Густина розчину при застосуванні добавок, які утягують повітря, повинна знижуватися не більше ніж на 6 %.

10.6 В якості добавок - уповільнювачів тужавлення, які сприяють збереженню рухливості, розчинових сумішей, застосовуються: ЛСТ, УПБ, КБМ, комплексні добавки ГКЖ-10 (ГКЖ-11) + ЛСТ (УПБ) - (таблиця 11).

Таблиця 11

Рекомендована кількість добавок і орієнтовний строк придатності розчину

Вид добавки

Кількість добавки, % від маси цементу

Строк придатності розчину, г

ЛСТ(УПБ)+ГКЖ-10(ГКЖ-11)

0,2+0,2

4-12

Те саме

0,4+0,4

4-16

ЛСТ

0,3-0,7

4-14

УПБ

0,3-0,7

4-10

КБМ

0,2-2,5

4-24

10.7 Хімічні добавки вводяться в будівельні розчини з водою замішування при їх приготуванні у вигляді водних розчинів.

Вміст безводних добавок у водних розчинах і їх густина визначаються відповідно до обов'язкового додатка 5.

10.8 Будівельні розчини з хімічними добавками повинні готуватися на централізованих розчинових вузлах, які устатковані спеціальним обладнанням для зберігання, приготування і подачі водних розчинів добавок. До технологічних ліній подачі та дозування розчинів добавок повинні пред'являтися вимоги, зазначені в розділі 5 цих норм.

Приготування і застосування будівельного розчину з добавками повинно робитися у відповідності з СН 290-74.

10.9 Підбір складу будівельного розчину з добавками полягає в коригуванні складу розчину без добавки, підібраного (або призначеного згідно зі СН 290-74) з урахуванням потрібної рухливості розчинової суміші і марки розчину.

Із підібраного будівельного розчину без добавки і з добавкою у кількості, встановленій згідно з таблицями 11 і 12, приготовляються контрольні заміси. З метою встановлення оптимальної кількості добавки повинно прийматися не менше трьох її значень.

Потрібна кількість добавки встановлюється за результатами випробування контрольних зразків. виготовлених згідно з вимогами ГОСТ 5802-86*.

При підборі складу розчину підвищеної збереженості витрату води замішування необхідно зменшити на 8-10 % у порівнянні з розчином без добавки.

10.10 Розчинові суміші підвищеної збереженості повинні транспортуватися на будівельні об'єкти у розчиновозах. На об'єкті розчинові суміші в процесі зберігання необхідно обов'язково перемішувати через кожні 2-4 год протягом 3-5 хвилин.

Зазначений режим перемішування розчинової суміші може змінюватися у залежності від конкретних умов (температура навколишнього середовища, характеристика матеріалів, що застосовуються. тощо).

10.11 При приготуванні будівельних розчинів з протиморозними добавками повинні застосовуватися матеріали, що відповідають вимогам відповідних стандартів на дані матеріали та вимогам розділу 3 цих норм.

Таблиця 12

Кількість добавки, що вводиться в залежності від середньодобової температури витримування

Протиморозна добавка

Кількість добавки, % від маси цементу, при середньодобовій температурі витримування, °С

(0) – (-5)

(-6) – (-10)

(-11) – (-15)

(-16) – (-20)

(-21) – (-25)

НН

5

8

10

-

-

П, (П+Б)

5, (6+1,2)

10, (8+1,6)

10, (10+2)

12, (12+2,4)

12, (15+3)

ХН+ХК

3+0

3,5+1,5

3+4,5

-

-

ННХК

7

9

10

12

12

НК, ННК

6

8

10

-

-

НКМ(НК+М)

5(2,5+2,5)

8(4+4)

10(5+5)

10

-

ННК+М

4+1,5

8+3

8+3

-

-

ННХК+М

4+1,5

8+3

8+3

9+4

9+4

Примітка 1. Протиморозні добавки, які включають хлористий кальцій, повинні застосовува-тися лише в неармованому муруванні.

Примітка 2. Кількість протиморозних добавок рекомендується призначати, виходячи із середньодобової температури за прогнозами на декаду.

