-оцінюються особливості, пов'язані з умовами служби шару (місце розташування шарів у системі, ступінь зволоження матеріалу й джерела зволоження, вимивання в'яжучого в шарі, сліди розмокання матеріалу).
Н.9.5Одночасно з розкриттям і описом дорожнього одягу відбирають зразки матеріалів для подальшого лабораторного дослідження. Вага зразків піску і при необхідності ґрунтів земляного полотна повинна бути 1 – , гравійних, щебеневих сумішей і асфальтобетону – 5 – залежно від розміру зерен мінерального матеріалу. При відбиранні зразків матеріалів і ґрунтів слід виходити з того, що кількість зразків, призначених для лабораторних випробувань, повинна бути достатньою для характеристики роботи конструкції та її стану.
Н.9.6При необхідності розрахунку фактичної міцності нежорстких дорожніх одягів за даними розкриття оцінювання стану кожного шару одягу рекомендується виконувати за допомогою чотирьох поправочних коефіцієнтів: коефіцієнта впливу міцності складових шару – Кмц, коефіцієнта впливу в'яжучого – Кв, коефіцієнта впливу якості технології – Кт, коефіцієнта впливу умов служби — Кс.
Числові значення поправочних коефіцієнтів для оцінювання розрахункової фактичної міцності нежорстких дорожніх одягів, наведені в таблиці Н.2.
Н.9.7Стосовно матеріалу кожного шару, з урахуванням властивостей і можливої типової технології будівництва, встановлюють найбільш характерні розрахункові величини модулів деформації. За допомогою шкали поправочних коефіцієнтів, на основі візуального оцінювання, при розкритті вносять виправлення величини модулів деформації шарів. Після цього встановлюють розрахункові фактичні значення модулів деформації кожного шару дорожнього одягу за залежністю:
ЕФш=Еn·Км·Кв·КТ··Кс.(Н.1)
За даними виміру товщини й встановлених фактичних значень розрахункових модулів деформації шарів визначається еквівалентний розрахунковий модуль деформації дорожнього одягу Ееф.
Н.9.83 метою прийняття обґрунтованих рішень при проектуванні посилення дороги необхідно проведення детальних інженерно-геологічних обстежень окремих ділянок дороги з метою одержання достовірних даних про стан земляного полотна, водовідвідних і дренажних споруд.
Оцінювання стану земляного полотна, водовідвідних і дренажних споруд робиться на підставі вивчення матеріалів експлуатаційної служби, візуальних і інструментальних обстежень. У підсумку повинні бути отримані матеріали, що характеризують:
а)наявність і стан здимальних ділянок і ділянок дороги з недостатньою несучою здатністю ґрунту земляного полотна;
б)наявність і стан водовідвідних і дренажних споруд, ґрунтові і гідрологічні умови місцевості;
в)конструкцію земляного полотна і стан окремих конструктивних шарів.
Обстеження, як правило, проводять у весняний, найбільш несприятливий період роботи дорожніх конструкцій.
Н.9.9Обстеження здимальних ділянок дороги полягає в детальному вивченні ґрунтових і гідрологічних умов місцевості, характеру поверхневого стоку, в описі рослинного покриву, рельєфу місцевості, поперечного профілю земляного полотна й укосів, стану роботи дренажних споруд, у встановленні меж здимальних ділянок, часу повторності дії здимання, зовнішніх ознак його прояву, джерел зволоження, заходів боротьби із здиманнями, що застосовувалися, та їхньої ефективності.
При обстеженні здимальних ділянок особливу увагу слід звертати на вимірювання вологості ґрунтів земляного полотна по глибині і на встановлення джерел зволоження ґрунтів (поверхневі чи ґрунтові води). З цією метою зі скважин не рідше, ніж через по глибині, відбирають зразки ґрунтів для визначення природної вологості. У результаті детального обстеження здимальних ділянок доріг встановлюють водний режим земляного полотна і дорожнього одягу, причини здимання і намічають протиздимальні заходи.
Н.9.10Довжина ділянок дороги з недостатньою несучою здатністю земляного полотна може бути визначена візуально чи за станом покриття. Наявність тріщин у вигляді зірок на покритті свідчить про здимання ґрунтів земляного полотна при їхньому промерзанні.
Наявність густої сітки тріщин на поверхні покриття, що переходить на окремих ділянках дороги в колійність, осідання і пролами дорожнього одягу, свідчить про втрату несучої здатності ґрунтів земляного полотна внаслідок весняного перезволоження.
