Інженерне обладнання будинків і споруд. проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення

установлюватись на висоті не менше ніж 2,2 м від підлоги (над прорізом дверей). У

приміщеннях для дітей допускається встановлення світильників чергового освітлення на

висоті 0,3 м від підлоги. При цьому напруга мережі чергового освітлення повинна бути не більше ніж 50 В.

3.9 У торговельних і обідніх залах, конференц-залах, вестибюлях, холах, коридорах громадських будинків слід передбачати можливість включення частини світильників, які створюють по всій площі освітленість, достатню для прибирання приміщення -15 % від нормованої освітленості, але не менше ніж 20 лк незалежно від джерела світла.

3.10 У залах басейнів і палатах ізоляторів дитячих дошкільних установ повинні улашто­вуватись опромінюючі установки для профілактичного ультрафіолетового опромінювання.

При проектуванні опромінюючих установок довготривалої дії, а також фотаріїв слід враховувати вимоги відповідних нормативних документів, які затверджених МОЗ України.

3.11 Освітлення безпеки повинно створювати мінімальну освітленість, що становить 5 % від освітленості, яка нормується для робочого освітлення, але не менше ніж 2 лк усередині споруд і не менше ніж 1 лк - для територій.

Створювати найменшу освітленість у середині споруд більше ніж 30 лк при розрядних лампах і більше ніж 10 лк при лампах розжарювання допускається тільки за наявності відповідних обгрунтувань.

Евакуаційне освітлення повинно забезпечувати на підлозі головних проходів і на сходах 0,5 лк.

Нерівномірність евакуаційного освітлення (відношення максимальної освітленості до мінімальної) по осі евакуаційних проходів повинна бути не більше ніж 40:1.

Світильники освітлення безпеки в приміщеннях можуть використовуватись для евакуаційного освітлення.

3.12 Входи в будинки, сміттєзбірні камери, а також номерні знаки і покажчики пожежних гідрантів (якщо для них не використовуються світлові покажчики) повинні освітлюватись світильниками, які приєднуються до мережі внутрішнього аварійного освітлення.

3.13 Для аварійного освітлення необхідно застосовувати:

а) лампи розжарювання;

б) люмінесцентні лампи - в приміщеннях з мінімальною температурою не менше ніж 5 °С та за умови живлення ламп при всіх режимах напруги не нижче ніж 90 % від номінального;

в) розрядні лампи високого тиску за умови їх миттєвого або швидкого повторного запалювання як в гарячому стані після короткочасного відключення, так і в холодному стані.

3.14 Улаштування вогнів світлового захисту повинно виконуватись згідно з вимогами до маркування і світлового захисту висотних перешкод за нормами Міністерства транспорту України (НАС ГА, глава 3.4 "Дневная маркировка и светоограждение высотных препятствий").

Норми освітлення 3.15 Вимоги до якості освітлення приміщень об'єктів цивільного призначення (нормована освітленість, циліндрична освітленість, показники дискомфорту і коефіцієнт пульсації освітленості) необхідно приймати за додатком В з урахуванням 3.21 і 3.22.

Нормовані показники освітлення приміщень громадських, житлових, допоміжних будинків, а також супутніх виробничих приміщень для підприємств побутового обслуговування слід приймати за додатком Г.

3.16 Коефіцієнт запасу К₃ при проектуванні природного, штучного і сумісного освітлення необхідно приймати за додатком Д.

3.17 Найменша освітленість робочих поверхонь у квартирах житлових будинків при ком­бінованій системі освітлення від будь-яких джерел світла, придбаних населенням, рекомен­дується: письмового стола, робочої поверхні для шиття та інших ручних робіт - 300 лк, кухонного стола і миття посуду - 200 лк.

3.18 Вимоги до освітлення приміщень культурно-видовищних споруд і лікувально-профілактичних закладів необхідно приймати згідно з додатком Е.

3.19 Найменша освітленість у приміщеннях, для загального освітлення яких одночасно застосовуються люмінесцентні лампи і лампи розжарювання, повинна вибиратись як для люмінесцентних ламп.

3.20. Освітлення навчально-виробничих приміщень професійно-технічних училищ і се­редніх спеціальних навчальних закладів необхідно проектувати за нормами для виробничих приміщень відповідних галузей промисловості, сільського господарства, будівництва, транс­порту, зв'язку, торгівлі і комунально-побутового обслуговування. При цьому норми освітле­ності, що наведені в галузевих документах, слід підвищувати на один ступінь, якщо вони складають 300 лк і менше при розрядних лампах та 150 лк і менше - при лампах розжарюван­ня.

