Інженерне обладнання будинків і споруд. проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення

До пожежного поста повинен надходити світловий сигнал про пуск і роботу електродвигунів пожежних насосів.

Відключення електродвигунів пожежних насосів повинно здійснюватись тільки з приміщення пожежного поста та насососної, а при відсутності пожежного поста - тільки з насосної.

9.36 Керування електроприводами сцени видовищних закладів повинно здійснюватись відповідно до вимог розділу 3 ДНАОП 0.00-1.32.

10. КОМПЕНСАЦІЯ РЕАКТИВНОЇ ПОТУЖНОСТІ

10.1 Компенсація реактивної потужності споживачів об'єктів цивільного призначення (крім житлових будинків) виконуегься згідно з "Методикою обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами" (далі Методикою) з урахуванням того, що:

а) розрахунки за перетікання реактивної електроенергії з мережі електропередавальної організації та за генерацію в мережу електропередавальної організації здійснюються з усіма споживачами (крім населення), які мають сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці 5 000 кВт-год. та більше.

б) плата за споживання і генерацію реактивної електроенергії залежить від установлення у споживача (Замовника) пристроїв КРП, засобів обліку споживаної реактивної електроенергії зі стопором зворотного ходу і засобів обліку генерованої реактивної електроенергії. Залежно від наявності або відсутності кожного з вищезгаданого Методикою передбачається застосування різних формул Розрахунку.

Методика направлена на стимулювання споживача (Замовника) до установлення пристроїв КРП з автоматичним регулюванням та засобів обліку споживаної і генерованої реактивної електроенергії.

За відсутності у споживача (Замовника) засобів обліку реактивних перетікань, споживання реактивної електроенергії за розрахунковий період приймається рівним споживанню активної електроенергії помноженому на нормативний коефіцієнт потужності (tg ц_н), який для непромислових споживачів дорівнює 0,6 (cos ц= 0,86).

За наявності пристроїв КРП, засобів обліку споживаної реактивної електроенергії, але відсутності засобів обліку генерованої реактивної електроенергії при визначенні плати за генеровану реактивну електроенергію перемножуються величина сумарної встановленої потужності конденсаторних установок в електричній мережі споживача (Замовника), кількість годин неробочого часу за розрахунковий період і нормативний коефіцієнт урахування збитків енергосистеми від генерації реактивної електроенергії з мережі споживача К=3.

11 ОБЛІК ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ, ВИМІРЮВАЛЬНІ ПРИЛАДИ

11.1 Облік електроенергії слід здійснювати відповідно до вимог глави 1.5 ПУЕ, розділу 2.7 ДНАОП 0.00-1.32, "Правил користування електричною енергією" і додаткових вимог цього розділу.

Засоби обліку електроенергії та інші вимірювальні прилади, встановлені в приміщеннях об'єктів цивільного призначення, не повинні створювати шум вищий за 30 дБА.

11.2 Розрахункові засоби обліку електричної енергії слід установлювати на межах експлуатаційної відповідальності між споживачами і електропередавальною організацією: на вводах ВРП, ГРЩ і на вводах нижчої напруги силових трансформаторів ТП, потужність яких повністю використовується споживачами будинків, а також на вводах у квартири житлових будинків.

11.3 При живленні від загального вводу декількох споживачів, що мають різне адміністративно-господарське підпорядкування, допускається встановлення загального розрахункового засобу обліку у основного споживача і розрахункових засобів обліку у субспоживачів.

Лінії живлення від загального вводу до вводів субспоживачів повинні бути захищені від механічних ушкоджень, а спосіб прокладання повинний забезпечувати їх замінюваність.

11.4 Для споживачів приміщень громадського призначення, вбудованих у житлові будинки чи прибудованих до них, розрахункові засоби обліку слід установлювати на вводах кожного з

них незалежно від джерела живлення — ТП, ВРП житлового будинку чи ВРП одного зі споживачів.

11 .5 У житлових будинках (садівничих товариствах) слід установлювати один засіб обліку на кожну квартиру (садовий будиночок на ділянці). Він має бути однофазним або трифазним відповідно до прийнятої кількості фаз вводу в квартиру чи будиночок (див. 4.10).

Засоби обліку електроенергії, споживаної індивідуальними будинками, котеджами рекомендується розташовувати ззовні будинку в місцях, які забезпечують безперешкодний доступ до них персоналу електропередавальної організації. Засоби обліку, об'єднані в ав'оматизовані системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ), допускається установлювати на ВРП всередині будинку.

