Правила застосування хімічних добавок у бетонах і будівельних розчинах

При наявності в заповнювачах включень реакційноздатного кремнезему (опал, халцедон, обсідіан та ін.) застосування добавок, які містять луги і солі лужних металів, допускається після перевірки заповнювачів на реакційну здатність за методикою, зазначеною в ГОСТ 8735-88*.

Для легкого бетону повинні застосовуватися заповнювачі, які відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7-17-95. ГОСТ 22263-76, ГОСТ 10832-91.

Крім цього, в якості дрібного заповнювача у важкі та легкі бетони, а також будівельні розчини можуть застосовуватися золошлакові суміші теплових електростанцій, які відповідають вимогам ГОСТ 25592-91.

3.3 Добавки, які рекомендуються для застосування в бетонних і будівельних розчинах, повинні задовольняти вимоги нормативних документів, наведених у таблиці 1 і ГОСТ 24211-91.

3.4 Вода для приготування бетонних і розчинових сумішей повинна відповідати вимогам ГОСТ 23732-79.

4 ПІДБІР СКЛАДУ БЕТОНУ

4.1 Визначенню складу бетону переду вибір виду і кількості добавки залежно від мети застосування, технології виробництва, речовинного і мінералогічного складу цементу, впливу добавки на властивості бетонної суміші і бетону.

4.2 Вибір добавок належить робити відповідно до ГОСТ 24211-91, вимог цих норм.

4.3 Оптимальна кількість добавок установлюється експериментальне при підборі складу бетону шляхом порівняння показників бетонних і розчннових сумішей і бетону з добавками та без них, урахування характеристик складових матеріалів бетону, а також умов тверднення.

Орієнтовно кількість добавок приймається згідно з таблицями 4 і 5 з наступною перевіркою дії цих добавок в бетоні при приготуванні пробних замісів.

Таблиця 4

Кількість добавок у бетон Вид добавки

Умовне скорочене позначення

Кількість добавки, % від маси цементу, в перерахунку на суху речовину

1 Пластифікатори:

1.1 Пластифікатори І групи (суперпластифікатори)

С-3

0,5 - 1,0

ДФ

0,5 - 2,0

10-03

0,2 - 1,0

МФ-АР, МКФ-АР

0,4 - 0,8

40-03

0,2 - 0,9

СМФ

0,5 - 1,0

1.2 Пластифікатори II, III, IV груп

ЛСТ

0,1 - 0,2

ЛТМ

0,5 - 0,9

ЛСТМ-2

0,1 - 0,3

МТС-1

0,2 - 0,5

ХДСК-І (НЛК-1)

0,4 - 0,8

ХДСК-2 (НЛК-2)

НИЛ-20

0,3 - 0,6

Окзил

0,1 - 0,2

ПФС

0,2 - 0,8

УПБ

0,15 - 0,5

ПДК (ПДКО)*

0,5 - 0,8

ПЛКП

0,7 - 1,5

ВРП-1

0,005 - 0,03

ВРП-Э50

0,04 - 0,06

М-1

0,1 - 0,4

ПФп

0,05 - 0,8

Продовження таблиці 4

Вид добавки

Умовне скорочене позначення

Кількість добавки, % від маси цементу, в перерахунку на суху речовину

УЩР

0,03 - 0,06

ЩСПК (ПАЩ-І)

0,15 - 0,5

ЩСПКм

НЧК

0,1 - 0,2

КЧНР

0,1 - 0,2

ГКЖ-10

0,05 - 0,2

ГКЖ-11

0,05 - 0,2

ПФЛХ

0,1 - 0,25

ПМЩ

0,1 - 0,8

ЛХД

0,15 - 0,3

ВЛХК

0,1 - 0,25

МН (М1)

0,1 - 0,4

2 Стабілізуючі, водоутримуючі та такі, що поліпшують перекачуваність

ПОЭ

0,02 - 0,2

МЦ-100

0,1 - 0,2

3 Такі, що сповільнюють тужавлення бетонних сумі шей та тверднення бетону

ЛСТ

0,2 - 0,6 (для монолітних конструкцій)

НТФ

0,02 - 0,15

КП

0,05 - 0,3

ФЭС (ФЭС-50)

0,03 - 0,1

4 Такі, що прискорюють тужавлення

5,0 - 15,0

ХК

1,5

НК

1,5 - 2,5

ННК

2,0 - 3,0

ННХК

1,5 - 2,5

ХН

до 4,0

СН

0,5 - 2,0

0,1 - 0,5

ТНФ

до 3,0

НН1

до 3,0

5 Кольматуючі пори (ущільнюючі)

