де m1 – маса зразка до випробування, г;
m2 – маса зразка після його витримування в посудині з водою, г.
Кількість зразків для випробування – не менше трьох.
4.11 Визначення адсорбційного зволоження
Суть методу – визначення маси води, поглинутої поверхнею зразка монтажної піни, підготовленого відповідним чином, упродовж певного проміжку часу.
4.11.1 Засоби контролю та матеріали:
– ємності пластмасові, антиадгезійний матеріал, шафа електрична сушильна, посудина з водою, ексикатор, хлористий кальцій – згідно з 4.10.1 цього стандарту;
– ваги аналітичні, які мають границю похибки зважування ± 0,2 мг;
– ножівка з мілкозубчастим металевим полотном.
4.11.2 Підготовка до випробування (метод А – суцільний зразок)
Підготовка і виготовлення зразків для випробування – відповідно до 4.10.2 цього стандарту.
4.11.3 Підготовка до випробування (метод Б – зразок має форму куба)
Підготовка і виготовлення зразків для випробування – відповідно до 4.9.2 цього стандарту.
4.11.4 Підготовка до випробування (метод В – зразок має площу перерізу і суцільну плівку)
Підготовка і виготовлення зразків до випробування – відповідно до 4.10.2 цього стандарту. Ножівкою зрізають плівку з однієї грані отверділих зразків, які потім витримують 3 год на повітрі і ще 3 год в сушильній шафі за температури (70 ± 5) оС. Після цього зразки охолоджують в ексикаторі протягом 0,5 год і зважують.
4.11.5 Проведення випробування
Зразки монтажної піни розташовують над посудиною з водою. Посудина повинна знаходитися в ексикаторі. Зразки, підготовлені за 4.11.4 (метод В), розташовують над посудиною з водою зрізаною гранню догори.
Зразки витримують 24 год, потім виймають із ексикатора і знову зважують.
4.11.6 Обробка результатів
Адсорбційне зволоження кожного зразка монтажної піни Wсорб у відсотках обчислюють за формулою
, (3)
де g1 – маса висушеного зразка до випробування, г;
g2 – маса зразка після витримки над водою, г.
Кількість зразків для випробування – не менше трьох.
4.12. Визначення границі міцності за зсуву
Суть методу – визначення величини руйнівної сили за зсуву, яка намагається зрушити одну частину зразка відносно іншої, що з’єднані між собою монтажною піною.
4.12.1 Засоби контролю та матеріали:
– машина розривна, яка дозволяє проводити вимірювання зі швидкістю рухомого захвата 10 мм/хв, і забезпечує похибку вимірювання руйнівного зусилля не вище 1 %;
– лінійка металева – згідно з ГОСТ 427;
– пластинки дерев’яні, які виготовлені з дошки згідно з ГОСТ 11047 (на яких формуються зразки монтажної піни), розмірів: довжина (145 ± 5) мм, ширина (33 ± 2) мм, товщина (7 ± 1) мм;
– вкладиші допоміжні дерев’яні, які виготовлені з дошки згідно з ГОСТ 11047 і виконують функції обмежувачів під час формування зразка між двома пластинками, розмірів: довжина (33 ± 2) мм, висота (20 ± 1) мм, ширина (10 ± 1) мм;
– склад антиадгезійний – згідно з ГОСТ 15975 або згідно з ГОСТ 9433, або густий мильний розчин;
– пензлик для змочування поверхонь дерев’яних пластинок;
– ножівка з мілкозубчастим металевим полотном;
– плівка поліетиленова – згідно з ГОСТ 10354;
– ніж для зачищення поверхонь пластинок;
– хомути з будь-якого матеріалу, які забезпечують жорсткість конструкції зібраної дерев’яної форми.
4.12.2 Підготовка до випробування
На рівну поверхню кладуть поліетиленову плівку, змащують антиадгезійним матеріалом.
Внутрішні поверхні дерев’яних пластинок за допомогою пензлика змочують водою, а внутрішні поверхні дерев’яних вкладишів – антиадгезійним матеріалом.
Технологічну витримку перед складанням форми на поліетиленовій плівці встановлюють у нормативному документі на конкретний вид монтажної піни.
На підготовлену поліетиленову плівку встановлюють на бічні грані дерев’яні пластинки, які розташовують паралельно між собою. Між пластинками розміщують обмежувальні вкладиші, утворюється форма прямокутного перерізу (рисунок Б.3) з внутрішніми розмірами: довжина L – (85 ± 5) мм; ширина b – (33 ± 2) мм, висота h – (20 ± 1) мм.
Жорсткість форми забезпечують хомутами з зовнішнього боку двох пластинок.
