ПУЭ ПУЭ:2006 сторінка 9 з 24

Правила устройства электроустановок. Раздел 2. Изменение № 2 Глава 2.4 ПУЕ:2006 Глава 2.5 ПУЕ:2006

обірвано один трос, проводи не обірвано.

Аварійні навантаження прикладають у місцях кріплення проводу або троса, у разі обриву якого зусилля в елементах опори будуть найбільшими.

2.5.80 Опори анкерного типу слід розраховувати в аварійному режимі на обрив проводів і тросів, у разі обриву яких виникають найбільші зусилля в елементах опори.

Розрахунок виконують для таких умов:

1) для опор ПЛ з алюмінієвими проводами всіх перерізів, сталевими проводами ПС і ПМС усіх перерізів і сталеалюмінієвими проводами перерізом до 150 мм²:

а) обірвано проводи двох фаз одного прогону за будь-якої кількості кіл на опорі; троси не обірвано (анкерні нормальні опори);

б) обірвано провід однієї фази одного прогону за будь-якої кількості кіл на опорі; троси не обірвано (анкерні полегшені опори);

для опор зі сталеалюмінієвими проводами перерізом 185 мм² і більше, а також зі сталевими линвами типу ТК усіх перерізів, які використовують як проводи: обірвано проводи однієї фази одного прогону за будь-якої кількості кіл на опорі; троси не обірвано (анкерні нормальні опори);

для анкерних опор незалежно від марок і перерізів проводів, які підвішують: обірвано один трос в одному прогоні за умови необірваних проводів (у разі розщепленого троса обірвано всі його складники).

Навантаження від проводів і тросів слід приймати такими, що дорівнюють натягу проводів або тросів у режимі ожеледі без вітру за температури повітря мінус 5 °С або в режимі найнижчої температури, якщо натяг в останньому режимі більше, ніж під час ожеледі без вітру.

2.5.81 Опори анкерного типу необхідно перевіряти за таких монтажних умов:

1) в одному з прогонів одноколових опор змонтовано всі проводи і троси, в іншому прогоні проводи і троси не змонтовано. Натяг у змонтованих проводах і тросах приймають умовно таким, що дорівнює 2/3 максимального, а кліматичні умови – згідно з 2.5.78, табл. 2.5.14, пункт 3. У цьому режимі опора та її закріплення в ґрунті повинні мати необхідну, визначену нормами, міцність без установлення тимчасових відтяжок;

2) в одному з прогонів багатоколових опор послідовно та в будь-якому порядку монтують проводи одного кола, троси не змонтовано;

3) в одному з прогонів, за будь-якої кількості тросів на опорі, послідовно та в будь-якому порядку монтують троси, проводи не змонтовано.

Під час перевірок за підпунктами 2) і 3) цього пункту допускається передбачати тимчасове посилення окремих елементів опор і встановлення тимчасових відтяжок.

2.5.82 У розрахунках за аварійним режимом проміжних опор великих переходів з проводами, які підвішують в глухих затискачах, навантаження приймають таким, що дорівнює редукованому натягу, за умови, що проводи покриті ожеледдю, вітер відсутній.

Навантаження на розщеплені проводи великих переходів визначають за допомогою таких понижувальних коефіцієнтів: 0,8 – у разі розщеплення на два проводи, 0,7 – у разі розщеплення на три проводи і 0,6 – у разі розщеплення на чотири проводи.

Під час підвішування проводів і тросів на роликах умовне навантаження на провід за аварійним режимом уздовж лінії приймають при одному проводі у фазі – 20 кН, у разі двох проводів у фазі – 35 кН, у разі трьох і більше проводів у фазі – 50 кН.

Розрахунок одноколових проміжних опор великих переходів виконують на обрив проводу (проводів) однієї фази, а двоколових – на обрив проводів двох фаз, у разі обриву яких зусилля в елементах опори будуть найбільшими. При цьому троси вважають необірваними.

