводи залишаються нерозв'язаними, необхідно тимчасово укріпити підпорами або відтяжками. Кутову опору, що замінюється, необхідно укріпити за вершину одною або двома тимчасовими відтяжками. Стару опору можна відкопувати та забирати тільки після того, як проводи будуть перекладені на нову опору. У тих випадках, коли на кутовій опорі працівнику важко перекласти проводи, їх за допомогою блоків повинні відтягувати інші працівники.

9.3.15. У разі заміни проміжної піванкерної опори на відстані 0,7-0,8 м від старої опори з боку, протилежного підпорам, відривають яму. Основні стовпи нової опори за допомогою блоків підіймають, яму біля них наполовину засипають та утрамбовують. Потім основні стовпи укріплюють баграми або рогачами, підіймають по черзі підпори, направляючи їх баграми, та прикріплюють до стовпів. Після того, як проводи будуть закріплені на новій опорі, стару опору, укріпивши попередньо баграми або рогачами, розбирають і опускають на землю.

9.3.16. Під час підіймання або опускання опори на землю працівники не повинні стояти під опорою. Радіус охоронної зони, ближче якої сторонні особи не допускаються – довжина стовпа плюс 2 м.

9.3.17. Залишати при тривалих перервах (обід, кінець робочого дня і т.ін.) відкопані опори або розв'язані проводи забороняється.

9.3.18. Під час установлення або заміни приставок, а також під час установлення підпор необхідно вживати заходи, які б виключали можливість падіння, зміщення в бік або довільного опускання опор.

9.3.19. У разі заміни підпор або відтяжок на кутовій, кабельній, кінцевій і т.ін. опорах необхідно попередньо укріпити опору тимчасовою відтяжкою в бік, протилежний підпорі або відтяжці.

9.4. Роботи на опорах. 9.4.1. Перед початком робіт з ремонту лінії виконавець робіт (керівник бригади) зобов'язаний перевірити надійність та міцність опор на ділянці, що ремонтується, і не допускати підіймання монтерів на ненадійні опори до їх укріплення.

Перед підійманням на опору необхідно переконатися в її механічній міцності. Якщо опора укріплена приставкою, слід також переконатися в надійності її кріплення до приставки і механічній міцності приставки; за необхідністю опору необхідно укріплювати рогачами або баграми. Якщо опора обладнана блискавковідводом, не захищеним рейкою, необхідно перевірити відсутність на ньому напруги.

9.4.2. Перед початком роботи на опорі необхідно перевірити кріплення серпа та стремена, справність зубів (шипів), ременів та застіжок кігтів, у пояса – справність карабіна, цілість стяжних ременів та кілець ланцюга, наявність чохла на ланцюгу.

9.4.3. На опору, яка має нахил, підійматися до її виправлення і закріплення в грунті забороняється. Опору необхідно виправляти за допомогою тягового механізму та відтяжки, яка укріплюється на опорі з автовишки або іншим способом, який не потребує підіймання на опору.

9.4.4. Підіймання на опору, роботи на опорі, незалежно від висоти підіймання, можуть проводитись після закріплення на опорі ланцюгом пояса та укріплення кігтів в стійкому положенні.

Підіймання та робота без кігтів та поясів забороняється. Підійматися на опору та працювати на кігтях, не прикріплених міцно до ніг стяжними ременями і зап'ятниками, а також з незастебнутим ланцюгом пояса забороняється.

Під час роботах на опорах, просочених масляними антисептиками, необхідно користуватися спеціальними брезентовими костюмами.

Підіймання на дерев'яну опору з приставками необхідно здійснювати з боку опори без приставки.

9.4.5. Підіймання на залізобетонну опору необхідно виконувати або із застосуванням автомашини з телескопічною вишкою, або за допомогою спеціальних монтерських кігтів; у цьому разі переходити на другий бік опори дозволяється тільки після спускання донизу та підіймання на той бік опори, де необхідно виконувати роботи.

9.4.6. Підійматися і працювати на одній опорі одночасно двом працівникам забороняється.

9.4.7. Піднявшись на опору повітряної лінії, необхідно за допомогою індикаторів переконатись у відсутності на проводах сторонньої напруги. Перевіряти відсутність сторонньої напруги необхідно спочатку високовольтним індикатором, а після цього – індикатором низької напруги.

