Примітка. Показники властивостей бетону відносяться до його проектного віку.
2.6 Бетони з добавками застосовуються для виготовлення збірних і монолітних армованих та неармованих виробів і конструкцій з обов'язковим урахуванням галузі застосування згідно з додатком 1.
Коротка характеристика добавок наведена в рекомендованому додатку 3 .
2.7 Суперпластифікатори повинні застосовуватися переважно для одержання високорухливих бетонних сумішей, які укладаються в густоармовані конструкції, а також для одержання високоміцних бетонів на звичайних цементах. Доцільність використання дорогих суперпластифікаторів для економії цементу повинна обґрунтовуватися техніко-економічними розрахунками.
2.8 При будуванні малоармованих монолітних конструкцій та виготовленні збірних і збірно-монолітних виробів і конструкцій може застосовуватися безвібраційне укладання бетонної суміші з суперпластифікаторами, пластифікаторами II, III, IV груп або комплексними добавками на їх основі за умови забезпечення однорідності і міцності бетону в конструкції. Рухливість бетонної суміші при цьому повинна характеризуватися осіданням стандартного конуса, що дорівнює і більше.
2.9 Для забезпечення збереженості рухливості бетонної і розчинної сумішей в часі повинні вводитись уповільнювачі тужавлення і тверднення, пластифікатори, а також комплексні добавки, які одержуються на їх основі (див. таблиці 1 і 2). Найбільш ефективне застосування комплексних добавок, які поряд з підвищенням збереженості бетонної суміші забезпечують поліпшення інших її властивостей - легкоукладальності, нерозшаровуваності, повітровмісту тощо.
2.10 У бетонах, призначених для монолітних конструкцій, і в розчинах, які тверднуть при мінусових температурах навколишнього середовища без обігрівання, необхідно передбачити застосування протиморозних добавок або комплексних добавок на їх основі (див. таблиці 1 і 2).
2.11 Для одержання бетону з потрібними фізико-технічними властивостями у його склад необхідно вводити такі добавки:
а) для підвищення міцності - пластифікатори, водоредуційні добавки або прискорювачі тверднення, а також комплексні добавки з вищезазначених;
б) для підвищення морозостійкості - пластифікуючі, повітроутягувальні або комплексні добавки на їх основі;
в) для підвищення непроникності - кольматуючі пори, пластифікуючі, повітроутягу-вальні або комплексні добавки на їх основі.
2.12 Для підвищення захисної дії бетону щодо сталевої арматури конструкцій, які призначені для експлуатації в умовах дії агресивних хлоридних та інших середовищ, у склад бетонної суміші слід вводити інгібітори корозії сталі: НН або ННК - для слабоагресивних середовищ; НН + ТБН; НН + (БХН, БХК) - для середньо- і сильноагресивних середовищ.
2.13 Для запобігання появі вицвітів на поверхні бетону в склад бетонної суміші рекомендується вводити пластифікуючі, повітроутягувальні добавки.
2.14 Вибір добавок для бетонів, до яких пред'являються спеціальні вимоги за довговічністю (морозостійкість, корозійна стійкість, водонепроникність і та інші показники), належить робити за основною агресивною дією на бетон.
2.15 При виготовленні масивних конструкцій з бетону з ущільнювальними та такими, що прискорюють тверднення або протиморозними добавками, належить передбачати заходи, які знижують температуру бетону і запобігають розтріскуванню конструкцій через саморозігрівання бетону при твердненні.
2.16 Бетони і будівельні розчини з добавками повинні відповідати вимогам ГОСТ 26633-91, ДСТУ Б В.2.7-18-95, СН 290-74, а також вимогам цих норм.
3 ВИМОГИ ДО МАТЕРІАЛІВ
3.1 В якості в'яжучих матеріалів при приготуванні бетонів і будівельних розчинів з хімічними добавками повинні застосовуватися цементи загальнобудівельного призначення на основі портландцементного клінкеру згідно з ГОСТ 10178-85* і ГОСТ 22266-76*.
Допускається використання цементу для будівельних розчинів згідно з ГОСТ 25328-82.
Не допускається застосування суперпластифікаторів у бетонах на заводських пластифікованих цементах.
3.2 В якості крупних заповнювачів для важкого бетону повинні застосовуватися щебінь і гравій, які задовольняють вимоги ГОСТ 8267-82* і ГОСТ 8268-82*.
