Страница 23: ПУЭ ПУЭ:2006. Правила устройства электроустановок. Раздел 2. Изменение № 2 Глава 2.4 ПУЕ:2006 Глава 2.5 ПУЕ:2006 (41440)

Маркування і світлоогорожу опор ПЛ повинні виконувати підприємства й організації, які їх будують та експлуатують.

Необхідність і характер маркування і світлоогорожі опор ПЛ, які проектують, для кожного конкретного випадку визначають відповідні органи цивільної авіації під час узгодження будівництва.

Денне маркування і світлоогорожу опор ПЛ виконують відповідно до нормативних документів з експлуатації об'єктів цивільної авіації. При цьому треба дотримуватися таких умов:

1) денне маркування повинне мати два маркувальних кольори: червоний (жовтогарячий) і білий. Опори висотою до 100 м слід маркувати від верхньої точки на 1/3 висоти горизонтальними смугами, які чергуються за кольором, шириною 0,5-6 м. Кількість смуг повинна бути не менше трьох, причому крайні смуги слід фарбувати в червоний (жовтогарячий) колір. На приаеродромній території міжнародних аеропортів і повітряних трас міжнародного призначення опори слід маркувати горизонтальними смугами, які чергуються за кольором тієї ж ширини зверху до основи.

Опори висотою понад 100 м слід маркувати від верху до основи смугами, які чергуються за кольором, шириною, що визначають нормативні документи з експлуатації об'єктів цивільної авіації, але не більше ніж 30 м;

1. для світлозахисту опор слід використовувати загороджувальні вогні, які встановлюють на найвищій частині (точці) і нижче через кожні 45 м. Відстані між проміжними ярусами, як правило, повинні бути однаковими. Для опор, розміщених усередині забудованих районів, світлоогорожу виконують зверху вниз до висоти 45 м над середнім рівнем висоти забудови;
2. у верхніх точках опор слід установлювати по два вогні (основний і резервний), які працюють одночасно, або по одному, за наявності пристрою для автоматичного ввімкнення резервного вогню в разі пошкодження основного.

Автомат увімкнення резервного вогню повинен працювати так, щоб у випадку його пошкодження залишалися увімкненими обидва загороджувальні вогні;

1. загороджувальні вогні слід установлювати так, щоб за ними можна було спостерігати з усіх напрямків у межах від зеніту до 5° нижче горизонту;
2. загороджувальні вогні повинні бути постійного випромінювання у вигляді червоного кольору із силою світла у всіх напрямках не менше ніж 10 кд.

Для світлозахисту опор, які розміщені поза зоною аеродромів і не мають навколо себе сторонніх вогнів, можна використовувати вогні білого кольору, які працюють у проблисковому режимі. Сила загороджувального вогню повинна бути не менше ніж 10 кд, а частота проблисків – не менше ніж 60 за 1 хв.

Під час установлення на опорі кількох проблискових вогнів слід забезпечувати одночасність проблисків;

1. засоби світлового захисту аеродромних перешкод за умовами електропостачання повинні відноситись до споживачів І категорії, і їх електропостачання слід здійснювати по окремих лініях, підключених до підстанцій. Лінії потрібно забезпечувати аварійним резервним живленням. Рекомендується передбачати АВР;
2. увімкнення і вимкнення світлового захисту перешкод у районі аеродрому виконують власники ПЛ і диспетчерський пункт аеродрому згідно із заданим режимом роботи. На випадок відмови автоматичних пристроїв для ввімкнення загороджувальних вогнів слід передбачати можливість увімкнення загороджувальних вогнів уручну;
3. для забезпечення зручного і безпечного обслуговування слід передбачати площадки в місцях розміщення сигнальних вогнів і обладнання, а також драбини для доступу до цих площадок. Для цього слід використовувати площадки і драбини, які передбачаються на опорах ПЛ.

Додаток Адо глави 2.5 «Повітряні лініїелектропередавання напругоювище 1 кВ до 750 кВ»(обов'язковий)

Методика перевірки кліматичних навантажень для ліній класів безвідмовності 3 КБ і 4 КБ

А.1 Основою для перевірки розрахункових навантажень ліній класів безвідмовності 3КБ та 4КБ є імовірнісні показники прояву максимальних річних значень швидкості вітру та ожеледно-вітрових навантажень, які слід визначати на підставі матеріалів багаторічних спостережень гідрометеорологічних станцій і постів, розташованих у районі прокладання траси лінії.