Навантаження на проміжні опори великих переходів, яке створюється тросом, закріпленим у глухому затискачі, приймають таким, що дорівнює найбільшому натягу троса. Проводи вважаються необірваними.

Одноколові анкерні опори великих переходів зі сталеалюмінієвими проводами перерізом 185 мм² і більше, а також зі сталевими линвами типу ТК усіх перерізів, які використовуються як проводи, розраховують на обрив проводу або проводів однієї фази. Одноколові анкерні опори великих переходів зі сталеалюмінієвими проводами перерізом до 150 мм², а також усі двоколові анкерні опори з проводами будь-якого перерізу розраховують на обрив проводів двох фаз. Троси вважаються необірваними.

Навантаження на анкерні опори великих переходів, яке створюється тросом, приймають таким, що дорівнює найбільшому натягу троса. Проводи не обірвано.

Під час визначення зусиль у елементах опори враховують ті умовні навантаження або неврівноважені натяги, які виникають під час обривів проводів або тросів, за яких ці зусилля мають найбільші значення.

2.5.83 Опори, фундаменти та основи ПЛ слід розраховувати на навантаження від власної ваги та вітрове навантаження на конструкції; навантаження від проводів, тросів та устаткування ПЛ, а також на навантаження, зумовлені прийнятим способом монтажу, на навантаження від ваги монтера і монтажних пристосувань. Опори, фундаменти та основи слід розраховувати також на навантаження і впливи, які можуть виникати в конкретних умовах, наприклад: тиск води, тиск льоду, розмивна дія води, тиск ґрунту тощо, які приймають відповідно до вказівок чинних нормативних документів.

Конструкції опор і фундаментів ПЛ слід розраховувати так:

- залізобетонні опори – за утворенням тріщин під час дії розрахункових значень постійних навантажень за табл. 2.5.13, пункт 5, і розрахункових значень змінних навантажень із середніми періодами повторюваності, вказаними в табл. 2.5.1, пункт 2;

- залізобетонні опори та фундаменти – за розкриттям тріщин у нормальних режимах експлуатації під час дії розрахункових значень постійних навантажень за табл. 2.5.13, пункт 5, і розрахункових значень змінних навантажень з періодами середньої повторюваності, вказаними в табл. 2.5.1, пункт 2;

- дерев'яні опори – за міцністю під дією розрахункових значень постійних навантажень за табл. 2.5.13, пункт 5.

Розрахунок опор, фундаментів та їх елементів за другою групою граничних станів виконують на розрахункові значення змінних навантажень з періодами середньої повторюваності за табл. 2.5.1, пункт 2, які обчислені без урахування динамічного впливу вітру на конструкцію опори (див. 2.5.42).

Для розрахунку наближень струмопровідних частин до елементів опор ПЛ і споруд необхідно приймати такі поєднання кліматичних умов з середнім періодом повторюваності за табл. 2.5.1, пункт 3:

за робочої напруги: розрахунковий тиск вітру W_m за формулою (2.5.4), температура повітря мінус 5°С;

у разі грозових і внутрішніх перенапруг:

температура повітря плюс 15°С, тиск вітру W = 0,1 W_m, але не менше ніж 62,5 Па;

температура повітря плюс 15°С, вітер відсутній;

3) для здійснення безпечного підіймання на опору під напругою: температура повітря мінус 15°С, вітер і ожеледь відсутні.

Кут відхилення проводів і тросів визначають за формулою:

(2.5.21)

де k – коефіцієнт, який враховує коливання проводу в разі його відхилень і дорівнює: 1 – за розрахункового тиску вітру W_m за формулою (2.5.4) з середнім періодом повторюваності за табл. 2.5.1, пункт 2, до 400 Па; 0,95 – при 450 Па; 0,9 – при 550 Па; 0,85 – при 600 Па і більше (проміжні значення обчислюють за допомогою лінійної інтерполяції);

Р_т – горизонтальне навантаження від дії розрахункового значення вітрового навантаження на провід, Н, за формулою (2.5.11);

Р_n – розрахункове значення вітрового навантаження на підвіс у разі вітрового тиску, Н, за формулою (2.5.4) (слід враховувати для ліній класу безвідмовності 4 КБ);

G_np – розрахункове значення навантаження на ізоляційний підвіс, яке створюється вагою проводу, Н, за табл. 2.5.13, пункт 5;

G_г – розрахункове значення ваги ізоляційного підвісу, Н, за табл. 2.5.13, пункт 5.

