ПРАВИЛА безопасности во время работ на воздушных линиях связи

6.2.3. Розміщувати барабани належить таким чином, щоб можна було б:

– прочитати їх маркірування без додаткового перекочування барабанів;

– здійснювати необхідні вимірювання та випробування;

– вільно під'їжджати до них та навантажувати їх на автомобіль.

6.2.4. Порожні барабани повинні складуватися окремо в спеціально відведеному для цього місці. При цьому повинні бути вжиті заходи проти випадкового скочування барабанів. Дозволяється зберігання порожніх барабанів на щоках в штабелях, але не більше двох в штабелі по висоті.

6.2.5. Круглий ліс повинен складуватися окремо в штабелі висотою не більше 1,5 м, у цьому разі ширина штабелю не повинна бути менше його висоти. Між рядами штабелю повинні встановлюватися прокладки (використовувати прокладки круглого перерізу забороняється), а по його боках – упори проти розкочування.

6.2.6. Пиломатеріали необхідно складувати в штабель, висота якого у разі укладання рядами повинна складати не більше половини ширини штабелю, а у разі укладання в клітки – не більше ширини штабелю.

6.2.7. Лісоматеріали, які були вже використані, повинні складуватися згідно з п.п.6.2.5, 6.2.6, але з них повинні бути витягнуті цвяхи та скоби.

6.2.8. Металеві балки та асбоцементні труби повинні складуватися згідно з п.6.2.5. Нижній ряд труб повинен укладатися на підкладки, закріплюватися башмаками чи кінцевими упорами проти розкочування.

6.2.9. Бочки з будівельним матеріалом дозволяється класти на бік та складувати в штабелі до трьох рядів у висоту з установленням по їх боках стояків з укосами. Якщо бочки складаються стійма, то вони повинні установлюватися на підкладки не більше, ніж в два ряди.

6.2.10. Роботи з складання та розбирання штабелів повинні бути, як правило, механізованими.

6.2.11. Горючі та легкозаймисті матеріали, а також мастило необхідно зберігати в спеціальних вогнетривких приміщеннях чи в приміщеннях, які заглиблені у землю згідно з Правилами пожежної безпеки в Україні [11]. Протипожежні розриви між складом легкозаймистих і горючих матеріалів та іншими будівлями повинні визначатися проектом.

6.2.12. Зберігати та переносити легкозаймисті рідини (бензин та інші) дозволяється тільки в металевій тарі, яка герметично закривається. Застосовувати для цього відра, тару з скла чи поліетилену забороняється.

6.2.13. На тарі, в якій зберігається чи транспортується етильований бензин, повинні бути нанесені написи олійною фарбою: "Етильований бензин. Отруйний". Перекачування, приймання та відпускання етильованого бензину, а також заправлення ним машин повинно бути механізованим.

Для етильованого та неетильованого бензину на складах пального повинні бути окремі місткості та бензопроводи.

6.2.14. В місцях зберігання етильованого бензину повинні знаходитися в достатній кількості засоби для знешкодження пролитого бензину (гас, хлорне вапно, розчин дихлораміну тощо).

6.2.15. Тару, в якій містилися бензин, легкозаймисті рідини, отруйні речовини, належить закупорити та зберігати на спеціально відведеному майданчику.

Забороняється ремонтувати (здійснювати зварювання, клепання, паяння тощо) металеву тару з-під легкозаймистих рідин та отруйних речовин до її промивання чи знешкодження.

Матеріал, який використовується для обтирання під час роботи з етильованим бензином чи отруйними речовинами, повинен збиратися в тару, яка щільно закривається, а після закінчення роботи повинен знищуватися у спеціально відведеному місці, яке вказує місцева влада.

6.2.16. Вибухові речовини та засоби для підривання повинні зберігатися, застосовуватися та обліковуватися згідно з "Едиными правилами безопасности при взрывных работах" [4].

6.2.17. Кабельні матеріали (муфти, припої та інше), які вміщують свинець та його сплави, повинні зберігатися в ящиках чи на стелажах, які закриваються. Внутрішня поверхня їх повинна бути вкрита матеріалом, що миється; два рази на місяць ці ящики та стелажі повинні очищатися та митися гарячим мильним розчином.

7. РОБОТИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ БУДІВЕЛЬНИХ МАШИН ТА МЕХАНІЗМІВ 7.1. Загальні вимоги безпеки 7.1.1. Будівельні машини, механізми, знімні вантажозахоплювальні пристрої (траверси, кола, стропи, кліщі тощо) за своїми технічними характеристиками повинні відповідати характеру роботи, що виконується, вазі та розмірам вантажу.

Застосування машин, механізмів, пристосувань у більш тяжких режимах, ніж вказані у паспорті машини (механізму, пристосування), забороняється.

7.1.2. До управління машинами та механізмами допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, спеціальне навчання, перевірку знань з охорони праці в кваліфікаційній комісії, одержали посвідчення на право управління цією машиною (механізмом), а також кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІІ. Для управління механізмами, які встановлені на шасі транспортного засобу (автомобіля, трактора і тощо) треба додатково мати права водія транспортного засобу відповідної категорії.

7.1.3. Реєстрація вантажопідіймальних машин до пуску цих машин до роботи, їх перереєстрація у процесі експлуатації та зняття з реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці здійснюються згідно пп. 7.1-7.10 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів [2].

7.1.4. Дозвіл на пуск до роботи вантажопідіймальних машин здійснюється згідно пп. 7.11-7.15 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів [2].

