Страница 12: ДБН В.1.1-12:2006. БН В.1.1-12:2006. Строительство в сейсмических районах Украины. (Часть 1) (42863)

За відсутності даних щодо співвідношення горизонтальної та вертикальної компонент сейсмічної дії допускається розглядати два значення кута між вектором і горизонтальною площиною: 0° і 30°.

Протяжні тунелі допускається розраховувати на сейсмічну дію у площині, нормальній до осі тунелю.

Окремо розташовані гідротехнічні споруди, схематизовані стрижнями, розраховуються на горизонтальні сейсмічні дії у площинах найбільшої та найменшої жорсткості.

5.5.6 Допускається виконувати розрахунки з таким числом форм власних коливань, що враховуються:

• у розрахунках за одномірною (консольною) схемою - не менше 3...4;
• у розрахунках за двомірними схемами - не менше 10...15 для бетонних споруд і 15...18 - дляспоруд із ґрунтових матеріалів;
• число форм, які приймаються у розрахунках за просторовими схемами, встановлюється у кожному конкретному випадку з урахуванням рекомендацій 2.3.10, але не менше 20 форм длябетонних споруд і 25 - для споруд із ґрунтових матеріалів.

5.5.7 Розрахункові значення зміщень (деформацій, напружень і зусиль), що виникають у споруді з урахуванням всіх форм власних коливань споруди, які враховуються при розрахунку, належить визначати за формулою (2.6).

5.6 Заходи щодо підвищення сейсмостійкості гідротехнічних споруд

1. За необхідності розташування споруд на ділянці тектонічного розлому основні спорудигідровузла (греблі, будівлі ГЕС, водоскиди) належить розміщувати на структурно єдиному тектонічному блоці, в межах якого виключена можливість взаємних зрушень частин споруди. За неможливості виключення взаємних зрушень частин споруди у проекті повинні бути розроблені спеціальніконструктивні заходи, що дозволяють сприймати диференційовані зрушення без шкоди для безпекиспоруди.
2. Будівництво водопідпірних та інших споруд, що входять до складу напірного фронту, назсувонебезпечних ділянках допускається тільки у разі вжиття заходів, які виключають утвореннязсувних деформацій в основі споруди і берегових схилах у створі споруди. Сейсмічні дії при розрахунку стійкості схилів на зсувонебезпечних ділянках рекомендується визначати за додатком Е.
4. У разі можливості порушень стійкості споруди, а також розвитку надмірних деформацій утілі споруди і в основі внаслідок розрідження та інших деструктивних змін стану ґрунтів у основі аботілі споруди під впливом сейсмічних дій належить передбачати штучне ущільнення або закріпленняцих ґрунтів.
5. Для кам'яно-земляних гребель у сейсмічних районах із верхової сторони ядер і екранівналежить передбачати влаштування фільтрів (перехідних шарів); при цьому підбір складу першогошару фільтру повинен забезпечувати кольматацію (самозалічування) тріщин, які можуть утворюватися у протифільтраційному елементі при землетрусі.
6. Верхові водонасичені призми гребель із ґрунтових матеріалів слід проектувати із вели-козернистих ґрунтів з підвищеними коефіцієнтами неоднорідності і фільтрації (кам'яна накидка,гравелисті, галькові ґрунти тощо), яким властива обмежена здатність до розрідження при сейсмічних діях. При необхідності зменшення об'єму великозернистого матеріалу в тілі верхової призми допускається введення горизонтальних шарів із великозернистих (великоуламкових) сильнодренуючих матеріалів.

Примітка. Вказівки даного пункту не розповсюджуються на гідротехнічні споруди із ґрунтових матеріалів з екраном.

1. 3 метою підвищення стійкості верхової упорної призми гребель із ґрунтових матеріалів зядрами або діафрагмами при сейсмічних діях належить розробляти заходи, які забезпечують зниження надлишкового порового тиску в ґрунтах, зокрема, максимальне ущільнення незв'язних ґрунтів,укріплення укосів кам'яною накидкою, влаштування додаткових дренуючих шарів тощо.
2. При проектуванні гребель та інших водопідпірних споруд у сейсмічних районах підвищення їх сейсмостійкості належить виконувати за допомогою заходів (одного або декількох) ізнижченаведеного переліку, здійснюючи вибір на основі їх техніко-економічного порівняння:

