Перейти до вмісту

9.1.7 Вимірювання ОЦК, цифрових трактів або окремих цифрових ділянок на різних етапах технічного обслуговування можна виконувати з (без) перерви зв’язку.

Вимірювання цифрових каналів і трактів з перервою зв’язку виконується за допомогою вимірювальної аппаратури, яка підключається до відповідних точок вимірювання.

Вимірювання без перерви зв’язку може проводитись за допомогою системи експлуатаційного контролю, що входить до складу цифрового обладнання системи передавання, яка нормується. Наявність системи контролю в цифровому обладнанні скорочує час проведення вимірювань з перервою зв’язку.

9.1.8 Вимірювання ОЦК і цифрових трактів можна проводити по кожному напрямку передавання, або по шлейфу, або з використанням обладнання комутації.Схема вимірювання параметрів якості ОЦК і цифрових трактів повинна відповідати однієї з наведених на рисунку 9.1 (краще використовувати схеми а) і в)). Вимірювання по шлейфу здіснюється при відсутності вимірювальних приладів на одному з кінців тракту або каналу.

9.1.9 Пiд час вимiрювань параметрiв цифрових каналiв i трактiв з перервою зв’язку вимiрювальне обладнання пiдключається до вiдповiдних стиків цифрового каналу чи тракту. Тому вхiдний i вихiдний опiр вимірювального приладу повинен дорiвнювати номiнальному значенню опору цифрового стику даного каналу або тракту з урахуванням припустимого значення затухання неузгодженостi у відповідних дiапазонах частот (таблиці 6.3 - 6.8).

9.1.10 Затухання асиметрiї входiв приладiв, якi використовуються для вимiрювання ОЦК i первинного цифрового тракту, повинне бути не менше 36 дБ у смузi частот від 13 до 256 кГц для ОЦК i не менше 34 дБ у смузi частот від 102 до 2 048 кГц для первинного цифрового тракту.

9.1.11 Параметри випробувального сигналу повиннi вiдповiдати параметрам iмпульсiв, якi нормуються на входi вiдповiдного стику з виконанням вимог до затухання з’єднувального станційного кабеля (таблиці 6.3 - 6.8 - для електричних стиків, таблиці 6.9 - 6.11 -для оптичних стиків).

а) вимірювання одного напрямку передавання

б) вимірювання по шлейфу

в) вимірювання з кросовими з’єднувачами

КО - кінцеве обладнання

ЦКЗ - цифровий кросовий з’єднувач

ВО - вимірювальне обладнання

Рисунок 9.1 Схеми вимірювання ОЦК, цифрової ділянки, тракту

9.1.12 Приймальна частина вимiрювальної апаратури повинна бути розрахована на прийом та обробку сигналiв з параметрами, якi нормуються на виходi вiдповiдного стику з урахуванням затухання з’єднувального кабеля.

9.1.13 Вибір приладів для вимірювання повинен проводитися за допомогою переліку засобів вимірювання, який наведений у Додатку В, їх технічних характеристик, виду вимірювань та типу трактів, які підлягають вимірюванню. При відсутності наведених вимірювальних приладів використовуються аналогічні прилади за функціональними характеристиками.

9.2 Методи вимірювання показників помилок

9.2.1 Вимірювання показників помилок з перервою зв’язку

9.2.1.1 Вимірювання показників помилок цифрового з’єднання з перервою трафіку проводяться перед введенням ОЦК і цифрових трактів до експлуатації, після їх ремонту, а іноді під час технічного обслуговування.

9.2.1.2 Вимірювання виконуються між цифровими стиками з високою точністю і з використанням спеціалізованих приладів, в яких передбачається створення випробувального сигналу та проведення аналізу потоку помилок. Принцип роботи таких приладів та їх основні характеристики повинні відповідати вимогам Рекомендацій МСЕ-Е О.152 - для ОЦК і О.151 - для цифрових трактів.

9.2.1.3 Випробувальний сигнал у таких приладах імітує стандартизовані сигнали ОЦК або цифрових трактів, забезпечуючи добру апроксимацію діючого навантаження мережі. Вимірювальний сигнал має вигляд псевдовипадкової послідовності імпульсів (ПВП), довжина якої для ОЦК дорівнює (211-1) біт, для первинного і вторинного трактів ПЦІ - (215-1) біт, для третинного і четверинного трактів - (223 -1) біт. Цi послiдовностi виробляються за допомогою регiстрiв зсуву, якi складаються з 11, 15 i 23 ступенiв в залежностi вiд довжини послiдовностi. Зворотний зв'язок для послiдовностi (211-1) біт подається до входу 1-го ступеню з виходу 9-го та 11-го ступенiв, для послiдовностi (215-1) біт - з виходу 14-го i 15-го ступенiв, для послiдовностi (223-1) біт - з виходу 18-го i 23-го ступенiв. При цьому сигнали послiдовностей (215-1) i (223-1) бiт повиннi бути iнверсованими, (211-1) бiт - неiнверсованими.