10.12 При зведенні будинків безобігрівним способом повинні застосовуватися будівель-ні розчини марок не нижче 50.

10.13 Вибір виду та призначення кількості протиморозної добавки в будівельні розчини проводять у залежності від очікуваної температури повітря (див. таблицю 12), потрібної міцності розчину, темпів його тверднення (таблиця 13), умов експлуатації будинків та обмежень щодо застосування хімічних добавок, зазначених в обов'язковому додатку 1.

10.14 Застосування цементів марок нижче 300 і цементів з вмістом у клінкері більше 8 % допускається за умови проведення попередньої експериментальної перевірки легкоукладальності і темпів тверднення розчинів.

10.15 Застосування протиморозних добавок у будівельних розчинах не допускається:

- при будуванні цехів, пральних та інших приміщень з підвищеною (більше 60 %) вологістю повітря, гарячих (з температурою більше 40 °С) хімічних цехів, а також конструкцій, що розташовані в зоні перемінного рівня води або підлягають зволоженню в період експлуатації;

- добавки П і П+Б у розчинах, які приготовлені на заповнювачах, що містять реакційноздатний кремнезем;

- при муруванні стін з силікатної цегли з добавкою П у кількості більше 10 % від маси цементу (за умови застосування П до 10 %) марка цегли повинна бути не нижче 100;

- при безпосередньому контакті будівельного розчину з протиморозними добавка-ми із закладними деталями з алюмінію і цинку або захисними покриттями з них;

- в зоні дії блукаючих струмів.

10.16 Підбір складу розчину для зимової кладки повинен проводитися за методикою, наведеною в СН 290-74.

10.17 Для підвищення легкоукладальності цементного розчину рекомендується:

- при використанні добавок П і П+Б вводити глиняне тісто в об'ємі не більше 40 % від об'єму цементу;

- при використанні інших добавок (крім П і П+Б) - вводити глиняне або вапняне тісто;

- застосовувати пластифікуючу добавку ЛСТ у будівельні розчини з добавками П (крім добавки П+Б), НК, ННК та комплексні добавки, які містять хлористі солі (таблиця 14).

Таблиця 13

Міцність розчину при твердненні на морозі

Протиморозна добавка

Середньодобова температура повітря, °С

Міцність розчину, % від марки, при твердненні на морозі у віці, діб

7

28

90

НН

(0) - (-5)

10

40

55

(-6) - (-15)

5

30

40

П, П+Б

(0) - (-5)

25

60

80

(-6) - (-15)

20

50

65

(-16) - (-25)

10

35

50

НК, ННК

(0) - (-5)

8

25

45

(-6) - (-15)

2

15

25

НКМ, НК+М

(0) - (-5)

10

30

50

ННК+М

(-6) - (-20)

3

20

30

ННХК, ННХК+М

(0) - (-5)

30

55

85

(-6) - (-15)

20

40

50

(-16) - (-25)

5

20

30

ХК+ХН

(0) - (-5)

35

80

100

(-6) - (-10)

25

45

70

(-11) - (-15)

15

35

50

Примітка 1. При застосуванні шлакопортландцементу зазначена міцність розчину приймається з коефіцієнтом 0,8.

Примітка 2. У зв'язку з різною швидкістю тверднення розчинів на різних цементах міцнісні дані, які наведені в таблиці, повинні уточнюватися пробними замісами.

Таблиця 14

Кількість ЛСТ в залежності від вмісту протиморозної добавки

Кількість протиморозної добавки, % від маси цементу

Кількість ЛСТ, % від маси цементу, в розчинах з добавками

поташу

комплексними на основі ХК

5

1,0-2,0

0,5-1,0

10

0,5-1,5

0,5-0,7

15

-

0,2-0,5

10.18 Для зимового мурування повинні застосовуватися розчини з рухливістю 9- для мурування із звичайної цегли; 5- - для монтажу великоблокових і великопанельних будинків.

10.19 Протиморозна добавка в будівельні розчини повинна вводитися у вигляді водних розчинів робочої концентрації.