9.4.8. Під час влізання на опору підіймати з собою проводи, траверси, трансформатори та іншу важку арматуру не дозволяється. Підіймати арматуру або проводи необхідно за допомогою вірьовки і після того, як робітник стійко і надійно укріпиться на опорі. До середини вірьовки прив'язують необхідні предмети, другий кінець вірьовки знаходиться в руках у працівника, який стоїть унизу та утримує предмети, що підіймаються, від розгойдування.

9.4.9. Відкопувати опору, кантувати або направляти її, знімати хомути зі старої приставки або встановлювати нову приставку до опори, на якій знаходиться працівник, забороняється.

9.4.10. Під час роботи на опорі ніхто з працівників або сторонніх осіб не повинен знаходитись ближче охоронної зони радіусом – довжина стовпа плюс 2 м.

9.4.11. На кутовій опорі з крюковим профілем необхідно працювати із зовнішньої сторони кута, утвореного проводами.

9.4.12. У разі роботи на кутовій опорі з траверсним профілем необхідно розташовуватися із зовнішньої сторони кута по відношенню до проводів, на яких проводиться робота. Перед початком роботи необхідно перевірити міцність насадки ізоляторів біля проводу, по відношенню до якого працівник буде знаходитись із внутрішньої сторони кута. Биті та надтріснуті ізолятори необхідно знімати з крюків та штирів в рукавицях.

9.4.13. На кабельних, ввідних, контрольних опорах і опорах, на яких розташовані іскрові та газонаповнені розрядники, струмовідводи (спуск для заземлення), які не мають розриву, повинні бути закриті по всій довжині опори дерев'яною рейкою, щоб працівник, знаходячись на опорі, не міг торкнутися струмовідводу кігтями.

На кабельних опорах, не обладнаних східцями, спуски кабелів повинні захищатися дерев'яними рейками.

9.4.14. Перед початком роботи на мостових кронштейнах, укріплених на фермах залізничного або шосейного моста та обладнаних спеціальними площадками, необхідно при виході на площадку закріпитися ланцюгом запобіжного пояса за мостовий кронштейн. У разі відсутності площадки працівник повинен попередньо прив'язати себе страхувальним канатом до конструкції моста і тільки після цього виходити до кронштейна та влізати на нього. Канат повинен бути такої довжини, яка б дозволяла працівнику вільно переміщуватися по кронштейну зверху донизу. Крім страхувального каната, працівник повинен закріплятися ланцюгом запобіжного пояса за мостовий кронштейн. Роботу необхідно проводити у присутності другої особи, яка зобов'язана страхувати працівника.

9.4.15. Кабельні опори необхідно обладнувати кабельними площадками, огородженими поручнями. Площадки не повинні торкатися спуску для заземлення, блискавковідводу.

9.4.16. У разі підвішування кабелів з драбини необхідно кріпити її до троса вірьовками. Кінці драбини, які спираються на землю, повинні мати сталеві наконечники. Працюючий на драбині повинен кріпитися до троса ланцюгом запобіжного пояса. Довжина драбини не повинна перевищувати 5 м. Підвішувати кабель з драбини на трос, який має зростки в прогоні, забороняється.

9.4.17. Забороняється пересувати по тросу драбину з працівником, який знаходиться на ній.

9.4.18. Встановлювати драбини та працювати на кутових кабельних опорах дозволяється тільки із зовнішньої сторони кута.

9.4.19. У разі підвішування кабелю з землі трос з прикріпленим до нього кабелем необхідно піднімати за допомогою блоків, надійно укріплених на опорі. Перед початком роботи слід перевірити справність блоків та вірьовки, пропущеної в блоки.

9.4.20. Підвішування проводу з телескопічної автовишки необхідно проводити згідно з ГОСТ 12.3.033-84 "ССБТ. Строительные машины. Общие требования безопасности при эксплуатации" [34].

9.4.21. Підіймання кабельного ящика на опору у випадках, коли маса ящика перевищує 15 кг, необхідно проводити за допомогою блока. Послабити вірьовку, яка утримує ящик, дозволяється після того, як працівник, який встановлює ящик, надійно закріпить його на опорі.

