ДБН В.2.4-1-99. . Мелиоративные системы и сооружения


4.17 Водозабірні споруди, що подають воду у трубчасту мережу, повинні бути обладнані засобами водообліку або стабілізаторами витрати. Компонування цих споруд та їх конструкція повинні виключати надходження у трубопровід плаваючих предметів, донних наносів та повітря.

4.18 Гідранти та водовипуски з трубопроводів у поливні та дощувальні пристрої, у разі необхідності, повинні бути обладнані арматурою, яка забезпечує можливість регулювання напору та витрати.

4.19 Водовипуски для спорожнення та промивання трубопроводів слід установлювати в знижених місцях та в кінці траси трубопроводів і узгоджувати з планом зрошувальної та водоскидної мережі.

ДБН В.2.4-1-99 С. 65

4.20 Ширину берм та горизонтальних майданчиків біля споруд необхідно встановлювати залежно від їх загального компонування, умов зручності експлуатації, але не менше ніж 3,0 м.

4.21 Висота засипки грунту над трубами у місцях переїзду визначається розрахунком у проекті.

Споруди на лоткових каналах та лотково-трубчастій мережі

4.22 При проектуванні споруд на лотковій мережі слід застосовувати типові секції лотків, забезпечених необхідним затворним обладнанням.

4.23 Вододільники, як правило, влаштовуються коробкового перерізу, в які надходить вода з лотка та подається у відводи. Отвори відводів повинні бути оснащені затворами.

4.24 У гірських та передгірських районах при бурхливих режимах потоку у водоводах слід застосовувати лотково-трубчасту безнапірну мережу, в якій розміщені вздовж схилу лотки чергуються з укладеними поперек схилу трубопроводами.

4.25 На ділянках з можливим випліскуванням води лотки і колодязі повинні бути закриті зверху.

Споруди на трубопроводах

4.26 На напірних та самонапірних зрошувальних трубопроводах у разі необхідності застосовують: водозабори, регулювальні колодязі, дільники статичного напору, гідранти, во-довипуски, скиди.

4.27 Споруди повинні бути оснащені необхідним обладнанням: автоматичними регуляторами тиску і витрати, засувками, вантузами, автоматичними водовипусками тощо.

4.28 На безнапірних дренажних трубопроводах у разі необхідності застосовують регу- лювальні, оглядові та сполучні колодязі, колодязі, які поглинають поверхневий стік та грун- тові води,гирлові споруди.

Для регулювання витрати води споруди повинні бути обладнані автоматичними за- творами.

4.29 На трубопроводах діаметром до 600 мм слід застосовувати круглі колодязі, а на більших - квадратні з бетонним днищем.

4.30 Колодязі слід проектувати, як правило, такими, що виступають над поверхнею землі на висоту не менше ніж 0,5 м. Якщо за умовами експлуатації немає потреби часто оглядати і обслуговувати колодязь, допускається влаштовувати його потайним, з кришкою, розміщеною нижче орного шару.

4.31 Самонапірні трубопроводи слід обладнувати дільниками статичного напору, щоб виключити застосування високонапірних труб.

Споруди на лиманах та польдерах

4.32 Конструкція споруд на лиманах та польдерах повинна забезпечувати надійну і ефективну їх роботу як специфічних меліоративних систем.

ДБН В.2.4-1-99 С. 66

4.33 Споруди на лиманах у вигляді трубчастих регуляторів обладнуються затворами влаштуванням у нижньому б'єфі поперечних порогів, які забезпечують інтенсивне розтіканн потоку до безпечних питомих витрат.

4.34 Споруди на польдерах у вигляді відкритих регуляторів обладнуються затворами розвинутою конструкцією нижнього б'єфу та інтенсивним розтіканням потоку. Швидкість розтікання потоку не повинна перевищувати допустиму швидкість для даного грунту.

4.35 Шлюз-регулятор на польдері повинен бути розрахований на витрату, що дозволяє затопити польдер, не допускаючи до переливання через дамбу. І

4.36 Допустимий перепад між б'єфами польдера у момент переливання не повинен перевищувати 0,25 м.

4.37 Гребінь дамби польдера повинен бути розрахований на недопущення розмивів при розрахунковому перепаді і повинен буги укріплений кам'яним накидом або бетонною подушкою.

Протиерозійні споруди

4.38 Конструкція протиерозійних гідротехнічних споруд повинна забезпечувати:

• запобігання концентрації поверхневого стоку або зменшення її;

• запобігання утворенню ярів, балок, розмивин, руйнуванню гірських схилів.

