ДБН В.2.4-1-99. . Мелиоративные системы и сооружения


ДБН В.2.4 -1-99 С. 139

в) для чавунних, залізобетонних і азбестоцементних трубопроводів незалежно від величини розрахункового внутрішнього тиску:

1) при попередньому випробуванні - 0,15 МПа (1,5 кгс/см2);

2) при приймальному випробуванні - 0,6 МПа (6 кгс/см2).

9.32 Випробування напірних трубопроводів зрошувальних систем з термопластів провадиться у порядку, встановленому згідно з 9.24-9.33 даного розділу для сталевих, чавунних, залізобетонних та азбестоцементних трубопроводів.

9.33 Величина випробувального тиску під час гідравлічних випробувань трубопроводів повинна прийматись рівною робочому тискові з коефіцієнтами:

• для труб з ПВХ, які з'єднуються склеюванням, і поліетиленових труб - 1,5;

• для труб з ПВХ розтрубних - 1,3.

9.34 Вважається, що напірний трубопровід витримав попередні гідравлічні випробування, якщо під дією випробувального тиску не виявлено розривів труб або стиків та фасонних деталей, а під дією робочого тиску не виявлено видимого витікання води.

Захист підземних трубопроводів зрошувальних систем від ґрунтової корозії та корозії від блукаючих струмів

9.35 Активний захист підземних сталевих і залізобетонних трубопроводів від ґрунтової корозії і корозії від блукаючих струмів повинен здійснюватись за спеціальними проектами, розробленими на стадії проекту (робочих креслень) зрошувальної системи на підставі інженерно-геофізичних вишукувань для визначення корозійності грунтів.

9.36 Монтаж технічних засобів електрохімічного захисту (ЕХЗ) трубопроводів повинен провадитись спеціальною монтажною організацією після остаточного випробування трубопроводу.

10 БУДІВНИЦТВО ДРЕНАЖУ

10.1 Будівництво дренажу з метою осушення заболочених та перезволожених сла-бопріоникних грунтів та. дренажу на зрошуваних землях слід здійснювати у відповідності з затвердженими проектами організації будівництва та проектами виконання робіт.

Під час будівництва дренажу слід дотримуватися вимог ДБН А.3.1-5, СНіП 3.05.04 та цього розділу.

10.2 До початку будівництва дренажу повинні бути виконані підготовчі роботи: винесення проекту на місцевість, підготовка місць для складування матеріалів, зберігання і обслуговування будівельних машин та механізмів, створення на об'єкті гарантованого запасу основних будівельних матеріалів, мастил та пального; перебазування техніки.

10.3 Винесення на місцевість осей дрен та їх закріплення на місцевості геодезичними знаками виконує замовник або проектно-розвідувальні організації за договорами, складеними із замовниками.

ДБН В.2.4-1-99 С. 140

10.4 У проектах виконання робіт і технологічних картах на будівництво горизонтального трубчастого дренажу слід передбачати комплексно-механізований спосіб будівництва із застосуванням землерийних та дреноукладальних машин безперервної дії та дрен, виготовлених на заводі.

10.5 В умовах високого стояння рівня ґрунтових вод (РГВ) будівництво дренажу повинно здійснюватись після попереднього осушення із зниженням РГВ нижче проектного дна дрени на 15-20 см, не допускаючи зменшення щільності грунту основи.

10.6 Забороняється укладка дренажних труб у воду або на розріджений грунт.

10.7 Для влаштування горизонтального закритого дренажу можна використовувати такі труби: керамічні (гончарні), із термопластів (поліетиленові, поліхлорвінілові) і бетонні (для колекторів). Бетонні труби повинні виготовлятись із застосуванням сульфатостійкого цементу.

10.8 У зимовий період, до початку укладання дрени (колектора), замерзлий грунт слід розпушити.

10.9. Зворотну засипку дренажних траншей слід виконувати двома етапами: присипання дрен і остаточне засипання.

Присипання дрен слід виконувати механізованим способом відразу після укладання труб. Грунт, який застосовується для присипання, не повинен містити будівельного сміття, щебеню, дрібного каміння, мерзлого грунту.

Остаточне засипання дренажних траншей слід провадити, як правило, бульдозером, який пересувається уздовж осі траншеї під кутом 30° від верхів'я до устя. Щільність грунту засипки визначається проектом.

10.10 Дренажні устя та колодязі слід влаштовувати одночасно з укладенням дрен згідно з технологічними картами.

10.11 Під час операційного контролю якості виконання робіт слід перевіряти, чи відповідають проекту параметри дренажу.

