5.23. При роботі на висоті інструмент слід прив'язувати і переносити в спеціальних сумках. Інструмент, який застосовується при роботі в котловані чи траншеї, необхідно класти не ближче ніж від країв. Подавати інструмент на висоту необхідно за допомогою мотузки без його підкидання. Не дозволяється класти інструмент на поручні огороджень, на неогороджені краї площадок, котлованів, люків, колодязів або місткостей.
5.24. Експлуатацію устаткування, механізмів, інструменту слід проводити за технічною документацією підприємства-виробника.
5.25. Не допускається експлуатація виробничого устаткування підвищеної небезпеки з відпрацьованим граничним терміном експлуатації без проведення технічних оглядів, випробувань та експертного обстеження (технічного діагностування) відповідно до вимог Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687 (далі - НПАОП 0.00-6.18-04).
5.26. Ремонт устаткування проводиться після відключення його від електричної мережі та джерел тиску, зупинки та блокування рухомих частин. На пусковому пристрої обов'язково вивішується плакат: "Не вмикати - працюють люди!".
6. Вимоги безпеки до електроустановок та електроустаткування
6.1. Електроустановки та електроустаткування об'єктів МН повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-01 та ПУЕ, а їх технічне обслуговування, монтаж та ремонт повинні здійснюватись відповідно до Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98), НАПБ А.01.001-2004, Правил пожежної безпеки при експлуатації магістральних нафтопроводів України, затверджених наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України (далі - Держнафтогазпрому) від 18.08.97 N 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.10.97 за N 496/2300 (далі - НАПБ В.01.021-97/510), діючих стандартів, СНиП, інших нормативних документів, а також з урахуванням вимог інструкцій виробників з монтажу, експлуатації та ремонту електроустановок та електроустаткування.
6.2. Експлуатація електроустановок у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах повинна виконуватись відповідно до НПАОП 40.1-1.32-01, НПАОП 40.1-1.21-98, НАПБ А.01.001-2004, НАПБ В.01.021-97/510.
6.3. Електроустаткування за своїм типом та виконанням повинно відповідати класу вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон згідно з розділами 4, 5 НПАОП 40.1-1.32-01, характеристикам навколишнього середовища, категорії і групи вибухонебезпечних сумішей.
6.4. Електроустаткування, яке не має маркування вибухозахисту, або імпортне електроустаткування, яке не отримало в установленому порядку документ про вибухозахист, до експлуатації у вибухонебезпечних зонах не допускається.
6.5. Усі несправності в електромережах і електроапаратурі, які можуть викликати іскріння, коротке замикання, наддопустиме нагрівання ізоляції кабелів і проводів, відмову автоматичних систем керування і релейного захисту тощо повинні негайно усуватись.
6.6. У всіх приміщеннях (незалежно від їх призначення) по закінченні робіт електроустановки повинні вимикатись.
Електроустановки, які на вимогу технології повинні працювати цілодобово, підключаються окремими лініями до розподільних щитів, що мають апарати захисту.
6.7. Для пересувних і переносних електроприймачів повинні застосовуватись гнучкі кабелі і дроти в оболонці, стійкій до впливу навколишнього середовища.
6.8. У вибухонебезпечних приміщеннях та на зовнішніх об'єктах необхідно заземлювати електроустановки при всіх напругах струму, а також електроустаткування, що закріплене на металевих конструкціях, незалежно від заземлення останніх.
6.9. Заземлення необхідно виконувати відповідно до НПАОП 40.1-1.32-01, ПУЕ, СНиП 3.05.06-85 "Электротехнические устройства" (далі - СНиП 3.05.06-85) та ГОСТ 12.1.030-81 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление" (далі - ГОСТ 12.1.030-81).
6.10. Ремонт вибухозахищеного електроустаткування у вибухонебезпечних зонах повинен здійснюватись відповідно до вимог РД 16.407-89 "электрооборудование взрывозащищенное. Ремонт" та іншої нормативно-технічної документації.
6.11. При перетинанні кабельними лініями трубопроводів відстань між кабелями і трубопроводом повинна бути не менше . Допускається зменшення цієї відстані до за умови прокладення кабелю на ділянці перетинання в трубах не менше ніж по у кожний бік.
6.12. Усі зміни в електроустановках, що вносяться під час експлуатації, повинні відображатися у схемах та кресленнях негайно за підписом особи, що відповідає за електрогосподарство, з наведенням її посади та дати внесення змін.