4.39 За призначенням протиерозійні споруди поділяються на водозатримувальні (вали тераси, лимани, нагірні канали) та водонапрямні (запруди, пороги, перепади, швидкотоки скиди).

4.40 Відстань між захисними валами приймається з урахуванням допустимої нерозми- ваючої швидкості стоку, що дає змогу уникнути ерозії на вибраній ділянці схилу.

4.41 Висоту валу необхідно розраховувати на повне затримання схилового стоку забезпе- ченістю 10%. Будівельна висота валу повинна бути на 20%-30% більше розрахункової.

4.42 Відстань між терасами визначається згідно з 4.40.

  1. Гребеневі тераси слід влаштовувати при уклонах 0,02-0,12, ширині валів від 18 до

25 м та висоті від 0,25 до 0,40 м.

4.44 При уклонах 0,12-0,25 слід влаштовувати ступінчасті тераси завширшки понад 3,0 м з горизонтальною поверхнею або зворотним уклоном, що не перевищує 0,12.

4.45 Траншейні тераси слід проектувати при великих уклонах. У районах сильних злив при уклонах 0,1-1,0 тераси слід доповнювати каналами.

  1. Відстань між нагірними каналами визначається у відповідності з 4.40.

4.47 Уклони каналів визначають виходячи з умови недопущення замулювання та розми- ву. При великих уклонах дно і укоси каналів повинні бути закріплені.

4.48 Для закріплення дна донних та схилових ярів слід застосовувати, головним чином, низькі затримуючі загати заввишки від 0,25 до 0,30 м, які влаштовуються, як правило, з ут- рамбованих глин, грунтоцементу, бетону або каменю.

4.49 Протиерозійні греблі слід проектувати у відповідності з СНіП 2.06.05.

ДБН В.2.4-1-99 С. 67

5 НАСОСНІ СТАНЦІЇ

5.1 При проектуванні меліоративних насосних станцій необхідно дотримуватись ви-

мог СНіП 2.06.01 та цього розділу,

5.2 Розрахункову подачу води насосних станцій слід визначати за максимальною ор-

динатою графіка водоспоживання виходячи з кількості сівозмін, з урахуванням коефіцієнтів форсування, що приймаються у відповідності з 2.140, або за максимальною кількістю та па- раметрами одночасно працюючих дощувальних машин. На осушувальних системах - за мак- симальною ординатою графіка відкачування з урахуванням використання регулювальних ємкостей.

5.3 Меліоративні насосні станції за надійністю подачі (відкачування) води поділяються на три категорії:

• 1 категорія - насосні станції, зупинка яких може створити небезпеку для життя людей або спричинити значні збитки народному господарству; насосні станції відкачування відгороджених захисними дамбами підприємств, населених пунктів; насосні станції, що по- дають воду на зрошення сільськогосподарських культур, які не допускають перерви у зро- шенні понад одну добу;

• 2 категорія - насосні станції, що не належать до 1 категорії; насосні станції багато- ступінчастих каскадів, які не мають достатніх регулювальних ємкостей або скидних спорд; насосні станції, що подають воду на полив сільськогосподарських культур, які не допуска- ють перерви у зрошені на період більше двох діб; осушувальні насосні станції, зупинка яких на період до двох діб призводить до затоплення полів та загибелі сільськогосподарських культур;

• 3 категорія - насосні станції, зупинка яких можлива на період понад двох діб та які

не належать до 1 и 2 категорій надійності.

5.4 За максимальний розрахунковий рівень води слід приймати:

• при забиранні води з каналів - рівень води з урахуванням можливої появи позитивної хвилі при вмиканні (вимиканні) останнього агрегату насосної станції, вітрової хвилі та нагону;

• при забиранні води з водосховищ та річок - у відповідності з таблицею 5.1.

Таблиця 5.1 - Забезпеченість розрахункового максимального і мінімального рівнів води

У процентах

Розрахунковий рівень

Забезпеченість розрахункового максимального і мінімального рівнів води залежно від категорії надійності насосних станцій

1

1

3

Максимальний

1

3

5

Мінімальний, виходячи з умови забезпечення водозабору

97

95

90

ДБН В.2.4-1-99 С. 68

Підбір насосних агрегатів

  1. Тип та кількість насосних агрегатів слід вибирати виходячи з умов найбільш точ-

ного забезпечення графіка водоподачі на основі техніко-економічних порівнянь варіантів.