11.6 У гуртожитках слід передбачати централізований облік витрати електроенергії засобами обліку, установленими на вводах у будинки. Для можливості розрахунків за спожиту електроенергію за диференційованими тарифами в проектах повинні бути приведені дані про встановлену потужність і розрахункове навантаження електричних плит, освітлення житлових кімнат, освітлення приміщень загального призначення, ліфтів і інших загальнобудинкових споживачів (окремо силових і освітлення).

У гуртожитках квартирного типу крім загального обліку слід передбачати засоби контрольного обліку електроенергії, споживаної кожною квартирою.

На вводах підприємств і організацій громадського призначення, що вбудовуються в гуртожитки, повинні установлюватися розрахункові засоби обліку.

11.7 Засоби обліку слід вибирати з урахуванням їхньої допустимої перевантажувальної здатності.

11.8 Перед засобом обліку, безпосередньо включеним у мережу, на відстані не більше ніж 10 м по довжині проводки для безпечної заміни засобу обліку повинний бути установлений комутаційний апарат чи запобіжник, що дозволяє зняти напругу з усіх фаз. Дана вимога не поширюється на розрахункові засоби обліку, розташовані безпосередньо в квартирах. У цих випадках комутаційні апарати для зняття напруги з засобів обліку повинні розташовуватися за межами квартир.

У житлових будинках дозволяється установлення загального комутаційного апарата для всіх засобів обліку, встановлених у шафі, розрахованого на навантаження приєднаних квартир.

11.9 Після засобу обліку, включеного безпосередньо в живильну мережу, має бути встановлений апарат захисту якнайближче до засобу обліку, але не далі ніж 10м по довжині електропроводки. Якщо після засобу обліку відходить декілька ліній, обладнаних апаратами захисту, встановлення загального апарата захисту не потрібне.

11.10 На вводах у будинки, якщо це визнається доцільним за умовами експлуатації, дозволяється встановлювати амперметри і вольтметр для контролю струму і напруги в кожній фазі з урахуванням вимог глави 1.5 ПУЕ. Якщо на вводах стоять електронні засоби обліку, то вони повинні забезпечувати функцію контролю струму і напруги в кожній фазі.

11.11 При використанні вимірювальних трансформаторів відповідно до глави 1.5 ПУЕ під розрахунковими засобами обліку повинні установлюватися іспитові колодки (клемники).

11.12 Засоби обліку житлових будинків (мікрорайонів), громадських будівель та їх комплексів, рекомендується об'єднувати в АСКОЕ.

11.13 Першочергове створення АСКОЕ рекомендується для нового житлово-комунального будівництва з використанням багатотарифних електронних засобів

обліку, у тому числі з функцією оплати електронними платіжними засобами, систем збору і передачі інформації.

На існуючих будівлях (комплексах), де встановлені індукційні засоби обліку, необхідно оцінювати можливість:

а) модернізації їх для приведення імпульсного входу засобів обліку до стандартного типу необхідного для створення АСКОЕ;

б) заміни індукційного засобу обліку на новий електронний, який відповідає вимогам по­будови АСКОЕ.

11.14 АСКОЕ повинна забезпечувати:

а) безперервний облік (з заданою періодичністю) споживання електроенергії в кожній точці підключення і передачу даних про споживання до відповідного вузла збору та обробки інформації системи АСКОЕ;

б) контроль балансу споживання електроенергії на різних рівнях і ділянках мережі за допомогою групових засобів обліку, встановлених у вузлових пунктах мережі;

в) оперативний автоматичний контроль процесу споживання електроенергії, оплати її та технічного стану системи, виявлення аварійних ситуацій і порушень у споживанні електроенергії, а також випадків її розкрадання за допомогою портативних апаратно-програмних засобів;

г) можливість дистанційного регулювання процесу електроспоживання за командою з центру живлення;

д) можливість оплати за спожиту електроенергію електронними платіжними засобами;

е) підготовку даних для розрахунків оплати (передплати) за спожиту (передплачену) електроенергію з врахуванням добових тарифних зон і коефіцієнтів;

ж) підготовку підсумкових звітів збуту та оплати електроенергії за визначені періоди;

з) можливість оперативної параметризації засобів обліку за допомогою портативних апаратно-програмних засобів.

11.15 Застосовувані системи АСКОЕ повинні передбачувати можливість використання їх для інтегрованої системи обліку енергоносіїв (електроенергії, тепла, газу, води) на відповідних об'єктах.