3.21 Вимоги до освітлення, наведені в додатку В, слід підвищувати на один ступінь шкали освітленості в таких випадках:

а) при роботах розрядів А-В у разі спеціальних підвищених санітарних вимог (наприклад, в деяких приміщеннях громадського харчування і торгівлі);

б) за відсутності в приміщенні з постійним перебуванням людей природного світла;

в) при підвищених вимогах до насиченості приміщення світлом для зорових робіт розрядів Г-Е (зали для глядачів та концертні зали, фойє унікальних будинків тощо);

г) при застосуванні системи комбінованого освітлення адміністративних установ (кабінети, робочі кімнати, читальні зали бібліотек).

3.22 Вимоги до освітлення, наведені в додатку В, необхідно знижувати за шкалою освіт­леності в таких випадках:

а) на один ступінь для робіт розрядів Г-Е при використанні люмінесцентних ламп поліпшеної кольоропсредачі (ЛЕЦ, ЛТБЦЦ, ЛТБЦТ, КСЛТБИ) за умови збереження норми щодо коефіцієнта пульсації;

б) на два ступеня для робіт усіх розрядів при застосуванні ламп розжарювання, у тому числі галогенних.

3.23 У приміщеннях, в яких передбачається загальне локалізоване освітлення робочих місць (наприклад, в торговельних залах, майстернях з виготовлення одягу), найменша освітленість проходів і ділянок, де не проводиться робота, повинна складати не менше ніж 75 лк при люмінесцентних лампах та не менше ніж 30 лк - при лампах розжарювання.

3.24 В обідніх залах ресторанів і кафе дозволяється обладнання локалізованого чи місцевого освітлення столів. Освітленість на столах повинна визначатись завданням на проектування, але бути не більше ніж 200 лк при люмінесцентних лампах (100 лк – при лампах розжарювання). При цьому освітленість на решті площі залу повинна бути не менше ніж 30 лк - при будь-яких джерелах світла.

3.25 У приміщеннях читальних залів бібліотек і архівів рекомендується при техніко-економічному обгрунтуванні застосовувати систему комбінованого освітлення. При цьому на кожному робочому місці повинні установлюватися світильники місцевого освітлення, які мають позитивний висновок МОЗ України. Освітленість від загального освітлення в цьому випадку повинна бути не менше ніж 200 лк на висоті 0,8 м від підлоги при люмінесцентних лампах.

3.26 Технологічне освітлення та електроприводи механізмів естрад і сцен культурно-видовищних закладів необхідно проектувати згідно з вимогами розділу 3 ДНАОП 0.00-1.32, галузевих нормативних документів Мінкультури України з безпеки праці для театрів та концертних залів, а також вимогами цих Норм.

Значення освітленості постановного освітлення естрад та сцен культурно-видовищних закладів слід приймати за таблицею 3.1.

При проектуванні сцен типів С-4, С-6 -С-9, як правило, передбачають в їх вільних обхідних зонах вбудовані в планшет і непомітні зі сторони глядачевого залу сигнальні світильники для світлових доріжок, що полегшує орієнтацію в темряві

Таблиця 3.1 Тип сцен та

естрад ^*)

Найменша освітленість, лк

Площина, для якої нормується освітленість

Додаткові вимоги

Сцени С-1-С-3; С-5 та естрад

300

Вертикальна у напрямку поздовжньої осі залу для глядачів на висоті 1,75 м від рівня планшета

Освітленість повинна ство­рюватись приладами білого світла внутрішнього і ви­носного освітлення при номінальній напрузі мережі

Сцени С-4; С-6-С-9

500

Вертикальна у напрямку поздовжньої осі залу для глядачів у зоні гральної час­тини (ширина грального порталу 2/3 глибини сцени) на висоті 1,75 м від рівня планшета

Освітленість повинна ство­рюватись приладами білого світла, при цьому освіт­леність від софітних при­ладів повинна бути не мен­ше ніж 250 лк при но­мінальній напрузі мережі

250

Вертикальна, перпендику-лярна до поздовжньої осі за­лу для глядачів, на решті сцени на висоті 1,75 м від рівня планшета

Освітленість повинна ство­рюватись приладами білого світла при номінальній напрузі мереж

100

Вертикальна по всій висоті горизонту

Освітленість повинна ство­рюватись приладами синьо­го та блакитного світла горизонтальних софітів при номінальній напрузі мережі

^*) Класифікація сцен наведена в посібнику „Проектирование театров. Справочное пособие к СНиП". ЦНДІЕП ім. Мезенцева

Примітка 1. Відношення горизонтальної освітленості до вертикальної приймають не більше 2.

