8. Облаштування світильників повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.4.120-83, ГОСТ 12.4.123-83 та Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476 ( z0203-03 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за N 203/7524 (далі - ДСанПіН 3.3.6.096-2002).
9. Ремонт інагляд за справністю проводів, вимикачів ламп, запобіжників, рубильників та іншої апаратури необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 06.10.97 N 257 ( z0011-98 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451 (НПАОП 40.1-1.01-97), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4 ( z0093-98 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).
10. Очищення світильників та арматури здійснюється тільки після вимкнення напруги електричної мережі та їхнього охолодження (перевіряється їх стан, зіпсовані вузли та деталі підлягають заміні). Під час виконання цієї роботи слід використовувати спеціально призначені пересувні вишки, випробувані драбини тощо.
11. Очищення від забруднення віконного скла та ліхтарів приміщень здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства не менше двох разів на рік (або залежно від забруднення).
12. У темну пору доби або за поганої видимості (туман, дощ, снігопад) територія підприємства, місця руху людей та руху транспортних засобів, майданчики, стоянки, а також робочі місця освітлюються відповідно до вимог чинного законодавства. Освітлення повинно бути виконано відповідно до чинних нормативно-правових актів.
13. Роботодавець повинен забезпечити проведення контролю освітленості не рідше одного разу на рік та після кожної групової заміни ламп.
3. Вентиляція і опалення
1. Виробничі, допоміжні будівлі й приміщення обладнуються природною і припливно-витяжною вентиляцією, а також системою опалення відповідно до СНиП "Отопление, вентиляция и кондиционирование", затверджених Держбудом СРСР 28.11.91 (далі - СНиП 2.04.05-91), та НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ).
2. Опалювальні прилади повинні мати огорожу, яка запобігає попаданню на них пилу, різних матеріалів виробництва та можливому дотику працівника, а також гладку поверхню, яку легко очищувати від пилу.
3. Застосування вентиляції повинно бути обґрунтоване розрахунками, які підтверджують забезпечення необхідного повітрообміну, температури та стану повітряного середовища відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88, чинних нормативно-правових актів. Усі вентиляційні пристрої (системи) підлягають планово-попереджувальному огляду і ремонту, а також періодичному технічному випробуванню відповідно до затверджених графіків.
4. Рециркуляція повітря дозволяється в робочий час тільки в приміщеннях, де немає виділення шкідливих речовин (1,2 класів небезпеки) відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 або їх кількість не перевищує допустимих концентрацій, а в повітрі відсутні різко виражені неприємні запахи цих речовин.
5. Основні цехи прядильного, ткацького та фарбувально-оздоблювального виробництва розміщуються в приміщеннях які обладнані системами вентиляції (загальною припливною та місцевою витяжною), що забезпечує нормовані параметри повітря робочої зони відповідно до ГОСТ 12.1.005-88.
6. Не дозволяється підключати до вентиляційної установки більшу кількість споживачів, ніж це передбачається проектом.
7. Заново змонтовані або реконструйовані вентиляційні установки підлягають налагодженню та випробуванню на ефективність їх дії. Стан повітряного середовища виробничих приміщень періодично перевіряється відповідно до затверджених роботодавцем графіків.
8. У разі зміни технологічного процесу та розташування виробничого обладнання, що забруднює повітря на дільниці (у цеху), вентиляційні установки пристосовуються до нового режиму роботи.
9. Системи опалення, вентиляції і кондиціювання повітря та їх розташування повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 та ГОСТ 12.4.021-75.
10. Для поверхонь обладнання, яке нагрівається під час технологічних процесів, необхідно передбачати теплоізоляцію і підтримання температури на поверхні не більше 43 град.С згідно з ДСТУ ЕN 563-2001.
4. Водопостачання і каналізація
1. Виробничі та побутові приміщення обладнуються внутрішнім водопроводом та каналізацією відповідно до вимог СНиП "Внутренний водопровод и канализация зданий", затверджених постановою Держбуду СРСР від 04.10.85 N 169 (далі - СНиП 2.04.01-85), а також протипожежним водопостачанням згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ).