С-89

0,6 - 1,5

ДЭГ-1

1,0 -1,5

ТЭГ-1

1,0 -1,5

СА

3,0

СЖ

3,0

ХЖ

2,0 - 3,0

6 Газоутворюючі

136-41 (кол. ГКЖ-94)

0,03 - 0,1

136-157М (кол. ГКЖ-94М)

0,01 - 0,07

ПАК

0,005 - 0,01

ПАП-1

0,005 - 0,01

7 Повітроутягувальні

КТП

0,005 - 0,01

ОТП

0,05

Закінчення таблиці 4

Вид добавки

Умовне скорочене позначення

Кількість добавки, % від маси цементу, в перерахунку на суху речовину

СДО

0,01 - 0,08

СНВ

0,005 - 0,05

ОП

0,005 - 0,035

ЩСПК (ПАЩ-І)

0,15 - 0,5

ЩСПКм

0,1 - 0,25

НЧК

0,1 - 0,2

КЧНР

0,1 - 0,2

ГКЖ-10

0,05 - 0,2

ГКЖ-11

0,05 - 0,2

ПФЛХ

0,15 - 0,25

ПМЩ

0,1 - 0,8

ЛХД

0,15 - 0,3

8 Піноутворюючі

0,005 - 0,02

9 Протиморозні

АВ

5,0 - 15,0

ХК

2,0 - 6,0

НН

2,0 - 10,0

ННХК

3,0 - 14,0

НКМ

3,0 - 12,0

5,0 - 15,0

ННК

3,0 - 9,0

НК

3,0 - 9,0

ХН

4,0

8,0 - 12,0

10 Інгібітори корозії сталі

НН

3,0

ТБН

0,2 - 3,0

БХН

0,5

БХК

0,5

КИ-1

0,025 - 0,15

ННК

до 3,5

11 Гідрофобізуючі

ФЭС (ФЭС-50)

0,03 - 0,1

АМСР-3

0,08 - 0,1

136-41 (кол. ГКЖ-94)

0,03 - 0,1

136-157М (кол. ГКЖ-94М)

0,03 - 0,1

ГКЖ-10

0,05 - 0,2

ГКЖ-11

0,05 - 0,2

ССП

0,03 - 0,1

12 Бактерицидні

КБ

0,05 - 10,0

Примітка. Знаком * позначені добавки, що пластифікують та підвищують міцність.

Таблиця 5

Рекомендовані склади комплексних добавок Вид добавок у комплексі (умовне скорочене позначення)

Кількість добавок у комплексі, % від маси цементу, в перерахунку на суху речовину

СП + (ЛСТ, УПБ)

(0,2-0,5) + (0,1-0,2)

ДФ + (ЛСТ, УПБ)

(0,4-0,7) + (0,1-0,2)

СП + ЩСПК

(0,2-0,5) + (0,1-0,3)

СП + (ГКЖ-10, ГКЖ-11)

(0,3-0,6) + (0,05-0,1)

СП + (СНВ, СДО)

(0,2-0,5) + (0,005-0,01)

СП + (НК, ННК, ННХК, СН)

(0,2-0,5) + (0,5-2,0)

ПДК + (ЛСТ, УПБ)

(0,5-0,8) + (0,05-0,15)

ПДКО + (ЛСТ, УПБ)

(0,6-1,0) + (0,1-0,2)

ЛСТ + ЩСПК

(0,1-0,2) + (0,1-0,3)

(ЛСТ, УПБ) + (СНВ, СДО)

(0,1-0,2) + (0,01-0,02)

ЩСПК + КТП

(0,1-0,3) + (0,005-0,01)

ЛСТ + (СН, НН, ХК, НК, ННХК)

(0,1-0,2) + (0,5-2,0)

УПБ + СН

(0,1-0,2) + (0,5-2,0)

ЩСПК + (НК, ННК, ННХК, СН)

(0,1-0,3) + (0,5-2,0)

(ГКЖ-10, ГКЖ-11) + НК

(0,1-0,2) + (0,5-2,0)

(СНВ, СДО) + (НК, ННК, ННХК, СН)

(0,01-0,02) + (0,5-2,0)

ХК + (СН, ННК)

(0,5-3,0) + (0,5-3,0)

Примітка. СП - пластифікатори І групи (суперпластифікатори) - С-3, МФ-АР, 10-03, 40-03.