7.1.5. Технічний огляд вантажопідіймальних машин здійснюється згідно пп. 7.16-7.25, 7.27-7.31, 7.34-7.39 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів [2].

Норми бракування канатів вантажопідіймальних машин – згідно додатку 10 до Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів [2].

Норми бракування знімних пристосувань вантажопідіймальних машин – згідно додатку 13 до Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів [2].

7.1.6. Нагляд і обслуговування вантажопідіймальних машин здійснюються згідно пп. 7.40-7.50, 7.52-7.71, 7.93-7.94 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів [2].

7.1.7. До початку робіт із застосуванням машини необхідно:

– визначити робочу зону машини, межі небезпечної зони, способи і засоби зв'язку машиніста з робітниками, що обслуговують машину;

– забезпечити огляд робочої зони з робочого місця машиніста;

– під час роботі у темний час доби забезпечити освітленість робочої зони згідно нормам, встановленим ГОСТ 12.1.046 "ССБТ. Нормы освещения строительных площадок" [36].

7.1.8. Під час експлуатації машин необхідно вжити заходи щодо попередження їх перекидання, самовільного пересування під впливом вітру чи при наявності похилу місцевості.

7.1.9. Установлення машин поблизу виїмок (котлованів, траншей і т.ін.) дозволяється за умови додержання відстані від основи укосу виїмки до найближчої опори машини не менше наведеної в табл. 7.1.

Таблиця 7.1

Глибина виїмки,

Відстань по горизонталі від основи укосу до найближчих опор машини при ненасипному грунті, м

м

піщаному гравійному

супіщаному гравійному

суглинистому

глинистому

лесовид-ному сухому

1

1,50

1,25

1,00

1,00

1,00

2

3,00

2,40

2,00

1,50

2,00

3

4,00

3,60

3,25

1,75

2,50

4

5,00

4,40

4,00

3,00

3,00

5

6,00

5,30

4,75

3,50

3,50

7.1.10. Установлення машин на свіжонасипаному неутрамбованому грунті, а також на майданчику з ухилом, що перевищує вказаний у їх паспорті, забороняється.

7.1.11. Після закінчення роботи машини та механізми необхідно привести у доробочий стан.

7.1.12. У неробочий час необхідно виключити можливість пуску машин та механізмів сторонніми особами, для чого пускові прилади належить вимикати та зачиняти.

7.2. Роботи із застосуванням бурильно-кранової машини. 7.2.1. Перед початком роботи із застосуванням бурильно-кранової машини водій машини зобов'язаний:

– оглянути машину та переконатися у відсутності сторонніх предметів на деталях, що обертаються: шарнірах, карданному валу, шківах, бурі і ін.;

– перевірити оглядом (у разі сумніву – за допомогою інструменту) надійність закріплення вузлів та деталей болтами, гвинтами, гайками та шпильками;

– переконатись оглядом у наявності та надійності закріплення штатних огороджень вузлів і деталей.

7.2.2. Для підіймання стовпів необхідно застосовувати тільки гнучкі сталеві троси згідно з паспортом машини.

7.2.3. Трос необхідно оглядати щодня перед початком роботи; при цьому особливу увагу звертати на цілість окремих дротів у стопках.

7.2.4. Пристрій (строп) для захвату стовпа повинен виключати прослизання стовпа під час його підтягування та підіймання.

7.2.5. Бурити ями та встановлювати стовпи дозволяється тільки після того, як машина буде загальмована; крім цього, бурильно-кранові машини Д-435, Д-578 (на базі трактора "Беларусь"), БМ-202 (на базі автомобіля ГАЗ-66-02), БС-4 (на базі автомобіля "ЗИЛ-157К") необхідно встановити на виносні опори.

7.2.6. Перед початком буріння ями необхідно перевірити відключення лебідки; кулачкова муфта повинна бути включена; гак троса лебідки повинен бути закріплений за вушко підвіски кола, що замикає задній борт.

7.2.7. Кріпити трос на стовпі необхідно таким чином, щоб гак розташовувався зівом униз. Закріпивши трос на стовпі, працівник повинен відійти від нього.

7.2.8. Перед пуском лебідки необхідно перевірити фіксацію стріли крана. Залишати стрілу крана в піднятому стані без фіксації забороняється.

7.2.9. Водій бурильно-кранової машини повинен уважно стежити за всіма операціями з підіймання стовпів і негайно виключити передачу у випадку будь-яких неполадок.

7.2.10. До опускання стовпа в яму оземок стовпа повинен бути піднятий на 5-10 см від землі. Братися за оземок стовпа для направлення його в яму дозволяється тільки після того, як стовп буде повністю відірваним від землі і тим самим перевірена надійність кріплення його тросом. Стовп опускається в яму по сигналу бригадира. Стовп, який підтягується до ями, необхідно направляти рогачем або багром.

7.2.11. Під час роботи забороняється:

– знаходитись під стовпом, що піднімається;

– переміщувати машину з одного робочого місця на інше, не виключивши буровий механізм;

– переміщувати машину поза зоною роботи з піднятою стрілою;

– проводити чистку та змащування машини під час буріння ям або установлення стовпів.

7.3. Роботи із застосуванням підіймальної вишки (телескопічної, важільної). 7.3.1. Всі роботи з застосуванням підіймальної вишки повинні проводитися не менше ніж трьома працівниками: працівник у кошику, водій (оператор) та наглядаючий.