9.4.22. Паяльну лампу або розігріту кабельну масу на кабельну опору слід подавати у відрі. Виймати лампу або чайник з кабельною масою з відра дозволяється тільки в рукавицях, коли відро надійно встановлено на кабельній площадці.

9.5. Підвішування проводів. 9.5.1. Перед розмотуванням проводів уздовж лінії, в межах охоронної зони, зарості, кущі та гілки дерев, які заважають розмотуванню і підвішуванню проводів, необхідно обрізати.

9.5.2. Під час розмотування проводів необхідно працювати в рукавицях і захисних окулярах.

9.5.3. Під час розмотування проводу необхідно стежити, щоб провід не зачепився за який-небудь предмет і на проводі не утворювались "баранчики".

Під час вивільнення проводу, що зачепився та утворив кут, працівник повинен знаходитись із зовнішньої сторони кута.

9.5.4. У разі підвішування проводів через дороги, вулиці, переїзди і т.ін. розмотані проводи необхідно підняти і тимчасово закріпити на такій висоті, щоб не заважати руху транспорту. Якщо неможливо підняти проводи на потрібну висоту, зазначену в додатку 9, необхідно виставити охорону на час підвішування проводів та призупинити рух транспорту. Охорону слід виставляти і при розмотуванні проводів.

Охоронець повинен бути одягнений у сигнальний жилет (красно-оранжевого кольору) і тримати у руках червоний прапорець.

9.5.5. У разі підвішування проводів в населених пунктах і на перехрещенні доріг для попередження водіїв транспортних засобів та пішоходів на тротуарах з обох боків і на проїзній частині назустріч руху транспорту необхідно встановити попереджувальні знаки "Дорожні роботи" на відстані 15-20 м від місця проведення робіт. В разі поганої видимості додатково необхідно встановити світлові сигнали. Перебування людей поблизу проводу, що натягується, забороняється. Перед початком проведення робіт на проїзній частині необхідно сповістити місцеві органи ДАІ про місце і час проведення робіт.

9.5.6. Підвішування проводів через залізничне полотно необхідно узгодити з адміністрацією залізниці. Проведення робіт під час проходження потягів забороняється. Якщо при наближенні потягу підняти провід на потрібну висоту не вдається, його необхідно перерізати на обох перехідних опорах.

9.5.7. Під час підвішування проводів на верхній траверсі або на першому і другому місцях крюкового профілю опор ліній зв'язку і проводового мовлення, які мають повітряні перехрещення з лініями електропередавання в будь-якому прогоні, необхідно заземлити проводи, що підвішуються, з обох боків від місця роботи.

9.5.8. У разі тимчасового припинення робіт з підвішування проводів не закріплені на ізоляторах проводи необхідно закріпити на опорі з додержанням установлених габаритів по відношенню до землі. Якщо є бухта проводу, то під час перерви в роботі її також слід укріпити на опорі.

9.6. Зварювання проводів 9.6.1. Проводи можна зварювати на землі або на опорі, у цьому разі працівник повинен знаходитись від проводу, що зварюється, на відстані не менше 0,5 м.

9.6.2. Зварювати проводи та зрощувати їх холодним способом необхідно в рукавицях та спеціальних захисних окулярах.

9.6.3. Незгорілий термітний сірник слід класти в спеціальне коритце, яке підвішується біля робітника до одного з проводів, що не зварюються, або кріпиться до термозварювальних кліщів.

9.6.4. Згорілий патрон необхідно збивати з проводу в коритце у напрямку від себе тільки після його охолодження (потемніння). Забороняється торкатися та поправляти рукою неохолоджений патрон.

9.6.5. Запасні термітні патрони необхідно зберігати в металевій коробці в робочій сумці окремо від термітних сірників.

9.6.6. Термітні сірники необхідно зберігати в окремих коробках. Кожний сірник необхідно обгорнути папером, і всі сірники акуратно укласти в коробку.

9.6.7. Під час перевезення термопатрони необхідно щільно укласти в ящик аналогічно заводській укладці. Під час перекладення та перенесення ящиків з термопатронами не слід допускати сильного струшування, кидків.

9.6.8. Зварювання проводів на кутовій опорі забороняється.