Відхилення параметрів дренажу від проектних величин не повинні перебільшувати значень, зазначених в таблиці 10.1,

Таблиця 10.1 - Допустимі величини відхилень параметрів дренажу від проектних

Найменування

Допустима величина відхилень

Вісь колектора і дрен

± 1м

Відмітка дна траншей для труб діаметром, мм:

50

від 75 до 125

" 150 " 250

-1,5 см

-2,0 см

- 3,0 см

Відмітка устя колектора або дрени

+ 3,0 см

Поздовжній уклон на ділянках завдовжки 100м

± 0,0005

Бічне зміщення керамічних труб у стиках

1/3 товщини стінки труби

Товщина шару присипки

- 5,0 см

Довжина дрени

± 1м

Примітка. Бокове зміщення керамічних труб перевіряється у разі їх укладання ручним

способом.

ДБН В.2.4-1-99 С. 141

Дренаж на зрошувальних землях

10.12 Спосіб будівництва дренажу, слід вибирати залежно від інженерно-гідрогеологічних та грунтових умов:

• у грунтах з високим рівнем грунтових вод (після відповідного техніко-економічного обгрунтування) може бути застосований широкотраншейний спосіб з улаштуванням "полиці" і укладанням фільтру і труб ручним способом у траншеях з пологими укосами;

• у сухих стійких зв'язних грунтах - траншейний з використанням дреноукладача ЕТЦ-406 або ЕД-3;

• у сухих нестійких грунтах, які здатні обвалюватися - траншейний з використанням дреноукладача ЕТЦ-406;

• у стійких зв'язних грунтах, якщо рівень ґрунтових вод у період будівництва перевищує відмітку укладання дрен не більше як на 0,5 м , - траншейний з використанням дреноукладача ЕТЦ-406 або безтраншейний з використанням дреноукладача БДМ-301А, якщо коефіцієнт фільтрації становить не менше 0,3 м на добу, що повинно бути зазначено у проекті;

• у стійких зв'язних грунтах при високому рівні грунтових вод - широкотраншейний (напівмеханізований) з використанням одноковшових екскаваторів та влаштуванням "полиці" і укладанням дренажних труб і фільтра ручним способом;

• у незв'язних грунтах при високому стоянні рівня грунтових вод - траншейний з використанням дреноукладача ЕТЦ-406 і ЕД-3 за умови попереднього водозниження. Спосіб водозниження визначається у проекті виконання робіт.

10.13 В обводнених грунтах для зниження рівня грунтових вод на період будівництва дренажу застосовується, як правило, лідерна дрена, яка влаштовується паралельно осі дрени на відстані від 8 до 10 м, на глибині, що на 1 м нижче за проектне положення дрени.

10.14 Під час будівництва дренажу з улаштуванням "полиці" водовідвідну траншею слід копати на 0,75 м нижче відмітки дрени, забезпечуючи повне осушування "полиці".

Дренаж у зоні осушування

10.15 Будівництво дренажу в цій зоні може виконуватись траншейним, вузько-траншейним та безтраншейним способами із застосуванням керамічних (гончарних) і пластмасових труб як у літній, так і в зимовий період згідно з 10.12-10.14.

10.16 Підготовка траси повинна включати в себе розбивку, нівелювання, а також очищення від дерев та чагарників, а в окремих випадках - прокладання тимчасових борозен для скидання поверхневих вод.

ДБН В.2.4 -1-99 С. 142

Будівництво вертикального дренажу

10.17 Свердловини вертикального дренажу, як правило, слід бурити обертальним способом з промиванням водою, а у разі розкриття високонапірних водоносних горизонтів - ударно-канатним способом.

10.18 За результатами буріння свердловини уточнюється інтервал встановлення фільтра. У разі відхилення його від проектного положення, за узгодженням з проектною організацією, провадиться корегування встановлення фільтра.

10.19 3 метою встановлення експлуатаційної витрати свердловини та вибору насосно-силового обладнання слід провадити відкачування води з свердловини в період будівництва.

10.20 Під час будівництва надземних споруд, монтажу насосів і засобів автоматизації слід керуватись ДБН А.3.1-5 і СНіП ІІІ-4.

Кротовий дренаж

10.21 Умови застосування кротового дренажу встановлюються проектом, виходячи з властивостей мінеральних та торф'яних грунтів зберігати форму дрени, на основі яких розробляються технологічні карти з влаштування кротового дренажу.

10.22 Кротовий дренаж слід закладати спеціальними механізмами-кротувачами за умов вологості грунту від 21% до 27% за масою.

11 РЕКОНСТРУКЦІЯ МЕЛІОРАТИВНИХ СИСТЕМ

11.1 Будівельні роботи слід організовувати виходячи з технічних рішень проектів реконструкції та переобладнання меліоративних систем.