Наглядаючий повинен:

– подавати команду водію (оператору) про підіймання та опускання кошика;

– наглядати, щоб сторонні особи не підходили ближче 5 м до опасної зони, визначеної проектом виконання робіт або технологічною картою;

– застерігати проїжджий транспорт від можливого наїзду на вишку.

7.3.2. Працівники, зайняті на роботі у кошику вишки, повинні бути одягнені у сигнальні жилети (оранжевого кольору), роботи виконувати з одягненою захисною каскою та запобіжним поясом, карабін якого повинен бути пристебнутий за огорожу кошика.

7.3.3. Кількість осіб, що допускаються до підіймання (1 чи 2 особи) залежить від типу вишки, що використовується.

7.3.4. Для роботи автовишка повинна установлюватися на майданчику з ухилом, що не перевищує величини, вказаної виробником в паспорті або керівництві з експлуатації її .

У разі встановлення вишки на місцевості належить використовувати тільки інвентарні підкладки.

7.3.5. Перед підійманням кошика належить:

– поставити машину на гальма;

– встановити виносні опори;

– перевірити закріплення телескопа замковими пальцями для вирівнювання перекосу.

7.3.6. Переїзд вишки від опори до опори дозволяється з піднятим телескопом та з опущеним до нижньої межі кошиком.

7.3.7. Проїзд під спорудами нижче 5 м (мости та інше) дозволяється тільки з укладеним та заправленим телескопом.

7.3.8. Під час роботи кошик не повинен торкатися дротів, залізобетонних опор та металевих конструкцій.

7.3.9. Всі роботи на вишці робітник повинен проводити, стоячи на дні кошика.

7.3.10. Підіймання та спускання інструмента з вишки (з кошика телескопа) належить проводити за допомогою нескінченої вірьовки.

7.3.11. Робота з вишки без установлення бокових упорів дозволяється тільки при вертикальному положенні телескопа.

7.3.12. До підіймання кошика водій зобов'язаний поставити машину на ручне гальмо, вставити замковий палець та зняти кріплення з труб телескопа.

7.3.13. Під час підвішування та ув'язування проводів телескопічна вишка повинна бути установленою вздовж проводів, які натягуються, в напрямку натягання.

7.3.14. Під час робіт із застосуванням автовишки забороняється:

– установлювати вишку з внутрішнього боку кута повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення;

– працювати з вишки з похилом без установлення бокових упорів;

– підіймати кошик до верхньої межі;

– підіймати у кошику вишки більше 2 осіб;

– працювати у кошику вишки при вітрі силою 7,5 - 9,8 м/с (5 балів);

– ставати на борт чи проміжні кільця кошика;

– стояти під кошиком вишки;

– під час регулювання проводів з вишки прив'язувати до кошика блоки, ручну лебідку та проводи;

– використовувати кошик вишки для тимчасового кріплення до нього троса чи кабелю при їх підвішуванні.

– залишати у кошику чи кидати на його дно шматки проводу, які можуть з'єднати кошик з телескопом і порушити ізоляцію кошика від телескопа;

– кидати з кошика інструмент на землю або підкидати його з землі працівникам, що працюють у кошику;

– знаходитися в кошику вишки працівникам під час переїзду вишки від опори до опори;

– відлучатися водію (оператору) від машини, якщо у піднятому кошику знаходяться люди;

– за температурою навколишнього повітря нижче мінус 10оС вимикати двигун вишки, якщо у кошику знаходяться люди.

7.3.15. Технічний огляд підіймальних вишок проводиться згідно з Правилами будови і безпечної експлуатації підйомників (вишок).

7.4. Компресорні установки 7.4.1. Повітрозбірники компресорних установок, у тому числі балони зі стиснутим повітрям, які знаходяться під тиском більше 70 кПа, повинні експлуатуватися згідно з Правилами будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском [3].

Профілактичне обслуговування компресорних установок повинно здійснюватися згідно з експлуатаційною інструкцією заводу-виробника.

7.4.2. До обслуговування компресорних установок, в тому числі малогабаритних компресорних установок, а також зарядних станцій (типу ПЗУС та інших) допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, спеціальне теоретичне та практичне навчання і які мають посвідчення на право обслуговування компресорних установок.

7.4.3. У разі використання для приводу компресора електродвигуна машиніст повинен мати кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІІІ.

7.4.4. Пересувні компресори належить розташовувати на рівних майданчиках. Колеса їх під час роботи повинні бути закріплені башмаками чи упорами. Компресорні установки не можна розташовувати ближче ніж за 10 м від ацетиленових генераторів та місць зберігання легкозаймистих матеріалів.

7.4.5. Перед пуском компресора машиніст зобов'язаний перевірити його технічний стан та систему змащування.

7.4.6. Після пуску компресора машиніст зобов'язаний перевірити його роботу, звернувши особливу увагу на показання вимірювальних приладів на щиті управління. Під'єднувати споживачів стиснутого повітря машиніст може тільки після того, як він переконається в справності компресора.

Під час роботи компресора залишати його без нагляду забороняється.

7.4.7. Компресор повинен бути негайно зупинений у таких випадках:

– якщо манометр на циліндрі низького чи високого тиску, а також на нагнітальній лінії показує тиск вище допустимого;

– якщо електроприлади на розподільному щиті вказують на перевантаження електродвигуна;

– у разі пошкодження контрольно-вимірювальних приладів компресора;

– якщо чути стукіт, удари в компресорі чи двигуні, а також виявлені їх несправності, які можуть призвести до аварії;

– якщо нагрів будь-яких частин компресора чи двигуна безперервно збільшується та їх температура перевищує норму;

– у разі раптового припинення чи зменшення подавання води для охолодження;

– якщо немає освітлення;

– у разі пожежі.

