Страница 10: ВБН В.2.3-218-186-2004. БН В.2.3-218-186-2004. Сооружения транспорта. Дорожная одежда нежесткого типа (40602)

а)мав водопроникність більшу, ніж водопроникність матеріалу дренуючого шару;

б)обсипка повинна перешкоджати проникненню часток ґрунту та піску в дрену, але не забивати сам фільтр;

в)частинки фільтра не повинні проникати у водоприймальні отвори дрен;

г)кам'яний матеріал обсипки повинен бути морозостійким.

Коефіцієнт неоднорідності Сv і міжшаровості m матеріалу для фільтруючої обсипки:

,

де Д60, Д50, Д10 – діаметр часток обсипки менше яких є 60, 50 та 10 % за масою;

d50 – те саме, для матеріалу дренуючого шару.

При трубофільтрових дренах влаштовувати фільтруючі обсипки не потрібно.

5.1.14В основу дорожнього одягу надходить вода, яка звільняється при розмерзанні перезволоженого ґрунту земляного полотна під проїжджою частиною та узбіччям, і вода від атмосферних опадів, яка просочується із поверхні дороги та із придорожньої смуги.

Приплив води в основу традиційної конструкції, що припадає на проїжджої частини, за добу – q і за весь розрахунковий період весною – Q визначають за таблицею 5.2.

Таблиця 5.2

5.1.15 Приплив води в дренуючий шар (у кубічних метрах на ) за добу складає:

,(5.3)

де КП – коефіцієнт, що враховує неусталений режим припливу води через нерівномірне розтавання та випадання атмосферних опадів (таблиця 5.3);

КГ – коефіцієнт гідрологічного запасу, що враховує пониження фільтруючої спроможності дренуючого шару в процесі експлуатації дороги (таблиця 5.3).

Таблиця 5.3

5.1.16 На ділянках, де поздовжній ухил зменшується, вода накопичується за рахунок різних швидкостей її припливу й відпливу.

Кількість води, що надходить за добу в основу на проїжджої частини, становить:

qвіг=qp · Kвіг,(5.4)

а за весь термін запізнення розмерзання водовідвідних пристроїв

Qвіг=qвіг · Тзап,(5.5)

де Квіг — коефіцієнт, що характеризує накопичення води в місцях зміни поздовжнього ухилу.

Якщо ухили мають у переломі профілю однакові напрямки, коефіцієнт Квіг визначають за номограмою (рисунок 5.2) в залежності від відношень

та,

де і1, та і2 – поздовжні ухили, вище та нижче за перелом профілю;

n – пористість матеріалу дренуючого шару, частки одиниць;

Кф – коефіцієнт фільтрації матеріалу дренуючого шару, м/д.

При зустрічних ухилах поздовжнього профілю:

.(5.6)

5.1.17Для зменшення притоку поверхневої води в основу проїжджої частини в ґрунт земляного полотна слід застосовувати один або декілька наступних заходів:

а)влаштування тротуарів або укріплення узбіччя із наданням їм належного поперечного ухилу;

б)влаштування бордюрів вздовж країв проїжджої частини;

в)забезпечення правильних розмірів берм та крутизни ухилів на ділянках, де відсутні близько розміщені будівлі;

г)забезпечення правильного розміщення бічних канав;

д)улаштування монолітних шарів в основі проїжджої частини.

5.1.18При остаточному визначенні розрахункового притоку в кожну конкретну дорожню конструкцію слід враховувати реалізацію того або іншого заходу в Північній та Центральній дорожньо-кліматичних зонах, яка приводить до зменшення надходження води до дренуючого шару (у процентах).

Таблиця 5.4

5.2Конструкції дренажних споруд

1. Приклади найбільш поширених дренажних конструкцій, що добре зарекомендували себе в експлуатації для ділянок доріг, що проходять у виїмках, у місцях із нульовими позначками, а також для ділянок, які реконструюються, наведено на рисунках 5.3 та 5.4.
2. При виборі дренажних пристроїв чи споруд дорожнього одягу та земляного полотна доцільно дотримуватися такої послідовності проектування:

а)дорогу розділити на типові ділянки за видом поздовжнього профілю і природними умовами (характер рельєфу, наявність водостоків, що пересікають дорогу, та ін.) з урахуванням особливостей конструкції земляного полотна (насип, виїмка, місця із нульовими позначками) та дорожнього одягу (наявність монолітних шарів основи, а також морозозахисних або теплоізоляційних шарів із укріплених матеріалів), забезпечення матеріалами для дренуючого шару і дрен, застосування заходів для зменшення надходження води в дорожню конструкцію;

б)для типових ділянок визначити кількість води, що надходить до основи за добу і за весь розрахунковий період (5.1.16), із урахуванням передбачених заходів щодо обмеження притоку води в дорожню конструкцію (5.1.17);

в)визначити варіанти дорожніх конструкцій;

г)розрахувати товщину дренуючого шару, яка необхідна за даних умов залежно від прийнятого методу осушення, або знайти значення коефіцієнту фільтрації дренуючого матеріалу у визначеній дренуючій конструкції.

5.2.3Дренажну конструкцію потрібно проектувати із урахуванням об'єму води, що буде надходити до основи дорожнього одягу за розрахунковий період, фільтраційної здатності матеріалу, довжини шляху фільтрації L конструкції земляного полотна і т.п.

При питомому об'ємі припливу води за добу q = 0,005 – 0,007 м/д і більше на проїжджої частини, а також на ділянках із нульовими позначками й у виїмках доцільно влаштовувати поздовжні трубчасті дрени по краях.

5.2.4При влаштуванні супутнього дренажу мілкого закладання (з поглибленими рівчаками) розміри поглиблених рівчаків визначають у залежності від прийнятого діаметра дренажних труб. Діаметр труб визначається залежно від розрахункового припливу води з урахуванням заповнення труб на 70 %, ухилу укладення дренажних труб та їх типу.

Орієнтовно діаметр дренуючих труб можна визначити за таблицею 5.5.

Таблиця 5.5