ДБН В.2.3-14:2006 Сооружения транспорта сторінка 2 з 19
Таблиця 1
Розташування
мосту
Категорія (призначення)
автодороги,
вулиці
Кількість смуг руху, n
Кількість
проїзних частин, р
Ширини, м
Смуги
руху,
b
Проїзних частин
в обох напрямках
Смуги безпеки
Розділової
смуги,
С
З боку
правої по ходу смуги руху, П
З боку розділової смуги, Пс
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Автомобільні дороги загального користування
Iа
4;6;8
2
згідно з ДБН В.2.3-4
nb
2,0*)
1,0
6,0**)
Iб
4-6
2
2,0*)
1,0
5,0**)
ІІ
2
1
2,0*)
-
-
ІІІ
2
1
1,5*)
-
-
IV
2
1
1,0
-
-
V
1
1
0,5
-
-
Магістральні вулиці в населених пунктах
(відповідно до проекту ДБН 360-2003)
Автомагістраль
4;6;8
2
згідно з ДБН 360
nb
2,0
1,0
6,0**)
Безперервного руху
4;6;8
2
1,5
1,0
5,0***)
Регульованого руху
4;6;8
2
1,0
0,5
3,0***)
Районного значення та середніх і малих міст
2;4; 6
1;2;2
-
0,5
-
Вулиці місцевого значення
Вулиці і проїзди в містах і сільських населених пунктах
2;4
1;2
за ДБН 360
nb
-
-
-
*) При відсутності тротуарів або службових проходів; в інших випадках – згідно з табл. 2.
**) Не менше ніж на підходах і не менше ніж 4,0 м
***) В умовах існуючої забудови при відповідному обґрунтуванні дозволяється зменшити до 3,0 м з обов’язковим встановленням огорожі безпеки.
Ширину смуги безпеки з боку правої по ходу смуги руху (П) в залежності від розрахункової інтенсивності приймати згідно з табл. 2.
Таблиця 2
Розрахункова інтенсивність руху транспортних одиниць за добу
Категорія дороги або вулиці/розрахункова швидкість, км/год
Іа/150
Іб/140;
магістраль
ІІ/120;
магістральні вулиці безперервного руху
ІІІ/100
ІV/90; V/90
15000
2,0
2,0
-
-
-
10000
1,75
1,75
1,75
-
-
7000
1,50
1,50
1,50
-
-
5000
1,0
1,0
1,0
-
-
3000
1,0
-
1000
1,0
*) Вважається, що виконуються всі вимоги ДБН В.2.3-4 і ДБН 360 відносно геометричних параметрів поздовжнього і поперечного профілів для відповідних категорій доріг та вулиць.
3 Габарит проїзду по мосту і складові поперечного профілю для доріг і вулиць незагального користування повинні бути обумовлені завданням на проектування.
4 Відмінність у схемах габаритів наближення конструкцій міських мостів з трамвайним рухом на спільному з автопроїздами полотні від наведених на схемах рис. 1 (визначення згідно з 2) показано на рис. 2.
Розташування трамвайних колій на спільному полотні допускається лише для звичайних трамваїв.
Рисунок 2
Схеми наближення конструкцій на мостах з трамвайним та автомобільним рухом на спільному полотні.
а) – трамвайні колії розташовано по осі моста;
б) – трамвайні колії відсунуто до одного із тротуарів
Визначення на рис. 2:
М – відстань між осями колій приймати відповідно до СНиП 2.05.09;
Р – відстань від краю проїзної частини до осі найближчої колії, відповідно до ДБН-360
решта позначень – згідно з рис. 1.
5 Відмінності у схемах габаритів наближення конструкцій міських мостів для пропускання рейкового транспорту на відокремленому полотні від наведених на схемах рис. 1 (позначення згідно з 2) показано на рис. 3.
В
разі розташування полотна рейкового
транспорту на краю моста всі споруди
для автомобільного транспорту та
тротуари розташовуються по один бік
від відокремленого полотна рейкового
транспорту.
Рисунок 3. Схема наближення конструкцій на суміщених мостах при розташуванні
рейкового транспорту на відокремленому полотні
Позначення на рис. 3.
Гр.т. – габарит наближення конструкцій мостів при рейковому транспорті визначається:
до залізниці – згідно з ГОСТ 9238;
до метрополітену – згідно з ГОСТ 23961;
до трамвайних колій – згідно з СНиП 2.05.09;
Висотні габарити для рейкового транспорту необхідно приймати у відповідно до ГОСТів та СНиПу.
6 В разі розташуванні мостів на кривих у плані проїзна частина має бути розширена залежно від категорії дороги відповідно до вимог ДБН В.2.3-4.
Проїзну частину автодорожніх мостів допускається розширяти за рахунок зменшення смуги безпеки, але не більше ніж до 1,0 м або шляхом збільшення габаритів наближення конструкцій.