В якості дрібного заповнювача для бетонів і будівельних розчинів застосовується пісок, що відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-32-95.
Допускається застосування шлакових заповнювачів відповідно до ДСТУ Б В.2.7-39-95 і ГОСТ 26644-85.
При наявності в заповнювачах включень реакційноздатного кремнезему (опал, халцедон, обсідіан та ін.) застосування добавок, які містять луги і солі лужних металів, допускається після перевірки заповнювачів на реакційну здатність за методикою, зазначеною в ГОСТ 8735-88*.
Для легкого бетону повинні застосовуватися заповнювачі, які відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7-17-95. ГОСТ 22263-76, ГОСТ 10832-91.
Крім цього, в якості дрібного заповнювача у важкі та легкі бетони, а також будівельні розчини можуть застосовуватися золошлакові суміші теплових електростанцій, які відповідають вимогам ГОСТ 25592-91.
3.3 Добавки, які рекомендуються для застосування в бетонних і будівельних розчинах, повинні задовольняти вимоги нормативних документів, наведених у таблиці 1 і ГОСТ 24211-91.
3.4 Вода для приготування бетонних і розчинових сумішей повинна відповідати вимогам ГОСТ 23732-79.
4 ПІДБІР СКЛАДУ БЕТОНУ
4.1 Визначенню складу бетону переду вибір виду і кількості добавки залежно від мети застосування, технології виробництва, речовинного і мінералогічного складу цементу, впливу добавки на властивості бетонної суміші і бетону.
4.2 Вибір добавок належить робити відповідно до ГОСТ 24211-91, вимог цих норм.
4.3 Оптимальна кількість добавок установлюється експериментальне при підборі складу бетону шляхом порівняння показників бетонних і розчннових сумішей і бетону з добавками та без них, урахування характеристик складових матеріалів бетону, а також умов тверднення.
Орієнтовно кількість добавок приймається згідно з таблицями 4 і 5 з наступною перевіркою дії цих добавок в бетоні при приготуванні пробних замісів.
Таблиця 4
Кількість добавок у бетон
Вид добавки |
Умовне скорочене позначення |
Кількість добавки, % від маси цементу, в перерахунку на суху речовину |
1 Пластифікатори: |
||
1.1 Пластифікатори І групи (суперпластифікатори) |
С-3 |
0,5 - 1,0 |
|
ДФ |
0,5 - 2,0 |
|
10-03 |
0,2 - 1,0 |
|
МФ-АР, МКФ-АР |
0,4 - 0,8 |
|
40-03 |
0,2 - 0,9 |
|
СМФ |
0,5 - 1,0 |
1.2 Пластифікатори II, III, IV груп |
ЛСТ |
0,1 - 0,2 |
|
ЛТМ |
0,5 - 0,9 |
|
ЛСТМ-2 |
0,1 - 0,3 |
|
МТС-1 |
0,2 - 0,5 |
|
ХДСК-І (НЛК-1) |
0,4 - 0,8 |
|
ХДСК-2 (НЛК-2) |
- |
|
НИЛ-20 |
0,3 - 0,6 |
|
Окзил |
0,1 - 0,2 |
|
ПФС |
0,2 - 0,8 |
