2.3.26. Видалення дерев'яного кріплення під час посадки покрівлі в лавах повинно проводитися механізованим або підривним способом.
2.3.27. У разі затримки обвалення покрівлі понад установлений паспортом крок посадки необхідно застосовувати штучне обвалення. У цих випадках забороняється вести роботи в лаві з видобутку вугілля до обвалення покрівлі.
Роботи щодо підготовки до штучного обвалення покрівлі провадяться відповідно до заходів, розроблених відповідно до рекомендацій постійно діючої комісії з управління гірничим тистком і головним інженером шахти.
Забороняється провадити одночасно очисні та посадочні роботи в лавах довжиною до 100 м з індивідуальним кріпленням і важкокерованою покрівлею.
2.3.28. Дільничні станції напірного гідротранспорту необхідно розташовувати в спеціальних камерах, а при строках служби до одного року – в нішах. Станція повинна складатися з камери вуглесосів, приймального зумпфа корисною місткістю, не меншою за 10-хвилинну продуктивність вуглесосів, аварійного пульпозбірника.
2.3.29. Технологічні трубопроводи гідрошахт повинні споруджуватися і експлуатуватися відповідно до Інструкції з проектування, монтажу, випробування та експлуатації технологічних трубопроводів гідрошахт України, затвердженої Мінвуглепромом УРСР 19.11.84.
2.3.30. У приміщенні насосних і камері вуглесосних установок повинен бути телефон у шумоізольованій кабіні з виведеним сигнальним пристроєм, зв'язаний безпосередньо із загальношахтною телефонною станцією або гірничим диспетчером.
2.3.31. Перед початком роботи гідромонітора із сфери дії його струменя люди повинні бути виведені в безпечну зону. При автоматичному управлінні гідромонітором на підступах до сфери дії його струменя повинні вивішуватися знаки “Вхід заборонено. Працює гідромонітор”.
2.3.32. При гідравлічному і механо-гідравлічному відбиванні вугілля в кожному діючому очисному вибої на управлінні монітором повинні працювати не менше двох працівників.
При цьому забороняється:
а) ручне управління гідромоніторами при тиску води понад 3 МПа (30 кгс/см2);
б) залишати без нагляду працюючий гідромонітор з ручним і дистанційним управлінням;
в) робота на гідромоніторах без захисних пристосувань від відбитих бризок води, кусків вугілля і породи;
г) проведення робіт у заходці при очисному вийманні до спускання води, що накопичилася у виробленому просторі.
2.3.33. У разі непередбаченого припинення подачі води в очисні вибої відновлення робіт з відбивання вугілля допускається лише після промивання посаду жолобів і підошви виробки та видалення з них гірничої маси.
2.3.34. Кожен гідромонітор повинен бути обладнаний засувкою, вмонтованою в нього або у водопостачальний трубопровід на відстані, не більшій за 50 м від гідромонітора.
У місці встановлення засувки при її закритті повинна вивішуватися таблиця “Не відкривати! Працюють люди!”
2.3.35. Вмикання і вимикання технологічних насосів, а також відкривання і закривання засувок на технологічних водоводах повинно провадитися з дозволу гірничого диспетчера, за винятком аварійних випадків.
2.3.36. Під час проведення збійок між виїмковими печами або штреками гідравлічним способом люди з виїмкового штрека або печі, на які проводяться збійки, повинні бути виведені, а на відстані 20 м по обидва боки від місця виходу збійок повинні бути установлені знаки “Вхід заборонено”.
2.3.37. При високонапірному гідровідбиванні напрям гідромоніторного струменя не повинен бути протилежним напрямові руху повітря за рахунок загальношахтної депресії.
2.3.38. Провітрювання очисних вибоїв повинно здійснюватися за рахунок загальношахтної депресії за допомогою збійок або свердловин, що проводяться на сусідній штрек або піч. При відробці пластів пологого і похилого падіння відстань між збійками (свердловинами) залежно від характеристики порід покрівлі повинна встановлюватися за умови забезпечення очисного вибою розрахунковою кількістю повітря і не повинна перевищувати 30 м. На пластах середньої потужності нижній рівень вентиляційної свердловини повинен бути розташований вище рівня підошви виїмкової печі (штреку) не менше ніж на 0,5 м.
На одній виїмковій дільниці дозволяється мати не більше трьох обладнаних для ведення очисного виймання суміжних очисних вибоїв, провітрюваних за рахунок загальношахтної депресії послідовно з підсвіженням. Попереду очисних вибоїв допускається не більше двох резервних печей (штреків), провітрюваних за рахунок загальношахтної депресії.