9.2.1.4 Для вимірювання цифрових трактів, до складу яких входить апаратура групоутворення, необхідно використовувати специфічні послідовності біт, які мають принаймні сформований цикловий синхросигнал і можливість введення допоміжної інформації.

9.2.1.5 Оцінка якості цифрового сигналу за помилками виконується вимірювачем помилок, який виявляє позаексплуатаційні аномалії і дефекти випробувального сигналу на рівні біта, виконуючи безпосереднє порівняння випробувальної ПВП з еталонною подібною послідовністю, яка виробляється самим приладом, що забезпечує високу точність вимірювання.

Позаексплуатаційна аномалія з’являється при змінюванні випробувального сигналу відносно його номінального значення на рівні символу без зміни загального стану цього сигналу.

Позаексплуатаційний дефект з'являється при змінюванні загального стану випробувального сигналу відносно його нормального стану.

При використанні випробувального сигналу, який сформований у вигляді циклу, вимірювач рівня повинен також мати можливість визначити помилки по цифровому синхросигналу, який виділяється з цифрового сигналу.

9.2.1.6 Вимірювання показників помилок можна виконувати у кожному напрямку передавання (однонаправлені) або по шлейфу. В останньому випадку вимірювальне обладнання передбачається тільки на одному кінці цифрового з’єднання, на іншому кінці влаштовується шлейф на стойці перемикання.

9.2.1.7 Для проведення вимірювань з виходу передавальної частини вимірювача показників помилок до входу цифрового каналу або тракту подається випробувальний сигнал у вигляді ПВП.

До виходу цифрового каналу або тракту пiдключається приймальна частина вимiрювача помилок, в якiй проводиться видiлення тактової частоти з сигналу , що приймається, розробка однополярного сигналу i порiвняння його з еталонним сигналом. Останній повинен бути ідентичним сигналу, з якого утворюється сигнал на передавання. Результати вимірювання фіксуються приладом.

9.2.1.8 Для оцiнки показникiв помилок на вiдповiднiсть нормам по вимозi оператора у кiнцi визначеного сеансу вимiрювання повиннi видаватися такi данi, якi одержанi внаслiдок обробки результатiв вимiрювання, а саме:

- коефіцієнт помилок;

- кількість помилок;

- показники помилок згідно з Рекомендаціями МСЕ-Е G.821 та G.826;

- показники помилок згідно з Рекомендаціями МСЕ-Е М.2 100 та М.2 101.

Бажано також забезпечити підрахунок кількості прослизувань (октетних та бітових).

9.2.1.9 Показники помилок повинні розраховуватися у межах часу готовностi каналу або тракту (див. Додаток А), а також повинні фіксуватися періоди неготовності. Тобто

Тгот. = Тзаг. - Тнегот., (14)

де Тгот. - період готовностi з'єднання;

Тзаг. - загальний період вимiрювання;

Тнегот.- період неготовностi з'єднання.

Протягом перiоду Тгот. пiдраховується сумарна кiлькiсть односекундних iнтервалiв, якi мають принаймні одну помилку, тобто сума ES, i сумарна кiлькiсть односекундних iнтервалiв, в яких коефiцiєнт помилок по бiтах BER  110-3 або кількість блоків з помилками більше 30 %, тобто сума SES. Далi підраховуються коефiцiєнт помилок по секундах з помилками (ESR) i коефiцiєнт помилок по сильно уражених помилками секундах (SESR), як відношення відповідно суми ES або SES до загальної кількості секунд Тгот протягом визначеного періоду випробувань.

9.2.2 Вимірювання показників помилок без перерви зв’язку

9.2.2.1 Контроль за станом цифрового обладнання каналов і трактів по помилках без перерви зв’язку виконується на відповідному рівні мережним обладнанням тракту або секцій. На основі аналізу експлуатаційних аномалій і дефектів, які фіксуються в односекундних інтервалах часу, проводиться оцінка цифрового з’єднання за помилками.

Експлуатаційна аномалія спостерігається тоді, коли відбувається змінювання сигналу цифрового тракту на рівні символів або одиничні змінювання трактового заголовку без зміни загального стану сигналу тракта. До аномалій, які виявляються мережним обладнанням, можна віднести такі, як порушення коду, помилки у сигналі циклової синхронизації, помилки у блоці парності, помилки у блоці циклової надмірності та інші.

