В цих умовах зростає роль і значення авторських обгрунтувань щільності розвідувальних мереж, а ДКЗ України — по визначенню достовірності виявлених запасів, що забезпечують сталу роботу підприємств при мінімальних витратах на геологорозвідувальні роботи.
Щільність розвідувальних мереж з урахуванням геолого-технологічиої специфіки, що застосовувалась в Україні до 1994 року, наведена у таблиці 1.
Таблиця 1 У метрах
|
Група складності родовища |
Розміри і геолого-гєнетичні типи родовищ |
Відстань між виробками для катєгорій запасів |
||
|
|
|
А |
В |
С1 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
1 |
Великі та середні пластоподібні родовища піску, переважно морського, озерного чи еолового походження; алювіального великих річок, а також піщано-гравійні поклади із витриманою будовою, потужністю і якістю корисної товщі |
100-200 |
200-300 |
300-600 |
|
2 |
Великі та середні пластові і пластоподібні родовища всіх генетичних типів з невитриманою будовою і потужністю корисної товщі або мінливою якістю пісків та гравію |
- |
100-200 |
200-400 |
|
|
Невеликі лінзоподібні родовища всіх генетичних типів з невитриманою будовою і мінливою потужністю корисної товщі або непостійною якістю пісків та гравію |
- |
50-100 |
100-200 |
|
1-2 |
Сучасні руслові і терасові поклади піску і піщано-гравійних порід, що змінюють в річному або багаторічному циклі просторове положення, форму, розміри |
- |
- |
200-400 |
При розвідуванні видовжених покладів відстані між виробками в лініях звичайно скорочувались у порівнянні з наведеними у таблиці в залежності від особливостей будови покладів, а при розвідці алювіальних і воднольодовикових відкладень свердловини розташовувались профілями, які були зорієнтовані навхрест простирання долини.
Наведені відстані між розвідувальними виробками в цілому забезпечувались надійністю підрахованих запасів, однак вони можуть прийматися дише для розрахунків при проектуванні розвідування. Фактична мережа повинна бути розвинута на основі аналогій з уточнюванням за оперативними даними пошукового буріння і попереднього розвідування.
У випадках складної гіпсометрії покрівлі покладів повинні проходитись додаткові розкривні виробки.
Ділянки першочергового відпрацювання запасів повинні розвідуватись за найбільш щільною, шо прийнята для даного родовища, мережею.
6.1.6 Всі розвідувальні і експлуатаційні виробки, а також виходи тіл корисних копалин на поверхню д окум ентуються.
Повнота і якість первинної документації повинні систематично контролюватись (звірятись із натурою) відповідними геологічними службами, а результати порівняння — оформлюватись актами.
6.2 Методика випробування.
6.2.1 Корисна копалина по всіх розвідувальних виробках і природних оголеннях випробовується пошарово-секційно. Довжина Інтервалів відбору проб — не більше . Інтервали некондиційних порід, що не підлягають селективному відпрацюванню, включаються у суміжну пробу.
На стадіях детального розвідування, або при дорозвідуванні родовища, яке розробляється, інтервали випробування можуть бути збільшені до значення висоти експлуатаційних виступів, а при багатошаровій будові корисної товщі — до потужності шарів.
Відібрані проби безгравійних пісків скорочуються до потрібної маси шляхом квартування. У пробах піщано-гравійних порід гравійна частина відокремлюється і розсіюється за фракціями, а піщана скорочується до потрібної маси квартуванням.
Відбір піску та гравію в гірничних виробках при сталій будові проводиться борозною розміром від 5x10 до 40х40см в залежності від крупності матеріалу. При нестійкому уламковому матеріалі випробування проводиться способом кратної бадді або валовим способом. При застосуванні каркасно-кільцевого телескопічного кріплення шурфів або дудок кратність бадді повинна змінюватись по мірі зменшення перерізу стовбура виробки.
При відборі проб належить вживати заходів по запобіганню втрат дрібних фракцій і забрудненню від застосування інструментів і обладнання (залізо), а також органічною речовиною рослинного шару та ін.
У випадку сумнівів щодо вірогідності (представництву) кернового матеріалу або випробування повинен застосовуватись для контролю більш надійний спосіб одержання представницьких проб.