6.13. Для організації безпечного обслуговування електроустановок повинні бути чітко визначені й оформлені розпорядженням керівництва підприємства межі обслуговування їх електротехнічним персоналом і призначені відповідальні за електрогосподарство підприємства і його підрозділів відповідно до НПАОП 40.1-1.21-98.
6.14. Персонал, який допускається до роботи з електротехнічними установками, електрифікованим інструментом, машинами і механізмами з електроприводом, повинен мати групу з електробезпеки відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 та чинного законодавства.
6.15. Заміну пускової апаратури, запобіжників, електроламп у вибухонебезпечних приміщеннях і зонах повинен виконувати електротехнічний персонал з відповідною групою з електробезпеки після повного зняття напруги з відповідних дільниць мережі.
6.16. Експлуатація електроустаткування при несправних засобах вибухозахисту, блокуваннях, порушеннях схем керування і захисту не допускається.
6.17. Пристрої електричного освітлення і світлотехнічне устаткування повинні відповідати вимогам ПУЕ, ГОСТ 12.2.007.13-88 "ССБТ. Лампы электрические. Требования безопасности", ГОСТ 12.2.007.0-75* "ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности".
6.18. Для місцевого освітлення при ремонтах і оглядах у вибухонебезпечних зонах необхідно використовувати акумуляторні світильники напругою не більше 12 В з рівнем вибухозахисту, що відповідає класу вибухонебезпечної зони, і видом вибухозахисту, що відповідає категорії і групі вибухонебезпечної суміші.
Використання інших невибухозахищених засобів освітлення дозволяється за умови встановлення їх з навітряного боку на відстані не менше від вибухонебезпечної зони.
6.19. Блискавкозахист і захист від статичної електрики
6.19.1. Усі споруди МН повинні бути захищені від прямих ударів блискавки, її вторинних проявів і від статичної електрики, що виникає в процесі руху нафти, відповідно до "Инструкции по устройству молниезащиты зданий и сооружений", затвердженої Міненерго СРСР (далі - РД 34.21.122-87), РД 39-22-113-78 "Временные правила защиты от проявлений статического электричества на производственных установках и сооружениях нефтяной и газовой промышленности", затвердженого Міннафтопромом СРСР 04.12.78 та Мінгазпромом СРСР 30.11.78, та інших нормативно-технічних документів.
6.19.2. Для захисту від вторинних впливів блискавок, а також статичної електрики всі електропровідні частини технологічного устаткування, розташовані всередині приміщень та зовні, повинні бути заземлені незалежно від того, чи вживаються інші заходи для захисту від статичної електрики.
6.19.3. Заземлювальні пристрої для електроустаткування дозволяється об'єднувати із заземлювальними пристроями для захисту від статичної електрики.
6.19.4. Металеве й електропровідне неметалеве устаткування, трубопроводи, вентиляційні короби, кожухи термоізоляції трубопроводів і апаратів, розташовані в цеху, а також на зовнішніх установках, естакадах і каналах, повинні бути безперервним електричним колом, яке в межах цеху (відділення, установки) повинно бути приєднано до контуру заземлення через кожні 40 - , але не менше ніж у двох точках.
6.19.5. Окремо встановлені ємності, апарати й агрегати (резервуари) повинні мати самостійні заземлювачі або приєднуватись за допомогою окремого відгалуження до загальної заземлювальної магістралі найближчої споруди.
6.19.6. Автоцистерни, а також танки наливних суден, що перебувають під наливом або зливом пожежонебезпечних рідин, протягом усього часу заповнення і спорожнення повинні бути приєднані до заземлювального пристрою.
Контактні пристрої для приєднання заземлювальних провідників від автоцистерни і наливних суден повинні бути встановлені поза вибухонебезпечною зоною.
Гнучкі (багатожильні) мідні заземлювальні проводи перерізом не менше 16 мм2 повинні бути постійно приєднані до металевих корпусів автоцистерн і танків наливних суден та мати на кінці струбцину або наконечник під болт М10 для приєднання до заземлювального пристрою. За відсутності постійно приєднаних провідників заземлення автоцистерни і наливних суден повинно виконуватись інвентарними провідниками у такому порядку: заземлювальний провідник спочатку приєднується до корпусу цистерни (або танка), а потім до заземлювального пристрою.
Відкриття люків автоцистерни і танків наливних суден і занурення у них шлангів повинно виконуватись лише після приєднання заземлювальних провідників до заземлювального пристрою.