2. Зовнішні мережі, споруди водопроводу та каналізації повинні відповідати вимогам СНиП "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения", затверджених постановою Держбуду СРСР від 27.07.84 N 123 (СНиП 2.04.02-84), СНиП "Канализация. Наружные сети и сооружения", затверджених постановою Держбуду СРСР від 21.05.85 N 71 (СНиП 2.04.03-85), та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 N 37 ( z0403-02 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за N 403/6691. Експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.3.006-75.
3. Облаштування внутрішніх водопроводів, каналізації і водостоків повинне відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85, а експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.006-75.
4. Кожне підприємство повинно бути забезпечене подачею води:
для санітарно-гігієнічних потреб;
для виробничо-технічних потреб;
для потреб зовнішнього і внутрішнього пожежогасіння.
5. Поєднувати мережі господарських водопроводів з мережами, що подають питну воду, не дозволяється.
6. Для забезпечення працівників питною водою потрібно встановлювати водопровідні колонки з фонтанчиками з корозійно стійких матеріалів або сатураторні установки газованої води, кулери або інші пристрої. Дозволяється також забезпечення питною водою разового використання в дрібній розфасовці.
7. Питна вода повинна відповідати вимогам Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 N 383 ( z0136-97 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.97 за N 136/1940 (ДСанПіН 383-96).
8. Вода для душових, умивальників, для охолодження повітря в кондиціонерах повинна відповідати вимогам до питної води.
9. Трубопроводи для спуску виробничих чистих і забруднених стічних вод повинні мати крани для відбору проб.
5. Електроустановки й електросилове обладнання
1. Експлуатація електроустановок, електричних станцій і підстанцій та електричних мереж проводиться з дотриманням вимог електробезпеки відповідно до НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ), ГОСТ 12.1.013-78, ГОСТ 12.1.045-84, ГОСТ 12.2.007.1-75, ДСанПіН 3.3.6.096-2002 ( z0203-03 ), чинних нормативно-правових актів, експлуатаційної документації та цих Правил.
2. Улаштування та експлуатація внутрішніх мереж електроустановок і установок електричного освітлення в приміщеннях повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
3. Електропроводка та арматура силової та освітлювальної мережі у виробничих приміщеннях надійно ізолюються і захищаються від впливу високої температури, механічних пошкоджень і хімічної дії згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ).
4. Експлуатацію електрозахисних засобів, що використовуються під час експлуатації та ремонту електропроводок, потрібно здійснювати відповідно до вимог ДСанПіН 3.3.6.096-2002 ( z0203-03 ), чинних нормативно-правових актів.
5. Електрообладнання повинне мати надійне захисне заземлення (занулення) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81 та бути захищеним від попадання пилу, вологи тощо.
6. Стан ізоляції та надійність заземлення щороку та після капітального ремонту потрібно перевіряти контрольно-вимірювальними приладами.
7. Електроприлади й електрообладнання, установлені на обладнанні (машинах) та ізольовані від його станини, повинні мати самостійне занулення, заземлення. У разі порушення або несправності заземлення електричні установки слід негайно вимкнути і вжити заходів до відновлення заземлення.
8. Увімкнення до електричної мережі ручних переносних інструментів необхідно здійснювати відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 та ГОСТ 12.2.013.0-91.
9. Усі будівлі, споруди та зовнішні установки захищаються від потрапляння блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог чинного законодавства.
10. Під час роботи на електронно-обчислювальних машинах і персональних комп'ютерах необхідно дотримуватись вимог Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 10.02.99 N 21 ( z0382-99 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.06.99 за N 382/3675 (НПАОП 0.00-1.31-99), та вимог чинного законодавства.
6. Небезпечні та шкідливі виробничі чинники
1. Під час виконання технологічних процесів у вовняному виробництві необхідно брати до уваги небезпечні та шкідливі виробничі чинники, які можуть впливати на працівників, відповідно до вимог ГОСТ 12.0.003-74.
2. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.012-90, ДСанПіН 3.3.6.096-2002 ( z0203-03 ), ГОСТ 12.1.005-88, чинних нормативно-правових актів.
III. Вимоги до технологічних процесів
1. Загальні вимоги до організації технологічних процесів
1. Технологічні процеси організовують відповідно до вимог ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.2.003-91, нормативно-правових актів та вимог цих Правил і розробляють технологічні карти на кожну операцію.