Якщо компресор був тимчасово зупинений, пускати його в роботу можна тільки з дозволу особи, яка відповідає за безпечну експлуатацію компресора.

7.4.8. Роботи з профілактики чи ремонту обладнання компресорних установок та зарядної станції повинні проводити не менш 2 осіб.

7.4.9. Масловодовіддільник, проміжний та кінцевий холодильники, повітрозбірник, якщо у них немає пристроїв для автоматичного продування, необхідно продувати не рідше, ніж через 2 години роботи. Фільтри необхідно по мірі засмічування прочищати, а мастило у них замінювати свіжим через кожні 40 годин роботи.

7.4.10. Під час роботи двигуна та компресора необхідно стежити, щоб не було підтікання мастила та палива з баків та трубопроводів.

7.4.11. Для запобігання вибуху при експлуатації компресорної установки необхідно застосовувати мастило тільки паспортної марки. Не можна допускати підвищення температури стисненого повітря, яке може спричинити спалахування в циліндрах продуктів розкладання мастила, а також окису заліза, промоченого мастилом, яке накопичилось на стінках трубопроводів.

7.4.12. Через визначений час експлуатації, але не рідше одного разу на 6 місяців, повинно проводитися очищення масловодовіддільника, проміжного та кінцевого холодильників, повітрозбірника та нагнітальних повітропроводів від масляних відкладень способом, який не спричиняє корозії металу.

Забороняється очищати масловодовіддільник, проміжний та кінцевий холодильники, повітрозбірник та нагнітальні повітропроводи випалюванням.

7.4.13. Максимальна температура стиснутого повітря в компресорі не повинна перевищувати межі, яка визначена інструкцією. Необхідно періодично прочищати циліндри, трубопроводи та резервуар компресора від окису заліза та мастила.

Щоб запобігти надмірному підвищенню температури повітря, яке стискується, треба постійно стежити за правильною та безперервною циркуляцією охолоджувальної води в оболонках блока циліндрів та клапанній коробці.

7.4.14. Забороняється застосовувати бензин чи гас для промивання картера, фільтрів, а також всіх деталей, які пов'язані з проходженням по них стиснутого повітря.

7.4.15. Забороняється палити та розпалювати вогонь поблизу компресорної установки.

7.4.16. Необхідно ретельно стежити за справністю та надійністю стикових з'єднань шлангів пневматичного інструмента, повітророзподільника та на проміжних стиках. Робота з дефектними шлангами та при несправних стикових з'єднаннях забороняється.

7.4.17. Манометри та запобіжні клапани повинні бути запломбовані. На шкалі кожного манометра повинна бути нанесена червона позначка, яка вказує для цього типу компресора межу тиску, перевищення якої забороняється. Манометри належить перевіряти не рідше одного разу на рік.

7.4.18. Манометр не допускається до експлуатації, якщо:

– відсутня пломба чи тавро;

– прострочений термін перевірки;

– стрілка манометра у разі його від'єднання не повертається на нульову позначку шкали;

– розбите скло чи є інші пошкодження, які можуть впливати на його показання.

7.5. Роботи із застосуванням машин та механізмів в охоронній зоні повітряних ліній електропередавання (далі – ПЛ) 7.5.1. Охоронною зоною вздовж ПЛ є ділянка землі та простору між двома вертикальними площинами, які проходять через паралельні прямі лінії, віддалені від крайніх проводів (в невідключеному стані) на відстань, значення якої наведено в табл.7.2.

Таблиця 7.2

Напруга повітряної лінії електропередавання, кВ

Відстань від крайнього проводу, м

1

2

до 1

2

до 20

10

до 35

15

до 110

20

до 150

25

до 220

25

до 330

30

до 400

30

до 500

30

до 750

40

до 800 (постійного струму)

30

7.5.2. Будівельно-монтажні роботи, у тому числі переміщення машин та механізмів в охоронній зоні діючої ПЛ належить проводити під безпосереднім керівництвом особи, відповідальної за безпеку проведення робіт, при наявності письмового дозволу організації-власника лінії та наряду-допуску. Наряд-допуск повинен бути підписаний особою, призначеною керівником (власником) підприємства, яке виконує роботи. Форму наряду-допуску див. в додатку 16 Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів [2].

Виконання робіт на відстані менше 30 м від ПЛ із застосуванням вантажо-підіймальних кранів та підйомників (вишок) повинні проводитися згідно з вимогами відповідних Правил.

7.5.3. Наряд-допуск видається на строк, необхідний для виконання встановленого обсягу робіт. У випадку перерви в проведенні робіт більше доби наряд-допуск скасовується; у разі поновлення робіт повинен видаватися новий наряд-допуск.

Наряд-допуск виписується в двох примірниках: один видається виконавцю перед початком роботи та повертається після закінчення роботи; другий - зберігається у власника крана або вишки . У випадках, коли кран виділяється для робіт в іншій організації, необхідно заповнити заявку встановленої форми (додаток 7).

7.5.4. Перед початком роботи машин та механізмів в охоронній зоні ПЛ необхідно забезпечити зняття напруги з лінії, при цьому повинні виконуватися вимоги, наведені в п.7.5.2.

Якщо немає можливості зняти напругу з лінії, то проводити роботу в охоронній зоні дозволяється при умові додержання вимог, які наведені в пп.7.5.2, 7.5.5.

