Примітка 3. Вимоги до використання за призначеністю охоплюють такі характеристики як діапазон, роздільну здатність і гранично допустимі похибки.
Примітка 4. Метрологічні вимоги звичайно відрізняються від вимог до продукції й не зазначені в них.
3.10.4вимірювальне устатковання (measuring equipment)
Вимірювальний прилад, програмний засіб, еталон, стандартний зразок або допоміжні прилади чи їх комбінація, потрібні для виконання процесу вимірювання (3.10.2)
3.10.5метрологічна характеристика (metrological characteristic) Характерна особливість, яка може впливати на результати вимірювання.
Примітка 1. Вимірювальне устатковання (3.10.4) звичайно має кілька метрологічних характеристик.
Примітка 2. Метрологічні характеристики можуть бути предметом калібрування.
3.10.6метрологічна служба (metrological function)
Функційна структура, що адміністративне й технічно відповідає за визначення та запроваджування системи керування вимірюванням (3.10.1).
Примітка. Слово «визначення» має значення «установлення». Його не використовують у термінологічному розумінні «визначення поняття» (у деяких мовах ця відмінність не є чіткою поза контекстом).
ДОДАТОК А
(довідковий)
МЕТОДОЛОГІЯ, ВИКОРИСТАНА ДЛЯ УКЛАДАННЯ СЛОВНИКА ТЕРМІНІВ
А.1Вступ
Універсальність застосування стандартів ISO серії 9000 вимагає використання:
Поняття не є незалежними одне від одного, і аналіз зв'язків між поняттями у сфері систем управління якістю та їх упорядкування в системи є передумовою для укладання узгодженого словника термінів. Такий аналіз було використано для укладання словника термінів, установленого в цьому документі. Оскільки схеми понять, використані в процесі розроблення, можуть бути корисними як інформація, їх відтворено в А.4.
А.2Зміст словникової статті і правило заміщення
Поняття становить одиницю переходу від однієї мови до іншої (охоплюючи варіанти однієї мови, наприклад американську англійську та британську англійську мови). У кожній мові вибирають термін, який найточніше відображає поняття цією мовою, що означає підхід небуквального перекладу.
Визначення формують описуванням лише тих характеристик, які є суттєвими для ототожнювання поняття. Інформацію, важливу стосовно поняття, але не суттєву для його опису, наводять в одній чи кількох примітках до визначення.
Якщо термін заміщують його визначенням із незначними синтаксичними змінами, тоді зміст тексту не має змінюватися. Таке заміщення забезпечує простий метод перевіряння точності визначення поняття. Проте, якщо визначення є складним і має кілька термінів, заміщення краще провадити, беручи одне чи щонайбільше два визначення за один раз. Заміщення всіх термінів одночасно створюватиме синтаксичні труднощі і не сприятиме передаванню значення.
А.3Зв'язки між поняттями та їх графічне подання
А.3.1Загальні положення
У термінологічній роботі зв'язки між поняттями ґрунтуються на ієрархічній структурі ознак певного видового поняття таким чином, щоб у найекономнішому описі поняття було зазначено його видове поняття й описувано ознаки, які відрізняють його від понять вищого чи нижчого рівня.
У цьому додатку подано три основні типи зв'язків між поняттями: родові (А.3.2), частинні (А.3.3) та асоціативні (А.3.4).
А.3.2Родові зв'язки
Підрядні поняття в межах ієрархії успадковують усі ознаки надрядного поняття і охоплюють описи тих ознак, які відрізняють їх від надрядних (вищого рівня) і сурядних (нижчого рівня) понять, наприклад, зв'язки весни, літа, осені та зими щодо пори року.
Родові зв'язки зображають віялоподібними чи деревоподібними схемами без стрілок (рисунок А.1).
|
|
|
Рисунок А.1 – Графічне подання родових зв'язків |
А.3.3Частинні зв'язки
Підрядні поняття в межах однієї ієрархічної структури є складовими частинами надрядного поняття, наприклад, весна, літо, осінь та зима може бути визначено як частини поняття «рік». Для порівняння, недоречно визначати сонячну погоду (одна з можливих характеристик літа) як частину року.
Частинні зв'язки зображають у формі граблів (рисунок А.2). Одиничні частини зображають однією лінією, а множинні – подвійною.
|
|
|
Рисунок А.2 – Графічне подання частинних зв'язків |
А.3.4Асоціативні зв'язки
Асоціативні зв'язки не забезпечують утворення такого економного опису, як родові та частинні зв'язки, проте вони допомагають визначити природу взаємозв'язків між двома поняттями в межах понятійної системи, наприклад, причина та наслідок, дія та місце, дія та результат, інструмент і функція, матеріал і продукція.