Ділянки з недостатньою несучою здатністю ґрунтів земляного полотна повинні бути детально обстежені у весняний період з метою встановлення причин надлишкового зволоження. Насамперед необхідно встановити джерело зволоження земляного полотна, глибину залягання ґрунтових вод стосовно поверхні покриття, наявність і тривалість застою поверхневих вод у насипу, на узбіччях і покритті, ступінь зволоження земляного полотна опадами, вид ґрунтів, що складають насип, і його висоту, наявність дренажних споруд і їхню здатність до подальшої роботи.
Таблиця H.1 – Перелік і характеристика дефектів дорожнього одягу нежорсткого типу
|
Види дефектів дорожнього одягу |
Визначення виду дефекту |
Основні ознаки |
Місце виникнення дефекту |
Основні причини дефекту |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
1 Деформації |
Скривлення покриття, обумовлене зсувом і стисканням |
|
|
|
|
1.1 Нерівності покриття |
Нерівномірна зміна рівня покриття (осідання-опуклість) у поздовжньому і поперечному напрямку |
Поздовжня нерівність розвивається поступово, збільшується під час консолідації основи і ґрунтів. Поперечна нерівність, нечітко виявлена деформація по смузі накату |
|
Недостатня і нерівномірна несуча здатність основи і ґрунтів, недостатня зсуво-стійкість асфальтобетону |
|
1.2 Колійність |
Поперечна пластична деформація покриття на смузі накату |
Колія характеризується шириною й глибиною |
На смузі накату |
Важкий та інтенсивний, каналізований рух, недостатня зсувостійкість асфальтобетону |
|
1.3 Хвилі |
Поздовжні хвилі, гребінь покриття над його первісним рівнем, супроводжується іншими типами деформацій |
Сітки тріщин, пролами. Хвилі мають коротку довжину, але відносно велику амплітуду |
На смузі накату (на ділянках раптового гальмування) |
Недостатня міцність конструкції, різке гальмування, недостатня зсувостійкість асфальтобетонного покриття чи основи |
|
1.4 Осідання |
Різке скривлення профілю покриття у вигляді впадин з округлими краями у визначених зонах |
Осідання глибиною до 4 – |
Перед мостами та в інших місцях |
Недостатнє ущільнення ґрунту, незадовільний водовідвід |
|
2 Тріщиноутворення |
Порушення цілісності покриття |
|
|
|
|
2.1 Волосяні тріщини |
Тонкі дрібні тріщини, найчастіше на смузі накату |
Тріщини шириною 1 – , чіткіше видні на вологому покритті |
На всьому покритті, частіше на смузі накату |
Недостатня кількість в'яжучого, випалений бітум, утомленість дорожнього одягу |
Продовження таблиці Н.1
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
2.2 Сітка тріщин |
Безліч тріщин у вигляді сітки |
Сітка тріщин у вигляді безлічі багатокутників |
Спочатку на смугах накату і крайці проїжджої частини, потім на всьому покритті |
Недостатня несуча здатність дорожнього одягу через перезволоження хитливих ґрунтів чи недоущільнення, втома дорожнього одягу |
|
2.3 Зсув частини дорожнього одягу |
Поздовжні тріщини на покритті |
Осідання частини дорожнього одягу з утворенням поздовжньої тріщини |
На стику основної і розширеної проїжджої частини, на слабких ґрунтах |
Недостатня несуча здатність конструкції розширення, консолідація водонасичених слабких ґрунтів |
|
2.4 Облом краю плити |
Осідання краю покриття з утворенням подовжніх тріщин і сітки тріщин |
Тріщиноутворення починається у поздовжньому напрямку, згодом утворюються сітки тріщин і осідає частина дорожнього одягу |
Край покриття |
Недостатня несуча здатність краю дорожнього одягу, обумовлена пере-зволоженням ґрунтів узбіччя, недостатня ширина проїжджої частини |
|
2.5 Поперечні тріщини |
Повторювані тріщини, що розвиваються під прямим кутом до осі дороги на визначеній відстані одна від одної |
Поперечні тріщини температурного характеру, що розширюються в холодний період року, на відстані 3 – одна від одної |
На покритті напівжорсткого дорожнього одягу й інших конструкціях |
Дорожній одяг складається із шарів з різним коефіцієнтом температурного розширення, старіння асфальтобетону чи використання бітумів, що не відповідають вимогам нормативних документів |