Примітка 2. Коефіцієнт запасу приймають рівним 1,3

Примітка 3. Норми освітленості приймають однаковими при будь-яких джерелах світла.

3.27 Освітлювальні установки для забезпечення телевізійних передач слід передбачати в кіноконцертних залах та клубах з залом для глядачів місткістю понад 1 200 місць, у театрах з залом для глядачів місткістю понад 800 місць, в універсальних спортивних залах місткістю понад 5 000 місць, у плавальних басейнах з трибунами місткістю понад 3 000 місць. У кожному конкретному випадку необхідність таких установок визначається завданням на проектування.

3.28 Освітлення естрад конференц-залів і актових залів, які не використовуються для театрально-концертних вистав, виконують, як правило, стельовими світильниками. Горизонтальна освітленість на планшеті естради повинна бути не менше ніж 400 лк при люмінесцентних лампах (на 2 ступеня вище освітленості залу).

Для додаткового освітлення трибуни та президії слід передбачати освітлювальні прилади прожекторного тину, які установлюються на бічних стінах або на стелі залу для глядачів, шо спільно із стельовими світильниками створюють вертикальну освітленість не менше ніж 300 лк на висоті 1 ,75 м від планшета естради.

Прилади на стелі залу для глядачів повинні розташовуватись на такій відстані від естради, щоб у поздовжній площині залу лінія, що з'єднує світлові центри приладів з точкою, розташованою на естраді на відстані 1 м від її краю, складала б з горизонтом кут не більше ніж 60° і не менше ніж 50°.

Прилади на бічній стіні залу для глядачів повинні розташовуватись у плані на відстані від краю естради, що дорівнює або трохи менше відстані від краю естради до освітлювальних приладів на стелі залу. Висота установлення нижнього освітлювального приладу від підлоги залу для глядачів повинна бути 3-3,5 м.

На естрадах слід установлювати електричні з'єднувачі (роз'єднувачі) для підключення переносної освітлювальної апаратури.

3.29 У приміщеннях з нормальним середовищем коефіцієнт запасу при розрахунку освітлювальної установки слід приймати рівним 1,4 для світильників з розрядними лампами всіх експлуатаційних груп світильників. При висоті підвішування світильників більше ніж 5 м та за відсутності містків коефіцієнт запасу слід приймати рівним 1,5.

У приміщеннях пильних, вологих, сирих, особливо сирих та жарких (див. таблицю 3.2) коефіцієнт запасу слід приймати для світильників з розрядними лампами:

а) 1,6 - для експлуатаційної групи світильників 1-4;

б) 1,7 - для експлуатаційної групи світильників 5-7 (таблицю експлуатаційних груп світильників див. у додатку Ж).

При використанні світильників з лампами розжарювання вказані коефіцієнти слід помножити на 0,85.

Для установок відбитого світла, виконаних у вигляді карнизів, коефіцієнт запасу слід приймати відповідно 1,8 та 1,5 за винятком випадків, коли установки виконані дзеркальними металогалогеновими лампами (ДРИЗ) або дзеркальними лампами розжарювання, а також світловими приладами з дзеркальними відбивачами, для яких коефіцієнт запасу слід приймати 1,5 та 1,3 відповідно.

Таблиця 3.2

Умови середовища

Найменування приміщень та зон (зразковий перелік)

Вибухонебезпечні зони класу 2 згідно ДНАОП 0.00-1.32

Приміщення зарядки тягових та стартерних акумуляторів (у верхній зоні вище відмітки 0,75 м від рівня підлоги).

Пожежонебезпечні

класу П-І;

класу Р -ІІ;

класу П-ІІа

Закриті автостоянки, розташовані під будинками

Столярні майстерні

Фонди відкритого доступу до книг, книгосховища, архіви, палітурні та макетні майстерні, друкарські відділення оф­сетного друку, світлокопіювальні; кіноапараті; перемо­тувальні; приміщення для нарізування тканин; реклам­но-декоративні майстерні; вітрини з експозицією із горю­чих матеріалів, приміщення для зберігання бланків, паку­вальних матеріалів і контейнерів; відділення приймання і видачі білизни та одягу, відділення розбирання, лагоджен­ня і пакування білизни; пошивні цехи, закрой ні відділення; відділення підготовки прикладних матеріалів, приміщення ремонту одягу, ручного та машинного в'язання, виготов- лення та ремонту головних уборів, кушнірських робіт; фо­нотеки; комори продуктів у горючій упаковці, комори в не­продовольчих магазинах, комори пунктів прокату та спец­одягу; горища, комори і підсобні приміщення квартир та будинків садибного типу