2.3.39. У разі провітрювання очисних вибоїв за рахунок загальношахтної депресії за допомогою збійок або свердловин, крім діючих (по яких іде вихідний струмінь із вибою), повинно бути проведено попереду очисного вибою не менше однієї резервної збійки або свердловини.
2.3.40. У разі забучування виробок або пульпоспускних труб вугільною пульпою люди з небезпечної зони повинні бути виведені та виставлені пости для запобігання входженню людей в цю зону.
Розбучування виробок дозволяється провадити лише після повного дренажу води із скупчення гірничої маси.
Розбучування виробок і пульпоспускних труб повинно провадитися за заходами, затвердженими головним інженером шахти.
2.3.41. Стан пульпопропускних виробок, посадів жолобів і пульпоперепускних труб повинен перевірятися гірничим майстром щозмінно, начальником дільниці або його заступником (помічником) – щодобово.
2.3.42. У виробках, що з'єднують камеру гідропідйому з виробками приствольного двору, обов'язкове установлення водонепроникних дверей.
2.4. Додаткові вимоги безпеки при розробці пластів, схильних до газодинамічних явищ
2.4.1. Віднесення пластів до небезпечних і загрозливих за раптовими викидами вугілля і газу та схильних до гірничих ударів, а також ведення гірничих робіт на таких пластах повинно проводитися відповідно до Інструкції з безпечного ведення гірничих робіт на пластах, небезпечних за раптовими викидами вугілля, породи і газу (далі - НАОП 1.1.30-5.06-89), затвердженої Держгіртехнаглядом СРСР та Мінвуглепромом СРСР 18.04.89, та Інструкції з безпечного ведення гірничих робіт на шахтах, що розробляють пласти, схильні до гірничих ударів (далі - НАОП 1.1.30-5.07-88), затвердженої Мінвуглепромом СРСР 18.11.88.
2.4.2. Проекти будівництва і реконструкції шахт, підготовки нових горизонтів повинні містити спеціальний розділ, що передбачає технічні й технологічні рішення, спрямовані на відвернення газодинамічних явищ, і бути погоджені з МакНДІ та Донецьким науково-дослідним вугільним інститутом (далі - ДонВУГІ).
2.4.3. Щорічно, до затвердження планів розвитку гірничих робіт, комісія під головуванням технічного директора виробничого об'єднання (компанії та ін.) або головного інженера самостійної шахти в складі представників МакНДІ та НДІГС, органу Держнаглядохоронпраці, басейнових технологічних (ДонВУГІ і Донецький науково-дослідний інститут (далі - ДонНДІ)) і маркшейдерського (Український науково-дослідний інститут гірничої геомеханіки і маркшейдерської справи (далі - УкрНДМІ)) інститутів визначає для кожної шахти й затверджує перелік і порядок відробки особливо викидонебезпечних шахтопластів або дільниць; викидонебезпечних, загрозливих, захисних шахтопластів; викидонебезпечних порід; перехід створів; необхідність застосування прогнозу і способів запобігання викидам, а також місця закладення розсічних печей (гезенків) на незахищених викидонебезпечних пластах.
2.4.4. У разі виявлення ознак, що передують раптовому викидові або гірничому ударові, всі працівники та керівники в зміні повинні бути виведені з виробки в безпечне місце, а електроенергія вимкнена. Відновлення робіт може бути здійснене за письмовим дозволом головного інженера шахти або шахтобудівельного управління (далі - ШБУ).
2.4.5. Щорічно на розкриття, проведення підготовчих виробок і ведення очисних робіт на викидонебезпечних і загрозливих пластах повинен бути складений комплекс заходів щодо боротьби із раптовими викидами вугілля, породи і газу, який погоджується з МакНДІ і затверджується головним інженером шахти.
На підставі комплексу заходів розробляють паспорти розкриття пласта, а також заходи щодо боротьби із викидами для включення в паспорт виїмкової дільниці, проведення та кріплення виробок.
Комплекс заходів, діючі паспорти проведення і кріплення виробок і паспорти виїмкових дільниць повинні бути погоджені МакНДІ і затверджені до початку календарного року, а нововведені – до початку роботи.
2.4.6. При застосуванні суцільної системи розробки на незахищених викидонебезпечних крутих і крутопохилих пластах вибій відкатного штреку повинен випереджати очисний вибій (рахуючи від першого уступу лави або нижнього сполучення лави зі штреком) не менше ніж на 100 м. Просіки (нижні печі) повинні випереджати очисний вибій не менше ніж на 20 м.