В зібрану форму вносять пробу монтажної піни на певну висоту, яку зазначають у відповідному нормативному документі на окремий вид монтажної піни. Заповнення форми повинно бути таким, щоб після утворення пінопласту вона була заповнена повністю.
Отвердіння зразків у формі – не менше 24 год.
Після цього видаляють вкладиші, форму зі зразком монтажної піни перевертають на зворотній бік і ще витримують 24 год. Потім ножівкою обрізають напливи, ножем зачищають поверхню пластинок.
Підготовлені зразки (рисунок Б.3) перед випробуванням витримують ще 24 год, якщо немає інших вказівок у нормативному документі на конкретний вид монтажної піни.
4.12.3 Проведення випробування
Заміряють розміри зразка так, як це показано на рисунку Б.3. Ширину заміряють з двох сторін у трьох точках і приймають середнє арифметичне значення шести замірів. Довжину теж заміряють з двох сторін зразка і приймають середнє арифметичне значення двох замірів. Після цього зразок закріплюють у захватах розривної машини і виконують випробування до його руйнування.
Встановлення зразків у затискачі машини повинно бути на однаковій відстані від кінців пластинок. Повздовжня вісь зразка повинна збігатися з віссю навантаження, що прикладається.
Під час випробування фіксують максимальне зусилля, яке досягається в момент руйнування зразка.
4.12.4 Обробка результатів
Проводять візуальний огляд зруйнованого зразка, визначають характер руйнування (когезійний або адгезійний).
Границю міцності за зсуву зразка монтажної піни в мегапаскалях обчислюють за формулою
, (4)
де Р – руйнівне навантаження, Н;
L – довжина напустку, м;
b – ширина напустку, м.
Кількість зразків для випробування – не менше трьох.
4.13 Визначення міцності на стиск за 10 % лінійної деформації
Суть методу – визначення зусиль стискання, які деформують зразок пінопласту за товщиною на 10 % за певних умов випробування.
4.13.1 Засоби контролю та матеріали:
– машина випробувальна з вертикальною віссю навантаження, яка забезпечує швидкість навантаження зразка від 5 мм/хв до 10 мм/хв і дозволяє проводити вимірювання зусиль з похибкою не вище 1 %;
– ємність пластмасова або скляна діаметром (60 ± 2) мм і заввишки (60 ± 2) мм в кількості 3 шт.;
– ножівка з мілкозубчастим металевим полотном;
– матеріал антиадгезійний – згідно з ГОСТ 15975 або згідно з ГОСТ 9433, або густий мильний розчин;
– лінійка металева – згідно з ГОСТ 427.
4.13.2 Підготовка до випробування
Підготовку зразків до випробування проводять у послідовності, яка вказана в методиці випробування з визначення густини монтажної піни (4.9.2 цього стандарту). Спочатку зразок монтажної піни витримують 24 год в ємностях, потім 24 год після виймання зразка з ємності, коли зразки перевернуті на зворотній бік, і потім ще 24 год після механічного оброблення.
Випробування проводять на зразках-кубиках розміром (50 ± 1) мм(50 ± 1) мм(50 ± 1) мм.
4.13.3 Проведення випробування
Зразок-кубик поміщають у машину, стискають, фіксують зусилля, під дією якого товщина зразка зменшилася на 10 %.
4.13.4 Обробка результатів
Міцність на стиск за 10 % лінійної деформації зразка монтажної піни F10 в мегапаскалях обчислюють за формулою
, (5)
де Р – зусилля, яке викликає деформацію зразка на 10 %, Н;
S – площа поперечного перерізу зразка, м2.
Кількість зразків для випробування – не менше трьох.
4.14 Визначення міцності на стиск за 80 % лінійної деформації
Суть методу – визначення зусиль стискання, які деформують зразок пінопласту за товщиною на 80 % за певних умов випробування.
4.14.1 Засоби контролю та матеріали – за 4.13.1 цього стандарту.
4.14.2 Підготовка до випробування – згідно з 4.13.2 цього стандарту.
4.14.3 Проведення випробування
Випробування проводять так, як це вказано в 4.13 цього стандарту, але фіксують зусилля, під дією якого товщина зразка зменшилася на 80 %.
4.14.4 Обробка результатів
Міцність на стиск за 80 % лінійної деформації кожного зразка монтажної піни F80 в мегапаскалях обчислюють за формулою (5).
Кількість зразків для випробування – не менше трьох.
4.15 Визначення міцності за прогинання
Суть методу – визначення зусилля, яке спричиняє прогин зразка на задане значення або його руйнування під час його навантаження.