Експлуатаційний дефект спостерігається тоді, коли відбувається змінювання загального стану сигналу тракта відносно його нормального виду. До дефектів, які виявляються мережним обладнанням, можна віднести такі, як втрата циклової синхронізації , відсутність сигналу, наявність сигналу індикації аварії, інформація про аварію, яка передається від віддаленого кінця, та інші.

9.2.2.2 Контроль цифрового з’єднання за помилками без перерви зв’язку може проводитися за допомогою власного коду виявлення помилок, яким може бути обладнана цифрова апаратура. Наприклад, контроль може проводитись засобом перевірки парності переміжних (чергуючих) бітів (ВІР) або циклічної перевірки надмірності (СRС). Для певного контролю необхідно, щоб імовірність виявлення помилок перевищувала 90 %. Нині таким вимогам відповідають CRC-4 i BlP-8.

9.2.2.3 Інформація про наявність аномалій і дефектів, яка фіксується мережним обладнанням, перетворюється у показники помилок ES і SES. Найчастіше експлуатаційні аномалії приводять до ES, дефекти - до SES і ES. Дані таблиць Б1-Б3 Додатка Б можна використовувати як критерії для оцінки ES і SES. Кожна таблиця пропонує варіанти перетворення різноманітних заголовків трактів і індикаторів аномалій і дефектів лінійного сигналу у стандартні параметри ES і SES.

У таблиці Б1 наведені дані для кожного цифрового рівня систем ПЦІ від швидкості передавання ОЦК 64 кбіт/с до швидкості передавання четверинного тракту 139 264 кбіт/с.

У таблиці Б2 наведені дані для трактів СЦІ вищого та нижчого рівнів, у таблиці Б3 - для секцій мультиплексування СЦІ. По можливості, у таблицях наведена інформація про експлуатаційні дефекти і аномалії від віддаленого кінцевого обладнання тракту. Це дозволить, якщо потрібно, мати на одному кінці тракту можливість контролю обох напрямків передавання.

9.2.3 Вимірювання на відповідність довгостроковим нормам (7.2 )

9.2.3.1 Оцінку показників помилок цифрових каналів і трактів на відповідність довгостроковим нормам рекомендується проводити з перервою зв’язку за допомогою спеціалізованих приладів для вимірювання показників помилок, в яких передбачається одержання стандартизованого для даного типу каналу або тракту вимірювального сигналу та обробка потоку помилок (див. 9.2.1).

Період вимірювання для оцінки на відповідність довгостроковим нормам повинен бути не менш одного місяця. Тому засоби вимірювання, які використовуються для цієї мети, повинні бути автоматизованими, з запам’ятуванням та виходом на обчислювальну машину або з реєстрацією результатів вимірювання.

9.2.3.2 Оцінка тракта на відповідність довгостроковим нормам може проводитися без перерви зв’язку, якщо об’єкт вимірювання має засоби власного контролю (ВК). Ці засоби виконують оцінки показників помилок по блоках діючого сигналу та видають дані про виявлені аномалії та дефекти (див. 9.2.2) до системи технічної експлуатації, де забезпечується їх запам’ятовування та реєстрація (з фіксуванням часу їх появи) та (або) обробка показників помилок. Рекомендується зберігання такої інформації у системі техексплуатації до 1 року.

Якщо застосований контроль не забезпечує оцінку показників помилок без перерви зв’язку у потрібному обсязі, тоді оцінка може проводитись засобами вимірювання, які можуть виконувати ці функції. Але слід мати на увазі, що спосіб оцінки показників помилок без перерви зв’язку є менш точним (можливість пропуску визначених подій), і тому перевагу має вимірювання з перервою зв’язку.

9.2.4 Вимірювання на відповідність оперативним нормам під час введення каналів та трактів в експлуатацію (7.3.2)

9.2.4.1 Оцінка показників помилок цифрових каналів і трактів на відповідність нормам при введенні в експлуатацію виконується за допомогою спеціалізованих засобів вимірювання та (або) обладнання експлуатаційного власного контролю згідно з процедурою, яка наведена далі.

Вимірювання з перервою зв’язку виконується з використанням вимірювачів помилок, в яких передбачається одержання стандартизованого для даного типу каналу або тракту випробувального сигналу у вигляді псевдовипадкової або циклової послідовності біт згідно з Рекомендацією МСЕ-Е О.151 та обробка потоку помилок згідно з Рекомендаціями МСЕ-Е М.2 100 і М.2 101 (див. 9.2.2).