1. уширення поперечного профілю греблі;
2. полегшення верхньої частини споруд шляхом застосування оголовків мінімальної ваги,влаштування верхньої частини споруди у вигляді стінки контрфорсної або рамної конструкції, влаштування пустот у пригребеневій зоні споруди тощо;
3. заглиблення підошви споруди до скельних порід;
4. закріплення основи, складеної нескельними ґрунтами, шляхом ін'єктування цих ґрунтів;
5. обтискання бетону біля верхової грані бетонних гребель за допомогою напружуваних анкерів;
6. захист напірної грані греблі з ґрунтових матеріалів водонепроникним екраном;
7. використання для масивних гравітаційних гребель клинової (токтогульської) розрізки споруди на секції;
8. застосування просторово працюючих масивних гравітаційних гребель;
9. улаштування периметрального шва для аркових гребель;
10. використання здвоєних контрфорсів або розташування розпірних балок між контрфорсамидля контрфорсної греблі;
11. створення перед бетонною греблею стаціонарної повітряної подушки, що знижує інтенсивність гідродинамічного тиску на споруду, яка коливається;
12. улаштування антисейсмічних поясів;
13. використання "армованого ґрунту" для зведення земляних гребель.

1. Для підвищення сейсмостійкості гребель, що експлуатуються, які мають дефіцит сейсмостійкості, належить розглядати заходи 1, 2, 5, 10, 11 із переліку, наведеного в 5.6.7, а також ін'єкціюупорних призм ґрунтових гребель цементними або іншими розчинами.
2. Портові загороджувальні споруди при розрахунковій сейсмічності майданчика 8 і 9 балівналежить зводити з накидки каменя, звичайних і фасонних масивів або масивів-гігантів. Кути нахилуукосів цих споруд при сейсмічності 8 і 9 балів слід зменшувати відповідно не менше ніж на 10 %і 20 % відносно допустимих у несейсмічних районах.

5.6.10При спеціальному обґрунтуванні портові загороджувальні споруди у вигляді конструкційбезрозпірного типу допускається зводити із розробкою заходів, що підвищують їх сейсмостійкість.

5.6.11Проектуючи портові загороджуючі споруди, доцільно приймати технічні рішення, якіпідвищують їх сейсмостійкість, а саме:

• розташування споруд на основах, складених більш міцними ґрунтами;
• уширення підошви і надання поперечним перерізам цих споруд симетричного профілю(відносно вертикальної поздовжньої площини);
• улаштування за довжиною споруд антисейсмічних швів, у межах яких конструкція, ґрунтовіумови, глибини, навантаження тощо незмінні.

5.6.12Портові причальні споруди при розрахунковій сейсмічності майданчика будівництва 8 і9 балів належить, як правило, зводити у вигляді конструкцій, які не зазнають одностороннього тискуґрунту. За неможливості дотримання цієї умови перевагу належить надавати заанкереним стінкаміз металевого шпунта при нескельних основах і стінкам із масивів-гігантів - при скельних основах.

Для підвищення сейсмостійкості конструкцій причалів і набережних типу збірних гравітаційних стін належить, як правило, укрупнювати розміри збірних елементів, а омонолічування конструкцій виконувати зі зварюванням випусків арматури або закладних деталей. При розрахунковій сейсмічності будівельного майданчика, що не перевищує 8 балів, допускається застосування збірних гравітаційних стін у вигляді кладки з елементів типу звичайних масивів із виконанням конструктивних заходів для створення умов спільної роботи цих елементів.

5.6.13Для конструкцій причалів естакадного типу в якості опор належить застосовувати сталевітруби, коробки із шпунта, попередньо напружені центрифуговані залізобетонні оболонки.

Застосування призматичних залізобетонних паль допускається при спеціальному обґрунтуванні.

Горизонтальну жорсткість естакад за необхідності належить забезпечувати застосуванням похилих паль або введенням додаткових діагональних в'язей між окремими конструктивними елементами.

Конструкція в'язей між окремими секціями повинна виключати можливість крихкого руйнування цих в'язей при сейсмічних коливаннях. Доцільність з'єднання між собою окремих секцій спеціальними в'язями встановлюється за розрахунками на основне і особливе сполучення навантажень.

5.6.14Для підвищення сейсмостійкості причалів у вигляді заанкерених стін із металевого шпунтадоцільно у якості анкерних опор використовувати козлові системи. У разі застосування у якості опоранкерних плит або анкерних стінок належить передбачати додаткові заходи щодо забезпечення їхсейсмостійкості (ретельного ущільнення ґрунту передними, улаштування призм із великоуламковихматеріалів тощо).

При розрахунковій сейсмічності майданчика будівництва 7 і більше балів доцільно застосовувати спеціальні компенсатори для вирівнювання зусиль у ангерних тяжах і лицьових шпунтових стінах.

Кранові колії за шпунтовими стінами належить улаытовувати на пальовій основі.

5.6.15Для підвищення сейсмостійкості конструкцій причалів гравітаційного типу належить, якправило, укрупнювати розміри збірних елементів. При пьому замонолічення окремих конструктивних елементів виконувати із зварюванням випусків арматури або сталевих закладних деталей.

