Страница 3: ДБН В.2.2-17:2006. БН В.2.2-17:2006. Дома и сооружения. Доступность домов и сооружений для маломобильных групп населения (42841)

Будинки, в яких перебувають маломобільні групи населення, обладнуються ліфтами для транспортування пожежних підрозділів згідно з вимогами ДБН В. 1.1-7, НАПБ Б.01.007 та ДСТУ pr EN 81-72 і ДСТУ pr EN 81-73.

1. Кабіна ліфта, призначеного для користування інвалідом на кріслі-колясці, повинна мативнутрішні розміри не менше, м: ширина- 1,1; глибина- 1,4. Для нового будівництва громадських тавиробничих будинків рекомендується застосовувати ліфти із шириною дверного прорізу не менше0,9 м. В решті випадків розмір дверного прорізу встановлюється у завданні на проектування зачинними нормативними документами.
2. У підвальному або цокольному поверхах перед дверима ліфта для інвалідів необхідневлаштування протипожежного тамбур-шлюзу 1-го типу за ДБН В. 1.1-7 з підпором повітря під часпожежі.
3. Світлова і звукова інформативна сигналізація, що відповідає вимогам чинних нормативнихдокументів, повинна бути передбачена біля кожних дверей ліфта, призначеного для інвалідів накріслах-колясках.
4. Кількість ліфтів, необхідних для порятунку інвалідів із зон безпеки, встановлюється відповідно до додатка Б.

Слід застосовувати ліфти, оснащені системами керування, що відповідають вимогам ДСТУ ISO 4190-6 та ДНАОП 0.00-1.02 .

6.3.6Улаштування піднімальних платформ для інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату,у тому числі на кріслах-колясках, слід передбачати відповідно до вимог безпеки ДСТУ ISO 9386-2.

ДБН В.2.2-17:2006 С.9

Улаштування вертикальних підйомників слід передбачати відповідно до вимог безпеки ДСТУ ISO 9386-1.

Виходи з підйомника слід передбачати лише на рівні поверхів, що мають приміщення для проживання або цільового відвідування інвалідами.

6.4 Шляхи евакуації

1. Проектні рішення будинків і споруд повинні забезпечувати безпеку МГН відповідно довимог ДБН В. 1.1 -7 з урахуванням мобільності інвалідів різних категорій (згідно з додатком А), їхньоїчисельності і місця перебування (роботи, обслуговування, відпочинку) у будинку або споруді.
2. Місця обслуговування і (або) постійного перебування МГН повинні розташовуватися намінімально можливих відстанях від евакуаційних виходів із приміщень, з поверхів і з будинківназовні. При цьому відстань від дверей приміщення з перебуванням інвалідів, що виходить у тупи-ковий коридор, до евакуаційного виходу з поверху або назовні не повинна перевищувати 15 м, в іншихвипадках- 30м.

Місця для інвалідів у залах для глядачів повинні розташовуватися в окремих рядах, які виходять на самостійний шлях евакуації, що не перетинається зі шляхами евакуації іншої частини глядачів.

Місця для глядачів з ураженням опорно-рухового апарату на трибунах спортивних споруд і спортивно-видовищних будинків слід передбачати в зоні, що безпосередньо прилягає до виходу на трибуну.

Посадкові місця (столи) для інвалідів у залах підприємств громадського харчування слід розташовувати поблизу від евакуаційного виходу, але в непрохідній зоні.

6.4.3Ширина (у просвіті) ділянок евакуаційних шляхів, які використовуються МГН, повиннабути не менше, м:

• дверей із приміщень, у яких перебуває не більше 15 осіб0,9;
• прорізів і дверей в інших випадках, проходів усередині приміщень1,2;
• перехідних лоджій і балконів1,5;
• коридорів, пандусів, що використовуються для евакуації1,8

6.4.4Не допускається передбачати шляхи евакуації МГН по сходах типу С-3 (зовнішніх відкритих).

Пандус, який слугує шляхом евакуації з вище розташованих поверхів у будинку або споруді, які реконструюються, повинен бути безпосередньо зв'язаний через тамбур з виходом назовні.

6.4.5Матеріали, що застосовуються на шляхах евакуації (сходових клітках, коридорах, вести-бюлях, пандусах тощо), повинні бути негорючими або мати показники пожежної небезпеки не вищеніж:

Г1, В1, Д2, Т2 - для опорядження стін, стель і заповнення в підвісних стелях коридорів, сходів, сходових кліток, вестибюлів, холів (у т.ч. ліфтових холів), фойє;

Π, РП1, Д2, Т2 -для покриття підлог коридорів, сходів, сходових кліток, вестибюлів, холів (у т.ч. ліфтових холів), фойє.

6.4.6Якщо за проектом неможливо забезпечити необхідний (розрахунковий) час евакуації, то дляпорятунку МГН на шляхах евакуації слід передбачати пожежобезпечну зону, з якої вони можутьевакуюватися більш тривалий час або знаходитися в ній до прибуття рятувальних підрозділів.

Гранично допустима відстань від найбільш віддаленої точки приміщення з перебуванням МГН до дверей у пожежобезпечну зону повинна бути в межах досяжності за необхідний час евакуації.

