3.4 Освітлення безпеки повинно улаштовуватись:
а) у приміщеннях операторських, машинних залів обчислювальних центрів, кіноапарат-них, вузлів зв'язку, електрощитових, медпунктів, чергових пожежних постів, на постах постійної охорони;
б) в гардеробах з кількістю місць зберігання понад 300;
в) в головних касах, дитячих кімнатах і дебаркадерах (приміщеннях попереднього розвантаження товарів) магазинів, у торговельних залах магазинів самообслуговування;
г) в групових, ігрових та столових приміщеннях дитячих дошкільних закладів;
д) у вестибюлях готелів, залах ресторанів, приміщеннях рятувального фонду готелів і турбаз;
е) в операційних блоках, реанімаційних, пологових відділеннях, перев'язувальних, маніпуляційних, процедурних, приймальних відділеннях, лабораторіях термінового аналізу, на постах чергових медичних сестер закладів охорони здоров'я;
ж) в приміщеннях оперативних частин, зберігання ящиків для виїзних бригад, аптечних кімнатах станцій (відділень) швидкої (невідкладної) медичної допомоги;
з) в машинних відділеннях ліфтів, а також у теплових пунктах і насосних житлових будинків.
У приміщеннях насосних, теплових пунктів, бойлерних, станціях пожежогасіння в громадських будинках аварійне освітлення передбачається тільки при постійному перебуванні чергового персоналу або якщо електроприймачі даних приміщень відносяться до навантажень І категорії надійності електропостачання.
3.5 Евакуаційне освітлення в громадських будинках та спорудах, а також в адміністра тивних і побутових будинках промпідприємств повинно улаштовуватись:
а) у прохідних приміщеннях, коридорах, холах, фойє і вестибюлях, на сходах, чередбачс них для евакуації людей з будинків, де працює або перебуває одночасно понад 50 осіб, а також із медпунктів, лікувально-профілактичних закладів, книго- і архівосховищ, дитячих дошкільних закладів незалежно від кількості осіб, що в них перебувають;
б) у залах плавальних басейнів, спортивних і актових залах;
в) у приймальнях, роздягальнях, кухнях і прально-сортувальних приміщеннях дитячих дошкільних установ і шкіл-інтернатів;
г) в очікувальних, роздягальнях, мийних, душових, ванних і парних приміщеннях лазень;
д) у приміщеннях електросвітлолікування, роздягальнях, душових і ванних, залів відділень грязелікування і відновлювального лікування в лікувально-профілактичних установах;
е) у приміщеннях, де одночасно можуть знаходитись понад 100 осіб (аудиторії, обідні зали, актові зали, конференц-зали);
ж) у торговельних залах загальною площею понад 90 м2 і на шляхах виходу з них, транспортних тунелях торговельних підприємств;
з) у приміщеннях, в яких люди працюють постійно, якщо внаслідок відключення робочого освітлення і продовження при цьому роботи виробничого обладнання може з'явитись небезпека травматизму (ремонтні майстерні, виробничі приміщення підприємств громадського харчування, пральні).
3.6 Евакуаційне освітлення повинно улаштовуватись у житлових будинках заввишки 6 і більше поверхів та в гуртожитках, де мешкає понад 50 осіб.
Світильники евакуаційного освітлення повинні установлюватись по лініях головних проходів: у вестибюлях, ліфтових холах і на площадках перед ліфтами, а також у коридорах завдовжки понад 10 м, у сходових клітках.
Лінії освітлення незадимлюваних сходових кліток необхідно приєднати до мережі евакуаційного освітлення. При цьому рівень освітленості забезпечується згідно з нормами робочого освітлення, мережа якого в цьому випадку не передбачається.
3.7 Світлові покажчики "Вихід" необхідно встановлювати:
а) біля виходів з приміщень обідніх і актових залів, аудиторій, конференц-залів та інших приміщень, в яких можуть знаходитись одночасно понад 100 осіб;
б) біля виходів з коридорів, до яких примикають приміщення з загальною чисельністю постійного перебування в них понад 50 осіб;
в) біля виходів з естрад, конференц-залів і актових залів;
г) уздовж коридорів довжиною понад 25 м у гуртожитках коридорного типу місткістю понад 50 осіб на поверсі. При цьому світлові покажчики повинні установлюватися на відстані не більше 25 м один від одного, а також у місцях поворотів коридорів;
д) біля виходів для покупців із торговельних залів загальною площею 180 м2 і більше у всіх магазинах та із торговельних залів загальною площею понад 110 м2 у магазинах амообслуговування.
3.7.1 Покажчики виходів можуть бути:
а) світловими, з вбудованими в них джерелами світла, що приєднуються до мережі аварійного освітлення;
б) світловими, з вбудованими в них джерелами світла і автономними джерелами живлення;
в) не світловими (без джерел світла) за умови, що позначення виходу (надпис, знак тощо) освітлюється світильниками аварійного освітлення.
Світлові покажчики „Вихід" повинні установлюватись на висоті не нижче ніж 2 м від підлоги.
3.8 Для чергового освітлення вестибюлів, коридорів, конференц-залів, актових залів, торгових залів необхідно використовувати світильники евакуаційного освітлення або частину світильників робочого освітлення з живленням їх від самостійної групової лінії.
