Страница 9: ПУЭ ПУЭ:2006. Правила устройства электроустановок. Раздел 2. Изменение № 2 Глава 2.4 ПУЕ:2006 Глава 2.5 ПУЕ:2006 (41440)

У разі застосування пристроїв, які обмежують передавання поздовжнього навантаження на проміжну опору (багатороликові підвіси, а також інші пристрої), розрахунок опор виконують на навантаження, які виникають під час використання цих пристроїв, але не більших від навантажень Тгор, прийнятих у разі підвішування проводів у глухих затискачах.

а) Проводи АС 70-150 з підвісами від 0,8 до 1,6 м

б) Проводи АС 185-600 з підвісами від 1,3 до 11,0 м

Примітка 1. Значення kT для проміжних значень довжини підвісу визначають шляхом лінійної інтерполяції.

Примітка 2. Значення kT для проводів, не поданих на рисунку, слід приймати таким же, як для проводів, відповідно до площі поперечного перерізу, що приблизно дорівнює площі перерізу поданих проводів-аналогів.

Рисунок 2.5.9 – Коефіцієнт kT зменшення натягу проводів в аварійному режимі для проміжних опор жорсткої конструкції

а) Проводи АС 70-95 з підвісами від 0,5 до 1,3 м

б) Проводи АС 120-400 з підвісами від 0,8 до 3,2 м

Примітка 1. Значення kT для проміжних значень довжини підвісу визначають шляхом лінійної інтерполяції.

Примітка 2. Значення kT для проводів, не поданих на рисунку, слід приймати таким же, як для проводів, відповідно до площі поперечного перерізу, що приблизно дорівнює площі перерізу поданих проводів-аналогів.

Рисунок 2.5.10 – Коефіцієнт kT зменшення натягу проводів в аварійному режимі для проміжних дерев'яних опор

2.5.69 Горизонтальне навантаження вздовж осі лінії Tгор на проміжні опори від обірваного троса обчислюється за формулою (2.5.20). При цьому коефіцієнт зменшення натягу в аварійному режимі kT з обірваним одиночним або розщепленим тросом (з двох складників) необхідно приймати за рис. 2.5.11 для проміжних опор жорсткої конструкції (металевих вільностоячих та на відтяжках), за рис. 2.5.12 –для вільностоячих залізобетонних опор, і за рис. 2.5.13 –для дерев'яних опор.

Примітка 1. Значення kT для проміжних значень довжини підвісу визначають шляхом лінійної інтерполяції.

Примітка 2. Значення kT для тросів, не поданих на рисунку, слід приймати таким же, як для тросів, відповідно до площі поперечного перерізу, що приблизно дорівнює площі перерізу поданих тросів-аналогів.

Рисунок 2.5.11 – Коефіцієнт kT зменшення натягу тросів в аварійному режимі для проміжних опор жорсткої конструкції

Примітка 1. Значення kT для проміжних значень довжини підвісу визначають шляхом лінійної інтерполяції.

Примітка 2. Значення kT для тросів, не поданих на рисунку, слід приймати таким же, як для тросів, відповідно до площі поперечного перерізу, що приблизно дорівнює площі перерізу поданих тросів-аналогів.

Рисунок 2.5.12 – Коефіцієнт kT зменшення натягу тросів в аварійному режимі для проміжних залізобетонних опор

2.5.70 Проміжні опори ПЛ з кріпленням проводів на штирових ізоляторах за допомогою дротового в'язання слід розраховувати в аварійному режимі за першою групою граничних станів з урахуванням гнучкості опор на обрив одного проводу, який дає найбільші зусилля в елементах опори. Умовне розрахункове горизонтальне навантаження вздовж лінії від натягу обірваного проводу під час розрахунку стояка слід приймати 0,5 Ттах, але не менше за 3,0 кН.

Для розрахунку конструкцій опор (крім стояка) умовне навантаження, створене натягом обірваного проводу, необхідно приймати 0,25 Ттах, але не менше за 1,5 кН.

Примітка 1. Значення kT для проміжних значень довжини підвісу визначають шляхом лінійної інтерполяції.

Примітка 2. Значення kT для тросів, не поданих на рисунку, слід приймати таким же, як для тросів, відповідно до площі поперечного перерізу, що приблизно дорівнює площі перерізу поданих тросів-аналогів.