|
2.6 Тріщини в хаотичному напрямку |
Хаотичні тріщини |
Відбиті тріщини у найрізноманітніших напрямках |
На напівжорсткому дорожньому одязі |
Відбиття тріщин, що виникли в шарах із застосуванням мінеральних в'яжучих через недостатню несучу здатність ґрунтів |
Продовження таблиці Н.1
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
2.7 Руйнування шва |
Поздовжні і поперечні тріщини, що утворюються на з'єднанні двох смуг асфальтобетонного покриття |
Тріщини з'являються майже на прямій лінії, що є поздовжньою при укладанні двох смуг асфальтобетонного покриття, чи поперечною при поновленні укладання |
На стику з покриттям, що знову укладається |
Порушення технології укладання асфальтобетону |
|
2.8 Зсув з розривом покриття |
Горизонтальний зсув шару зносу |
Дугоподібні волосяні тріщини у зоні гальмування, що значно розкриваються в процесі руйнування |
На ділянках доріг з частим гальмуванням |
Недостатнє зчеплення між шарами, тонкий шар зносу (2-), незадовільний склад асфальтобетону |
|
2.9 Тріщини в місцях осідань |
Тріщини в конструкції дорожнього одягу, обумовлені розтягуючими напруженнями |
Поздовжні і поперечні тріщини, сітки тріщин |
На підходах до мостів, у місцях недостатньої щільності |
Недостатня несуча здатність ґрунтової основи, осідання ґрунтів на підході до мосту |
|
3 Дезінтеграція |
Розпад матеріалу шару зносу і покриття на шматки |
|
|
|
|
3.1 Лущення |
Дефекти у вигляді поглиблень на невеликих ділянках шару зносу |
Утворення неглибоких вибоїв при відшаровуванні шару зносу |
|
Незадовільна якість матеріалів, розшарування суміші при транспортуванні, порушення зв'язку між шарами |
|
3.2 Вибоїни |
Місцеві руйнування дорожнього покриття у вигляді поглиблень у верхньому шарі |
Вторинне руйнування покриття після утворення в ньому тріщин |
|
Порушення технології укладання і складу суміші, старіння асфальтобетону |
|
3.3 Пролами |
Дефекти у вигляді поглиблень більше, ніж у одному шарі в обмеженій зоні |
Повне руйнування дорожнього одягу з різким скривленням профілю покриття |
|
Недостатня несуча здатність |
Кінець таблиці Н.1
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
3.4 Поверхневі вибоїни |
Руйнування в шарі зносу у вигляді пластин |
Поверхневі вибоїни невеликого розміру |
|
Порушення технології укладання, недостатня кількість в'яжучого чи випалене в'язке |
|
4 Руйнування покриття |
Руйнування покриття без дезінтеграції матеріалів дорожнього одягу |
|
|
|
|
4.1 Виступання бітуму |
Випотівання органічного в'яжучого |
Бітум у вигляді плями, що виступає на поверхні покриття |
|
Порушення складу асфальтобетону, надлишок бітуму |
|
4.2 Викришування кам'яного матеріалу |
Відшаровування шару зносу |
Винос частини кам'яного матеріалу |
|
Недотримання технології укладання шару зносу |
|
4.3 Покриття з відкритою текстурою |
Застосування покриття з високою пористістю |
Руйнування покриття при повторних циклах промерзання-відтавання |
|
Незадовільні технологія укладання та склад суміші |
|
5. Інші дефекти |
Дефекти, викликані порушенням технології та неправильною експлуатацією |
|
|
|
|
5.1 Руйнування на стику смуг укладання |
Руйнування шву, але не у вигляді тріщини |
Колієутворення на стику смуг укладання |
На стику укладання суміжних смуг |
Незадовільна технологія укладання |
|
5.2 Руйнування крайки покриття |
Нерівна лінія краю покриття |
Осідання краю покриття |
На крайці покриття |
Відсутність бічного упора, недостатня міцність основи |
|
5.3 Руйнування в місцях сполучення з іншою конструкцією |
Різна реакція неоднакових за несучою здатністю конструкцій дорожніх одягів |
Утворення виступу |
На підходах до мостів, на переїздах, перехрестях |
Осідання ґрунтової основи, недостатнє ущільнення конструкції |
|
5.4 Механічне руйнування |
Руйнування, обумовлене впливом не передбачених машин і устаткування |
Сліди гусениць, руйнування краю покриття снігоприбиральними, великовантажними машинами |
|
Порушення режиму експлуатації дороги |