9.7. Демонтаж ліній 9.7.1. Роботи з демонтажу опор і проводів необхідно проводити за технологічною картою або проектом проведення робіт у присутності керівника робіт.

9.7.2. Підійматися на опору і працювати на ній дозволяється тільки у тих випадках, коли є упевненість в достатній стійкості та міцності опори.

9.7.3. Для попередження падіння працівника разом з опорою до знімання проводів опору слід укріпити з трьох-чотирьох боків рогачами або баграми. Так само необхідно укріпити і дві суміжні опори. Якщо опора укріплена приставками, то слід також перевірити надійність кріплення опори до приставки.

9.7.4. Розв'язувати проводи одночасно на двох і більше суміжних опорах, а також обрізати всі проводи на опорі з одного боку забороняється.

9.7.5. Знімати проводи, підвішені в прогоні перехрещення над контактними мережами наземного електротранспорту або лініями електропередавання напругою 380/220 В, слід при відключеній і заземленій на місці робіт контактній мережі або лінії електропередачі. У разі перехрещення електрифікованих залізниць демонтувати проводи зв'язку в прогоні перехрещення дозволяється тільки після зняття напруги з контактної мережі. Роботу необхідно виконувати в діелектричних рукавичках та калошах. Провід, що демонтується, необхідно заземлити.

9.7.6. Роботи на перехрещеннях необхідно проводити з обов'язковою присутністю представника служби дистанції (району) контактної мережі.

9.7.7. Під час демонтажу проводів, підвішених під лінією електропередавання, необхідно після укріплення опор, як це зазначено в пп. 9.7.3-9.7.4, поступово розв'язувати проводи, починаючи з нижнього проводу. Розв'язаний провід необхідно розрізати та опускати на землю. Працювати слід в захисних окулярах. В місці перехрещення з лінією електропередавання проводи ліній зв'язку чи проводового мовлення підлягають заземленню з обох боків від перехідних опор. У цьому разі під самим перехрещенням тягнути та змотувати в бухту проводи, що підвішені в декількох прогонах, забороняється.

9.7.8. Під час демонтажу вводів ліній зв'язку і проводового мовлення в будинки необхідно розв'язувати проводи спочатку на ізоляторах, вкручених в стіну будинку (або на ізоляторах ввідного телефонного стояка), а потім на ввідній опорі. Якщо ввідні проводи перехрещуються з проводами електромережі, то роботу необхідно проводити в діелектричних рукавичках та калошах. Провід, що демонтується, необхідно заземлити.

9.7.9. В разі демонтажу лінії, що зазнає впливу високовольтної лінії або електрифікованих залізниць змінного струму, необхідно всі проводи лінії, що демонтується, закоротити та заземлити через кожні 250 м. Закорочування та заземлення проводів необхідно виконувати в діелектричних рукавичках. Необхідно укріпити опори, заземлити проводи та розпочати знімання проводів, як це зазначено в пп. 9.7.3- 9.7.4. Після того, як будуть звільнені від в'язок проводи на всіх опорах заземленої ділянки, їх слід обрізати на тих опорах, де встановлено заземлення, потім, не знімаючи провідників заземлення, опустити проводи на землю і, знявши один із провідників заземлення, змотати в бухту.

9.7.10. Під час спилювання опори необхідно з боків і зі сторони спилювання підтримувати опору баграми або рогачами, не допускаючи наближення сторонніх осіб до місця роботи на відстань менше полуторної довжини опори, яку спилюють. Поза населених пунктів при невеликій кількості проводів у тих випадках, коли опори мають значно підгнилі основи, допускається, укріпивши суміжні опори, спилювати та опускати опору, що демонтується, на землю разом з проводами. Проводи розв'язуються на землі.

9.8. Роботи в гірській місцевості 9.8.1. Роботи в гірській місцевості необхідно виконувати в сприятливу пору року, коли можливість появи селевих потоків, обвалів, снігових лавин, зсувів й заносів найменш вірогідна.