Розчини солей рекомендується приготовляти підвищеної густини: НН - густиною 1,29 (39 %-й розчин); НК - 1,34 (39 %-й розчин); П - 1,373 (37 %-й розчин); добавки, які включають ХК, - 1,263-1,304 (30-32 %-й розчин).

Густина водних розчинів протиморозних добавок наводиться в обов'язковому додатку 5.

Водні розчини добавок належить зберігати при температурі на 3-5 °С вище ніж температура їх замерзання.

10.20 Використання в процесі мурування та монтажу будинків замерзлої розчинової суміші, а також суміші, яка відігріта гарячою водою, забороняється.

10.21 При приготуванні будівельних розчинів з протиморозними добавками треба дотримуватись вимог СНіП III-4-80 і цих норм.

11 КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ

11.1 Контроль якості бетону і будівельного розчину з добавками здійснюється так само, як і бетону (розчину) без добавок відповідно до вимог діючих державних стандартів, нормативно-технічної та проектно-технологічної документації.

11.2 Якість вхідних матеріалів і добавок, які застосовуються при приготуванні бетонів і будівельних розчинів, повинна відповідати вимогам державних стандартів, технічних умов, наведених у розділі 3 і таблиці 1 цих норм.

11.3 Добавки належить зберігати в умовах, які виключають попадання в них сторонніх речовин і атмосферних опадів.

11.4 Добавки, які піддаються температурним впливам, після усунення таких впливів повинні зберігати основний позитивний ефект і не призводити до погіршення властивостей бетонної суміші і бетону.

11.5 Придатність добавки до застосування визначається за результатами пробних замісів.

11.6 Контроль якості водних розчинів добавок полягає в перевірці їх густини і температури при приготуванні.

11.7 При зберіганні добавок понад гарантовані терміни, при утворенні осаду, а також при заморожуванні і наступному відтаванні розчин добавки старанно перемішується з наступною перевіркою густини і властивостей добавки на пробних замісах.

11.8 Рухомість бетонної суміші з добавками повинна контролюватися не рідше двох раз за зміну.

11.9 При приготуванні і застосуванні бетонів з добавками, які укладаються засобами бетононасосної техніки, рухливість бетонної суміші повинна визначатися при завантаженні в приймальний бункер автобетононасосу і при виході її з бетоноводу (не рідше двох раз за зміну). Проби бетонної суміші для визначення фізико-механічних характеристик бетону повинні відбиратися на виході із бетоноводу.

11.10 При приготуванні бетонних сумішей з подовженим строком придатності додатково повинні контролюватися рухливість, розшаровуваність і відповідність заданому часу (часу з моменту приготування бетонної суміші до її укладання).

11.11 При приготуванні будівельних розчинів підвищеної збереженості рухливість розчину з добавками повинна визначатися після його приготування (початкова) та перед укладанням (кінцева).

11.12 Контроль приготування бетонної суміші з протиморозними добавками, крім виконання систематичної перевірки даних, зазначених у пунктах 11.1-11.7, повинен включати замірювання температури: зовнішнього повітря для своєчасної зміни кількості протиморозної добавки і забезпечення якості бетону; води замішування; розчину добавки; заповнювачів; бетонної суміші при виході з бетонозмішувача; бетону в конструкції протягом 15 діб після укладання для вжиття своєчасних заходів для укриття бетону.

Міцність будівельного розчину з протиморозними добавками при зведенні будинків у зимових умовах повинна контролюватися протягом всього зимового періоду. З цією метою повинні виготовлятися 12 зразків-кубів з розміром сторін із розрахунку об'єму кладки, що виконана протягом не більше трьох діб, або з кожного поверху однієї секції при зведенні великоблокових або великопанельних будинків.

Зразки випробовуються на стиск таким чином: 9 зразків із 12 - для контролю міцності в строки, необхідні для визначення можливості подальшого зведення будинків (з них 3 зразка через 28 діб перебування на морозі); залишені 3 зразка - після витримування їх протягом зимового періоду та не менше одного місяця при позитивній температурі. Випробування зразків повинно проводитись після 4-годинного відтавання при температурі 18-20 °С.