4.2. Під час поточного ремонту і підготовки до наливу цистерн і вагонів-бункерів у відповідності до ГОСТ 12.0.003-74 на працівників можуть впливати наступні основні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:
- рухомий склад, що рухається;
- транспортні засоби, що рухаються, електрокари, самохідні вишки або візки для огляду котлів цистерн;
- машини, механізми, що рухаються;
- рухомі частини насосного, зливного, підіймально-транспортного і іншого обладнання;
- предмети і інструмент, що падають з висоти;
- підвищене значення напруги електричного кола, замкнення якого може здійснитися через тіло людини;
- підвищені рівні шуму і вібрації насосного і компресорного обладнання;
- недостатня освітленість робочої зони і недостатність природного світла під час роботи всередині котла цистерни;
- підвищена температура поверхонь обладнання, підвищений тиск пари під час обробки цистерн;
- підвищена загазованість і запиленість повітря робочою парою і аерозолями нафтопродуктів;
- підвищена і знижена температура, вологість і рухомість повітря робочої зони під час роботи на відкритому повітрі;
- хімічні фактори, які впливають на організм людини через дихальні шляхи, систему харчового травлення і шкіру;
- нервово-психічні перевантаження під час роботи на висоті і всередині котлів цистерн.
4.3. Під час виникнення вибухопожежонебезпечної аварійної ситуації на працівників можуть впливати небезпечні фактори вибуху і пожежі.
4.4. Рівень шуму і вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати значень, встановлених ДСН №3.3.6.037-99, ДСН №3.3.6.039-99, ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.012-90.
4.5. Освітленість робочих місць в приміщеннях і на відкритих площадках ППС повинна відповідати вимогам НАОП 5.1.11-3.02-91 і НАОП 5.1.11-3.04-86.
4.6. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони на ППС повинен відповідати значенням ГОСТ 12.1.005-88.
4.8. Організація виробничого процесу поточного ремонту і підготовки цистерн і вагонів-бункерів до наливу нафтопродуктами повинна передбачати наступні основні заходи:
- встановлення маршрутів пересування працівників по території ППС;
- наявність пішохідних проходів і проїздів для транспортних засобів;
- наявність централізованої системи обгородження состава цистерн і окремих цистерн, а також обгородження переносними сигналами встановленого зразка;
- забезпечення захисту обслуговуючого персоналу від ураження електричним струмом на електрифікованих коліях станції відповідно до НАОП 5.1.11-1.14-87;
- забезпечення працівників необхідним безпечним інструментом, пристроями, засобами захисту і контролю;
- зливання залишків нафтопродуктів, яке виключає виділення в повітря небезпечних речовин і забруднення шкіри працюючих;
- контроль за параметрами технологічного процесу, який виключає виділення газів, пари і рідини в робочу зону;
- наявність виробничого обладнання, яке виключає, по можливості, контакт працюючих із шкідливими речовинами;
- впровадження автоматизованих і механізованих способів з обробки цистерн і вагонів-бункерів.
4.9. Керівництво ППС повинно мати адреси і номери телефонів найближчих медичних закладів. Ці адреси і номери телефонів мають бути вивішені на робочих місцях і в місцях відпочинку.
4.10. На всіх ППС мають бути ці Правила, інструкції з охорони праці, що діють на підприємстві для працівників, із зазначенням в них прийнятої на підприємстві системи оповіщення працівників під час виникнення аварій, а також способів надання першої (долікарняної) допомоги.
Працівники повинні бути проінструктовані відповідно до ДНАОП 0.00-4.12-99.
4.11. Кожний працівник повинен знати своє місце і обов’язки під час ліквідації аварії відповідно до плану ліквідації аварійних ситуацій, вміти користуватися рятівним спорядженням і засобами індивідуального захисту (ЗІЗ).
4.12. Загальні вимоги пожежної безпеки, вимоги до утримання ППС, повинні відповідати НАПБ В.01.010-97/950.
4.7. Для забезпечення пожежної безпеки виробничих процесів на ППС необхідно дотримуватись вимог НАПБ А.01.001-95, ГОСТ 12.1.004-91 і ГОСТ 12.1.010-76.
4.13. Для всіх будинків та приміщень виробничого та складського призначення ППС має бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86).
4.14. На ППС повинен бути передбачений надійний зв'язок із найближчим підрозділом пожежної охорони.
4.15. Засоби пожежогасіння та пожежна сигналізація повинні постійно утримуватися в справному стані та відповідати вимогам ДБН В.2.5-13-98.