Дані фактичних спостережень необхідно приводити до стандартних умов, а саме: для проводу діаметром 10 мм на висоті 10 м над поверхнею землі. За швидкістю вітру дані спостережень необхідно приводити до однорідного за періодичністю та приладами вимірювання ряду з інтервалом усереднення 10 хв.

На підставі оброблення матеріалів багаторічних спостережень обчислюють значення імовірнісних показників прояву кліматичних чинників – математичного очікування mf і коефіцієнта варіації Сf – для стандартних умов. Дані

щодо значень mf і Cf для метеостанцій гідрометеослужби України містяться в спеціальному кліматичному довіднику.

Кліматичне навантаження af від кожного кліматичного чинника обчислюють за формулою загального виду:

аf = mf (1+ В Сf) ,(А.1)

де mf – математичне очікування статистичного ряду спостережень;

Сf – коефіцієнт варіації статистичного ряду спостережень;

В – коефіцієнт безвідмовності за табл. А.1.

Таблиця АЛ – Коефіцієнт безвідмовності В для 3КБ і 4КБ залежно від періоду спостережень

А.2 Розрахункове значення навантаження від ожеледі на лінійних елементах кругового перерізу Gmp, Н/м, обчислюють згідно з формулою (2.5.1), за умови, що gmp, Н/м, обчислюють за формулою:

gmp=mg(1 + BCg) ,(A.2)

де mg – математичне очікування максимального навантаження від ожеледі відповідно до даних спеціального кліматичного довідника, Н/м;

В – коефіцієнт безвідмовності за табл. А. 1 для конкретного періоду спостережень на певній метеостанції;

Cg – коефіцієнт варіації максимального навантаження від ожеледі відповідно до даних спеціального кліматичного довідника.

А.3 Розрахункове значення навантаження від ожеледі на площинних елементах конструкцій Gms, Н, обчислюють згідно з формулою (2.5.3) на підставі значення стінки ожеледі b, мм, яке визначають за даними табл. Б. 1 з урахуванням розрахункового значення ожеледного навантаження gтр, Н/м, яке обчислюють відповідно до А.2.

А.4 Розрахункове значення максимального тиску вітру на площинні елементи конструкцій Wm, Па, обчислюють згідно з формулою (2.5.4), за умови, що Wom, Па, обчислюють за формулою:

Wom= mw (1 + BCw),(A.3)

де mw – математичне очікування максимального вітрового тиску відповідно до даних спеціального кліматичного довідника, Па;

В – коефіцієнт безвідмовності за табл. А. 1 для конкретного періоду спостережень на певній метеостанції;

Cw – коефіцієнт варіації максимального вітрового тиску відповідно до даних спеціального кліматичного довідника.

А.5 Розрахункове вітрове навантаження на проводи і троси ліній у режимі максимального вітру без ожеледі Рт обчислюють згідно з формулою (2.5.11) за умови, що Wom обчислюють за формулою (А.3).

А.6 Розрахункове значення тиску вітру під час ожеледі на площинні елементи конструкцій Wg, Па, обчислюють згідно з формулою (2.5.15) за умови, що , Па, обчислюють за формулою:

,(A.4)

де mwg – математичне очікування тиску вітру під час ожеледі відповідно до даних спеціального кліматичного довідника, Па;

В – коефіцієнт безвідмовності за табл. А. 1 для конкретного періоду спостережень на певній метеостанції;

Cwg – коефіцієнт варіації тиску вітру під час ожеледі відповідно до даних спеціального кліматичного довідника.

А.7 Розрахункове навантаження від вітрового тиску під час ожеледі Qm, Н/м, на проводи і троси ліній обчислюють згідно з формулою (2.5.17), за умови, що Qom, Н/м, обчислюють за формулою:

(А.5)

де mQ – математичне очікування вітрового тиску під час ожеледі відповідно до даних спеціального кліматичного довідника, Н/м;

В – коефіцієнт безвідмовності за табл. А. 1 для конкретного періоду спостережень на певній метеостанції;

cq – коефіцієнт варіації вітрового тиску під час ожеледі відповідно до даних спеціального кліматичного довідника.