7.5.5. Відстань від підйомної чи висувної частини машини в будь-якому її положенні до вертикальної площини, що проходить через найближчий провод ПЛ, який знаходиться під напругою, і його проекцію на землю, повинна бути не менше наведеної в табл.7.3.

Таблиця 7.3

Напруга повітряної лінії електропередавання, кВ

Відстань до крайнього проводу, м

1

2

до 1

1,5

до 20

2,0

до 110

4,0

до 220

5,0

до 330

6,0

до 500

9,0

до 800 (постійного струму)

9,0

У цьому разі корпуси машин та механізмів, за винятком машин на гусеничному ходу, повинні заземлюватися за допомогою переносного заземлювача.

7.5.6. Допускається робота машин та механізмів безпосередньо під проводами ПЛ, які знаходяться під напругою 110 кВ та вище, за умови, що відстань від підйомної чи висувної частини машин, а також переміщуваних вантажів в будь-якому положенні до найближчого проводу повинна бути не менше вказаної в табл. 7.3.

7.5.7. Робота стрілових кранів під контактними проводами мережі наземного електротранспорту, що знаходиться під напругою, може проводитися за умови додержання відстані між стрілою крана та контактними проводами не менше 1 м та установлення обмежувача (упора), який не дозволяє зменшити вказану відстань при підійманні стріли.

7.5.8. Під час проїзду під ПЛ, яка знаходиться під напругою, робочі органи машин повинні бути в транспортному положенні. Пересування машин поза дорогами під ПЛ під напругою належить проводити в місці найменшого провисання проводів (ближче до опори).

7.5.9. Робота та переміщення будівельних машин та механізмів поблизу фідерних ліній проводового мовлення та ліній зв'язку з дистанційним живленням повинні проводитися під безпосереднім наглядом керівника робіт з додержанням вимог п.п. 7.5.5, 7.5.8.

7.5.10. Під час роботи поблизу ПЛ машиніст повинен стежити за тим, щоб через нерівність грунту не виникло різкого інерційного відхилення робочого органа машини в бік проводів.

7.5.11. У разі випадкового доторкання робочого органа машини до проводу ПЛ, який знаходиться під напругою, чи виникнення між ними електричного розряду забороняється до зняття напруги з ПЛ чи відведення стріли крана на безпечну відстань доторкатися, стоячи на землі, до машини, сходити з машини на землю чи підійматися на машину.

Якщо через доторкання робочого органа машини до проводу чи внаслідок електричного розряду виникне загорання машини, яке не дозволяє залишатися в ній, водій повинен, не тримаючись руками за металеві частини, стрибнути на землю обома ногами одночасно. Віддалятися від машини можна тільки стрибками на одній нозі чи на обох ногах одночасно. Віддалятися можна кроком в півступні, щоб уникнути дії крокової напруги, при цьому не дозволяється відривати п'ятки і ступні від землі.

8. НАВАНТАЖУВАЛЬНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНІ РОБОТИ ТА ТРАНСПОРТУВАННЯ ВАНТАЖІВ 8.1. Загальні вимоги безпеки. 8.1.1. Навантажувально-розвантажувальні роботи та транспортування вантажів повинні проводитись згідно з вимогами ГОСТ 12.3.009-76 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности" [38], Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів [2], "Правила техники безопасности и производственной санитарии при погрузочно-разгрузочных работах на железнодорожном транспорте ЦМ-4771" [21], , та Правил безпеки при роботах на автомобільному транспорті [6].

8.1.2. Навантажувально-розвантажувальні роботи за допомогою машин та механізмів повинні здійснюватися під керівництвом осіб, відповідальних за безпечне ведення робіт з переміщення вантажів кранами, які призначаються наказом власника підприємства відповідно до вимог Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів [2].

Навантажувально-розвантажувальні роботи вручну повинні проводитися під керівництвом особи з числа ІТП, яка у кожному конкретному випадку проведення робіт призначається наказом (розпорядженням) власника підприємства (керівника філії).

Керівник робіт визначає у відповідності до конкретних умов безпечні способи навантаження, розвантаження та транспортування вантажів і безпосередньо несе відповідальність за додержання правил безпеки під час проведення робіт.

8.1.3.Перед початком проведення вантажо-розвантажувальних робіт обов'язково проводиться цільовий інструктаж з виконавцями цих робіт.

З водіями та працівниками, що вперше в'їжджають (прибули) на територію підприємства, додатково проводиться вступний інструктаж. Інструктажі проводяться згідно Положення про порядок навчання, інструктажу та перевірки знань працівників зв'язку з питань охорони праці.

8.1.4. Навантажувально-розвантажувальні роботи належить проводити, як правило, механізованим способом за допомогою вантажопідіймальних машин та засобів малої механізації (блоків та інше).

Механізований спосіб навантажувально-розвантажувальних робіт є обов'язковим для вантажів масою більше 50 кг, а також у разі підіймання вантажу на висоту більше 3 м.

8.1.5. Навантажувально-розвантажувальні роботи за допомогою вантажопідіймальних машин виконуються згідно пп. 7.72-7.73, 7.75-7.79, 7.81, 7.85-7.90, 7.91а,в,д-у, 7.92 Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів [2].

Форма заявки на вантажопідіймальний кран – згідно додатку 7 до цих Правил.

Форма наряду-допуску на виконання робіт краном поблизу повітряних ліній електропередавання – згідно додатку 16 до Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів [2].