Гумові або інші шланги з неелектропровідних матеріалів з металевими наконечниками, які використовуються для наливу рідин у залізничні цистерни, автоцистерни, наливні судна та інші пересувні посудини й апарати, повинні бути обвиті мідним дротом діаметром не менше (або мідним тросиком перерізом не менше 4 мм2) з кроком витка 100 - . Один кінець дроту (або тросика) з'єднується паянням (або під болт) з металевими заземленими частинами продуктопроводу, а інший - з наконечником шланга.
При використанні армованих шлангів або антиелектростатичних рукавів їх обвивання не потрібне за умови обов'язкового з'єднання арматури або електропровідного гумового шару із заземленим продуктопроводом і металевим наконечником шланга.
Наконечники шлангів повинні бути виготовлені з міді або інших матеріалів, які не іскрять.
Налив нафти в залізничні цистерни, нафтоналивні судна повинен здійснюватись таким чином, щоб не допускати розбризкування та розпилення нафти.
6.19.7. Не дозволяється налив у резервуари, цистерни і тару ЛЗР струменем, що вільно падає.
Закачування і налив допускаються тільки під рівень рідини в ємності.
6.19.8. Якщо в трубопроводах та технологічній апаратурі виключена можливість утворення вибухонебезпечних концентрацій пароповітряних сумішей (температура рідини нижче нижньої температурної межі вибуховості, середовище не містить окиснювачів і перебуває під надлишковим тиском, апарати та комунікації заповнені інертними газами), швидкості транспортування нафти по трубопроводах та витікання в апарати не обмежуються.
Максимально безпечні швидкості руху нафти по трубопроводах та витікання в апарати (резервуари) визначаються проектом та чинними нормативними документами в кожному окремому випадку в залежності від властивостей нафти, розміру, матеріалу стінок трубопроводу (апарата), тиску та температури в апараті, що заповнюється.
6.19.9. Для запобігання небезпечним іскровим розрядам слід не допускати наявності на поверхні нафти в апаратах та резервуарах незаземлених електропровідних плаваючих предметів.
Понтони з електропровідних матеріалів повинні бути заземлені за допомогою не менше двох гнучких заземлювальних провідників, приєднаних до понтона в діаметрально протилежних точках.
6.19.10. На основі ревізій повинен бути визначений обсяг ремонту блискавкозахисту, який повинен бути завершений до початку грозового періоду року.
Дрібні поточні ремонти пристрою блискавкозахисту можна проводити під час грозового періоду року.
6.19.11. Заміри електричних опорів заземлювальних пристроїв повинні проводитись атестованими електровимірювальними лабораторіями не рідше одного разу на рік і не перевищувати: 10 Ом - для окремих пристроїв блискавкозахисту, 4 Ом - для електроустаткування і 100 Ом - для пристроїв захисту від статичної електрики.
7. Основні вимоги безпеки при виконанні газонебезпечних і вогневих робіт
7.1. Організація безпечного ведення газонебезпечних і вогневих робіт та робіт у місткостях, апаратах і колодязях на об'єктах МН здійснюється відповідно до вимог цих Правил, "Типовой инструкции по организации безопасного ведения газоопасных работ", затвердженої Держгіртехнаглядом СРСР 20.02.85 (далі - НПАОП 0.00-5.11-85), Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за N 541/5732 (далі - НПАОП 0.00-5.12-01), НАПБ А.01.001-2004, НАПБ В.01.021-97/510 та інших нормативно-технічних документів.
7.2. У виробничих підрозділах підприємств магістральних нафтопроводів на підставі НПАОП 0.00-5.11-85 та НПАОП 0.00-5.12-01 повинні бути розроблені інструкції, які регламентують підготовку і безпечне виконання газонебезпечних і вогневих робіт у конкретних умовах. Перелік посадових осіб, які мають право видавати наряди-допуски, узгоджувати і затверджувати їх, передбачається відповідними нормативними документами (інструкціями).
7.3. У разі виконання газонебезпечної або вогневої роботи на лінійній частині МН повинен бути забезпечений телефонний або радіозв'язок місця робіт з оператором НПС або черговим диспетчером РНУ (ЦДП).
7.4. У газонебезпечних місцях повітряне середовище необхідно контролювати переносними газоаналізаторами з періодичністю, що відповідає вимогам ГОСТ 12.1.005-88. Покази приладів слід заносити в наряд-допуск із зазначенням дати і часу відбору проб.
7.5. Для визначення вмісту (концентрації) шкідливих речовин у повітряному середовищі проби слід відбирати в центрі резервуарного парку. У резервуарних парках, що містять нафту з підвищеним умістом сірководню, проби слід відбирати також навколо обвалування на відстані 5 - від нього на осьових лініях резервуарів, стоячи з навітряного боку.