|
УПБ |
0,15 - 0,5 |
|
ПДК (ПДКО)* |
0,5 - 0,8 |
|
ПЛКП |
0,7 - 1,5 |
|
Р |
0,7 - 1,5 |
|
ВРП-1 |
0,005 - 0,03 |
|
ВРП-Э50 |
0,04 - 0,06 |
|
М-1 |
0,1 - 0,4 |
|
ПФп |
0,05 - 0,8 |
Продовження таблиці 4
Вид добавки |
Умовне скорочене позначення |
Кількість добавки, % від маси цементу, в перерахунку на суху речовину |
|
УЩР |
0,03 - 0,06 |
|
ЩСПК (ПАЩ-І) |
0,15 - 0,5 |
|
ЩСПКм |
- |
|
НЧК |
0,1 - 0,2 |
|
КЧНР |
0,1 - 0,2 |
|
ГКЖ-10 |
0,05 - 0,2 |
|
ГКЖ-11 |
0,05 - 0,2 |
|
ПФЛХ |
0,1 - 0,25 |
|
ПМЩ |
0,1 - 0,8 |
|
ЛХД |
0,15 - 0,3 |
|
ВЛХК |
0,1 - 0,25 |
|
МН (М1) |
0,1 - 0,4 |
2 Стабілізуючі, водоутримуючі та такі, що поліпшують перекачуваність |
ПОЭ |
0,02 - 0,2 |
|
МЦ-100 |
0,1 - 0,2 |
3 Такі, що сповільнюють тужавлення бетонних сумі шей та тверднення бетону |
ЛСТ |
0,2 - 0,6 (для монолітних конструкцій) |
|
НТФ |
0,02 - 0,15 |
|
КП |
0,05 - 0,3 |
|
ФЭС (ФЭС-50) |
0,03 - 0,1 |
4 Такі, що прискорюють тужавлення |
П |
5,0 - 15,0 |
|
ХК |
1,5 |
|
НК |
1,5 - 2,5 |
|
ННК |
2,0 - 3,0 |
|
ННХК |
1,5 - 2,5 |
|
ХН |
до 4,0 |
|
СН |
0,5 - 2,0 |
|
М |
0,1 - 0,5 |
|
ТНФ |
до 3,0 |
|
НН1 |
до 3,0 |
5 Кольматуючі пори (ущільнюючі) |
С-89 |
0,6 - 1,5 |
|
ДЭГ-1 |
1,0 -1,5 |
|
ТЭГ-1 |
1,0 -1,5 |
|
СА |
3,0 |
|
СЖ |
3,0 |
|
ХЖ |
2,0 - 3,0 |
6 Газоутворюючі |
136-41 (кол. ГКЖ-94) |
0,03 - 0,1 |
|
136-157М (кол. ГКЖ-94М) |
0,01 - 0,07 |
|
ПАК |
0,005 - 0,01 |
|
ПАП-1 |
0,005 - 0,01 |
7 Повітроутягувальні |
КТП |
0,005 - 0,01 |
|
ОТП |
0,05 |
Закінчення таблиці 4
Вид добавки |
Умовне скорочене позначення |
Кількість добавки, % від маси цементу, в перерахунку на суху речовину |
|
СДО |
0,01 - 0,08 |
|
СНВ |
0,005 - 0,05 |
|
ОП |
0,005 - 0,035 |
|
ЩСПК (ПАЩ-І) |
0,15 - 0,5 |
|
ЩСПКм |
0,1 - 0,25 |
|
НЧК |
0,1 - 0,2 |
|
КЧНР |
0,1 - 0,2 |
|
ГКЖ-10 |
0,05 - 0,2 |
|
ГКЖ-11 |
0,05 - 0,2 |
|
ПФЛХ |
0,15 - 0,25 |
|
ПМЩ |
0,1 - 0,8 |
|
ЛХД |
0,15 - 0,3 |
8 Піноутворюючі |
С |
0,005 - 0,02 |
9 Протиморозні
|
АВ |
5,0 - 15,0 |
|
ХК |
2,0 - 6,0 |
|
НН |
2,0 - 10,0 |
|
ННХК |
3,0 - 14,0 |
|
НКМ |
3,0 - 12,0 |
|
П |
5,0 - 15,0 |
|
ННК |
3,0 - 9,0 |
|
НК |
3,0 - 9,0 |
|
ХН |
4,0 |
|
М |
8,0 - 12,0 |
10 Інгібітори корозії сталі
|
НН |
3,0 |
|
ТБН |
0,2 - 3,0 |
|
БХН |
0,5 |
|
БХК |
0,5 |
|
КИ-1 |
0,025 - 0,15 |
|
ННК |
до 3,5 |
11 Гідрофобізуючі
|
ФЭС (ФЭС-50) |
0,03 - 0,1 |
|
АМСР-3 |
0,08 - 0,1 |
|
136-41 (кол. ГКЖ-94) |
0,03 - 0,1 |
|
136-157М (кол. ГКЖ-94М) |
0,03 - 0,1 |
|
ГКЖ-10 |
0,05 - 0,2 |
|
ГКЖ-11 |
0,05 - 0,2 |
|
ССП |
0,03 - 0,1 |
12 Бактерицидні |
КБ |
0,05 - 10,0 |