8.1.6. Машиністу автокрана забороняється працювати за силою вітру більше 12,5 - 15,2 м/с (7 балів – коливаються стовбури дерев, гнуться великі гілки, незручно іти проти вітру).

8.1.7. У разі навантаження на транспортні засоби максимальна відстань від землі до верху вантажу не повинна перевищувати габаритну висоту проїздів під мостами та в тунелях. Маса вантажу не повинна порушувати стійкість транспортного засобу та утруднювати управління ним. Перевезення вантажу, який підноситься над проїжджою частиною більше 3,8 м чи виступає за задню точку габариту транспортного засобу більше 2 м, повинно бути узгоджено з відповідними дорожньо-експлуатаційними та комунальними організаціями.

8.1.8. Штучні вантажі після навантаження повинні бути закріплені, ув'язані та встановлені таким чином, щоб уникнути мимовільного їх зміщення та падіння під час транспортування.

8.1.9. Для навантаження та розвантаження вантажів з транспортних засобів вручну забороняється застосовувати дошки товщиною менше 50 мм. Під дошки необхідно встановлювати міцні підпірки.

8.1.10. У разі навантаження, розвантаження, перенесення стовпів, просочених антисептиками, працівники повинні бути одягнені в спецодяг для роботи з антисептиками.

8.1.11. Всі працівники, що виконують навантажувально-розвантажувальні роботи, повинні користуватися рукавицями.

8.2. Роботи з навантаження (розвантаження) вантажу на залізничному транспорті 8.2.1. Роботи з розвантаження вантажу із залізничних платформ виконуються з додержанням вимог "Правил техники безопасности и производственной санитарии при погрузочно-разгрузочных роботах на железнодорожном транспорте ЦМ-4771" [21] та цих Правил.

8.2.2. До навантаження (розвантаження) залізничних платформ або піввагонів дозволяється приступити тільки після їх закріплення на фронті розвантаження відповідно до вимог "Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на зализницях України N ЦД/0001" [48] и огородження переносними сигнальними засобами відповідно до вимог "Інструкції з сигналізації на залізницях України N ЦШ/0001" [49].

8.2.3. Дозволяється пересування вагонів вручну по фронту розвантаження або навантаження тільки по горизонтальній дільниці колії у кількості не більше одного навантаженого або двух порожніх вагонів і під безпосереднім керуванням відповідальної особи, призначеної начальником відповідного лінійного підрозділу залізниці.

8.2.4. Чотиривісну платформу повинні пересувати не менше 8 чоловік.

8.2.5. Під час пересування вагонів вручну забороняється:

– пересувати їх зі швидкістю більше 3 км/год, у цьому разі вагони повинні бути обов'язково зчеплені;

– викочувати вагони за граничний стовпчик у напрямку головних і приймально-відправних колій;

– починати пересування, не маючи гальмових башмаків;

– підкладати під колеса для гальмування шпали, камені, ломи та інші предмети;

– пересувати вагони, коли у них знаходяться люди.

8.2.6. Штучне освітлення місць виконання навантажувально-розвантажувальних робіт повинно відповідати "ОСТ 32.9.81. Норми искусственного освещения объектов железнодорожного транспорта" [39].

8.2.7. На кожному місці виконання навантажувально-розвантажувальних робіт із застосуванням механізмів повинні бути розроблені та вивішені схеми стропування вантажів.

8.2.8. Під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт не дозволяється знаходження людей у зоні роботи вантажопідіймальних механізмів, а також в автомобілях і вагонах.

8.2.9. Відстань між двома суміжними платформами, що розвантажуються, повинна бути не менше 5 м. Якщо за умови фронту розвантаження розчеплення платформ неможливе, розвантаження повинно проводитись через одну платформу.

8.2.10. Під час навантажувально-розвантажувальних робіт поблизу електрифікованої колії працівники, їх інструмент та вантажі не повинні наближатися ближче 2 м до струмовідних частин контактної мережі, яка знаходиться під напругою.

Роботи на відстані від 2 м до 4 м від струмовідних частин можуть виконуватися без зняття напруги і без заземлення контактної мережі, але під наглядом спеціально призначеної і проінструктованої керівником робіт особи з кваліфікаційною групою з електробезпеки не нижче ІІ.

При роботах на відстані більше 4 м нагляд не вимагається.

8.2.11. Під час значного зниження видимості (туман, снігопад, сильний дощ) і при вітрі 6 балів (10-12,4 м/с) та більше роботи із застосуванням кранів необхідно припинити (якщо паспортом крана не передбачені інші норми).

8.2.12. Навантаження (розвантаження) стовпів необхідно проводити механізованим способом із застосуванням кранів, навантажувачів або інших механізмів, обладнаних спеціальними вантажозахоплювальними пристроями.

8.2.13. Навантаження (розвантаження) стовпів кранами, оснащеними гнучкими тросами, необхідно проводити бригадою у складі машиніста крана (кранівника) та чотирьох стропальників.

8.2.14. Перед початком розвантаження стовпів особа, відповідальна за безпечне переміщення вантажів кранами, повинна оглянути стан кожного штабелю, звернувши особливу увагу на стан "шапки", і залежно від цього визначити спосіб розвантаження.

8.2.15. На місцях навантаження та розвантаження стовпів повинні бути передбачені пристрої, які б виключали розвалювання стовпів.