6.2.2 Обробка і скорочення проб, які відібрані для вивчення хімічного складу корисної копалини, проводиться за схемами, що розробляються для кожного родовища. Величина коефіцієнта К, що характеризує несталість хімічного складу пісків, яка звичайно приймається рівною 0,04, повинна підтверджуватись достовірними даними по аналогічних родовищах або експериментальне.
6.2.3 В залежності від призначення І потрібного об'єму матеріалу проби можуть бути рядовими, груповими, технологічними і спеціальними.
6.2.3.1 Рядові проби відбираються пошарово-секційно по всіх пройдених розвідувальних виробках і природних оголеннях родовища для проведення мінімально необхідних лабораторних випробувань з метою визначення принципової придатності сировини для відповідного промислового призначення.
6.2.3.2 Групові (об'єднані) проби складаються із дублікатів наважок рядових проб однієї виробки пропорційно їх довжинам у кількостях, що обумовлені будовою родовища і пред'явленим до сировини вимогам для визначення технологічних (промислових) типів сировини.
6.2.3.3 Технологічні проби відбираються із природних представницьких для родовища різновидів для визначення усього комплексу необхідних технологічних параметрів у лабораторних умовах (лабораторно- технологічні проби), а потім, при необхідності — у промислових або напівпромислових умовах (напів- заводська технологічна проба).
6.2.3.4 Спеціальні проби відбираються для вивчення специфічних властивостей пісків, гравію і валу нів — радіаційно-гігієнічної оцінки, агрохімічних властивостй, петрографічного складу, наявності важких і рідкісних металів і каменів. Це можуть бути штуфні проби валунів на механічну міцність або петрографічний склад, шо характеризують точку відбору; борознові проби, що характеризують інтервали глибин або площину, та проби, які одержують методом кратного відбору і які характеризують об'єм.
6.3 Методика вивчення якісних показників і їх контролю.
6.3.1 Вивчення якості піску і гравію необхідно проводити з урахуванням їх комплексної оцінки, визначення всіх можливих І найбільш раціональних напрямів використання. Комплексна оцінка якості пісків повинна виключати можливість застосування високоякісних пісків для виробництва скла, форму вальних та інших пісків як будівельних.
6.3.2 Оцінка якості сировини проводиться на основі вивчення його зернового, хімічного і мінерало- петрографічного складу, фізико-механічних властивостей і за результатами технологічних випробувань у лабораторних і, при необхідності, промислових або напівпромислових умовах.
Комплексне вивчення повинно починатись з найбільш простих визначень - - мінерального та зернового складів, вмісту пиловидних і глинистих часток, а для гравію — також міцність за дробимістю і вмісту зерен слабких порід. Додаткові визначення проводять послідовно у порядку збільшення їх складності, вартості, трудомісткості при позитивних результатах попередніх визначень з метою встановлення придатності піску і гравію для конкретних призначень.
6.3.3Випробування проводиться за скороченою або повною програмами в залежності від стадії геологорозвідувальних робіт та побудови корисної товщі.
Скорочені випробування складаються з визначення зернового і петрографічного складу, а також показника, що має вирішальне значення в конкретній галузі застосування (наприклад, вміст пиловидних І глинистих часток для будівельних пісків, коефіцієнта фільтрації для пісків морозозахисного і фільтрувального шарів автодоріг).
Повний комплекс випробувань вміщує у доповнення до скороченого всі визначення, які лімітуються відповідними нормативними документами стосовно до вимог галузей промисловості.
6.3.4Хімічний склад пісків повинен бути вивченим з достатньою повнотою для оцінки сировини для всіх можливих напрямків використання. Хімічні аналізи проводяться за методиками, які затверджені відповідними нормативними документами.
Хімічні аналізи пісків проводяться скорочені і повні. По більшості проб проводяться скорочені аналізи. У скляних, керамічних і формувальних пісках визначаються вміст SiO2, Fе2О3, Аl2О3. По частині рядових проб і по усіх об'єднаних проводяться повні аналізи з визначенням вмісту SiO2, Аl2О3, Fе2О3, FeO, TiO2, CaO, MgO, К2О, Na2O, сульфатної і сульфідної сірки, витрат при прожарюванні, а в скляних пісках додатково Сr2О3 та інших фарбуючих оксидів, фосфору та в окремих випадках — фтору.