Якщо тракт для вимірювання утворений за допомогою апаратури, яка має власні засоби контролю (експлуатаційного контролю), тоді вимірювання можливо проводити без перерви зв’язку протягом визначених періодів часу. Засоби експлуатаційного контролю виконують оцінку показників помилок реального сигналу згідно з Рекомендаціями МСЕ-Е М.2 100 і М.2 101 і надають дані про виявлені аномалії та дефекти (див. 9.2.2) до системи технічної експлуатації, де забезпечується їх запам’ятовування, реєстрація та аналіз показників помилок. При наявності засобів експлуатаційного контролю тривалість вимірювання трактів з перервою зв’язку скорочується.

9.2.4.2 Порядок вимірювань та їх тривалість визначаються структурою випробувального тракту:

- ділянка транзиту;

- простий або складений тракт;

- первинний тракт або тракт більш вищого рівня;

- перший з трактів, які утворені в тракті вищого рівня, або інші;

- наявність системи власного контролю.

По характеристиках тракту (його довжина, тривалість випробування) розраховуються норми для введення в експлуатацію та пороги S1 і S2 (див. 7.3).

Критерії оцінки показників помилок по результатам вимірювань та контролю без перерви зв’язку наведені у Додатку Б.

9.2.4.3 Схема вимірювання повинна відповідати одній з наведених на рисунку 9.1.

9.2.4.4 Процедура випробувань цифрових трактів під час введення їх в експлуатацію проводиться у такій послідовності:

- Етап 1:

Первісні випробування повинні виконуватися з перервою зв’язку протягом 15-хвилинного періоду часу за допомогою вимірювальних приладів, які забезпечують подачу до входу тракту випробувального сигналу у вигляді ПВП (краще, якщо вона сформована у вигляді циклу) і вимірювання показників помилок на виході тракту. Протягом цього 15-хвилинного періоду не повинні бути помилки або випадки неготовності. Якщо будь-яке з цих подій відбувається, необхідно цей етап знову повторити до двох разів. Якщо протягом третього (і останнього) випробування спостерігається будь-яка з цих подій, тоді необхідно провести локалізацію пошкодження і відповідну корекцію.

- Етап 2:

Після вдалого виконання першого етапу виконуються випробування протягом 24-годинного (або іншого, яке відповідає даному типу тракту) періоду часу. Якщо апаратура тракту має власний контроль, який забезпечує оцінку показників помилок, вимірювання можна проводити без перерви зв’язку. Якщо такого контролю немає, вимірювання виконуються за допомогою вимірювальних приладів, як в етапі 1.

Якщо під час проведення таких вимірювань у будь-який час відбулась подія неготовності, яка зафіксована вимірювальним приладом або власним контролем, повинна бути знайдена причина і проведені нові випробування. Якщо під час повторних випробувань подія неготовності знов з’являється, тоді випробування необхідно припинити до усунення причини появи події неготовності.

Примітка. Якщо технічні засоби вимірювання або контролю не дозволяють реєструвати події неготовності, припускається ці вимоги відносно подій неготовності не враховувати.

Після проведення другого етапу випробувань результати вимірювань порівнюються з порогами S1 і S2 на кожний параметр для даного каналу або тракту при визначеній тривалості вимірювань. При цьому можливі такі випадки:

- якщо значення показників ESR і SESR (обидва) дорівнюють або менше відповідних значень S1, тракт (канал) приймається і вводиться нормальний режим роботи;

- якщо значення одного з показників ESR або SESR (або обидва) більше або дорівнюють відповідним значенням S2, тракт (канал) визначається непридатним до експлуатації та вводиться режим локалізації пошкодження у відповідності з процедурами, які наведені у п. 9.2.5;

- якщо значення ESR або SESR (або обидва) більше відповідних значень S1, але обидва менше відповідних значень S2, тоді при відсутності власного контролю тракт (канал) може бути або умовно прийнятим, або підлягає повторним випробуванням тієї ж тривалості. При наявності власного контролю тракт приймається умовно, та випробування продовжуються до 7 діб з урахуванням першого періоду випробувань. Після закінчення повторних випробувань результати порівнюються з нормами для даного тракту (каналу) для 7 діб.

Процедура порівняння з нормами після закінчення етапу 2 наведена на рисунку 9.2.

Примітка. Якщо вимірювання виконуються по шлейфу (схема рисунка 9.1 б)), значення S1 і S2 розраховуються тільки для одного напрямку. В таких умовах немає можливості оцінити розподіл погіршення якості між напрямками. Тому, якщо вимірювання дають негативний результат, необхідно знову провести вимірювання окремо по кожному з напрямків передавання.

ВК – власний контроль

Рисунок 9.2 - Умови введення в експлуатацію

Побачили розбіжність з офіційним текстом?

Повідомити про неточність

Напишіть, що саме розходиться з офіційною публікацією. Код документа вкажіть у повідомленні — так ми швидше знайдемо потрібне місце.

Перейти до форми зворотного зв'язку

Дивіться також

Весь розділ →