- груповою називається норма витрати одного або декількох видів ПЕР, яка визначається на одиницю одноіменної продукції для різних рівнів виробництва (дільниця, цех, підприємство, об'єднання тощо).
4.15 За складом витрат ПЕР норми питомих витрат підрозділяються на технологічні та загаль- новиробничі:
- технологічна норма витрати палива, теплової та електричної енергії враховує виробниче споживання та технічно неминучі втрати, пов'язані тільки із здійсненням основних та до поміжних технологічних процесів виробництва даного виду продукції;
- загальновиробнича цехова норма витрати палива теплової та електричної енергії на ви робництво одиниці продукції включає витрати на реалізацію технологічного процесу (тех нологічну норму), а також на допоміжні потреби цеху (освітлення, опалення, вентиляцію тощо), пов'язані з виробництвом продукції;
- загальновиробнича заводська норма витрати теплової та електричної енергії враховує ви трати на реалізацію технологічного процесу (технологічну норму), а також додаткові витрати енергії в виробничих і допоміжних цехах і службах заводу.
4.16 Періодичність перегляду встановлених підприємством норм обумовлюється зміною си ровини, обладнання, технологічного процессу виробництва, але виконується не менше одного разу на рік.
Розробка та перегляд норм повинні супроводжуватись планом організаційно-технічних заходів з економії ПЕР. Відповідальність за розроблення і додержання норм несе керівник підприємства.
4.17 Експертиза встановлених норм витрат ПЕР, контроль за їх наявністю та виконанням здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження, на яку покладається також контроль за станом обліку і використання ПЕР на підприємствах, зокрема в частині їх нераціонального, у тому числі марнотратного, споживання та інших порушень, пов'язаних з режимами використання ПЕР, а також експлуатацією паливо- і енергоспоживаючого устаткування, споруд та інженерних об'єктів.
4.17.1 Нераціональне використання ПЕР зумовлюється застосуванням застарілих технологій та обладнання.
4.17.2 До марнотратних (неефективних) відносяться витрати ПЕР, зумовлені недотриман ням вимог державних стандартів, режимних та технологічних карт, затвердженої проектної документації на енерго- та теплопостачання, а також споруди в частині погіршення їх теплоізоляційних властивостей в опалювальний сезон, паспортів на діюче обладнання, в тому числі систематичне, без виробничої потреби використання палива, недовантаження або ви користання на холостому ходу силових трансформаторів, електродвигунів, електропечей та іншого паливо- та енерговикористовуючого обладнання і машин, не обумовлене вимогами на дійності і технічної або екологічної безпеки.
5 МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМИХ ВИТРАТ ПАЛИВА, ТЕПЛОВОЇ ТА ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ
5.1 Питомі витрати палива, теплової та електричної енергії при виробництві вапна та цегли і каменів силікатних можуть бути визначені за допомогою таких методів:
- розрахунково-аналітичного;
- дослідного;
- розрахунково-статистичного;
- комбінованого.
5.1.1 Основним методом визначення питомих витрат теплової та електричної енергії при ви робництві вапна та цегли і каменів силікатних є розрахунково-аналітичний метод, методичні поло ження якого викладені в даному документі.
5.1.2 Розрахунково-аналітичний метод передбачає визначення питомих витрат теплової та електричної енергії за умов використання прогресивних технологічних рішень виробництва і може бути перевірений дослідним методом.
5.1.3 Дослідний метод полягає у визначенні питомих витрат на підставі даних, одержаних у результаті випробувань технологічного та енергетичного обладнання з урахуванням заходів з економії енергії.
5.1.4Розрахунково-статистичний метод полягає у визначенні питомих витрат на основі ви користання статистичних даних про фактичні витрати ПЕР та про значення чинників, що впли вають на їх величину, з урахуванням прогресивних показників ефективності використання ПЕР,досягнутих на подібних виробництвах, а також запланованих заходів з економії ПЕР.
5.1.5 Комбінований метод поєднує в собі дослідний та розрахунково-аналітичний методи визна чення питомих витрат ПЕР.
5.2 На базі розрахованих за наведеними методами питомих витрат ПЕР визначають норми енерговитрат при виробництві вапна, цегли і каменів силікатних, у тому числі в умовах неритмічної роботи підприємства.
5.3 Технічно обгрунтовані індивідуальні норми витрат ПЕР встановлюються розрахунково- аналітичним або комбінованим методами.