6.3.5 Для характеристики технологічних або природних типів корисної копалини постійно, а при значній потужності пласта — поуступно складаються групові (об'єднані) проби. При цьому маси наважок, що відбираються із дублікатів рядових проб, повинні бути пропорційними їх довжинам. Складання проб із декількох виробок не допускається. Кількість групових проб, а також компоненти, які в них визнача ються, обумовлюються особливостями родовищ та вимогами до сировини.
6.3.6 Якість аналітичних робіт підлягає систематичному контролю відповідно до діючих методичних рекомендацій.
6.3.7 Геологічний контроль аналізів (внутрішній, зовнішній, арбітражний) проб проводиться геологічним персоналом незалежно від лабораторного контролю.
6.3.7.1 Внутрішній контроль проводиться для визначення величини випадкових похибок шляхом аналізу зашифрованих дублікатів аналітичних проб у тій самій лабораторії, що виконує основні аналізи.
6.3.7.2 Зовнішній контроль проводиться для оцінки величин систематичних розходжень між резуль татами, які отримані в основній лабораторії, і виконується контролюючою лабораторією. На зовнішній контроль направляються дублікати проб, що пройшли внутрішній контроль. Проби, які направляються на внутрішній і зовнішній контроль, повинні характеризувати всі різновиди корисної копалини і класи вмістів компонентів.
На контрольні аналізи направляються 5% проб, але не менше 30 аналізів за період, що контролюється, а також всі проби з аномальним вмістом компонентів, що підлягають аналізам.
Обробка результатів зовнішнього і внутрішнього контролю по кожному класу вмістів компонентів проводиться за періодами (квартал, півріччя, рік), для яких число контрольних аналізів є статистичне достатнє для одержання надійних висновків. При виконанні основних аналізів різними лабораторіями обробка результатів проводиться окремо.
6.3.7.3Арбітражний контроль проводиться лише при виявленні зовнішнім контролем систематичних розходжень між результатами аналізів основної і контролюючої лабораторій, що викликають необхідність введення поправочних коефіцієнтів або впливають на достовірність оконтурювання тіл корисної копалини і виділення промислових (технологічних) типів. Цей контроль проводиться в лабораторії, що затверджена Держкомгеології України. Арбітражний контроль проводиться на дублікатах рядових проб, що пройшли зовнішній контроль.
Контролю підлягають 30-40 проб по кожному класу вмістів, по яких виявлені систематичні розходження.
Без проведення арбітражного контролю введення поправочного коефіцієнта не дозволяється.
6.3.8При оцінці гравійно-піщаних родовищ обов'язковим є розрахунок зернового складу корисної копалини з визначенням виходу гравію і піску по фракціях для наступного проектування технологічної схеми дробильно-сортувального підприємства.
Розсів за фракціями, який передбачається відповідними стандартами і технічними умовами, проводиться у польових умовах за попередніми виробками, що рівномірно освітлюють розвідувальну площу. Одночасно проводиться петрографічне розібрання гравію і визначення вмісту зерен слабких порід, а також лещадних і голчастих зерен.
6.3.9Для формувальних пісків визначається газопроникність, а для щільно складених — міцність у вологому стані.
6.3.10 Мінеральний склад пісків не нормується вимогами стандартів, але має суттєве значення для оцінки придатності для окремих призначень, особливо для виробництва скла.
У результаті мінералогічних визначень встановлюється мінеральний склад піску в цілому і за фракціями, дається кількісна оцінка розповсюдження окремих мінералів.
У формувальних пісках вивчаються форма зерен кварцу, їх обкатаність, кутастість. Особлива увага повинна приділятися встановленню мінеральних форм шкідливих домішок і характеру їх розподілу (плівки на зернах, окремі зерна чи їх скупчення).
6.3.11Фізико-механічні випробування валунів проводять лише з метою одержання щебеню І бутового каменю. Для комплексної оцінки сировини досліджується на щебінь також гравій крупних фракцій.
6.3.12Технологічні властивості піску і гравію вивчаються в лабораторних і напівзаводських умовах. Програма технологічних випробувань повинна передбачати вивчення всіх природних типів і сортів
корисної копалини. У випадку, коли якість сировини у природному виді не відповідає вимогам промисловості, проводяться дослідження по його збагаченню. При цьому визначається можливість відмивання шляхом гідромеханічного способу розробки (наявність джерел водопостачання, характер рельєфу тощо), при якому можливе часткове збагачення у процесі видобутку.