На пологих і похилих пластах при суцільній системі розробки допускається проведення відкатного (конвеєрного) штреку по вугіллю одним вибоєм з лавою або з випередженням, не меншим за 100 м.
2.4.7. Закладення польових виробок необхідно проводити на відстані не менше ніж 5 м від викидонебезпечних пластів, рахуючи за нормаллю.
У разі проведення польової виробки буропідривним способом режим струсного підривання вводять при наближенні до пласта на відстань, що дорівнює 3 м за нормаллю.
2.4.8. Підготовчі й очисні роботи в установлених прогнозом небезпечних зонах необхідно проводити із застосуванням способів відвернення раптових викидів вугілля і газу та контролю за їх ефективністю або струсним підриванням відповідно до вимог Інструкції із застосування струсного підривання у вугільних шахтах України, затвердженої Держнаглядохоронпраці 01.11.93.
2.4.9. Для виконання локальних способів відвернення раптових викидів вугілля і газу та струсного підривання виділяється спеціальна зміна.
2.4.10. На незахищених викидонебезпечних пластах підготовчі виробки з кутами нахилу понад 10° повинні проводитися в напрямку зверху вниз.
В аварійних випадках (із введенням в дію плану ліквідації аварій) допускається проведення виробки з кутами нахилу понад 10° в напрямку знизу вверх відбійними молотками із застосуванням способів відвернення викидів вугілля і газу, контролю за їх ефективністю та заходів щодо забезпечення безпеки робіт.
У захищених зонах похилі виробки можна проводити знизу вверх за умови дотримання вимог безпеки для газових шахт.
2.4.11. Виймання вугілля в очисних вибоях пологих і похилих викидонебезпечних пластів проводиться самозарубними комбайнами або струговими установками.
У разі застосування несамозарубних комбайнів виймання вугілля в нішах проводиться вибурюванням, відбійними молотками або струсним підриванням.
Виймання вугілля вузькозахватними комбайнами слід провадити за однобічною схемою. Виймання вугілля за двобічною схемою допускається в безпечних зонах, установлених поточним прогнозом, а також у зонах, оброблених способами відвернення раптових викидів, з контролем за їх ефективністю.
|
|
Понад 0,75 |
|
|
|
Понад 0,5 |
|
|
|
4 |
За результатами огляду та інструментального контролю втрати перерізу сталі дротів відповідно до вимог підрозділу “Інструментальний контроль” цих Правил – до 7 років |
|
|
5 |
За результатами огляду через кожні 12 місяців – до 7 років |
|
|
|
|
|
|
15 |
Не продовжується |
|
|
4 |
За результатами огляду та інструментального контролю втрати перерізу сталі дротів відповідно до вимог підрозділу “Інструментальний контроль” цих Правил – до 7 років |
|
|
3 |
За результатами огляду та інструментального контролю втрати перерізу сталі дротів відповідно до вимог підрозділу “Інструментальний контроль” цих Правил – до 5 років |
|
|
|
За результатами огляду та інструментального контролю втрати перерізу сталі відповідно до вимог підрозділу “Інструментальний контроль” цих Правил – до 10 років |
|
|
3 |
|
|
|
3 |
|
|
|
5 |
|
|
сталкові, які неможливо перевірити на втрату перерізу металу (наприклад. через тісні умови) |
3 |
Не продовжується |
Продовження табл.4.10
|
1 |
2 |
3 |
|
закриті підйомні |
5 |
За результатами огляду та інструментального контролю втрати перерізу сталі дротів за всією довжиною, якщо він можливий, через кожен рік – до 10 років або за результатами випробувань відрізку каната, узятого біля його нижнього кінця, через кожен рік у канатно-випробувальній станції – до 7 років |
|
Канати для підвішування механічних навантажувачів (грейферів) при проходженні стволів |
2 місяці |
Не продовжується |
Інструментальний контроль обривів дротів проводиться МакНДІ або НДІГМ та оформлюється у вигляді висновків.
Рішення про продовження строку служби каната приймається комісією та затверджується головним інженером шахти.
4.12.14. Тягові та натяжні канати підземних пасажирських канатних доріг, тягові канати монорейкових і наґрунтових доріг повинні бути випробувані перед навішуванням.
Повторно через кожні 6 місяців повинні випробовуватися тільки тягові канати монорейкових і наґрунтових доріг.
4.12.15. Канат при повторному випробовуванні повинен бути знятий і замінений іншим, якщо сумарна площа поперечного перерізу дротів, що не витримали випробовування на розрив і перегин, досягає 25% загальної площі поперечного перерізу всіх дротів каната.