8.2.16. Під час розвантаження стовпів:

– стропальники для стропування повинні підійматися у піввагон по переносних драбинах з гаками для закріплення за борт піввагону або по скоб-трапам;

– стропування необхідно виконувати не ближче 0,5 м від кінців стовпів;

– у піввагоні запобіжні стояки повинні бути встановлені у зазори між бортом і штабелем на глибину не менше 0,75 м щільно до основних стояків і закріплені дерев'яним клином;

– на платформах запобіжні стояки повинні бути закріплені стяжками для запобігання розвалюванню.

8.2.17. Дозволяється розвантажувати "шапку" за один захід без знімання дротяної ув'язки, якщо маса "шапки" не перевищує вантажопідіймальності крана. У цьому разі стропування "шапки" необхідно проводити за скоби напівжорсткого стропу або під "шапку" необхідно підводити у двох торцях чалочні стропи.

Дротяну ув'язку у цьому разі необхідно знімати спеціальними ножицями після розвантаження вантажу на землю .

8.2.18. Якщо маса "шапки" більше вантажопідіймальності крана, її необхідно розвантажувати декількома частинами. У цьому разі дротяну ув'язку необхідно знімати безпосередньо на піввагоні, або попередньо з кожного боку штабелю необхідно встановити по три запобіжні стояки висотою на 0,3 м вище верхнього рівня "шапки".

8.2.19. Перед навантаженням (розвантаженням) обмерзлих стовпів пачки стовпів по усьому контуру у місцях стропування необхідно очистити від льоду.

8.2.20. Під час відкриття бортів платформи, зрізання ув'язочного дроту, знімання стояків не дозволяється знаходження працівників у зоні можливого падіння вантажу.

Відкривати борти платформи повинні не менше двох працівників.

8.2.21. Орієнтування та утримання вантажу під час переміщенні необхідно здійснювати за допомогою відтяжок або легких міцних багрів, у цьому разі стропальники повинні знаходитися не ближче 3 м від вантажу.

8.2.22. Стовпи необхідно укладати у чарунки, огороджені з кожного боку двома стояками, або у спеціальні стелажі. Ширина чарунок, стелажів повинна бути 3 м, височина штабелю – не більше 3 м. Укладання повинно забезпечити стійкість штабелю.

8.2.23. Залізобетонні стовпи дозволяється навантажувати (розвантажувати) тільки за допомогою вантажопідіймальних механізмів.

8.2.24. Стропування залізобетонних стовпів виконується тільки за усі передбачені конструкцією монтажні петлі.

Залізобетонні стовпи необхідно укладати на підкладки у штабель височиною до 2 м.

8.2.25. Під час розвантажування стовпів та приставок механізованим способом керівник робіт повинен стежити за тим, щоб:

– виліт стріли крана був мінімальним;

– витримувався габарит з проводами контактної мережі електрифікованих залізниць;

– транспортний крановий засіб був додатково закріплений (залізничні крани закріплені за рейкові захвати, а автомобільні крани поставлені на виносні опори-аутригери);

– додержувались правила стропування вантажів.

8.2.26. Перед розвантажуванням стовпів вручну необхідно попередньо перевірити справність та надійність вантажно-розвантажувального інвентаря (покотів, багрів, блоків, кліщів, вірьовок, тросів, ломів тощо).

8.2.27. Під час навантаження (розвантаження) стовпів забороняється:

– підіймання працівників на навантажені платформи і піввагони на електрифікованих залізницях ;

– транспортування пакетів стовпів краном, коли окремі стовпи захоплені тільки одним стропом,

– транспортування пакетів стовпів краном при нерівномірному натягу стропів;

– застосування для скочування та переміщення стовпів дощок, стояків і т.ін.;

– одночасне скидання декількох стовпів у разі розвантажування вручну.

8.3. Роботи з навантаження на автомобіль і розвантаження з автомобіля. 8.3.1. Під час навантаження на автомобіль і розвантаження з автомобіля необхідно дотримуватися вимог Правил безпеки при роботах на автомобільному транспорті [6], цих Правил та технологічних карт на вантажно-розвантажувальні роботи.

8.3.2. Перед опусканням вантажу перевірити місце його встановлення і впевнитися, що вантаж не впаде, не перекинеться і не сповзе у бік.

8.3.3. Укладати вантаж на автомобіль слід рівномірно, не перевантажуючи один з боків.

8.3.4. Опускати вантаж необхідно так, щоб стропи не затискалися вантажем і легко знімалися. Знімати стропи дозволяється тільки після повного опускання і встановлення вантажу.

8.3.5. Перед навантаженням стовпів на автомобіль та їх розвантаженням автомобіль необхідно загальмувати, для чого під колеса автомобіля та причепа підкладають упори.

8.3.6. Навантажувати стовпи на автомобілі та трактори з причепами необхідно рядами оземками в кузов, встановивши попередньо на платформі автомобіля та причепа стояки з боку, протилежного навантаженню.

8.3.7. у разі навантаження довгих вантажів (труб, стовпів) на автомобіль з причепом-розпуском необхідно залишати зазор між щитом, встановленим за кабіною автомобіля, і торцем вантажу для того, щоб на поворотах та розворотах вантаж не чіплявся за щит.

8.3.8. Під час підіймання, розвертання, переміщення і опускання стовпів направляти їх дозволяється тільки за допомогою відтяжки (розчалки) необхідної довжини або легких міцних багрів, у цьому разі стропальники повинні знаходитися не ближче 3 м від вантажу.

