МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Л И С Т

N 12-1-3/2907 від 26.07.2002

Кабінету Міністрів України

Щодо накладання штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці

Міністерство праці та соціальної політики України щодо застосування окремих норм Закону України "Про охорону праці" та прийнятих до неї відповідних нормативно-правових актів повідомляє.

Статтею 31 Закону України "Про охорону праці" введено норму застосування штрафних санкцій на підприємства, установи і організації.

Так, передбачені такі штрафи:

- за порушення нормативних актів про охорону праці;

- невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з питань безпеки, гігієни виробничого середовища підприємства, установи і організацій;

- за кожний нещасний випадок та випадок професійного захворювання, які сталися на виробництві з його вини. Якщо встановлено факт приховування нещасного випадку, власник сплачує штраф у десятикратному розмірі.

На виконання цієї статті Закону України "Про охорону праці" постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1993 року N 754 було затверджено Положення про порядок накладання штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці (далі - Положення). Зазначене Положення визначає процедуру стягнення штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці.

З 1 квітня 2001 року на території України набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон). Статті 46 та 47 Закону містять норму застосування тільки штрафів за порушення нормативних актів про охорону праці.

Штрафи за нещасні випадки та випадки професійного захворювання на виробництві не передбачені і тому не можуть застосовуватися як такі, що суперечать чинному законодавству.

Слід також зазначити, що штраф, як грошове стягнення, є економічним важелем впливу на підприємство за неналежний стан охорони праці на виробництві, такий же важіль впливу міститься в статті 47 Закону, а саме: у разі систематичних порушень нормативних актів про охорону праці, внаслідок чого зростає ризик настання нещасних випадків і професійних захворювань, підприємство у будь-який час за рішенням відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків може бути віднесено до іншого, більш високого класу професійного ризику виробництва.