{ Дію частини шостої статті 30 зупинено до прийняття Податкового кодексу України в частині встановлення Кабінетом Міністром України базових і диференційованих нормативів платежів за користування надрами для видобування корисних копалин згідно із Законом N 309-VI від 03.06.2008 } { Дію частини шостої статті 30 зупинено на 2008 рік в частині встановлення Кабінетом Міністрів України базових і диференційованих нормативів платежів за користування надрами для видобування корисних копалин згідно із Законом N 107-VI від 28.12.2007 - пункт про зупинення дії визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 } { Дію частини шостої статті 30 зупинено на 2007 рік в частині встановлення Кабінетом Міністрів України базових і диференційованих нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин згідно із Законом N 398-V від 30.11.2006 } { Дію частини шостої статті 30 зупинено на 2006 рік в частині встановлення Кабінетом Міністрів України базових нормативів плати за користування надрами згідно із Законом N 3235-IV від 20.12.2005 } { Дію частини шостої статті 30 зупинено на 2005 рік в частині встановлення Кабінетом Міністрів України базових нормативів плати за користування надрами згідно із Законами N 2285-IV від 23.12.2004; N 2505-IV від 25.03.2005 }
Нормативи плати за користування надрами та порядок її справляння встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 31. Розподіл платежів за користування надрами
Платежі за користування надрами спрямовуються у державний бюджет, бюджети Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя у такому співвідношенні:
1) за видобування корисних копалин загальнодержавного значення: у державний бюджет - 100 відсотків; ( Дію пункту 1 статті 31 зупинено на 2001 рік в частині зарахування 60 відсотків платежів за видобування корисних копалин загальнодержавного значення до бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя згідно із Законом N 2120-III від 07.12.2000; дію пункту 1 частини першої статті 31 зупинено на 2002 рік в частині зарахування 60 відсотків платежів за видобування корисних копалин загальнодержавного значення до бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя згідно із Законом N 2905-III від 20.12.2001; дію пункту 1 частини першої статті 31 зупинено на 2003 рік щодо зарахування 60 відсотків платежів за видобування корисних копалин загальнодержавного значення до бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя згідно із Законом N 380-IV від 26.12.2002; дію пункту 1 частини першої статті 31 зупинено на 2004 рік щодо зарахування 60 відсотків платежів за видобування корисних копалин загальнодержавного значення до бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003; дію пункту 1 частини першої статті 31 зупинено на 2005 рік щодо зарахування 60 відсотків платежів за видобування корисних копалин загальнодержавного значення до бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя згідно із Законом N 2285-IV від 23.12.2004; в редакції Закону N 2505-IV від 25.03.2005 )
2) за видобування корисних копалин місцевого значення та за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин: у бюджети Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя - 100 відсотків;
3) за пошук та розвідку родовищ корисних копалин: у державний бюджет - 80 відсотків, у бюджети Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя - 20 відсотків;
4) за користування надрами континентального шельфу і в межах виключної (морської) економічної зони: у державний бюджет - 100 відсотків.
Платежі за користування надрами, що надходять до бюджетів Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, розподіляються між місцевими бюджетами різних рівнів відповідно Верховною Радою Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими Радами народних депутатів.
Стаття 32. Форми внесення плати за користування надрами
Плата за користування надрами може вноситись як у вигляді грошових платежів, так і у натуральному вигляді (частина видобутої мінеральної сировини або іншої виробленої користувачем надр продукції, виконання робіт чи надання інших послуг), крім матеріалів, продуктів та послуг, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 33. Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету
Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, справляються з користувачів надр, які здійснюють видобування корисних копалин на раніше розвіданих родовищах, і спрямовується до державного бюджету.
Нормативи збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та порядок їх справляння встановлюються Кабінетом Міністрів України.
{ Стаття 33 в редакції Закону N 309-VI від 03.06.2008 }
Стаття 34. Збір за видачу спеціальних дозволів
{ Дію частини першої статті 34 відновлено згідно із Законом N 309-VI від 03.06.2008 } { Дію частини першої статті 34 зупинено на 2008 рік щодо визначення розміру збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами згідно із Законом N 107-VI від 28.12.2007 - пункт про зупинення дії визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 } { Дію частини першої статті 34 зупинено на 2007 рік щодо визначення розміру збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами згідно із Законом N 489-V від 19.12.2006 } { Дію частини першої статті 34 зупинено на 2006 рік щодо визначення розміру збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами згідно із Законом N 3235-IV від 20.12.2005 } { Дію частини першої статті 34 зупинено на 2005 рік щодо визначення розміру збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами згідно із Законами N 2285-IV від 23.12.2004, N 2505-IV від 25.03.2005 } { Дію частини першої статті 34 зупинено на 2004 рік щодо визначення розміру збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 }
Розмір збору за видачу спеціальних дозволів на користування окремими ділянками надр визначається Кабінетом Міністрів України виходячи з витрат на експертизу заявок, матеріалів та обгрунтувань на користування надрами, організаційних та інших витрат, пов'язаних з видачею спеціальних дозволів.
Не справляється збір за видачу спеціальних дозволів державним дитячим спеціалізованим санаторно-курортним закладам за здійснення видобутку мінеральних вод у частині, що використовується для лікування на їх території. ( Статтю 34 доповнено частиною другою згідно із Законом N 1025-IV від 09.07.2003 )
Стаття 35. Акцизний збір
По окремих видах мінеральної сировини, що видобувається з родовищ з відносно кращими гірничо-геологічними і економіко-географічними характеристиками, при одержанні користувачем надр наднормативного прибутку може встановлюватись акцизний збір відповідно до законодавчих актів України.