Проводи і грозозахисні троси 2.5.86 На ПЛ необхідно використовувати багатодротові проводи і троси. Мінімально припустимі перерізи проводів за умовами механічної міцності вказано в табл. 2.5.15. Переріз струмопровідної частини проводів з алюмінію та алюмінієвих сплавів для ПЛ напругою до 20 кВ визначають за електричним розрахунком. Кількість проводів у фазі для ПЛ напругою понад 20 кВ, а також переріз струмопровідної частини цих проводів з алюмінію та алюмінієвих сплавів потрібно приймати відповідно до табл. 2.5.16.

Таблиця 2.5.15 – Мінімально припустимі перерізи проводів за умовами механічної міцності

Характеристика ПЛ

Переріз проводів, мм²

алюмінієвих і з нетермообробленого алюмінієвого сплаву

з термообробленого алюмінієвого сплаву

сталеалюмінієвих

сталевих

ПЛ без перетинів у районах за ожеледдю:

- до 2

35/6,2

- у 3-4

50/8

- у 5 і вище

70/11

Перетини ПЛ із судноплавними річками та інженерними спорудами в районах за ожеледдю:

- до 2

50/8

- у 3-4

50/8

- у 5 і вище

70/11

ПЛ до 20 кВ, які споруджують на двоколових і багатоколових опорах

70/11

Примітка 1. У прогонах перетинів з автомобільними дорогами, тролейбусними і трамвайними лініями, залізницями незагального користування допускається використовувати проводи таких самих перерізів, як на ПЛ без перетинів.

Примітка 2. У районах, де вимагається використовувати проводи з антикорозійним захистом, мінімально припустимі перерізи проводів приймають такими самими, як і перерізи відповідних марок без антикорозійного захисту.

Таблиця 2.5.16 – Кількість і переріз проводів ліній напругою понад 20 кВ

Напруга ліній, кВ

Номінальний переріз проводу за алюмінієм, мм²

Кількість проводів у фазі

35*

70-95

120

110**

120

110, 150

240

220***

400

330

400

400****

400

500***

300

750

300

* Стосується ліній 35 кВ, які є відгалуженням від існуючих магістральних ліній з перерізом проводів 70-95 мм² або є продовженням таких магістралей.

** Стосується ліній 110 кВ для живлення електроспоживачів на потужність до 20 МВт або для видачі потужності електростанцій з кількістю годин використання встановленої потужності до 2500 (вітрові, газотурбінні пікові електростанції тощо).

*** Перспективний розвиток ліній 220 і 500 кВ обмежений.

**** Розвиток ліній 400 кВ не передбачається.

Застосування проводів, перерізи яких відрізняються від вказаних у табл. 2.5.16, припустиме для існуючих ліній, які реконструюють, за умов збереження існуючих несучих конструкцій на лінії чи багатопрогонових великих переходах.

2.5.87 Для зниження втрат електроенергії на перемагнічування сталевих осердь у сталеалюмінієвих проводах і в проводах з термообробленого алюмінієвого сплаву зі сталевим осердям рекомендується використовувати проводи з парним числом звивів алюмінієвих дротів.

2.5.88 Для грозозахисних тросів, як правило, застосовують сталеві линви, виготовлені з оцинкованого дроту для особливо жорстких агресивних умов роботи (ОЖ) і стійких до розкручування за способом звивання (Н), перерізом не менше ніж 35 мм² – на ПЛ 35 кВ без перетинів і в прогонах перетинів із залізницями загального користування і електрифікованих в районах за ожеледдю 1-2 і 50 мм² і більше –у інших районах і на ПЛ 35 кВ, які споруджуються на двоколових і багатоколових опорах і на ПЛ напругою понад 35 кВ.