4.15.1 Засоби контролю та матеріали:
– машина, яка дозволяє проводити випробування на прогинання зі швидкістю навантаження 10 мм/хв і вимірювання навантаження з похибкою не більше 1 % від величин, що вимірюють, та прогину з похибкою не більше ± від величин виміру.
Машина повинна бути забезпечена опорами, на яких розміщують зразок у вигляді бруска і навантажувального індентора. Робочі поверхні індентора і опор повинні мати в перерізі форму напівциліндрів (рисунок Б.4) з радіусом (5± 0,1) мм. Під час випробування індентор повинен давати навантаження суворо посередині між опорами;
– лінійка металева – згідно з ГОСТ 427;
– форми пластмасові – лотки з внутрішніми розмірами: довжина (125 ± 3) мм; ширина (50 ± 1) мм, висота (25 ± 1) мм в кількості 3 шт.;
– антиадгезійний матеріал і ножівка – згідно з 4.9.1 цього стандарту.
4.15.2 Підготовка до випробування
Вносять пробу монтажної піни у форми-лотки, внутрішні стінки яких заздалегідь змащені антиадгезійним матеріалом. Заповнення форми за висотою вказують у нормативному документі на конкретний вид монтажної піни і воно повинно бути таким, щоб після утворення пінопласту форма була заповнена повністю.
Формування зразків у формах проводять за схемою: отвердіння 24 год у формі-лотку, потім заготовки-зразки виймають із форми, перевертають на зворотній бік і іще витримують на повітрі 24 год.
Після цього із заготовок ножівкою вирізають зразки у вигляді прямокутних брусків розмірами: довжина (120 ± 2) мм; ширина ( 25 ± 1) мм; висота (20 ± 1) мм.
Зразки повинні мати рівну поверхню без дефектів структури пінопласту: тріщин, наскрізних отворів, раковин.
4.15.3 Проведення випробування
Заміряють ширину і висоту в трьох точках: з обох сторін зразка – посередині і на відстані (20 ± 1) мм від кінців зразка.
Зразок кладуть на опори (рисунок Б.4) і проводять випробування. Під час досягнення значення прогину, який установлюють у нормативній документації на конкретний вид монтажної піни, припиняють навантаження і фіксують його значення.
Якщо зразок зруйнувався до досягнення встановленого розміру прогину, то фіксують навантаження і величину прогину в момент руйнування зразка.
4.15.4 Обробка результатів
Міцність за прогинання зразка монтажної піни в мегапаскалях обчислюють за формулою
, (6)
де Р – навантаження, Н;
L – відстань між опорами, м;
b – ширина зразка, м;
h – товщина зразка, м.
Кількість зразків для випробування – не менше п’яти.
4.16 Визначення границі міцності за розтягнення і відносного подовження за розриву
Суть методу – визначення руйнівних зусиль під час розтягування зразка та відносного подовження за його розриву.
4.16.1 Засоби контролю та матеріали:
– машина, яка виконує випробування на розтягування зі швидкістю рухомого захвата 25 мм/хв, забезпечує вимірювання величин зусилля з похибкою не більше 1 %. Захвати машини повинні забезпечувати надійне кріплення зразка за збігу осі зразка з напрямком його розтягу і збереження конструкції зразка на початок випробування;
– лінійка металева – згідно з ГОСТ 427;
– форми-лотки – згідно з 4.15.1 цього стандарту;
– антиадгезійний матеріал і ножівка – згідно з 4.9.1 цього стандарту;
– тканина міцна, яка не витягується;
– нитка міцна з будь-якого матеріалу, яка не витягується.
4.16.2 Підготовка до випробування
Форми-лотки заповнюють зразками монтажної піни, які формуються та отвердівають так, як це зазначено під час визначення границі міцності за прогинання (4.15.2 цього стандарту). Після виймання зразків із форм-лотків і витримки їх на повітрі зворотнім боком догори з них за допомогою ножівки вирізають зразки-лопатки розмірами відповідно до рисунка Б.5. Перед випробуванням зразки-лопатки витримують 24 год, якщо немає інших вказівок у нормативній документації на конкретний вид монтажної піни.
Лопаткову частину зразків підсилюють тканиною – прошивають ниткою в декілька рядків. При цьому не повинно бути пошкоджень поверхні зразків.
Зразки повинні мати рівну поверхню без дефектів структури пінопласту: тріщин, наскрізних отворів.
Кількість зразків для випробування – не менше п’яти.
4.16.3 Проведення випробування
Перед випробуванням на зразки наносять обережно без пошкодження його поверхні симетрично риски-позначки, які визначають робочу частину зразка (рисунок Б.5).
Заміряють довжину і ширину робочої частини зразка з точністю до .