Рисунок 2.5.13 – Коефіцієнт kT зменшення натягу тросів в аварійному режимі для проміжних дерев'яних опор

Інші впливи

1. Територія України характеризується підвищеною грозовою діяльністю з кількістю грозових годин понад 40 на рік.
2. За середньою частотою повторюваності та інтенсивністю галопування проводів і тросів територія України поділяється на райони з помірним галопуванням проводів (середня частота повторюваності галопування один раз на п'ять років і менше) і з частим та інтенсивним галопуванням проводів (середня частота повторюваності більше одного разу на п'ять років). Визначати райони за середньою частотою повторюваності та інтенсивністю галопування проводів і тросів слід за картою районування території України (рис. 2.5.14) з уточненням за даними експлуатації.

Динамічні впливи від галопування проводів і тросів під час розрахунку опор не враховують. У випадках, коли передбачається можливість галопування, боротьбу з ним організовують шляхом вживання конструктивних заходів.

2.5.73Ступінь агресивного впливу навколишнього середовища визначають з урахуванням положень чинних норм проектування та державних стандартів.

Розрахункові режими та сполучення навантажень повітряних ліній

2.5.74Елементи ПЛ розраховують на сполучення навантажень, які діють у нормальних, аварійних і монтажних режимах, в монтажних режимах – з урахуванням можливості тимчасового підсилення окремих елементів конструкцій.

Поєднання кліматичних та інших чинників у різних режимах роботи ПЛ (наявність вітру, ожеледі, температура, кількість обірваних проводів або тросів тощо) визначають відповідно до вимог цих Правил.

2.5.75Під час розрахунків опор, фундаментів та основ ПЛ за міцністю і стійкістю (перша група граничних станів) в аварійних режимах розрахункові значення навантажень від ожеледі, дії вітру на опори, проводи і троси, а також натяги проводів і тросів враховують за допомогою таких коефіцієнтів сполучення:

0,8 – для розрахунку проміжних опор, їх фундаментів та основ у режимах обриву проводів і тросів;

0,9 – для розрахунку анкерних опор, їх фундаментів та основ у режимах обриву проводів і тросів;

0,8 – для розрахунку проміжних та анкерних опор, їх фундаментів і основ під час урахування сейсмічних навантажень.

1. Розрахунки ПЛ виконують для комбінацій кліматичних умов, вказаних у табл. 2.5.14.
2. Опори слід розраховувати на навантаження в нормальних і аварійних режимах ПЛ.

Анкерні опори слід розраховувати на різницю натягу проводів і тросів, яка виникає внаслідок нерівності значень приведених прогонів.

Кінцеві опори слід розраховувати на односторонній натяг усіх проводів і тросів.

Двоколові та багатоколові опори у всіх режимах повинні бути розраховані на умови, коли змонтоване лише одне коло.

Опори повинні бути перевірені на умови їх монтажу, а також на умови монтажу проводів і тросів.

2.5.78Розрахунки опор ПЛ за нормальним режимом виконують для сполучень кліматичних навантажень, зазначених у табл. 2.5.14.

Таблиця 2.5.14 – Сполучення навантажень для розрахунків ПЛ

2.5.79Проміжні опори ПЛ з підтримувальними ізоляційними підвісами і глухими затискачами слід розраховувати на горизонтальні статичні навантаження в аварійних режимах (2.5.66-2.5.70).

Розрахунок виконують для режиму без ожеледі і вітру за таких умов:

1. обірвано провід або проводи однієї фази (за будь-якої кількості проводів на опорі), троси не обірвано;
2. обірвано один трос, проводи не обірвано.

Аварійні навантаження прикладають у місцях кріплення проводу або троса, у разі обриву якого зусилля в елементах опори будуть найбільшими.

2.5.80Опори анкерного типу слід розраховувати в аварійному режимі на обрив проводів і тросів, у разі обриву яких виникають найбільші зусилля в елементах опори.

Розрахунок виконують для таких умов:

1) для опор ПЛ з алюмінієвими проводами всіх перерізів, сталевими проводами ПС і ПМС усіх перерізів і сталеалюмінієвими проводами перерізом до 150 мм2:

а)обірвано проводи двох фаз одного прогону за будь-якої кількості кіл на опорі; троси не обірвано (анкерні нормальні опори);

б)обірвано провід однієї фази одного прогону за будь-якої кількості кіл на опорі; троси не обірвано (анкерні полегшені опори);

1. для опор зі сталеалюмінієвими проводами перерізом 185 мм2 і більше, а також зі сталевими линвами типу ТК усіх перерізів, які використовують як проводи: обірвано проводи однієї фази одного прогону за будь-якої кількості кіл на опорі; троси не обірвано (анкерні нормальні опори);
2. для анкерних опор незалежно від марок і перерізів проводів, які підвішують: обірвано один трос в одному прогоні за умови необірваних проводів (у разі розщепленого троса обірвано всі його складники).