6.4.7Площа пожежобезпечної зони повинна бути розрахована на всіх інвалідів, що залишилисяна поверсі, виходячи з питомої площі, що припадає на одну людину, яка рятується, за умовиможливості її маневрування, м2/люд.:

• інвалід у кріслі-колясці2,40;
• інвалід у кріслі-колясці із супровідним2,65;
• інвалід, що переміщується самостійно 0,75;
• інвалід, що переміщується із супровідним1,00.

С10 ДБ В.2.2-17:2006

До складу пожежобезпечної зони може включатися площа прилеглої лоджії або балкону, відокремлених протипожежними перешкодами від решти приміщень поверху.

1. Пожежобезпечні зони слід передбачати поблизу вертикальних комунікацій або проектуватиїх як єдиний вузол з виходом на незадимлювану сходову клітку типу Н1 або до приміщення дляпандуса з аналогічними огороджувальними конструкціями за 6.2.4.
2. Пожежобезпечна зона повинна бути відокремлена від інших приміщень і прилеглих кори-дорів протипожежними перешкодами, які мають межу вогнестійкості: стіни - REI90, перекриттяREI 60 (2-го типу), протипожежні двері і вікна - ЕІ 60 (1-го типу).

6.4.10Матеріали, що застосовуються для опорядження стін, стель та покриття пожежобез-печних зон, повинні бути негорючими.

Двері до пожежобезпечної зони повинні бути протипожежними та такими, що зачиняються самі з ущільненнями в притулах.

6.4.11Пожежобезпечна зона повинна бути незадимлюваною. У разі пожежі в ній повиненстворюватися надлишковий тиск 20 Па при одних відкритих дверях евакуаційного виходу або вхіддо пожежобезпечної зони повинен виконуватися через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу зпідпором повітря під час пожежі.

У шахтах ліфтів, що мають виходи до пожежобезпечної зони, повинен бути створений підпір повітря під час пожежі, що відповідає вимогам СНиП 2.04.05.

6.5 Внутрішнє обладнання

6.5.1Системи засобів інформації і сигналізації про небезпеку повинні бути комплексними іпередбачати візуальну, звукову і тактильну інформацію в приміщеннях (крім приміщень з мокримипроцесами), призначених для перебування всіх категорій інвалідів. Вони повинні відповідати ви-могам ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.5-13, ВСН 60.

Засоби інформації (у тому числі знаки і символи) повинні бути ідентичними в межах будинку або комплексу будинків і споруд, розташованих в одному районі, підприємстві тощо, і відповідати знакам, встановленим чинними нормативними документами.

1. Система засобів інформації зон і приміщень, доступних для відвідування або проживанняМГН (особливо в місцях масового відвідування), а також доступних для них вхідних вузлів і шляхівруху, повинна забезпечувати безперервність інформації, своєчасне орієнтування й однозначне упіз-нання об'єктів і місць відвідування. Вона повинна передбачати можливість одержання інформаціїпро асортимент послуг, що надаються, розміщення і призначення функціональних елементів, роз-ташування шляхів евакуації, попереджати про небезпеку в екстремальних ситуаціях тощо.
2. Візуальна інформація повинна розташовуватися на контрастному фоні з розмірами знаків,що відповідають відстані огляду, і бути ув'язана з художнім рішенням інтер'єра.
3. Освітленість приміщень і комунікацій, доступних для МГН, слід підвищувати на одинступінь порівняно з вимогами ДБН В.2.5-23 та ДБН В.2.5-28.

Перепад освітленості між сусідніми приміщеннями і зонами не повинен бути більший 1:4.

6.5.5Цивільні будинки для маломобільних груп населення повинні бути обладнанні системоюоповіщення про пожежу та керування евакуацією людей не нижче 4-го типу згідно з ДБН В. 1.1-7.

Синхронною (звуковою і світловою) сигналізацією, підключеною до системи оповіщення про пожежу, слід обладнувати приміщення і зони громадських будинків і споруд, відвідувані МГН, і виробничі приміщення, що мають робочі місця для інвалідів.

Для аварійної звукової сигналізації слід застосовувати прилади, що забезпечують рівень звуку не менше 15 дБА протягом 30 с, при перевищенні максимального рівня звуку в приміщенні на 5 дБА.

6.5.6У вестибюлях громадських будинків та споруд слід передбачати встановлення звуковихінформаторів за типом телефонів-автоматів, якими можуть користуватися відвідувачі з вадами зору,і текстофонів для відвідувачів з дефектами слуху.

ДБН В.2.2-17:2006 С. 11

1. Замкнуті простори будинків (приміщення різного функціонального призначення, кабінкатуалету, ліфт тощо), а також ліфтові холи, де маломобільний громадянин, у тому числі з дефектамислуху, може опинитися один, повинні бути обладнані двостороннім зв'язком з диспетчером абочерговим. В інших випадках слід передбачати кнопку дзвоника. У громадських туалетах електричнийдзвоник або сповіщувач повинен виводитися в кімнату чергового. У таких приміщеннях (кабінах)повинно передбачатися аварійне освітлення.
2. Прилади для відчинення і зачинення дверей, горизонтальні поручні, а також ручки, важелі,крани і кнопки різних апаратів, отвори торговельних і квиткових автоматів та інші пристрої, якимиможуть скористатися МГН усередині будинку, слід встановлювати на висоті не більше 1,1 м і неменше 0,85 м від підлоги і на відстані не менше 0,4 м від бічної стіни приміщення або іншоївертикальної поверхні.