Кількість насосних агрегатів на насосних станціях, як правило, слід приймати залеж-

но від подачі води:

до 1 м3/с - 2 - 4 агрегата

від 1 до 5 м3/с - 3 - 5 агрегатів

  • 5 до 30 м3 /с - 4 - 6 "

понад 30 м3/ с- 5 - 9 "

Кількість агрегатів допускається збільшувати при встановленні в одній будівлі декількох груп насосів з різними напорами, а також у разі відсутності освоєного обладнання.

Кількість агрегатів може бути зменшена, якщо насосні станції подають воду у відкриті водойми, що мають регулювальні ємкості, достатні для зупинки насосів на строк до однієї

доби.

5.6 Допускається застосування різних типів насосного обладнання при відповідному техніко-економічному обгрунтуванні.

5.7 Для більш точного забезпечення графіка водоподачі слід розглядати необхідність встановлення у поєднанні з основними насосними агрегатами агрегатів з подачею води, що становить від 20% до 30% подачі основного насоса. Кількість агрегатів з меншою подачею приймається у відповідності з графіком водоподачі та наявності регулювальної ємкості; їх подача повинна входити до сумарної подачі насосної станції, а напір відповідати напору ос-новних насосів.

Кількість резервних агрегатів слід приймати за категоріями надійності, наведеними в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 - Кількість резервних агрегатів

Категорія насосних

станцій за надійністю

Кількість резервних агрегатів

1

1 резервний агрегат при кількості працюючих до 6 вкл.

2 резервних агрегати при кількості працюючих 7 і більше

2

1 резервний агрегат при кількості працюючих до 8 вкл.

2 резервних агрегати при кількості працюючих 9 і більше

3

Резервний агрегат не передбачається

При відповідному обгрунтуванні резервний агрегат дозволяється зберігати на складі.

Кількість основних резервних агрегатів може бути збільшена при роботі насосних станцій у важких умовах; при перекачуванні агресивних вод, а також вод, які містять абра- зивні зависі; при великому навантаженні насосів (понад 5500 год. на рік).

5.8 Допустимий рівень надійності насосних станцій меліоративного призначення слід приймати за таблицею 5.3.

ДБН В.2.4-1-99 С. 69

Таблиця 5.3 - Допустимий рівень надійності

Категорія насосних

станцій

Клас

споруд

Клас

надійності

Рівень надійності Рн

1 категорія

1

1

0,9999

2 категорія

2

2

0,990-0,960

3 категорія при площі зрошення:

від 50 до 400 тис. га

3

3

0,960-0,950

" 10 " 50 тис. га

4

4

0,900-0,880

менше 10 тис. га

4

5

0,850-0,800

Примітка. Допустимий рівень надійності Рн насосної станції можна підвищувати або

знижувати залежно від її значення ( питомої ваги) у складі споруд зрошувальної системи.

Значення питомої ваги визначається проектом.

Водозабірні споруди насосних станцій

5.9 Конструкції водозабірних споруд повинні забезпечувати;

• забір води з мінімальними гідравлічними втратами;

• затримання сміття та завислих часток у випадку подачі води у дощувальні

машини;

• рибозахист;

• очищення ґрат та сіток рибозахисних або сміттєзатримувальних пристроїв.

5.10 Водозабірні споруди насосних станцій 1 та 2 категорій надійності слід проектувати незатоплюваними; для насосних станцій 3 категорії надійності допускається затоплення водозаборів короткочасними паводками, якщо час проходження паводка не збігається з часом роботи насосних станцій.

5.11 Водозабірні споруди слід проектувати у поєднанні з русловиправними спорудами, враховуючи руслоформуючі процеси.

5.12 Параметри основних елементів водозабору (вхідні вікна, сітки, труби, канали, камери тощо) повинні визначатися гідравлічними розрахунками при максимальній подачі води та мінімальних рівнях у водному джерелі.

5.13 Відкриті та закриті водоводи повинні забезпечувати пропускання води відповідно до графіка водоподачі, відкачування та режимів рівнів води у водному джерелі.

Розміри каналів слід визначати з запасом від 5% до 6% порівняно з розрахунковою подачею насосної станції.

5.14 При проектуванні аванкамери, як правило, слід приймати центральний кут ко-нусності не більше 45°, уклон дна в бік водоприймача - не більше за 0,4, швидкість води, що надходить до водоприймальних отворів, - не більше ніж 1 м/с.

5.15 За наявності у воді, що забирається, завислих часток слід розглядати доцільність влаштування відстійників перед водозаборами.