6.4.5. Вихлопи стисненого повітря чи відпрацьованого пару повинні бути спрямовані таким чином, щоб не відбувалося обдування рук та забруднення зони дихання працюючого.

6.5. Використання обладнання, що вібрує, не за призначенням та в режимах, що відрізняються від паспортних, не дозволяється.

6.6. Проведення надурочних робіт з обладнанням, яке вібрує, забороняється.

6.7. Роботи з обладнанням, що вібрує, слід проводити у зачинених опалюваних приміщеннях, при оптимальних параметрах температури повітря, відносної вологості, швидкості руху повітря з урахуванням важкості роботи та періоду року.

6.8. Для роботи з обладнанням, що вібрує, на відкритому повітрі у холодний період року у помірному кліматі для періодичного зігрівання працюючих, повинні передбачатися спеціальні приміщення з опаленням, та оптимальними параметрами температури, відносної вологості, швидкості руху повітря.

Площа приміщень для зігрівання визначається з розрахунку 0,1 м2 на одного працюючого у найбільш численну зміну, але вона повинна бути не менш ніж 12 м2; приміщення повинно знаходитися не далі ніж 150 м від місця виконання робіт.

6.9. Режими праці робітників, що знаходяться в умовах дії локальної вібрації, розробляються відповідними міністерствами, відомствами та промисловими підприємствами з урахуванням вимог, викладених у р.7.

6.10. Засоби індивідуального захисту (взуття, рукавиці та ін.) від шкідливого впливу загальної та локальної вібрації повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.024. “ССБТ. Обувь специальная виброзащитная” та ГОСТ 12.4.002. “ССБТ. Средства индивидуальной защиты рук от вибрации. Общие технические требования”.

7. Раціональні режими праці робітників вібронебезпечних професій

7.1. Раціональний режими праці робітників вібронебезпечних професій встановлюється для конкретного робочого місця або виконання конкретних технологічних операцій, якщо вібрація перевищує гранично допустимі рівні не більше ніж на 12 дБ.

7.2. Раціональний режим праці може бути внутрішньозмінним, залежно від часової структури робочої зміни або робочих циклів (днів, вахт, тижнів).

7.3. Внутрішньозмінний режим праці при дії локальної вібрації.

7.3.1. В залежності від перевищення гранично допустимого рівня вібрації за допомогою таблиці 10 визначається допустимий сумарний час дії вібрації за 8-годинну зміну.

Таблиця 10 Допустимий сумарний час дії локальної вібрації в залежності від перевищення її гранично допустимого рівня

Перевищення гранично допустимого рівня вібрації, дБ

Допустимий сумарний час дії вібрації за зміну, хв.

Перевищення гранично допустимого рівня вібрації, дБ

Допустимий сумарний час дії вібрації за зміну, хв.

1

384

7

95

2

302

8

76

3

240

9

60

4

191

10

48

5

151

11

38

6

120

12

30

7.3.2. Якщо допустимий сумарний час дії вібрації більший за необхідний технологічний час праці за зміну, то він повинен довільно розподілятися у межах робочої зміни з додержанням 2 регламентованих перерв (перша – 20 хвилин за 1-2 годину від початку роботи, друга – на 30 хвилин через 2 години після обідньої перерви) та обідньої перерви не менш ніж 40 хвилин.

7.3.3. Якщо допустимий сумарний час дії вібрації менший за необхідний технологічний час роботи за зміну, то встановлюється часова структура робочої зміни на підставі вібраційних циклів, що регулярно перериваються. Останні становлять відрізки часу тривалістю одну годину, на протязі якої робота у контакті з вібрацією чергується з роботою без вібрації.

7.3.4. В залежності від рівня вібрації та кількості одногодинних циклів за зміну обмежується сумарний час роботи в умовах дії вібрації напротязі одногодинного вібраційного циклу згідно з таблицею 11.

Таблиця 11

Обмеження сумарного часу роботи в умовах дії вібрації на протязі одногодинного вібраційного циклу

Перевищення гранично допустимого рівня, дБ

Рекомендований допустимий сумарний час роботи в умовах дії вібрації, вплив якої регулярно переривається за кожний одногодинний вібраційний цикл для різної кількості цих циклів за зміну

1

2

3

4

5

6

7

8

1

50

50

50

50

50

50

50

50

2

50

50

50

50

50

50

49

49

3

50

50

50

50

50

46

42

40

4

50

50

50

50

44

40

37

34

5

50

50

50

43

38

34

31

30

6

50

50

45

37

33

30

27

26

7

50

50

38

32

28

25

24

22

8

50

42

32

27

24

22

20

19

9

50

36

27

23

20

19

18

17

10

50

30

23

20

18

16

15

14

11

50

25

20

17

15

14

13

12

12

50

21

17

14

13

12

11

10

(Приклад створення раціонального режиму праці подано у Додатку 12).

7.3.5. Рекомендована раціональна тривалість одноразової безперервної дії вібрації дорівнює 10-15 хвилин. До неї входять і мікропаузи тривалістю до 30 с.

7.3.6. Час регламентованих перерв вважається робочим часом, а режим праці повинен бути вказаний в робочому завданні.

7.3.7. При наявності супутніх шкідливих виробничих факторів час дії вібрації на працюючих повинен бути зменшений згідно з Додатками 13 та 14.