5.4 Групові норми витрат ПЕР визначаються, як правило, розрахунково-аналітичним методом як середньозважені показники на підставі індивідуальних норм і відповідних обсягів виробництва одноіменної продукції та розрахунково-статистичним методом.
5.5 Основними вихідними даними для визначення питомих витрат теплової та електричної енергії є:
- нормативна, технічна та технологічна документація;
- технічні та енергетичні характеристики устаткування;
- технологічна характеристика палива.
5.6 Витрати на планові розігрівання і пуск агрегатів та устаткування безперервної дії як витрати на допоміжні потреби виробництва розраховуються окремо.
5.7 Розраховані підприємствами норми питомих витрат ПЕР для підприємств, які не вийшли з підпорядкування центральних органів виконавчої влади, підлягають затвердженню цими органами влади, а для всіх інших підприємств - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.
6 СТРУКТУРА ТА СКЛАД ПИТОМИХ ВИТРАТ ПАЛИВА НА ВИРОБНИЦТВО ВАПНА
6.1 При виробництві вапна у печах випалювання для технологічних потреб використовується безпосередньо паливо. Для загальних цехових і загальних заводських потреб використовується теплова енергія. Для зручності виконання розрахунків у даному документі базовою, універсальною сучасною одиницею виміру теплових витрат прийнято кДж з перерахунком кінцевих результатів розрахунків в кг умовного палива.
Показники для взаємних перерахунків різних видів енергетичних витрат наведені в додатку А.
6.2 Питому витрату палива (теплової енергії) визначають як наскрізний показник, що скла дається з витрат на реалізацію технологічного процесу, додаткових витрат на потреби цеху та на потреби всього заводу.
Визначення витрати палива (теплової енергії) на виробництво вапна виконують методом теплового балансу згідно з розділом 9.
Для початкової орієнтовної оцінки витрати умовного палива на діючих підприємствах та для виробництв, що проектуються, питому витрату палива визначають з урахуванням даних таблиці 8.1. Визначення витрати палива для підприємств з тепловими установками великої продуктивності виконують за допомогою теплотехнічного розрахунку з урахуванням позовного режиму обробки сировинної суміші та конструктивних характеристик теплових агрегатів.
Витрати теплової енергії на ці потреби можуть бути частково компенсовані використанням вторинних теплоносіїв.
7 СТРУКТУРА ТА СКЛАД ПИТОМИХ ВИТРАТ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ НА ВИРОБНИЦТВО ВАПНА
7.1 Витрату електричної енергії визначають як наскрізний показник, що складається з витрат на всіх стадіях технологічного процесу виробництва вапна, додаткових витрат у виробничих, допоміжних цехах і дільницях підприємства.
7.6 Визначення витрат електроенергії на виробництво вапна виконують згідно з розділом 11.
8 ТЕХНОЛОГІЧНІ ПАРАМЕТРИ ТЕПЛОВИХ ПРОЦЕСІВ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ ВАПНА
8.1 При випалюванні вапняку може застосовуватись природний газ будь-якого складу. Мож ливість застосування штучного газу визначається в кожному конкретному випадку.
8.2 Як тверде паливо для шахтних пересипних печей використовується антрацит або пісне кам'яне вугілля з вмістом горючих летких компонентів не більше 12 % та зольністю за сухою масою не більше 16%.
8.3 Орієнтовну питому витрату умовного палива при виробництві вапна з вмістом у вапняку активних (СаО + MgO) в кількості 80 % приймають за таблицею 8.1.
8.4 Питому витрату умовного палива в, кг ум.п./т, при виробництві вапна з вмістом у вапняку активних (СаО + MgO), що відрізняється від 80 %, визначають за формулою
(СаО + MgO) в кількості 80 % (таблиця 8.1);
Аф - фактичний вміст активних (СаО + MgO), %.
8.5 Вапно, яке вивантажують з шахтних печей, охолоджують до температури нижче 100°С.
8.6 Усі обертові печі для випалювання вапна обладнуються пристроями для охолодження випаленого вапна: шарові, барабанні, багатобарабанні (рекуператорні) холодильники або холодиль ники "киплячого шару". Теплоту повітря, яке охолоджує вапно, використовують при спалюванні палива.
8.7 Коефіцієнт надлишку повітря для забезпечення горіння палива в шахтних та обертових печах, що працюють на газовому паливі, дорівнює 1,15-1,25, в шахтних пересипних печах - 1,06-1,15.