11.2 У проекті виконання робіт з реконструкції меліоративних систем слід передбачати, крім загальноприйнятих правил проведення будівельних робіт, розрахунки тривалості реконструкції та зайнятості будівельної організації на той період, коли за умовами сільськогосподарського використання меліорованих земель виконання будівельних робіт на системі не передбачається.

11.3 Тривалість реконструкції зрошувальних систем визначається, в основному, двома факторами:

• можливістю відведення земель під реконструкцію протягом вегетаційного періоду;

• комплексом намічених будівельно-монтажних робіт, які складаються з таких видів: роботи на каналах та спорудах, реконструкцію яких можна здійснити тільки у міжвегетаційний період, і роботи на всіх інших каналах, спорудах і елементах системи, реконструкцію яких можна провадити протягом усього року.

11.4 Розраховуючи тривалість реконструкції, розподіл по роках капітальних вкладень та обсяги будівельно-монтажних робіт, площі меліорованих земель, які підлягають

ДБН В.2.4-1-99 С. 143

реконструкції, визначаючи строки введення в дію потужностей і основних фондів, необхідно враховувати такі умови:

• реконструкція систем площею понад 250 га повинна виконуватись протягом року (у вегетаційний та міжвегетаційний періоди);

• меліоровані площі, на яких система реконструюється в міжвегетаційний період, не повинні виключатися із сільськогосподарського обороту; будівельні роботи на таких землях слід закінчувати до початку вегетації;

• землі, на яких система реконструюється протягом вегетаційного періоду, повинні бути вилучені із сільськогосподарського обороту на один рік.

12 ТОЧНІСТЬ ЗВЕДЕННЯ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД МЕЛІОРАТИВНИХ СИСТЕМ

12.1 Вибір класу точності визначається класом капітальності мережних споруд.

12.2Класи точності мережних споруд, якими слід керуватись при розробці технологічних карт на монтаж мережних споруд, наведені у таблиці 12.1.

Таблиця 12.1 - Класи точності мережних споруд

Клас капітальності мережних споруд

Клас точності мережних споруд

1

1

2

2-3

3

3-4

4

4-6

Примітка. Клас точності монтажу мережних споруд 2-4 класів, які будуються із збірних

залізобетонних деталей і конструкцій, приймають рівним класу споруд

12.3 У технологічних картах на будівництво і монтаж мережних споруд повинні бути встановлені допуски:

• на розбивочні геодезичні роботи;

• на встановлення елементів споруд.

12.4 При визначенні величин допусків слід керуватись ГОСТ 21778, ГОСТ 21779, ГОСТ 21780.

ДБН В.2.4-1-99 С. 144

13 БУДІВНИЦТВО ДОРОЖНЬОЇ МЕРЕЖІ НА МЕЛІОРАТИВНИХ

СИСТЕМАХ

13.1 Будівництво дорожньої мережі на меліоративних системах слід здійснювати у відповідності з вимогами СНіП 3.06.03 та цього розділу.

13.2 На меліорованих землях будуються дороги різних класів залежно від їх призначення (таблиця 13.1).

13.3 При будівництві доріг на зрошуваних землях слід забезпечити перевищення верху земляного полотна над розрахунковим рівнем грунтових вод, не допускаючи підсмоктування капілярної вологи до основи дороги та її деформації.

13.4 На осушуваних заболочених ділянках земляне полотно будують з урахуванням категорії дороги і типу боліт.

Таблиця 13.1- Класифікація доріг на меліорованих землях

Дороги

Інтенсивність руху,

одиниць на добу

Тип покриття

Матеріали покриття

Магістральні

понад 3000

2000-3000

1500-2000

Капітальне

Те саме

Полегшене

Цементно-бетонні

Асфальтобетонні

Щебеневі та гравійні, оброблені

бітумними матеріалами, змішуванням

в установці

Міжгосподарські

та дороги між

відділеннями

1500-2000

1000-1500

Те саме

²

Асфальтобетонні із суміші, що укладається в теплому стані

Щебеневі та гравійні, оброблені бітумними матеріалами шляхом змішування на дорозі способом просочування

Внутрішньогосподарські,

інспекторські вздовж

магістрального каналу

до 500

Перехідне

Щебеневі, гравійні, шлакові, не оброблені в'яжучим

Внутрішньогосподарські,

інспекторські вздовж інших

каналів

до 300

Те саме

Грунтові, укріплені органічним в'яжучим

Польові магістральні

до 200

Нижче

Грунтові

Польові: типу А

типу Б

до 50

до 10

Те саме

²

Те саме