7.4. Розрахунок раціонального режиму робочих циклів в умовах дії локальної вібрації.

7.4.1. Визначають середнє вібраційне навантаження, отримане працівником за цикл, за допомогою формули 5.

7.4.2. За різницею між середнім вібраційним навантаженням за цикл та гранично допустимим визначають (таблиця 12) відношення доз, що вказують на потрібне співвідношення робочих циклів з дією вібрації та без неї.

Таблиця 12

Співвідношення доз вібрації

Різниця рівнів, дБ

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Відношення доз, разів

1,0

1,3

1,6

2,0

2,5

3,2

4,0

5,0

6,3

8,0

Різниця рівнів, дБ

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

Відношення рівнів, разів

10

13

16

20

25

32

40

50

63

80

Різниця рівнів, дБ

20

Відношення доз, разів

100

Приклад розрахунку наведено у Додатку 15.

8. Основні організаційно-технічні та лікувально-профілактичні заходи щодо обмеження несприятливого впливу виробничої вібрації на працюючих

8.1. До організаційно-технічних заходів відносяться:

  • зменшення вібрації у джерелі виникнення конструктивними і технологічними методами при розробці нових та модернізації існуючих машин;
  • зменшення вібрації на шляху розповсюдження засобами віброізоляції та вібропоглинання, наприклад, за рахунок застосування спеціальних сидінь, майданчиків з пасивною пружинною ізоляцією, гумових, поролонових та ін. вібропоглинаючих матеріалів, мастил тощо;
  • перевірка наявності вібраційних характеристик (ВХ) у паспортах на машини, які щойно надійшли (в технічному паспорті машини повинні бути вказані ВХ та методи їх контролю відповідно до ГОСТ 12.1.012-90 “Вибрационная безопасность. Общие требования”), а при відсутності їх, та у разі необхідності, проведення вхідного контролю;
  • своєчасне проведення планового та попереджувального ремонту машин з обов’язковим післяремонтним контролем вібраційних характеристик;
  • використання машин відповідно до їх призначення, передбаченого нормативно-технічною документацією;
  • своєчасне проведення ремонту профілів шляхів та поверхонь для переміщення машин, їх покриттів, кріплень підтримуючих конструкцій та ін., що впливають на вібраційні характеристики машин;
  • виключення контакту працюючих с поверхнями, що вібрують, за межами робочого місця чи робочої зони (встановлення захисних засобів, сигналізацій, блокування, попереджувальних написів і т.д.);
  • не дозволяється обладнання постійних робочих місць без амортизуючих сидінь;
  • до експлуатації повинні допускатися тільки справні машини, що відповідають вимогам даних норм.

8.2. Комплекс лікувально-профілактичних заходів містить:

  • професійні і профілактичні огляди;
  • режим праці;
  • вітамінізацію;
  • організацію профілактичного відпочинку;
  • лікувальна гімнастика та масаж рук;
  • використання засобів індивідуального захисту.

8.3. До роботи операторами машин допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли попередній медичний огляд, мають відповідну кваліфікацію, склали технічний мінімум правил охорони праці та ознайомлені з характером впливу вібрації на організм.

8.4. Оператори машин, які зазнають у процесі трудової діяльності впливу вібрації, підлягають щорічним періодичним медичним оглядам відповідно до наказу МОЗ № 555 від 29.08.89 “О совершенствовании системы медицинских осмотров трудящихся и водителей индивидуальных транспортных средств”, та наказу МОЗ № 45 від 31.03.94 “Положення про порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій”.

8.5. З метою підвищення стійкості організму операторів машин слід проводити: вітамінопрофілактику (вітамін С, В1 та нікотинова кислота) два рази на рік протягом чотирьох тижнів у осінній та весняний періоди – жовтень-листопад та лютий-березень, курси масажу, який виконує масажист, і лікувальної гімнастики (за призначенням лікаря).

8.6. Для профілактичного лікування та відпочинку працюючих, в тому числі і зайнятих у вібронебезпечних професіях, на підприємствах повинні бути організовані профілакторії, кабінети психологічного розвантаження і кімнати, де працюючи обов’язково проводять масаж рук у струмені теплого повітря або сухий обігрів та мікромасаж на спеціальному обладнанні.

8.7. З метою профілактики шкідливого впливу загальної та локальної вібрації працюючі повинні користуватися засобами індивідуального захисту відповідно до ГОСТ 12.4.002 та ГОСТ 12.4.024.

9. Попереджувальний нагляд

9.1. У нормативній документації на машини, які створюють вібрацію, розробником вказуються технічні норми вібрації.

9.2. Норми вібрації вносяться до технічних умов на конкретну машину та паспорт.

9.3. У нормативній документації на машини визначаються умови, в яких установлені технічні норми вібрації та методи контролю вібраційних характеристик (ВХ) машин.

9.4. Для вібронебезпечних машин санітарною нормою вібрації є допустимі рівні, що наведені у таблицях 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9.

9.5. У нормативній документації обов’язково вказуються умови при яких забезпечується виконання вимог санітарних норм вібрації на робочому місці.

9.6. Повинен проводитися контроль вібрації машин:

  • безперервний – при введенні в експлуатацію і подальший – раз на рік;
  • вибірковий;
  • після кожного ремонту та при внесенні змін в конструкцію.