9.8.2. Для безпеки проведення робіт з прокладання та ремонту повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення в гірських умовах необхідно до початку основних робіт виконати такі підготовчі роботи:

– виконати попередню розбивку траси з уточненням найбільш складних її ділянок, місць розташування майданчиків для засобів якоріння механізмів, вантажно-розвантажувальних робіт тощо;

– прибрати з будівельної смуги нестійкі кам'яні брилі, що нависають, окремі валуни тощо, які в процесі наступних робіт можуть звалитися і стати причиною нещасних випадків;

– спорудити відповідно до проекту протиобвальні, протизсувні і водопропускні споруди, тимчасові дороги і під'їзди.

9.8.3. На період виконання робіт головний інженер чи начальник дільниці будівельної організації повинен організувати службу оповіщення, встановити зв'язок з місцевою метеорологічною станцією та регулярно отримувати від неї прогнози погоди.

Він повинен врахувати можливість негайної зупинки робіт і забезпечення заходів безпеки у випадку стихійних явищ.

Під час ожеледиці, туману чи вітру силою більше 6 балів виконувати роботи на гірських ділянках траси забороняється.

У разі підвищення рівня води в струмках і річках вище допустимого чи утворення селевих потоків, обвалів, камнепадів, снігових лавин роботи в небезпечних місцях необхідно зупинити, людей, машини вивести, а устаткування вивезти в безпечне місце.

Розпорядження про евакуацію людей та механізмів із небезпечної зони дає керівник робіт (виконроб, майстер, бригадир ).

9.8.4. Виконавець робіт повинен установити належне спостереження за станом поверхні стрімких схилів, особливо під час таяння снігів, після дощів і заморозків, коли небезпека утворення зсувів і камнепадів збільшується, щоденно обстежувати небезпечні місця і відмічати безпечні зони на випадок оповзнів і обвалів.

У разі зсувів, камнепадів та наявності іншої небезпеки проведення робіт забороняється.

9.8.5. Майданчик для житлового польового містечка необхідно вибрати з таким розрахунком, щоб виключалась можливість зходу на нього снігових лавин, селевих потоків тощо.

9.8.6. Вирубання лісу, трелювання та обрізання сучків необхідно виконувати згідно з "Правилами по охране труда в лесной, деревообрабатывающей промышленности и в лесном хозяйстве" [20].

9.8.7. Грунт з траншеї і котлованів на схилах необхідно розміщати в бік схилу на відстані не ближче О,5 м від краю розробки.

9.8.8. У разі утворення козирків чи находження на схилах виїмки валунів, каменів тощо працівники повинні бути виведені з небезпечних місць, а козирки і валуни обрушені і усунуті .

9.8.9. У разі появи тріщин на грунті потрібно вжити заходи проти обрушення грунту і завчасно вивести працюючих з небезпечної зони.

9.8.10. Коли потрібно скочувати валуни ломами по схилу, працівники повинні знаходитися тільки з нагірної сторони і діяти ломом від себе, переконавшись, що нижче по схилу не знаходяться люди.

9.8.11. Знаходження сторонніх людей і домашніх тварин на схилах вище і нижче місця проведення робіт заборонено. До початку робіт сторонніх людей і домашних тварин необхідно вивести з небезпечної зони.

9.8.12. Ділянки діючої дороги, розташованої на схилі нижче місця проведення робіт, на випадок непередбаченої небезпеки слід огородити з обох боків запобіжними знаками, біля яких повинні чергувати сигнальники. Між сигнальниками і керівником робіт необхідно встановити надійний зв'язок за допомогою прапорців, свистків і в сутінках та вночі – ліхтарів.

9.8.13. Щоб уникнути затоплення і розмиву стін ями поверхневими водами, слід улаштовувати відвали грунту з нагірної сторони, а в необхідних випадках – водовідвідні канали і загородження.

9.8.14. Всіх працівників необхідно забезпечити захисними касками, а на схилах більше 20 град. – знімними металевими підковами з шипами (раками), які одягаються на підошви взуття для зменшення ковзання, також страхувальними поясами.

9.8.15. На важкодоступних ділянках в горах під час руху і особливо при роботі машин і механізмів для забезпечення безпеки належить застосовувати утримуючі пристосування – рухомі якорі (бульдозери, трактори тощо). Для якоріння сталеві троси (діаметром 26-28 мм) необхідно кріпити до балок ходової частини машини, механізму.