7 Габарити наближення конструкцій під шляхопроводами.
Габарити по висоті під шляхопроводом через автомобільні дороги і вулиці необхідно приймати для автомобільного транспорту за п. 2, а при наявності рейкового:
для трамваїв згідно зі СНиП 2.05.09;
для залізниці згідно з ГОСТ 9238;
для метрополітену згідно з ГОСТ 23961.
8 Осі опор шляхопроводів через автомобільні дороги І категорії та автомагістралі мають бути паралельні до осей проїздів під шляхопроводом.
9 При наявності на розділовій смузі дороги, що перетинається, опори шляхопроводу та при відстані на просвіт між нею і укріпленою смугою обочини або бордюром менше 4,0 м на автодорогах І, ІІ і ІІІ категорій, автомагістралях і магістральних вулицях неперервного руху в містах, або менше 3,0 м на інших автодорогах та вулицях – обов'язкове влаштування огорож безпеки по краю укріпленої смуги обочини або бордюру (згідно з 2, рис 1в цього додатку).
10 Обернені в сторону осі дороги бокові поверхні проміжних опор, які розташовано по сторонах проїзної частини дороги, що перетинається, мають бути винесені за бровки земляного полотна автомобільних доріг або за тротуари вулиць в населених пунктах, але не менш ніж на 4,0 м на автодорогах І, ІІ і ІІІ категорій, автомагістралях і магістральних вулицях неперервного руху та не менше 3,0 м – на інших автодорогах і вулицях.
Якщо опори, які розташовані по сторонах дороги, що перетинається, є кінцевими, то відстань між необсипним стояном або конусом обсипного стояна і бровкою земляного полотна або тротуару слід приймати на 1,0 м більше тієї, яка вказана згідно з 10. Ці відстані при відповідному обґрунтуванні допускається зменшувати при дотримуванні п.2.
11. Якщо вздовж проїздів на дорогах влаштовуються огорожі безпеки, то вони мають починатися перед шляхопроводом на автодорогах І категорії не менше ніж за 25,0 м і закінчуватися через 15,0 м після шляхопроводу; відповідно 18,0 м і 12,0 м – на автодорогах ІІ і ІІІ категорій; та 12,0 м і 12,0 м на автодорогах IV категорії.
Додаток Д (обов’язковий) Коефіцієнт для тимчасових навантажень та впливів при їх комбінаціях Таблиця 1
Номери навантажень (впливів), найнесприятливіших для даного розрахунку
Номери комбінацій навантажень (впливів), що діють одночасно чи окремо з найнесприятливішими навантаженнями
Коефіцієнт
№7 (тимчасове вертикальне навантаження)
№8 (тиск ґрунту від рухомого складу)
№9 (відцентрова сила)
№10 (поперечні удари рухомого складу)
№11 (гальмування або сила тяги)
№12 (вітрове навантаження)
№13 (льодове навантаження)
№14 (навантаження від навалу суден)
№15 (температурно-кліматичні впливи)
№16 (будівельні навантаження)
№17 (сейсмічні навантаження)
S (тертя або опір зсуву в опорних частинах)
7 і 8
9
10*
9, 11, 12 і 15
9, 12, 13, 15 і S
10, 13, 15 і S
10 і 14
11, 12 і 15
12, 13 і 15
1
1
0,8
0,8
0,8
0,8
0,8
0,8
1
1
0,8
0,8
0,8
0,8
0,8
0,8
1
-
0,8
0,8
-
-
-
-
-
1
-
-
0,7
0,7
-
-
-
-
0,7
-
-
-
0,7
-
-
-
0,5/0,25
0,5/0,25
-
-
0,5/0,25
0,5/0,25
-
-
-
0,7
0,7
-
-
0,7
-
-
-
-
-
0,7
-
-
-
-
0,7
0,7
0,7
-
0,7
0,7
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
0,7
0,7
-
-
-
9
11, 12 і 15
12, 13, 15 і S
14
0,8
0,8
0,8
0,8
0,8
0,8
0,8
0,8
0,8
-
-
-
0,7
-
-
0,5/0,25
0,5/0,25
-
-
0,7
-
-
-
0,7
0,7
0,7
-
-
-
-
-
-
-
-
0,7
-
10*)
7, 8, 13, 15 і S
7, 8 і 14
0,7
0,7
0,7
0,7
-
-
0,8
0,8
-
-
-
-
0,7
-
-
0,7
0,7
-
-
-
-
-
0,7
-
11
7 – 9, 12 і 15
0,8
0,8
0,8
-
0,8
0,5/0,25
-
-
0,7
-
-