Додаток Бдо глави 2.5 «Повітряні лініїелектропередавання напругоювище 1 кВ до 750 кВ»(обов'язковий)

Методика визначення кліматичних навантажень для гірської місцевості

Б.1 Для гірських місцевостей на висоті понад 400 м над рівнем моря кліматичні навантаження залежать від висоти розташування ПЛ над рівнем моря Нг (у метрах) та градієнта зміни характеристичного навантаження від висоти, який враховується за допомогою коефіцієнта kгip, який обчислюють за формулою:

(Б.1)

За допомогою цього коефіцієнта визначають орієнтовне значення кліматичних навантажень, які для ліній класів безвідмовності 3КБ і 4КБ слід уточнювати за даними метеорологічних спостережень. За наявності результатів метеорологічних спостережень за кліматичними чинниками, проведених у зоні будівництва ПЛ, характеристичні значення кліматичних навантажень визначають за результатами статистичного оброблення результатів вимірювань. За відсутності відповідних результатів метеорологічних спостережень характеристичні значення кліматичних навантажень визначають за спеціальними кліматологічними методиками.

Розрахункові значення кліматичних навантажень в гірській місцевості визначаються згідно з п. 2.5.33, 2.5.37, 2.5.39, 2.5.49, 2.5.51, 2.5.54, 2.5.58-2.5.60 із заміною у відповідних формулах характеристичних значень кліматичних навантажень на характеристичні значення в гірській місцевості, які розраховані згідно з вимогами п. Б.2-Б.9.

Під час розрахунків проводів Нг слід приймати як середнє між висотами точок установлення суміжних опор ПЛ.

Б.2 Характеристичне значення максимального навантаження від ожеледі gРгір , Н/м, на лінійних елементах ПЛ для гірської місцевості обчислюють за формулою:

(Б.2)

де gp –характеристичне значення максимального навантаження від ожеледі, Н/м, для рівнинної місцевості за 2.5.35;

 – градієнт підвищення характеристичного значення навантаження від ожеледі для гірської місцевості, який дорівнює 15 Н/м;

kгip – коефіцієнт впливу на навантаження висоти розташування об'єкта над рівнем моря, який обчислюють за формулою (Б.1).

Б.3 Характеристичне значення стінки ожеледі b, мм, на площинних елементах ПЛ для гірської місцевості обчислюють залежно від максимальної ваги ожеледі gРгір за формулою (Б.2) і даними табл. Б.1:

Таблиця Б.1

Б.4 Характеристичне значення максимального тиску вітру W0гір , Па, у гірській місцевості обчислюють за формулою:

(Б.3)

де W0 – характеристичне значення максимального тиску вітру, Па, для рівнинної місцевості за 2.5.41;

W0 гір – градієнт підвищення характеристичного значення максимального тиску вітру для гірської місцевості, який дорівнює 15 Па;

kгip – коефіцієнт впливу на навантаження висоти розташування об'єкта над рівнем моря, який обчислюють за формулою (Б.1).

Б.5 Характеристичне значення тиску вітру під час ожеледі Wgгip, Па, у гірській місцевості обчислюють за

формулою:

(Б.4)

де Wog – характеристичне значення тиску вітру під час ожеледі, Па, для рівнинної місцевості за 2.5.53;

 – градієнт підвищення характеристичного значення тиску вітру під час ожеледі для гірської місцевості, який дорівнює 65 Па;

kгip – коефіцієнт впливу на навантаження висоти розташування об'єкта над рівнем моря, який обчислюють за формулою (Б.1).

Б.6 Характеристичне значення навантаження від дії вітру Q0 гір, Н/м, на провід, вкритий ожеледдю, для гірської

місцевості обчислюють за формулою:

(Б.5)

де Qo – характеристичне значення навантаження від дії вітру на провід, вкритий ожеледдю, Н/м, для рівнинної місцевості за 2.5.56;

 – градієнт підвищення характеристичного значення навантаження від дії вітру на провід, вкритий ожеледдю, для гірської місцевості, який дорівнює 8 Н/м;

kгір – коефіцієнт впливу на навантаження висоти розташування об'єкта над рівнем моря, який обчислюють за формулою (Б.1).

Б.7 Середньорічну температуру повітря для гірської місцевості обчислюють за формулою:

(Б.6)

де te – середньорічна температура повітря за 2.5.58;

 – градієнт підвищення середньорічної температури повітря для гірської місцевості, який дорівнює мінус 0,6°С;

kгір – коефіцієнт впливу на навантаження висоти розташування об'єкта над рівнем моря, який обчислюють за формулою (Б.1).

Б.8 Мінімальну температуру повітря для гірської місцевості обчислюють за формулою:

(Б.7)

де  – мінімальна температура повітря за 2.5.59;