При розрахунковій сейсмічності будівельного майданчика, що не перевищує 8 балів, допускається застосування збірних конструкцій у вигляді кладки зі звичайних або порожнистих масивів при виконанні конструктивних заходів для створення умов їх спільної роботи.

5.6.16При спорудженні причалів у вигляді заанкерених шпунтових стін або конструкцій з масивів-гігантів або інших збірних елементів повинні передбачатись заходи, які сприяють зменшеннюосідань територій. Улаштування територій з мілкого піску шляхом рефулювання не допускається.

1. Покриття новоутворених територій повинні влаштовуватись зі збірних залізобетоннихплит.
2. Ступінь сейсмостійкості портових ГТС, які експлуатуються, повинен оцінюватись зарезультатами інженерного обстеження на основі експериментального визначення фактичних динамічних характеристик споруд із наступними повірочними розрахунками на сейсмічні дії відповіднодо нормативних вимог.

5.6.19Для портових ГТС, що розташовані на майданчиках із розрахунковою сейсмічністю 7 і 8балів і низкою повторюваністю землетрусів розрахункової інтенсивності, при оцінці доцільностіантисейсмічних підсилень конструкцій попередньо виконують розрахунки економічної ефективностіпідсилень.

1. Для портових ГТС, що розташовані на майданчиках із розрахунковою сейсмічністю7 балів, при оцінці їх сейсмостійкості достатньо виконати перевірку загальної стійкості споруд зурахуванням сейсмічної дії.
2. Паспорти портових ГТС, розташованих у сейсмічно активних зонах, розробляються увідповідності з нормативними вимогами НД 31.3.002-2003.
3. За спеціального обґрунтування проект капітального ремонту портових ГТС, розташованиху сейсмічно активних зонах і первісно не запроектованих з врахуванням сейсмічних навантажень,може розроблятися без урахування сейсмічних дій.

5.7 Геодинамічний моніторинг гідротехнічних споруд

5.7.1У проектах водопідпірних споруд І і II класів при розрахунковій сейсмічності майданчикабудівництва для ПЗ 7 балів і вище, а також при можливості небезпечних проявів інших геодинамічнихпроцесів (сучасних тектонічних рухів, зсувів, різких змін напружено-деформованого стану абогідрогеологічного режиму верхніх частин вміщуваного геологічного середовища тощо) належитьпередбачати створення комплексної системи геодинамічного моніторингу, яка включає:

• сейсмологічний моніторинг за природними і техногенними землетрусами на ділянці греблі тапоза зоною водосховища;
• інженерно-сейсмометричний моніторинг на спорудах і берегових приляганнях;
• геофізичний моніторинг фізико-механічних властивостей і напружено-деформованого стануспоруди та основи, а також району розташування гідровузла;
• геодезичний моніторинг деформаційних процесів, що відбуваються у споруді і основі, а такожземній поверхні в районі водосховища;
• тестові динамічні випробування споруди;
• проведення перевірочних розрахунків сейсмостійкості та оцінка сейсмічного ризику у випадкузмін сейсмічних умов майданчика будівництва, властивостей основи і споруди під час експлуатації;
• систему регламентних заходів персоналу діючої гідротехнічної споруди щодо запобігання абозниження негативного впливу небезпечних геодинамічних процесів і явищ у період експлуатації.

Конкретні склад і методи спостережень та досліджень визначаються спеціалізованою проектною або дослідницькою організацією.

Геодинамічний моніторинг проводиться комплексно та охоплює період від початку будівництва до завершення експлуатації гідротехнічної споруди.

5.7.2Всі ГТС незалежно від їх призначення, класу, конструкції та матеріалу виготовленняповинні підлягати обстеженню після кожної сейсмічної дії інтенсивністю 5 балів і вище. При цьомуповинні бути оперативно проаналізовані показання всіх видів контрольно-вимірювальної апаратури,встановленої у споруді, а також проведено огляд споруди. На основі встановлених фактів виконуєтьсяекспертна і розрахункова оцінка міцності, стійкості та експлуатаційних властивостей споруди.

6 ВІДНОВЛЕННЯ, ПІДСИЛЕННЯ ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД

6.1 Вимоги даного розділу поширюються на будівлі та споруди:

а)які отримали пошкодження під час землетрусу;

б)збудовані без відповідних антисейсмічних заходів або при їх недостатності, а також у випадкахзміни розрахункової сейсмічності території;

в)які реконструюються.

6.2Відновлення, підсилення та реконструкція будівель або споруд виконується:

а)для переобладнання з метою часткової або повної зміни об'ємно-планувального рішення та(або) функціонального призначення;

б)для підвищення сейсмостійкості або приведення у відповідність до вимог чинних норм;