Таблиця 8.1- Орієнтовна питома витрата умовного палива при виробництві вапна
|
Тип печі |
Витрата умовного палива, кг/т |
|
Шахтні пересипні печі |
148 |
|
Шахтні печі, що працюють на природному газі |
158 |
|
Шахтні печі, що працюють на мазуті |
187 |
|
Короткі обертові печі з шаровими теплообмінниками |
210 |
|
Довгі обертові печі, що працюють за сухим способом |
245 |
|
Довгі обертові печі, що працюють за мокрим способом |
280 |
8.8 При використанні високомагнезіальної сировини, вапняку фракцією менше застосову ють печі "киплячого шару".
8.9 Види палива, які можуть бути застосовані при випалюванні вапна, наведені в таблиці 8 2. Таблиця 8.2- Види палива та рекомендовані типи агрегатів для виробництва вапна
9 ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМОЇ ВИТРАТИ ПАЛИВА І ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ НА ВИРОБНИЦТВО ВАПНА
9.1 Витрату палива і теплової енергії на технологічні потреби при виробництві вапна визначають з теплового балансу печі для випалювання вапна. Розрахунок виконується на вапна.
9.2 Прихід теплоти
9.2.1 Теплота, що надходить до печі з паливом
10 ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕПЛОВИХ АГРЕГАТІВ ВИРОБНИЦТВА ВАПНА
10.1При виробництві будівельного вапна (кальцієвого, магнезіального, доломітового) кількість корисно використаної енергії, тобто тепловий ефект ендотермічної реакції, зручно відносити до активних оксидів кальцію та магнію, що знаходяться в готовому продукті.
10.2 Коефіцієнт корисної дії (к.к.д) η , у відсотках, шахтних і обертових печей виробництва вапна визначають
11 ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМОЇ ВИТРАТИ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ НА ВИРОБНИЦТВО ВАПНА
11.1 Згідно з структурою та змістом питомих витрат електричної енергії на виробництво вапна (розділ 7) в загальному випадку споживачами електричної енергії є транспортні засоби та тех нологічне устаткування при добуванні і складуванні сировини (вапняку); устаткування подріб- нювально-млиновсго відділення; обладнання та установки для випалювання; устаткування систем аспірації, вентиляції, опалення", освітлення; устаткування допоміжних цехів, складів готової продукції тощо.
Кількість і потужність устаткування визначається для кожного конкретного виробництва.
11.2 Технологічну, загальновиробничу цехову та загальновиробничу заводську питому витрату електричної енергії визначають згідно з 7.1-7.5
11.3 Витрату електричної енергії визначають за найбільш завантажену зміну, місяць, рік.
11.4 Витрату електричної енергії електроприймачами, які беруть участь у виробництві продукції, W, кВт · год, визначають за формулою
11.4.3 Витрата електроенергії для однофазних електроприймачів розраховується як для трьох-фазних за формулами (11.6) та (11.7).
За наявності групи однофазних електроприймачів, які розподілені за фазами з нерівномірністю не більше 15 % по відношенню до загальної потужності, вони можуть бути представлені у розрахунку як еквівалентна група трьохфазних електроприймачів з тією самою сумарною номінальною потужністю. У випадку перевищення вказаної нерівномірності потужність еквівалентної групи трьохфазних електроприймачів приймається такою, що дорівнює потроєному значенню найбільш завантаженої фази.
При включенні однофазного електроприймача на фазну напругу він враховується як еквівалентний трьохфазний електроприймач з номінальною потужністю:
11.4.4 Для багатодвигунових приводів ураховуються всі одночасно працюючі електродвигуни даного приводу.
11.4.5 Резервні електроприймачі, ремонтні, зварювальні трансформатори та інші електроприй- мачі, що працюють короткочасно, при підрахунку витрати електроенергії не враховуються.
11.4.6 Для електродвигунів з повторно-короткочасним режимом роботи не виконують приве дення їх номінальної потужності до тривалого режиму (ТВ = 100 %).
11.4.7 За наявності у групі (цеху, підприємстві) приймачів, що працюють з випереджаючим струмом (синхронних компенсаторів, батарей статичних конденсаторів чи синхронних двигунів, що працюють з перезбудженням), реактивна енергія, що виробляється ними, вираховується окремо та віднімається від загальної кількості реактивної енергії, яка споживається приймачами з відстаючим струмом.
Міжремонтний цикл екскаваторів (тривалість годин роботи між капітальними ремонтами) та кількість діб простоїв у ремонтах (за повний цикл) приймаються за таблицею Д. 6.