4.4 При призначенні витрати добавок у бетон необхідно враховувати наступне:

- оптимальна кількість пластифікаторів у бетоні збільшується із збільшенням в клінкері цементу;

- із зменшенням водоцементного відношення в бетоні оптимальна кількість добавок прискорювачів тверднення зменшується;

- із збільшенням вихідної рухливості кількість пластифікаторів, яка необхідна для одержання литих і рухливих бетонних сумішей, зменшується;

- ефективність пластифікаторів типу ПДК, ПДКО, ПЛКП підвищується при застосуванні їх у бетонах на шлакопортландцементах.

4.5 Склад бетону з добавкою повинен визначатися шляхом коригування складу бетону без добавки, що підібраний згідно з ГОСТ 27006-86, або іншим перевіреним на практиці способом, який забезпечує одержання потрібної міцності бетону з мінімальною витратою цементу.

Підбір складу розчину повинен проводитися згідно з СН 290-74 з наступним коригуванням у залежності від застосовуваної добавки.

4.6 Для визначення впливу добавки приготовляються пробні заміси бетонної суміші без добавки та з добавкою, а з них бетонні зразки, які підлягають термовологісній обробці або тверднуть в нормально-вологісних умовах.

Вплив добавки встановлюється шляхом порівняння відповідних властивостей бетонних сумішей і бетонів з добавками і без них.

При приготуванні пробних замісів кількість добавки призначається згідно з таблицями 4 і 5 і варіюється в межах (плюс - мінус), %: 0,5-1,0 - для прискорювачів тверднення; 0,05-0,1 - для пластифікуючих добавок II, III, IV груп; 0,1-0,2 - для суперпластифікаторів: 0,005-0,01 - для Повітроутягувальних добавок. При цьому застосовується не менше п'яти дозувань добавок.

4.7 При приготуванні пробних замісів добавки вводяться в бетонну суміш з водою замішування.

Суперпластифікатори можуть уводитися двома способами:

- зі всією водою замішування;

- з частиною води замішування в бетонну суміш, попередньо перемішану з більшою частиною води замішування.

Перемішування бетонної суміші повинно робитися способом, близьким до виробничих умов, що забезпечує рівномірний розподіл добавки в суміші.

При виготовленні бетонних зразків ущільнення суміші в формах повинно проводитися способом, що є аналогічним до того, що застосовується у виробничих умовах.

4.8 В залежності від виду добавки і мети її застосування при приготуванні пробних замісів робиться коригування складових матеріалів.

4.8.1 При застосуванні добавок з метою підвищення рухливості бетонної суміші коригування складу бетону полягає у визначенні оптимальної кількості добавки, яка забезпечує потрібне розрідження бетонної суміші, а при одержанні суміші, яка розшаровується, - в установленні частки піску в суміші заповнювачів або призначенні тонкомелених, стабілізуючих і повітроутягувальних добавок.

Кількість піску збільшується за рахунок зменшення витрати крупного заповнювача. Тонкомелені добавки вводяться в бетон замість частини піску (або піску і крупного заповнювача) у кількості, яка забезпечує зв'язність бетонної суміші без зниження міцності бетону.

4.8.2 При застосуванні добавок з метою підвищення міцності бетону встановлюється оптимальна кількість добавки, яка забезпечує найбільший приріст міцності. При застосуванні добавок, які сприяють розрідженню бетонної суміші, кількість води в бетоні (або водоцементне відношення) зменшується на об'єм, який дозволяє одержати задану рухливість бетонної суміші.

4.8.3 При застосуванні добавок з метою економії цементу підбирається оптимальна кількість добавки (при постійній рухливості бетонної суміші, яка досягається за рахунок зменшення витрати води), що забезпечує найбільший приріст міцності бетону. З ураху-ванням приросту міцності кількість цементу в бетоні зменшується із розрахунку 0,8-1,0 кг на 0,1 МПа приросту міцності пропарюваного бетону і 1,0 кг на 0,2 МПа приросту міцності бетонів нормального тверднення. Зменшення витрати цементу проводиться без змінювання витрати води. При зменшенні витрати цементу на цю саму кількість збільшується витрата заповнювачів. Частка піску в суміші заповнювачів залишається постійною.

4.8.4 При підборі складу бетону з повітроутягувальними добавками спочатку встановлюється оптимальна їх кількість, яка забезпечує заданий об'єм утягнутого повітря. Зниження міцності бетону з повітроутягувальними добавками компенсується зменшенням водоцементного відношення бетону за рахунок збільшення рухливості бетонної суміші.