12 ЗАХИСНІ ЗАХОДИ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ

12.1 Забезпечення безпеки і захист від ураження електричним струмом необхідно виконувати згідно з вимогами цього розділу, ГОСТ 30331.3, а також вимогами глави 1.7 ПУЕ до електроустановок напругою до 1 кВ з глухозаземленою нейтраллю у тій мірі, у якій вони не змінені цим розділом.

12.2 На всіх об'єктах цивільного призначення необхідно виконувати захисне заземлення (занулення) електроустаткування:

а) при номінальній напрузі вище ніж 50 В змінного струму (середньоквадратичне значення) і вище ніж 120 В постійного (випрямленого) струму - у всіх електроустановках;

б) при номінальній напрузі вище ніж 25 В змінного струму (середньоквадратичне значення) і вище ніж 60 В постійного (випрямленого) струму - тільки в приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних і в зовнішніх електроустановках;

в) при номінальній напрузі до 25В змінного струму (діюче значення) і до 60В постійного (випрямленого) струму тільки у вибухонебезпечних зонах і електрозварювальних установках.

Примітка. Під напругою постійного (випрямленого) струму розуміють напругу постійного або випрямленого струму з вмістом пульсації не більше ніж 10 % від середньоквадратичного значення.

У ванних і душових приміщеннях в зоні 0 (див. додаток Л) як захист від ураження електричним струмом допускається тільки застосування систем БННН або ЗННН при номінальній напрузі, що не перевищує 12 В. При цьому джерело системи БННН або ЗННН повинно розміщуватись за межами зони 0.

12.3 В електроустаткуванні різного призначення і напруги для заземлення (занулення) повинен застосовуватись один спільний заземлюючий пристрій. Ця вимога не відноситься до спеціального заземлення технологічного обладнання і пристроїв (наприклад, до заземлення обладнання в обчислюваних центрах, інженерно-лабораторних корпусах, системах зв'язку і передачі інформації, лікувально-профілактичних закладах тощо), яке викопується згідно з відповідними технічними вимогами до вказаного обладнання і пристрою

12.4 Заземлення (замулення) відкритих провідних частин світильників загального освітлення і стаціонарних електроприймачів (електричних плит, електроводонагрівачів, кондиціонерів, електрорушників тощо) слід виконувати шляхом приєднання до РЕ-провідника.

12.5 У приміщеннях будинків та споруд металеві корпуси однофазних переносних електроприладів і настільних засобів оргтехніки класу І за ГОСТ 12.2.007.0 повинні приєднуватись до РЕ-провідника трипровідної групової лінії (див. 5.29).

12.6 У приміщеннях без підвищеної небезпеки допускається застосування підвісних світильників, не обладнаних затискачами для підключення захисних провідників, за умови, що гак для їх підвішування ізольований (див. 3.49).

Вимоги даного пункту не відміняють вимог 5.29 і не є підставою для виконання електропроводок двопровідними.

12.7 Заземлення металевих корпусів світильників загального освітлення з лампами ГЛВД і люмінісцентними лампами з винесеними пускорегулювальними апаратами слід виконувати за допомогою перемички між заземлюючим гвинтом заземленого пускорегулювального апарата і заземляюючим гвинтом світильника.

12.8 Металеві відбивачі світильників з корпусами з ізолюючих матеріалів заземлювати не потрібно.

12.9 Захисне заземлення металевих корпусів світильників місцевого освітлення при напрузі вище ніж 50 В повинно задовольняти наступним вимогам:

а) якщо захисні провідники приєднуються не до корпуса світильника, а до металевої конструкції, на якій світильник установлено, то між цією конструкцією, кронштейном і корпусом світильника повинно бути надійне електричне з'єднання;

б) якщо між кронштейном і корпусом світильника немає надійного електричного з'єднання, то воно повинно бути виконано за допомогою спеціально призначеного для цього захисного провідника.

12.10 Рухомі металеві конструкції сцени, естради, манежу, які призначені для установлення освітлювальних і силових електроприймачів (софітні ферми, портальні куліси тощо) повинні бути підключені до захисного заземлення за допомогою окремого гнучкого мідного проводу або жили кабелю.

Підключення частини сцени, що обертається, і апаратури, яка на ній розміщена, допускається виконувати через кільцевий контакт з подвійним струмознімачем.