Навантаження від проводів і тросів слід приймати такими, що дорівнюють натягу проводів або тросів у режимі ожеледі без вітру за температури повітря мінус 5 °С або в режимі найнижчої температури, якщо натяг в останньому режимі більше, ніж під час ожеледі без вітру.

2.5.81 Опори анкерного типу необхідно перевіряти за таких монтажних умов:

1) в одному з прогонів одноколових опор змонтовано всі проводи і троси, в іншому прогоні проводи і троси не змонтовано. Натяг у змонтованих проводах і тросах приймають умовно таким, що дорівнює 2/3 максимального, а кліматичні умови – згідно з 2.5.78, табл. 2.5.14, пункт 3. У цьому режимі опора та її закріплення в ґрунті повинні мати необхідну, визначену нормами, міцність без установлення тимчасових відтяжок;

2)в одному з прогонів багатоколових опор послідовно та в будь-якому порядку монтують проводи одного кола, троси не змонтовано;

3) в одному з прогонів, за будь-якої кількості тросів на опорі, послідовно та в будь-якому порядку монтують троси, проводи не змонтовано.

Під час перевірок за підпунктами 2) і 3) цього пункту допускається передбачати тимчасове посилення окремих елементів опор і встановлення тимчасових відтяжок.

2.5.82 У розрахунках за аварійним режимом проміжних опор великих переходів з проводами, які підвішують в глухих затискачах, навантаження приймають таким, що дорівнює редукованому натягу, за умови, що проводи покриті ожеледдю, вітер відсутній.

Навантаження на розщеплені проводи великих переходів визначають за допомогою таких понижувальних коефіцієнтів: 0,8 – у разі розщеплення на два проводи, 0,7 – у разі розщеплення на три проводи і 0,6 – у разі розщеплення на чотири проводи.

Під час підвішування проводів і тросів на роликах умовне навантаження на провід за аварійним режимом уздовж лінії приймають при одному проводі у фазі – 20 кН, у разі двох проводів у фазі – 35 кН, у разі трьох і більше проводів у фазі – 50 кН.

Розрахунок одноколових проміжних опор великих переходів виконують на обрив проводу (проводів) однієї фази, а двоколових – на обрив проводів двох фаз, у разі обриву яких зусилля в елементах опори будуть найбільшими. При цьому троси вважають необірваними.

Навантаження на проміжні опори великих переходів, яке створюється тросом, закріпленим у глухому затискачі, приймають таким, що дорівнює найбільшому натягу троса. Проводи вважаються необірваними.

Одноколові анкерні опори великих переходів зі сталеалюмінієвими проводами перерізом 185 мм2 і більше, а також зі сталевими линвами типу ТК усіх перерізів, які використовуються як проводи, розраховують на обрив проводу або проводів однієї фази. Одноколові анкерні опори великих переходів зі сталеалюмінієвими проводами перерізом до 150 мм2, а також усі двоколові анкерні опори з проводами будь-якого перерізу розраховують на обрив проводів двох фаз. Троси вважаються необірваними.

Навантаження на анкерні опори великих переходів, яке створюється тросом, приймають таким, що дорівнює найбільшому натягу троса. Проводи не обірвано.

Під час визначення зусиль у елементах опори враховують ті умовні навантаження або неврівноважені натяги, які виникають під час обривів проводів або тросів, за яких ці зусилля мають найбільші значення.

2.5.83 Опори, фундаменти та основи ПЛ слід розраховувати на навантаження від власної ваги та вітрове навантаження на конструкції; навантаження від проводів, тросів та устаткування ПЛ, а також на навантаження, зумовлені прийнятим способом монтажу, на навантаження від ваги монтера і монтажних пристосувань. Опори, фундаменти та основи слід розраховувати також на навантаження і впливи, які можуть виникати в конкретних умовах, наприклад: тиск води, тиск льоду, розмивна дія води, тиск ґрунту тощо, які приймають відповідно до вказівок чинних нормативних документів.