4.16. ППС, які знов проектуються і реконструюються, повинні обладнуватися автоматичними засобами пожежної сигналізації, засобами автоматичного контролю вибухонебезпечних концентрацій речовин у повітрі і автоматичними засобами пожежогасіння.
Незалежно від наявності автоматичних засобів сигналізації і пожежогасіння в приміщеннях і на території ППС повинні розміщуватись пожежна техніка та первинні засоби пожежогасіння.
4.17. Для всіх будинків та приміщень, а також зовнішніх виробничих і складських дільниць, має бути визначений клас вибухонебезпечної або пожежонебезпечної зони за ДНАОП 0.00-1.32-01, який необхідно позначити на вхідних дверях приміщення.
4.18. Організація і ведення технологічних процесів на ППС повинні відповідати вимогам нормативно-технічної документації на відповідні процеси, а також вимогам НАПБ В.01.010-97/950.
4.19. Естакади і площадки слід очищати від залишків нафтопродуктів і промивати гарячою водою не рідше, ніж один раз у зміну.
4.20. Під час організації і ведення технологічних процесів необхідно здійснювати:
- періодичний контроль за станом повітря робочої зони (рекомендується встановлення автоматичних газоаналізаторів контролю токсичних концентрацій);
- періодичний контроль функціонування систем сигналізації і пожежогасіння;
- своєчасне вилучення вибухопожежонебезпечних відходів виробництва.
4.21. У виробничих і складських приміщеннях, в яких використовуються або зберігаються речовини і матеріали, здатні утворювати вибухонебезпечні концентрації парів та газів, встановлюються газоаналізатори для контролю стану повітряного середовища. Коли відсутні автоматичні газоаналізатори, дозволяється регулярне проведення аналізів повітряного середовища іншими приладами. Періодичність і методика проведення аналізів мають бути відображені в технологічному процесі підприємства.
4.22. Приміщення, в яких розміщені вибухопожежонебезпечні виробництва, мають бути обладнані автоматичними засобами контролю параметрів процесу, сигналізацією досягнення граничних значень і системами блокування, що запобігають виникненню аварійних ситуацій, які повинні забезпечувати:
4.23. Для забезпечення аварійного зливу пожежонебезпечних речовин на ППС необхідно мати аварійні ємності, які розташовуються за межами виробничих будинків.
4.24. Збірні і аварійні ємності для ЛЗР та ГР рекомендується обладнувати сигналізаторами максимального рівня заповнення, а при необхідності і переливними трубами, зв’язаними з витратними та аварійними ємностями.
4.25. На території ППС не дозволяється:
- підніматися на естакаду під час обледеніння цистерн та естакади, коли відсутні огородження, поручні;
- палити і застосовувати відкритий вогонь;
- виконувати роботи, коли несправні перехідні містки;
- переходити з естакади на цистерну без перехідних містків;
- знаходитись стороннім особам біля місць оброблення цистерн або на естакаді;
- прокладати над залізничними коліями, будинками і спорудами повітряні електромережі;
- зливати залишки легкозаймистих, горючих рідин і інших залишків нафтопродуктів разом із водою і конденсатом в загальну каналізаційну мережу, відкриті канави, під укіс тощо;
- застосовувати драбини, що утворюють іскри від ударів і тертя, для спускання людей в цистерну;
- застосовувати інструмент з іскроутворюючого матеріалу та взуття, яке має стальні пластини або цвяхи;
- залишати обтиральні матеріали всередині і на зовнішніх частинах цистерн;
- в’їзд локомотивів в депо очищення і під естакади.
4.26. Палити на території ППС дозволяється тільки в спеціально обладнаних для цього приміщеннях, які погоджені із органами державного пожежного нагляду і СЕС залізниць і позначені відповідними знаками.
4.27. На ППС необхідно постійно забезпечувати справний стан фільтрів вентиляційних установок і очисних споруд.
4.28. На території ППС мають бути окремі ємності для збирання і зберігання залишків нафтопродуктів, баласту, який забруднений і просочений нафтопродуктами, обтиральних матеріалів, шламу і інших матеріалів.
4.29. Баласт, обтиральні матеріали і інші предмети, які збираються із колій і території і забруднені нафтопродуктами, а також шлам, який вилучається із цистерни після закінчення робочої зміни, повинні вивозитись в спеціально відведені для цього місця, які погоджені з СЕС залізниці і знешкоджуватися. Для очищення забрудненої території рекомендується використовувати бактеріальні препарати.