Асоціативні зв'язки зображають лінією зі стрілками з обох кінців (рисунок А.3).
|
|
|
Рисунок А.3 – Графічне подання асоціативних зв'язків |
А.4Схеми понять
На рисунках А.4 – А.13 показано схеми понять, на яких базовано тематичні угруповання розділу 3.
Оскільки визначення термінів відтворено без наведення відповідних приміток, для ознайомлення з цими примітками треба звертатися до розділу 3.
|
|
|
Рисунок А.4 – Поняття стосовно якості (3.1) |
|
|
|
Рисунок А.5 – Поняття стосовно управління (3.2) |
|
|
|
Рисунок А.6 – Поняття стосовно організації (3.3) |
|
|
|
Рисунок А.7 – Поняття стосовно процесів і продукції (3.4) |
|
|
|
Рисунок А.8 – Поняття стосовно характеристик (3.5) |
|
|
|
Рисунок А.9 – Поняття стосовно відповідності (3.6) |
|
|
|
Рисунок А. 10 – Поняття стосовно документації (3.7) |
|
|
|
Рисунок А.11 – Поняття стосовно перевіряння (3.8) |
|
|
|
Рисунок А.12 – Поняття стосовно аудиту (3.9) |
|
|
|
Рисунок А.13 – Поняття стосовно управління якістю процесів вимірювання (3.10) |
БІБЛІОГРАФІЯ
1) Буде опубліковано.
2) Доступна на веб-сайті: http://www.iso.org.
3) Доступні в Центральному секретаріаті ISO (sales @iso.org).
АБЕТКОВИЙ ПОКАЖЧИК АНГЛІЙСЬКИХ ТЕРМІНІВ
|
audit |
3.9.1 |
|
audit client |
3.9.7 |
|
audit conclusion |
3.9.6 |
|
audit criteria |
3.9.3 |
|
audit evidence |
3.9.4 |
|
audit findings |
3.9.5 |
|
audit plan |
3.9.12 |
|
audit programme |
3.9.2 |
|
audit scope |
3.9.13 |
|
audit team |
3.9.10 |
|
auditee |
3.9.8 |
|
auditor |
3.9.9 |
|
capability |
3.1.5 |
|
characteristic |
3.5.1 |
|
competence |
3.1.6 |
|
competence <audit> |
3.9.14 |
|
concession |
3.6.11 |
|
conformity |
3.6.1 |
|
continual improvement |
3.2.13 |
|
contract |
3.3.8 |
|
correction |
3.6.6 |
|
corrective action |
3.6.5 |
|
customer |
3.3.5 |
|
customer satisfaction |
3.1.4 |
|
defect |
3.6.3 |
|
dependability |
3.5.3 |
|
design and development |
3.4.4 |
|
deviation permit |
3.6.12 |
|
document |
3.7.2 |
|
effectiveness |
3.2.14 |
|
efficiency |
3.2.15 |
|
grade |
3.1.3 |
|
information |
3.7.1 |
|
infrastructure <organization> |
3.3.3 |
|
inspection |
3.8.2 |
|
interested party |
3.3.7 |
|
management |
3.2.6 |
|
management system |
3.2.2 |
|
measurement management system |
3.10.1 |
|
measurement process |
3.10.2 |
|
measuring equipment |
3.10.4 |
|
metrological characteristic |
3.10.5 |
|
metrological confirmation |
3.10.3 |
|
metrological function |
3.10.6 |
|
nonconformity |
3.6.2 |
|
objective evidence |
3.8.1 |
|
organization |
3.3.1 |
|
organizational structure |
3.3.2 |
|
preventive action |
3.6.4 |
|
procedure |
3.4.5 |
|
process |
3.4.1 |
|
product |
3.4.2 |
|
project |
3.4.3 |
|
qualification process |
3.8.6 |
|
quality |
3.1.1 |
|
quality assurance |
3.2.11 |
|
quality characteristic |
3.5.2 |
|
quality control |
3.2.10 |
|
quality improvement |
3.2.12 |
|
quality management |
3.2.8 |
|
quality management system |
3.2.3 |
|
quality manual |
3.7.4 |
|
quality objective |
3.2.5 |
|
quality plan |
3.7.5 |
|
quality planning |
3.2.9 |
|
quality policy |
3.2.4 |
|
record |
3.7.6 |
|
regrade |
3.6.8 |
|
release |
3.6.13 |
|
repair |
3.6.9 |
|
requirement |
3.1.2 |
|
review |
3.8.7 |
|
rework |
3.6.7 |
|
scrap |
3.6.10 |
|
specification |
3.7.3 |
|
supplier |
3.3.6 |
|
system |
3.2.1 |
|
technical expert <audit> |
3.9.11 |
|
test |
3.8.3 |
|
top management |
3.2.7 |
|
traceability |
3.5.4 |
|
validation |
3.8.5 |
|
verification |
3.8.4 |
|
work environment |
3.3.4 |