2. Організація процесу та розміщення обладнання повинні забезпечувати потоковість технологічного процесу та можливість застосування механізації і автоматизації важких та небезпечних операцій, вантажно-розвантажувальних робіт, транспортування сировини, паковок, напівфабрикатів, готової продукції тощо.
3. Технологічні процеси, у яких використовують речовини, здатні при певних умовах створити вибухонебезпечне середовище, організовують відповідно до вимог ГОСТ 12.1.010-76.
4. При організації технологічних процесів проводяться технічні та організаційні заходи, що забезпечують захист працівників від дії електричного струму відповідно до ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ 12.1.030-81 та ДСанПіН 3.3.6.096-2002 ( z0203-03 ).
5. Технологічні процеси організовують у приміщеннях, у яких забезпечуються нормовані параметри повітря робочої зони щодо мікроклімату і концентрації токсичних речовин згідно з ГОСТ 12.1.005-88.
6. Контроль за параметрами технологічного процесу здійснюється контрольно-вимірювальними приладами, установленими з урахуванням зручності їх обслуговування та спостереження.
2. Прядильне виробництво
1. Попередня обробка сировини
1.1. Процеси попередньої обробки сировини (розпушування, тіпання, замаслювання, механічне видалення реп'яхів, змішування) здійснюються в приміщеннях, які обладнані системами вентиляції (загальною припливною та місцевою витяжною), що забезпечують необхідний повітрообмін.
Процеси розробки клаптя, крутих кінців, відходів та відпадків виробництва здійснюються в ізольованих приміщеннях.
1.2. Процеси розпушування, тіпання, замаслювання, змішування здійснюються на обладнанні, яке встановлене в потоковій лінії з механічним завантаженням та вивантаженням сировини.
1.3. Процес замаслювання здійснюється на щипально-замаслюваних машинах або з допомогою замаслюваного пристрою в трубі транспортувального повітропроводу, який з'єднує щипальну машину зі змішувальними камерами.
1.4. Транспортування сировини в процесах її попередньої обробки повинно бути механізоване.
1.5. Розпакування кіп вовни здійснюється у спеціальному запобіжному пристрої інструментом, який унеможливлює травмування рук працівника пакувальною стрічкою при розриві.
1.6. У процесах попередньої обробки сировини передбачається механізоване видалення реп'яхів та відпадків.
2. Карбонізація волокна
2.1. У процесі карбонізації волокна з метою унеможливлення контакту працівника з оброблюваним волокном на обладнанні повинні бути установлені огородження.
2.2. Процес карбонізації волокна здійснюється на обладнанні, яке встановлене в потокову лінію. Завантаження та вивантаження волокна повинні бути механізовані.
Місця завантаження, вивантаження та транспортування волокна повинні бути вкриті та обладнані місцевими витяжними пристроями, які забезпечують видалення парів сірчаної кислоти з-під укриття.
2.3. Контроль технологічних параметрів процесів карбонізації волокна здійснюється дистанційно.
2.4. При видаленні використаних розчинів у процесі карбонізації волокна для захисту від попадання шкідливих речовин на поверхню тіла працівники забезпечуються засобами індивідуального захисту.
2.5. Чищення і ремонт карбонізаційного обладнання здійснюється після зливу рідини та попереднього промивання ванни.
3. Фарбування, віджимання, сушіння волокна та пряжі. Фарбування, гладження стрічки
3.1. У процесах фарбування волокна, пряжі, стрічки для захисту від попадання шкідливих речовин на поверхню тіла працівники забезпечуються засобами індивідуального захисту.
3.2. Процеси фарбування волокна, пряжі, стрічки здійснюються в окремому приміщенні, яке обладнане системою припливно-витяжної вентиляції, а фарбування різними барвниками ізолюються один від одного.
3.3. Завантаження та вивантаження в апарати фарбування та сушіння повинні бути механізовані.
3.4. У процесах фарбування та гладження стрічки заправка її здійснюється механізованим способом.
3.5. Волокно в центрифугу для його віджимання завантажується рівномірно і здійснюється, як і вивантаження, механізованим способом.