8.3.9. У разі укладання опор або приставок на автомобіль необхідно нижній ряд укладати на дерев'яні прокладки з досок або брусків; між рядами опор або приставок прокладають такі ж прокладки. Щоб уникнути зміщення залізобетонних та дерев'яних опор під час транспортування, вони повинні бути надійно закріплені.

8.3.10. Навантаження стовпів на автомобіль вручну дозволяється в межах норми 50 кг на одного працівника.

8.3.11. У разі розвантаження стовпів з автомобілів вручну необхідно користуватися покотями (лагами), які повинні кріпитися до борту автомобіля так, щоб стопори не заважали вільному скочуванню стовпів на землю.

8.3.12. Відкочувати стовпи дозволяється після того, як буде припинено їх розвантаження.

8.3.13. Під час навантаження на автомобіль і розвантаження з автомобіля забороняється:

– знаходження людей (у тому числі водія) у кабіні або у кузові автомобіля; вони повинні знаходиться зовні зони дії стріли чи маневрування навантажувального механізму;

– підлазити під ледве піднятий вантаж для підведення строп;

– урівноважувати вантаж вагою власного тіла або підтримувати вантаж руками під час його переміщення;

– укладати стовпи без стояків на автомобіль з причепом;

– направляти стовпи під час підіймання, розвертання і опускання руками;

– стояти перед стовпом, який скочується з автомобіля;

– перевозити людей на платформі автомобіля, навантаженого стовпами або приставками, а також на причепі до автомобіля (трактора).

8.4. Роботи із застосуванням авто- і електронавантажувачів. 8.4.1. Роботи із застосуванням авто- і електронавантажувачів виконуються з додержанням вимог Правил охорони праці на автомобільному транспорті [6] та цих Правил.

8.4.2. Керувати автонавантажувачами можуть тільки водії автомобілів, які мають посвідчення на право керування ними.

Керувати електронавантажувачами можуть тільки особи, які мають посвідчення на право керування ними, а також кваліфікаційну групу з електробезпеки.

8.4.3. Робота на несправному авто- і електронавантажувачі не дозволяється. Навантажувачі, що мають колеса з вантажошинами, дозволяється використовувати тільки на дільницях з твердим і рівним покриттям, а автонавантажувачі з пневмошинами, крім того, – на покриттях з каменю (щебеню) та вирівняних земляних майданчиках.

Робота авто- і електронавантажувачів на дерев'яних настилах допускається за умови, що настили витримують масу автонавантажувача з вантажем.

8.4.4. Допустимі навантаження встановлюються залежно від положення центра ваги вантажу згідно з паспортними даними навантажувача. Вага вантажу, що піднімається, не повинна перевищувати встановленої величини.

8.4.5. Під час складання (розбирання) штабелів вантажів навантажувачами у зоні їх роботи не повинні проходити шляхи перевезення вантажів і перенесення вантажів вручну, а також виконуватися перевантажувальні роботи.

Зона роботи навантажувача – майданчик, необхідний для його маневрування при під'їзді до місця навантаження або розвантаження і від'їзді назад.

8.4.6. Перед початком роботи необхідно перевірити надійність кріплення пальців, шарнірів та кіл навантажувача, важелів і тяг рульового керування, відповідних болтових з'єднань та справність дії механізмів навантажувача.

8.4.7. Під час переміщення вантажів навантажувачами необхідно застосовувати штатні робочі пристосування згідно з технічною документацією; конкретні пристосування залежно від виду матеріалів визначаються керівником робіт.

8.4.8. Перед тим, як в'їжджати у вузьке місце між штабелями, обладнанням, елементами конструкцій будівель і споруд водій зобов'язаний зупинити навантажувач і впевнитися у відсутності людей у зоні роботи.

8.4.9. Навантажувачі з вилочними захватами при транспортуванні дрібних або нестійких вантажів повинні бути обладнані запобіжною рамкою або кареткою для упирання вантажу при переміщенні.

Дрібний штучний вантаж повинен бути укладений в спеціальну тару, яка б запобігала його падінню під час роботи.

8.4.10. Вилочні захвати автонавантажувачів повинні знаходитись в одній горизонтальній площині.

Подовжувачі вилочних захватів повинні бути обладнані пристроями, що надійно фіксують подовжувачі на захватах.

8.4.11. Під час роботи на вилочному навантажувачі необхідно дотримуватися таких вимог:

– вантаж необхідно розміщувати на захватній вилці так, щоб не виникало перекидного моменту, у цьому разі груз необхідно притиснути до рами вантажопідіймальника;

– вантаж, що підіймається, повинен розташовуватися рівномірно на обох лапах і може стирчати уперед за межі вилки не більше ніж на 1/3 довжини лап;

– великогабаритні вантажі дозволяється укладати вище захисного пристрою, але не більше одного місця, у цьому разі необхідно призначити особу для керування рухом навантажувача.

8.4.12. У разі застосування навантажувача зі стрелою необхідно спочатку підняти вантаж, а потім транспортувати його.

8.4.13. Положення вантажів, призначених для підіймання, повинно допускати їх вільне захвачування без зрушення з місця.

8.4.14. Захвачувати вантаж вилами необхідно у разі нахилу рами "від себе", а підіймання вантажу можна здійснювати тільки у разі нахилу рами "на себе".

8.4.15. Транспортувати вантаж дозволяється тільки, коли рама вантажопідіймальника відхилена назад до кінця. Захват повинен забезпечувати височину підіймання вантажу від землі не менше величини дорожнього просвіту навантажувача і не більше 0,5 м для навантажувача з пневматичними шинами і 0,25 м – для навантажувача з вантажошинами.