9.8.16. Землерийні і транспортні машини на гусеничному і пневмоколісному ходу можуть працювати на косогорах з поперечним похилом не більше 8 град. (після попереднього планування траси). Робота цих машин на ділянках з поперечним похилом більше 8 град. дозволяється тільки після попереднього виконання відповідних заходів, передбачених проектом (влаштування тимчасових доріг, майданчиків для роз'їздів і т. ін.).

9.8.17. Під час навантаження і розвантаження кабелю, устаткування та матеріалів автомобіль необхідно надійно загальмувати і під його колеса підкласти спеціальні підкладки. Використовувати для упору дошки чи каміння заборонено.

9.8.18. Прокладання повітряної лінії зв'язку та проводового мовлення в гірських умовах на схилах крутизною до 10 град. виконується так само, як на рівнинній місцевості. На схилах крутизною більше 10 град. прокладання необхідно виконувати, як правило, вручну.

9.8.19. У разі прокладання провода вручну уздовж схилу і на підйомах крутизною до 15 град. всі працівники повинні знаходитися по одну сторону проводу і обличчям до нього.

9.8.20. Відкопування ям в гірських умовах за допомогою підривних речовин може виконуватись бригадою, в складі якої обов'язково повинен бути спеціаліст, який має дозвіл на проведення підривних робіт.

10. РОБОТИ НА СТОЯКОВИХ ЛІНІЯХ 10.1. Біля стояків, що встановлені на стрімких неогороджених дахах (при схилі більше за 20 град.), необхідно влаштовувати люки для виходу, з кришкою, що замикається, та драбиною, що закріплена на горищі, а також робочий майданчик. Якщо неможливо влаштувати люк поблизу стояка, між люком та стояком підвішується запобіжний канат або сталевий оцинкований дріт діаметром 5 мм, або два звиті трьохміліметрові дроти для страхування при переміщеннях по даху.

Для проходу працівників по даху з покриттям, що не розраховане на навантаження (вага людей), необхідно виготовити трапи завширшки не менш, як 0,3 м, з поперечними планками для упирання ногами. Трапи на час виконання робіт необхідно закріплювати.

10.2. На нестрімких неогороджених дахах замість люка для виходу до стояка дозволяється підвішувати між слуховим вікном та стояком запобіжний канат або сталевий оцинкований п'ятиміліметровий дріт на висоті 0,8 м.

Канат закріплюється з однієї сторони до хомута, що закріплений до стояка, а з другої – до металевої скоби, що кріпиться болтами до бруса слухового вікна. 3 метою забезпечення стійкості стояка, що встановлений без відтяжок, у напрямку, протилежному тяжінню запобіжного канату, встановлюється контр-відтяжка.

10.3. На дахах, що покриті оцинкованою жерстю, шифером, дранкою, толем тощо, біля усіх стояків необхідно влаштовувати люки та робочі майданчики або прокладати трапи та підвішувати запобіжні канати від слухового вікна до стояка. На будинках, що мають не більше двох поверхів, при відсутності слухового вікна запобіжний канат одним кінцем кріпиться до металевої скоби (кутника), що закріплена(ий) скраю даху біля пожежної драбини, або там, де зручно поставити переносну драбину. Другий кінець канату кріпиться до хомута на стояку.

10.4. Стан запобіжних канатів, трапів (риштувань), драбин для виходу та робочих майданчиків необхідно перевіряти не рідше одного разу на рік. Про наслідки огляду та прийняті заходи необхідно зробити запис у спеціальному журналі.

10.5. Для роботи на стоякових лініях необхідно одягати запобіжний пояс і діелектричні калоші або взуття з гумовою підошвою.

10.6. Підніматись на дах слід по внутрішній драбині і виходити через горище та спеціальний люк. При відсутності люка на дах слід виходити через слухове вікно. Підійматись на дах по справній пожежній драбині дозволяється тільки на будинки, що мають не більше двох поверхів.

10.7. Вихід на залізобетонний дах будинків, що мають більше двох поверхів, дозволяється тільки через вихідні люки. При відсутності люків на таких дахах встановлювати стояки забороняється.

10.8. У разі виходу на дах необхідно закріпити карабіни запобіжного пояса за канат, який протягнутий між слуховим вікном та стояком, або, при відсутності слухового вікна – між стояком та краєм даху. Під час виходу на дах триматись за раму слухового вікна забороняється. Після того, як працівник дійшов до стояка, він повинен закріпитися за нього ланцюгом запобіжного пояса.