4.30. Забруднені етильованим бензином шпали, рейки з кріпленнями, стрілочні переводи, площадки з твердим покриттям, а також інші дільниці території повинні негайно знешкоджуватися кашкою хлорного вапна або гасом.
4.31. Баластний шар і поверхня землі, а взимку і сніг, які забруднені етильованим бензином, мають бути зняті на всю глибину просочування, вивезені на спеціальні бетоновані площадки, місце розташування яких погоджено з СЕС залізниці і органами державного пожежного нагляду, облиті гасом і пропалені.
Очищене місце після лабораторного аналізу, має бути засипане чистим піском або щебенем.
4.32. Перелік мийних розчинів і хімічних речовин, які застосовуються для зовнішнього і внутрішнього очищення цистерн, мають бути погоджені із СЕС залізниці.
4.33. Промивальна вода під час оброблення цистерн з-під етильованого бензину повинна збиратися у вакуумзбірники або спеціальні резервуари. Цю воду необхідно нейтралізувати густим розчином хлорного вапна із розрахунку не менше на води або шляхом екстрагування тетраетилсвинцю із води неетильованим бензином або гасом.
Для нейтралізації застосовується свіжоприготовлений густий розчин хлорного вапна.
4.34. Зливання нейтралізованої промивальної води в загальний колектор у відповідності із технологічним процесом дозволяється через 70 хвилин після введення у вакуумзбірник або резервуар кашки хлорного вапна. Місця зливання промивальної води, яка пройшла нейтралізацію, повинно бути погоджено із СЕС залізниці.
4.35. Зливання промивальної води в очисні споруди ППС дозволяється після оброблення цистерни тільки з-під нафтопродуктів. Знешкодження промивальної води, яка зливається із спецестакад після оброблення цистерн з-під етильованого бензину, повинне проводитися в окремих очисних спорудах.
4.36. Каналізація повинна забезпечувати відвід і очищення виробничих стоків від усіх об’єктів у відповідності з вимогами санітарних норм.
4.37. Комплекс очисних споруд повинен забезпечувати очищення промивальної води до встановлених норм і передбачати повторне використання її по замкнутому циклу. Використання промивальної води має бути замкнене (безвитічне).
Для збирання і нейтралізації промивальної води на ППС мають бути наступні споруди: зливно-наливний стояк, приймальний резервуар, резервуар екстрагування, брудовідстійник, бензоуловлювач, акумулятор води, резервуар для етильованого бензину, накопичувач осаду.
Нафтовловлювачі повинні регулярно очищатися від шламу, бруду і нафтопродуктів механізованим способом.
4.38. Усі побічні продукти технологічного процесу під час підготовки цистерн і вагонів-бункерів для ремонту і наливу повинні максимально утилізуватися.
4.39. Санітарно-захисна зона ППС повинна встановлюватись у кожному конкретному випадку розрахунковим шляхом за погодженням із СЕС залізниці.
4.40. Під час розробки технологічних процесів з ремонту і підготовки цистерн до наливу нафтопродуктів, крім цих Правил, необхідно керуватися ГОСТ, ДБН, СНиП та іншими міжгалузевими, галузевими нормативними актами з охорони праці і охорони навколишнього природного середовища.
4.41. Підготовка цистерн та вагонів-бункерів на ППС до ремонту і наливу повинна проводитися у відповідності із розробленим на підприємстві технологічним процесом, погодженим із СЕС залізниці.
4.42. Згідно з цими Правилами для всіх видів робіт, які проводяться на ППС, і професій працівників мають бути розроблені інструкції з охорони праці, і інструкції з пожежної безпеки відповідно до ДНАОП 0.00-4.15-98, НАПБ А.01.001-95.
4.43. Контроль за станом охорони праці і дотриманням вимог цих Правил на ППС має здійснюватися відповідно до НАОП 5.1.11-4.03-86.
4.44. В складі ППС може створюватися хімічна лабораторія, яка оснащена обладнанням і приладами за переліком, затвердженим Центральною санітарно-епідеміологічною станцією на залізничному транспорті. Лабораторія повинна визначати найменування залишків нафтопродуктів, які раніше перевозилися, в котлах цистерн, перевіряти їх на вибухонебезпеку газоповітряного середовища і визначати концентрацію шкідливих речовин у повітрі робочої зони.
5. Вимоги безпеки під час технічного обслуговування цистерн і вагонів-бункерів.
5.1. Вимоги безпеки під час приймання, огляду і технічного обслуговування цистерн і вагонів-бункерів.