Пильні

Відділи електрофотографувания, ксерокопіювання тощо

Вологі

Фотолабораторії; дисциляторні, автоклавні; гарячі, доготівель ні та заготівельні цехи; завантажувальні, комори та мийні тари, комори овочів; роздягальні в лазнях, душові; сушильно-прасувальні відділення, пральні зі самообслуговуванням; де­катирувальні; санітарні вузли; теплові пункти; камери охолодження

Вогкі

Мийні кухонного та столового посуду; відділення механіч-

ного прання, приготування пральних розчинів; насосні, басейни

Особливо вогкі

Відділення ручного прання; душові, ванні, мийні, пральні, парильні

Жаркі

Гарячі цехи підприємств громадського харчування; парильні, мийні

Хімічно активні

Приміщення ремонту і зарядки акумуляторів, електролітні та відділення хімічної чистки

Примітка. У кожному конкретному випадку характеристика приміщення (зони) за умовами середовища уточ­нюється в проекті. Характеристика приміщень, не вказаних в таблиці, також визначається в завданні на проект.

3.30 Середню вертикальну освітленість товарів, виставлених у зовнішніх вітринах на ви­соті 1,5 м від рівня тротуару, слід приймати за таблицею 3.3. Для вітрин зі світлими товарами (порцеляна, білизна тощо) вертикальна освітленість, яка вказана в таблиці 3.3, повинна пони­жуватись на один ступінь, а для вітрин з темними товарами (тканини, хутро, інструменти то­що) - підвищуватись на один ступінь. Для виділення світлом окремих експонатів слід пере­дбачати додаткове освітлення приладами з концентрованою кривою сили світла.

Необхідність освітлення внутрішніх вітрин визначається в завданні на проектування. Освітленість внутрішніх вітрин підприємств торгівлі та громадського харчування повинна бути при люмінесцентних лампах не менше ніж 400 лк в площині розташування товарів.

Таблиця 3.3

Категорія вулиць, доріг та площ

Вулиці, дороги, площі

Середня вертикальна освітленість, лк

А

Магістральні вулиці загальноміського значення, площі: головні, вокзальні, транспортні, передмос­тові та багатофункціональних транспортних вузлів

300

В

Магістральні вулиці районного значення, площі перед великими (крупними) громадськими бу­динками та спорудами: стадіонами, театрами, виставками, торговими центрами, сільськогоспо­дарськими ринками та іншими місцями масового відвідування

200

С

Вулиці та дороги місцевого значення, селищні вулиці, площі перед громадськими будинками і спорудами селищного значення

100

3.31 У будинках, що розташовані на вулицях, дорогах і майданах категорії А та Б, повинна передбачатись можливість приєднання установки ілюмінації потужністю 10 кВт. У столиці, великих містах, містах-курортах та портових містах за архітектурно-планувальним завданням потужність установки ілюмінації може бути збільшена.

Джерела світла 3.32 Загальне освітлення громадських будинків та споруд, а також адміністративних і побу-тових будинків підприємств слід виконувати переважно люмінесцентними лампами.

Освітлення приміщень для занять у загальноосвітніх школах і професійно-технічних учи­лищах повинно виконуватись тільки люмінесцентними лампами.

3.32.1 Лампи розжарювання слід застосовувати для освітлення:

а) коридорів, сходових кліток, ліфтових холів тощо в житлових будинках при застосуванні приладів регулювання світлового потоку ламп;

б) приміщень, де за технологічними вимогами неприпустиме застосування люмінесцентних ламп (наприклад, в приміщеннях для роботи з матеріалами, що під дією випромінювання люмінесцентних ламп втрачають свої властивості, та в приміщеннях, де радіоперешкоди, що створюються світильниками з розрядними лампами, неприпустимі для роботи технологічного обладнання), кіноапаратних, приміщеннь для звукозапису та перезапису, в основних будівлях музеїв, картинних галерей, пам'яток культури тощо;

в) приміщень, для оформлення інтер'єру яких потрібні лампи розжарювання (зали кафе та ресторанів, фойє тощо);

г) спалень та веранд, а також приміщень дитячих оздоровчих таборів, що використовуються тільки в літній час;

д) допоміжних приміщень - комор, машинних відділень ліфтів, електрощитових, техпідвалів тощо;

е) мийних, душових і парилень у лазнях;

ж) приміщень, які охолоджуються, та холодильних камер;

з) постановного освітлення естради і сцени.

3.32.2 Газозрядні лампи високого тиску (ГЛВД) рекомендується застосовувати для освітлення:

а) приміщень ІІІ групи - вестибюлів, гардеробних, фойє, парадних сходів тощо;