Сталеалюмінієві проводи або проводи з термообробленого алюмінієвого сплаву зі сталевим осердям як грозозахисні троси рекомендується використовувати:

а) на особливо відповідальних переходах через інженерні споруди (електрифіковані залізниці, автомобільні дороги категорії ІА (2.5.214), судноплавні перешкоди тощо);

б) на відрізках ПЛ, які проходять у районах з підвищеною забрудненістю атмосфери (промислові зони з високою хімічною активністю викидів, землі із засоленими ґрунтами і водоймами, узбережжя морів тощо), а також тих, що проходять по населеній і важкодоступній місцевостях;

в) на ПЛ з великими струмами однофазного короткого замикання за умовами термічної стійкості та для зменшення впливу ПЛ на лінії зв'язку;

г) на великих переходах.

При цьому для ПЛ, які споруджуються на двоколових або багатоколових опорах, незалежно від напруги сумарний переріз алюмінієвої (або алюмінієвого сплаву) і сталевої частини троса повинен бути не меншим за 120 мм².

У разі використання грозозахисних тросів для організації багатоканальних систем високочастотного зв'язку за необхідності використовують одиночні або здвоєні ізольовані один від одного троси або троси з вбудованим оптичним кабелем зв'язку (2.5.138-2.5.159). Між складниками здвоєного троса в прогонах і петлях анкерних опор слід установлювати дистанційні ізолювальні розпірки.

Відстані між розпірками в прогоні не повинні перевищувати 40 м.

2.5.89 Для сталеалюмінієвих проводів перерізом алюмінієвих дротів А і сталевих дротів С рекомендуються такі діапазони співвідношень А/С для використання в районах за ожеледним навантаженням відповідно до рис. 2.5.1:

а) райони 1-3:

А менше ніж 240 мм² – А/С від 6,0 до 6,25;

А від 240 мм^2 – А/С від 7,5;

б) райони 4-6:

А менше ніж 95 мм² – А/С до 6,0;

А від 120 до 400 мм² – А/С від 4,0 до 4,5;

А понад 400 мм² на великих переходах – А/С від 0,5 до 2,5.

Вибір марок проводів та інших матеріалів обґрунтовується розрахунками.

У разі спорудження ПЛ у місцях, де досвідом експлуатації встановлено руйнування проводів унаслідок корозії (узбережжя морів, солоні озера, промислові райони та райони засолених пісків, прилеглі до них райони з атмосферою повітря типу II і III, а також у місцях, де на основі даних вишукувань можливі такі руйнування), слід використовувати проводи, які призначено для цих умов відповідними державними стандартами і технічними умовами.

На рівнинній місцевості за відсутності даних експлуатації ширину прибережної смуги, якої стосуються зазначені вимоги, слід приймати 5 км, а ширину смуги від хімічних підприємств – 1,5 км.

2.5.90 Конструкція фази ПЛ напругою понад 20 кВ (переріз і кількість проводів у фазі), виконана відповідно до табл. 2.5.16, задовольняє вимоги обмеження напруженості електричного поля на поверхні проводів до рівнів, припустимих за короною та радіоперешкодами на абсолютних відмітках місцевості до 1000 м над рівнем моря.

Фази лінії, розщеплені на 2, 3 і 5 проводів, використовують з віддаленням проводів фази в прогоні на відстань 400 мм за допомогою дистанційних розпірок – скупчених або парних групових. Поділ прогонів розщепленої фази на підпрогони, які утворюються за допомогою розпірок, виконують залежно від довжини прогону, марки проводу та розрахункових навантажень від вітру і ожеледі. Відстань від затискачів проводу до найближчих скупчених або групових розпірок повинна дорівнювати 55-65% від відстані між наступними розпірками в прогоні. Відстань між скупченими або груповими розпірками в прогоні не повинна перевищувати 75 м, а відстань між парними розпірками в групі має дорівнювати 2 м.