12.11 На всіх об'єктах цивільного призначення повинно бути застосоване автоматичне відключення живлення за допомогою апаратів захисту від надструмів (автоматичні вимикачі,

запобіжники) або ПЗВ. При цьому характеристики апаратів захисту від надструмів і повний опір кола "фаза - нуль" повинні забезпечувати при замиканні на відкриті провідні частини автоматичне відключення живлення в межах нормованого часу.

Цей час складає не більше ніж 0,4 с для групових мереж, що живлять за допомогою штепсельних розеток чи без них рухоме або переносне електрообладнання класу І за ГОСТ 12.2.007.0 при номінальній напрузі між фазою і землею 230 В (середньоквадратичне значення).

Для мереж, що живлять тільки стаціонарне електрообладнання від РП або групових, поверхових, квартирних щитків допускається час відключення більший вказаного, але не більше ніж 5 с, тільки за умови виконання однієї із наступних вимог:

а) повний опір захисного провідника між РП або щитками і точкою приєднання захисного провідника до головної заземлюючої шини системи зрівнювання потенціалів не перевищує значення, Ом:

50 Zs / u₀ (18)

де Zs, - повний опір кола "фаза - нуль", Ом;

u₀ - номінальна фазна напруга (середньоквадратичне значення) кола, В;

50 - падіння напруги на ділянці захисного провідника між головною заземлюючою шиною і РП або щитками, В;

б) до шини РЕ розподільного пристрою або щитка приєднана додаткова система зрівнювання потенціалів, що охоплює тіж сторонні провідні частини, що й основна система зрівнювання потенціалів.

У розподільних мережах час відключення не повинен перевищувати 5 с.

12.12 Якщо при використанні апаратів захисту від надструмів вимоги 12.11 не виконуються, для захисту можуть використовуватись ПЗВ, які реагують на диференціальний

струм.

12.13 У групових лініях, які живлять штепсельні розетки, рекомендується застосовувати ПЗВ з номінальним диференціальним струмом відключення, що не перевищує 30 мА, як додатковий захист.

Допускається приєднання до одного ПЗВ декількох групових ліній через окремі автоматичні вимикачі (запобіжники).

Установлення ПЗВ в лініях, які живлять стаціонарне обладнання і світильники, а також у загальних мережах освітлення не обов'язкове.

12.14 Обов'язкове установлення ПЗВ з номінальним диференціальним струмом відключення, що не перевищує 30 мА, для захисту штепсельних розеток, які знаходяться за межами приміщень і в приміщеннях особливо небезпечних та з підвищеною небезпекою, наприклад в зоні 3 (див. додаток Л), ванних і душових приміщень квартир і номерів готелів, якщо в останніх не застосовані інші захисні заходи (див. 5.60).

12.15 У житлових будинках не допускається використання ПЗВ, які автоматично відключають споживача від мережі в разі зниження або недопустимого падіння напруги мережі. У цих випадках ПЗВ повинен зберігати працездатність протягом не менше ніж 5 с при зниженні напруги до 50 % номінальної.

12.16 Забороняється встановлення ПЗВ для електроприймачів, відключення яких може призвести до ситуацій, небезпечних для споживачів (відключення протипожежної сигналізації тощо).

12.17 У житлових будинках ПЗВ рекомендується встановлювати на квартирних щитках. Допускається їх установлення на поверхових щитах.

12.18 У разі послідовного встановлення ПЗВ повинні виконуватись вимоги селективності. При дво- і багатоступеневих схемах у ПЗВ, який розміщений ближче до джерела живлення, номінальний диференціальний струм відключення і максимальний час відключення повинні не менше ніж в 3 рази перевищувати номінальний диференціальний струм відключення і максимальний час відключення ПЗВ, який розміщений ближче до споживача.

12.19 У зоні дії ПЗВ N-провідник не повинен мати з'єднань із заземленими елементами і РЕ-провідником.

Не допускається з'єднання N-провідників різних мереж, якщо кожна з них захищається своїм ПЗВ, за місцем, де встановлено ПЗВ.

Якщо ПЗВ застосовують для автоматичного відключення в мережі TN-C-S, PEN-провідник не повинен використовуватись з боку навантаження. Приєднання РЕ-провідника до PEN-провідника повинно здійснюватись з боку джерела живлення по відношенню до ПЗВ.

12.20 У всіх випадках застосування ПЗВ повинен забезпечувати надійну комутацію кіл навантаження з урахуванням можливих перевантажень.