-
12*)
7 – 9
7, 8, 11 і 15
7 – 9, 13, 15 і S
13, 15, 16 і S
15, 16 і S
0.7
0.7
0.7
-
-
0.7
0.7
0.7
-
-
0.7
-
0.7
-
-
-
-
-
-
-
-
0.7
-
-
-
0,5/0,25
0,5/0,25
0,5/0,25
0,8/0,5
0,8/0,5
-
-
0.7
0.7
-
-
-
-
-
-
-
0.7
0.7
0.7
0.7
-
-
-
1
1
-
-
-
-
-
-
-
0.7
0.7
0.7
13
-
7 – 9, 12, 15 і S
7, 8, 10, 15 і S
12, 15, 16 і S
-
0,7
0,7
-
-
0,7
0,7
-
-
0,7
-
-
-
-
0,7
-
-
-
-
-
-
0,5/0,25
-
0,7/0,5
1
0,8
0,8
0,8
-
-
-
-
-
0,7
0,7
0,7
-
-
-
-
-
-
-
-
-
0,7
0,7
0,7
14
-
7 – 9
7, 8, і 10
-
0,7
0,7
-
0,7
0,7
-
0,7
-
-
-
0,7
-
-
-
-
-
-
-
-
-
1
0,8
0,8
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
15
-
7 – 9, 11 і 12
7 – 9, 12, 13 і S
7, 8, 10, 13 і S
12, 13, 16 і S
12, 16 і S
-
0,7
0,7
0,7
-
-
-
0,7
0,7
0,7
-
-
-
0,7
0,7
-
-
-
-
-
-
0,7
-
-
-
0,7
-
-
-
-
-
0,5/0,25
0,5/0,25
-
0,7/0,5
0,7/0,5
-
-
0,7
0,7
0,7
-
-
-
-
-
-
-
1
0,8
0,8
0,8
0,8
0,8
-
-
-
-
1
1
-
-
-
-
-
-
-
-
0,7
0,7
0,7
0,7
16
-
12, 13, 15 і S
12, 15 і S
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
0,7/0,5
0,7/0,5
-
0,7
-
-
-
-
-
0,7
0,7
1
1
1
-
-
-
-
0,7
0,7
17***)
7 – 9, 11 і S
0.7/0,3
0,7/0,3
0,7/-
-
0,7/-
-
-
-
-
-
0,8
0,7
*) При розташуванні мостів на кривих великого радіуса (коли відцентрова сила невелика) навантаження № 10 слід розглядати як таке, що діє разом з навантаженнями № 7 і № 8.
**) Див. прим. 1 до 2.2 розд.2.
***) Див. прим. 3 до 2.2 розд.2.
Примітка. В чисельнику зазначені коефіцієнти навантажень, що використовуються при проектування залізничних мостів, у знаменнику – автодорожніх та міських.
Додаток Ж (обов'язковий) Методика визначення рівнодійної нормативного горизонтального (бічного) тиску ґрунту від власної ваги на опори мостів 1 Рівнодійну нормативного горизонтального (бічного) тиску Fh на опори мостів від власної ваги
насипного ґрунту, а також ґрунту, що лежить нижче природної поверхні землі при глибині
закладення підошви фундаменту 3 м і менше (рис. а), слід визначати за формулою
(1)
де ph – нормативний горизонтальний (бічний) тиск ґрунту на рівні нижньої поверхні розглядуваного
шару, прийманий згідно з 2.6;
hх – висота засипання, відраховувана від підошви рейок або верха дорожнього покриття, м;
b – приведена (середня по висоті hх) ширина опори в площині задніх граней,
на яку розподіляється горизонтальний (бічний) тиск ґрунту, м.
Р
исунок
1. Схема епюр тиску ґрунту на опори моста
для визначення
рівнодійної нормативного горизонтального (бічного) тиску на опори
а – при глибині закладення підошви фундаменту 3 м і менше; б – те ж, понад 3 м;
1 – перший шар; 2 – другий шар; 3 – третій шар
Відстань рівнодійної Fh від підошви фундаменту слід приймати таким, що дорівнює
.
Для масивних (у тому числі зі зворотними стінками) і пустотілих (з поздовжніми прорізами) фундаментів, якщо ширина прорізу b1, дорівнює або менше подвійної ширини зворотної стінки b2, а також для суцільних (без прорізів) фундаментів ширину b слід приймати такою, що дорівнює відстані між зовнішніми гранями конструкцій.
Для порожнистих (з поздовжніми прорізами) фундаментів або для роздільних (із прорізами) фундаментів, якщо b1 > 2b2 , ширину b слід приймати рівній подвоєній сумарній ширині стінок або роздільних фундаментів.
Побачили розбіжність з офіційним текстом?
Дивіться також
ДБН В.2.3-14:2006
Споруди транспорту. Мости та труби. Правила проектування
ДБН В.2.3-7-2010
Метрополітени
ДБН В.2.3-7-2003
Споруди транспорту м е т р о п о л і т е н и
ДБН В.2.3-7-2002