Вимикачі і розетки в приміщеннях слід проектувати згідно з вимогами ГОСТ 7396.1 та передбачати на висоті 0,8 м від рівня підлоги.

6.5.9Слід застосовувати дверні ручки, запори, засувки й інші прилади відчинення і зачиненнядверей, що повинні мати форму, яка дозволяє інвалідові керувати ними однією рукою (кулаком) іне вимагає застосування надто великих зусиль або значних поворотів руки у зап'ясті. Доцільноорієнтуватися на застосування легко керованих приладів і механізмів, а також П-подібних ручок.

Ручки на полотнах розсувних дверей повинні встановлюватися так, щоб при повністю відчинених дверях ці ручки були легко доступними по обидва боки стіни.

Ручки дверей, розташованих у куті коридору або приміщення, повинні розміщуватися на відстані від бічної стіни не менше 0,6 м.

1. На вхідних дверях до приміщень, у яких небезпечно або категорично заборонене пере-бування МГН (бойлерних, венткамерах, трансформаторних вузлах тощо), слід встановлювати запори,що виключають вільне проникнення всередину приміщення. Дверні ручки подібних приміщеньповинні мати поверхню з розпізнавальними знаками або нерівностями, що відчуваються тактильно.
2. Інформуючі позначення приміщень усередині будинку повинні дублюватися рельєфними знаками і розташовуватися поруч із дверима, з боку дверної ручки і кріпитися на висоті від1,4 м до 1,75 м.

Нумерація шаф у роздягальнях і гардеробах повинна бути рельєфною і на контрастному фоні.

6.5.12Застосовувані в проектах матеріали, оснащення, обладнання, вироби, прилади, що вико-ристовуються інвалідами або контактують з ними, повинні мати гігієнічні сертифікати органів дер-жавної санітарно-епідеміологічної служби.

6.6 Санітарно-гігієнічні приміщення

6.6.1У громадських туалетах, у тому числі розташованих у громадських будинках (крім зазначе-них у ДБН В.2.2-9), необхідно передбачати не менше однієї універсальної кабіни, доступної для всіхкатегорій громадян.

У будь-яких громадських будинках при розрахунковій чисельності відвідувачів 50 осіб і більше або у разі розрахункової тривалості перебування відвідувача в будинку 60 хв і більше слід передбачати туалет з універсальною кабіною.

6.6.2Туалети в будинках, де працюють інваліди, повинні бути на кожному поверсі, незалежно відкількості працюючих, при цьому не менше ніж одна із загальної кількості кабін у туалетах повиннабути універсальною. Один з пісуарів у туалеті (туалетах) повинен розміщуватись на висоті 0,4 м відпідлоги.

Туалети для людей з вадами зору й інвалідів, що користуються кріслом-коляскою, повинні розміщуватися не далі 60 м від робочого місця. Не дозволяється суміжне розміщення чоловічих і жіночих туалетів для інвалідів по зору.

6.6.3У приміщеннях громадських душових слід передбачати не менше однієї кабіни, облад-наної для інваліда на кріслі-колясці, перед якою слід передбачати простір для маневрування крісла-коляски.

С. 12 ДБН В.2.2-17:2006

6.6.4У санітарно-гігієнічних приміщеннях кількість кабін і пристроїв, необхідних для працю-ючих на підприємстві або у закладі інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату і вадами зору,слід визначати з розрахунку: не менше однієї універсальної душової кабіни на трьох інвалідів, неменше однієї раковини умивальника на сім інвалідів незалежно від санітарної характеристики вироб-ничих процесів.

Слід передбачати закриті душові кабіни з відчиненням дверей назовні і входом безпосередньо з гардеробної.

Умивальні для зазначених категорій інвалідів слід розміщувати безпосередньо в гардеробному блоці або суміжно з ним. При цьому 40 % розрахункової кількості умивальників доцільно розміщувати поблизу робочих місць.

За кількості працюючих жінок понад 14 до 75 включно слід передбачати одну кабіну з гігієнічним душем, яка повинна розміщуватись при жіночому туалеті та мати вхід з умивальної. Кількість приміщень або кабін особистої гігієни жінок слід приймати з розрахунку: один гігієнічний душ на 75 жінок, які працюють у найбільш багаточисельній зміні. У вказаних приміщеннях повинні бути передбачені місця для роздягання та умивальник.

6.6.5Універсальна кабіна туалету загального користування повинна мати розміри в плані неменше, м: ширина - 1,65, глибина - 1,8. У кабіні поруч з унітазом слід передбачати простір длярозміщення крісла-коляски, а також гачки для одягу, милиць і іншого приладдя.