10.9. Під час переміщення по даху, що має схил (за винятком даху, що має внутрішній водостік), необхідно прив'язуватись до стояка страхувальним канатом. Канат слід пропустити через обидва кільця запобіжного пояса та зав'язати міцним вузлом. Норми та строки перевірки страхувальних канатів вказані у ГОСТ 12.4.107-82 "ССБТ. Строительство. Канаты страховочные. Общие технические требования" [37].

10.10. Якщо стояки встановлюються на даху, який має схил, необхідно на горищі прив'язуватись страхувальним канатом до крокв. Стояки слід установлювати не менш, як двома працівниками. По мірі переміщення одного працівника по даху, другий працівник, що знаходиться на горищі, повинен поступово звільняти канат так, щоб він постійно був під невеликим натягом. Після того, як в даху буде вирізано (підготовано) отвір для стояка, канат треба пропустити через отвір та прив'язати до крокви горища. Для того, щоб канат, який пропущено через отвір, не перетерся, у отвір необхідно вставити металеву втулку, що має загнуті назовні краї.

10.11. Закріпитись ланцюгом запобіжного пояса до стояка можна після того, як він буде встановлений і закріплений хомутами та всіма відтяжками, а страхувальний канат поданий (протягнутий) через слухове вікно і закріплений на горищі.

10.12. Робота на даху, покритому льодом або тонким шаром снігу, крім плоских залізобетонних дахів, допускається, як виняток, тільки для ліквідації аварії. Кількість людей, що працюють на даху, повинна бути не менше двох.

10.13. Підвіску проводів між стояками, що встановлені на різних будинках, слід виконувати за допомогою вірьовок, для чого з одного даху необхідно опустити на землю кінець однієї вірьовки, з другого даху – кінець другої вірьовки. На землі вірьовки зв'язуються і підіймаються на дах до бухти проводу, що підготовлена до розмотування. Після цього кінець проводу з бухти прив'язується до вірьовки і перетягується з невеликим натягом на дах сусіднього будинку.

10.14. Підвішувати проводи на перехідних стояках над проводами електроосвітлювальної мережі та над контактними мережами електрифікованої залізниці, трамваю та тролейбуса необхідно за допомогою вірьовочної петлі.

10.15. Перекидати проводи чи вірьовки з одного даху на другий забороняється.

10.16. Натяжні блоки при натягуванні та регулюванні проводів слід кріпити за трубу стояка. Кріпити блоки до огорожі даху, димових або вентиляційних труб забороняється.

10.17. У разі підвішування проводів через вулицю слід вивішувати попереджувальні знаки та виставляти чергові пости, які попереджають про небезпеку та необхідність обережного руху.

На час підіймання проводів рух транспорту припиняється.

10.18. У разі підвішування на стояках проводів (габарит від даху більше 0,8 м) напругою 240 В на висоті 0,8 м від поверхні даху встановлюється попереджувальний плакат "Стій. Напруга". У разі підвішування на стояках проводів напругою понад 240 В попереджувальний плакат закріплюється на висоті 1 м від поверхні даху. Власник будинку письмово попереджається про наявність на проводах небезпечної напруги.

У разі підвішування на стояках проводів напругою 240 В з габаритом 0,8 м попереджувальні плакати вивішуються на горищі біля виходу на дах. Люк даху необхідно замикати на замок.

10.19. Під час роботи з проводами, що підвішені на стояках з габаритом 2,5 м, слід користуватись східцями, які знімаються.

10.20. На кутових стояках роботу слід виконувати із зовнішньої сторони кута.

10.21. Матеріали та інструменти доставляють на дах по внутрішніх сходах через люк або слухове вікно.

10.22. У випадку виходу на дах тільки по пожежних сходах, громіздкі та важкі матеріали слід підіймати за допомогою блоку, що закріплюється на пожежних сходах після їх попередньої перевірки. Під час підіймання вантаж підтримується та спрямовується за допомогою вірьовки працівником, що стоїть унизу збоку від вантажу, який підіймається. Знаходитись під вантажем забороняється.