Стаття 36. Знижка за вичерпання надр
Знижка за вичерпання надр застосовується до платежів за користування надрами і може надаватись користувачу надр, який здійснює видобування:
дефіцитних корисних копалин при низькій економічній ефективності розробки родовищ, об'єктивно обумовленої і не пов'язаної з порушенням умов раціонального використання розвіданих запасів;
корисних копалин із залишкових запасів зниженої якості, крім випадків погіршення якості запасів корисних копалин в результаті вибіркового відпрацювання родовища.
Розділ II ГЕОЛОГІЧНЕ ВИВЧЕННЯ НАДР
Стаття 37. Проведення робіт по геологічному вивченню надр
Геологічне вивчення надр здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення, з'ясування гірничо-технічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
Проведення робіт по геологічному вивченню надр організується та координується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр на основі державних комплексних або цільових програм, міжгалузевих і галузевих планів, проектів, відповідних норм і правил.
Геологічне вивчення надр, передбачене державними програмами, здійснюється, як правило, за рахунок коштів, що відраховуються видобувними підприємствами до державного бюджету за раніше виконані геологорозвідувальні роботи. В окремих випадках геологічне вивчення надр може виконуватись за рахунок прямих видатків державного та місцевих бюджетів.
Місцеві Ради народних депутатів і органи виконавчої влади на місцях сприяють проведенню робіт по геологічному вивченню надр, що виконуються згідно з державними програмами, розробляють та реалізують відповідні територіальні програми.
Стаття 38. Вимоги щодо геологічного вивчення надр
При геологічному вивченні надр повинні забезпечуватися:
1) раціональне і ефективне проведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр;
2) екологічно безпечний для життя і здоров'я людей стан навколишнього природного середовища;
3) повнота вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних, гідрогеологічних та інших умов розробки розвіданих родовищ, будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;
4) достовірність визначення кількості та якості запасів усіх корисних копалин і наявних у них компонентів, геолого-економічна оцінка родовищ корисних копалин;
5) ведення робіт методами і способами, які б виключали невиправдані втрати корисних копалин, зниження їх якості, надмірне руйнування грунтового покриву та забруднення навколишнього природного середовища;
6) розміщення видобутих гірських порід і корисних копалин, яке б виключало їх шкідливий вплив на навколишнє природне середовище і здоров'я населення;
7) збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин, які можуть бути використані при розробці родовищ та в інших цілях, і ліквідація у встановленому порядку виробок і свердловин, які не підлягають подальшому використанню;
8) збереження геологічної і виконавчо-технічної документації, зразків гірських порід і руд, дублікатів проб корисних копалин, які можуть бути використані при подальшому вивченні надр, розвідці та розробці родовищ корисних копалин, а також при користуванні надрами для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
Замовниками робіт можуть обумовлюватись й інші вимоги щодо геологічного вивчення надр, що не суперечать законодавству України.
Стаття 39. Державна реєстрація та облік робіт по геологічному вивченню надр, геологічна інформація
Роботи по геологічному вивченню надр підлягають обов'язковій державній реєстрації та обліку з метою узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт.
Державна реєстрація та облік робіт по геологічному вивченню надр провадяться Державним інформаційним геологічним фондом України.
Умови розпорядження геологічною інформацією, в тому числі і тією, що підлягає обов'язковій передачі до Державного інформаційного геологічного фонду України, визначаються Положенням про порядок розпорядження геологічною інформацією , що розробляється на основі цього Кодексу, законодавства про науково-технічну інформацію і затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 40. Передача розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння
Розвідані родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, або їх ділянки, запаси корисних копалин яких оцінено, включаються до Державного фонду родовищ корисних копалин і передаються для промислового освоєння в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 41. Першовідкривачі родовищ корисних копалин
Особи, які відкрили невідоме раніше родовище, що має промислову цінність, або виявили додаткові запаси корисних копалин чи нову мінеральну сировину в раніше відомому родовищі, що істотно підвищують його промислову цінність, визнаються першовідкривачами.
Першовідкривачі мають право на винагороду. Положення про першовідкривачів родовищ корисних копалин затверджується Кабінетом Міністрів України.
Розділ III ДЕРЖАВНИЙ ОБЛІК РОДОВИЩ, ЗАПАСІВ І ПРОЯВІВ КОРИСНИХ КОПАЛИН, А ТАКОЖ ДІЛЯНОК НАДР, НАДАНИХ У КОРИСТУВАННЯ, НЕ ПОВ'ЯЗАНЕ З ВИДОБУВАННЯМ КОРИСНИХ КОПАЛИН
Стаття 42. Державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин
Родовища, в тому числі техногенні, запаси і прояви корисних копалин підлягають обліку у державному кадастрі родовищ і проявів корисних копалин та державному балансі запасів корисних копалин.
Державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин здійснюється у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 43. Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин
Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин містить відомості про кожне родовище, включене до Державного фонду родовищ корисних копалин, щодо кількості та якості запасів корисних копалин і наявних у них компонентів, гірничо-технічних, гідрогеологічних та інших умов розробки родовища та його геолого-економічну оцінку, а також відомості про кожний прояв корисних копалин.
Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин ведеться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
Стаття 44. Державний баланс запасів корисних копалин
Державний баланс запасів корисних копалин містить відомості про кількість, якість та ступінь вивчення запасів корисних копалин щодо родовищ, які мають промислове значення, їх розміщення, рівень промислового освоєння, а також відомості про видобуток, втрати і забезпеченість суспільного виробництва розвіданими запасами корисних копалин.