Для чергового (нічного) освітлення палат лікувально-профілактичних закладів необхідно застосовувати спеціальні світильники, що установлюються в нішах біля входів на висоті 0,3 м від підлоги і приєднуються до мережі евакуаційного освітлення.
У палатах психіатричних і дитячих відділень, спальних приміщеннях та
палатах-ізоляторах дитячих дошкільних установ і шкіл-інтернатів указані світильники повинні
установлюватись на висоті не менше ніж 2,2 м від підлоги (над прорізом дверей). У
приміщеннях для дітей допускається встановлення світильників чергового освітлення на
висоті 0,3 м від підлоги. При цьому напруга мережі чергового освітлення повинна бути не більше ніж 50 В.
3.9 У торговельних і обідніх залах, конференц-залах, вестибюлях, холах, коридорах громадських будинків слід передбачати можливість включення частини світильників, які створюють по всій площі освітленість, достатню для прибирання приміщення -15 % від нормованої освітленості, але не менше ніж 20 лк незалежно від джерела світла.
3.10 У залах басейнів і палатах ізоляторів дитячих дошкільних установ повинні улаштовуватись опромінюючі установки для профілактичного ультрафіолетового опромінювання.
При проектуванні опромінюючих установок довготривалої дії, а також фотаріїв слід враховувати вимоги відповідних нормативних документів, які затверджених МОЗ України.
3.11 Освітлення безпеки повинно створювати мінімальну освітленість, що становить 5 % від освітленості, яка нормується для робочого освітлення, але не менше ніж 2 лк усередині споруд і не менше ніж 1 лк - для територій.
Створювати найменшу освітленість у середині споруд більше ніж 30 лк при розрядних лампах і більше ніж 10 лк при лампах розжарювання допускається тільки за наявності відповідних обгрунтувань.
Евакуаційне освітлення повинно забезпечувати на підлозі головних проходів і на сходах 0,5 лк.
Нерівномірність евакуаційного освітлення (відношення максимальної освітленості до мінімальної) по осі евакуаційних проходів повинна бути не більше ніж 40:1.
Світильники освітлення безпеки в приміщеннях можуть використовуватись для евакуаційного освітлення.
3.12 Входи в будинки, сміттєзбірні камери, а також номерні знаки і покажчики пожежних гідрантів (якщо для них не використовуються світлові покажчики) повинні освітлюватись світильниками, які приєднуються до мережі внутрішнього аварійного освітлення.
3.13 Для аварійного освітлення необхідно застосовувати:
а) лампи розжарювання;
б) люмінесцентні лампи - в приміщеннях з мінімальною температурою не менше ніж 5 °С та за умови живлення ламп при всіх режимах напруги не нижче ніж 90 % від номінального;
в) розрядні лампи високого тиску за умови їх миттєвого або швидкого повторного запалювання як в гарячому стані після короткочасного відключення, так і в холодному стані.
3.14 Улаштування вогнів світлового захисту повинно виконуватись згідно з вимогами до маркування і світлового захисту висотних перешкод за нормами Міністерства транспорту України (НАС ГА, глава 3.4 "Дневная маркировка и светоограждение высотных препятствий").
Норми освітлення
3.15 Вимоги до якості освітлення приміщень об'єктів цивільного призначення (нормована освітленість, циліндрична освітленість, показники дискомфорту і коефіцієнт пульсації освітленості) необхідно приймати за додатком В з урахуванням 3.21 і 3.22.
Нормовані показники освітлення приміщень громадських, житлових, допоміжних будинків, а також супутніх виробничих приміщень для підприємств побутового обслуговування слід приймати за додатком Г.
3.16 Коефіцієнт запасу К3 при проектуванні природного, штучного і сумісного освітлення необхідно приймати за додатком Д.
3.17 Найменша освітленість робочих поверхонь у квартирах житлових будинків при комбінованій системі освітлення від будь-яких джерел світла, придбаних населенням, рекомендується: письмового стола, робочої поверхні для шиття та інших ручних робіт - 300 лк, кухонного стола і миття посуду - 200 лк.
3.18 Вимоги до освітлення приміщень культурно-видовищних споруд і лікувально-профілактичних закладів необхідно приймати згідно з додатком Е.
3.19 Найменша освітленість у приміщеннях, для загального освітлення яких одночасно застосовуються люмінесцентні лампи і лампи розжарювання, повинна вибиратись як для люмінесцентних ламп.
3.20. Освітлення навчально-виробничих приміщень професійно-технічних училищ і середніх спеціальних навчальних закладів необхідно проектувати за нормами для виробничих приміщень відповідних галузей промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, зв'язку, торгівлі і комунально-побутового обслуговування. При цьому норми освітленості, що наведені в галузевих документах, слід підвищувати на один ступінь, якщо вони складають 300 лк і менше при розрядних лампах та 150 лк і менше - при лампах розжарювання.
3.21 Вимоги до освітлення, наведені в додатку В, слід підвищувати на один ступінь шкали освітленості в таких випадках:
а) при роботах розрядів А-В у разі спеціальних підвищених санітарних вимог (наприклад, в деяких приміщеннях громадського харчування і торгівлі);
б) за відсутності в приміщенні з постійним перебуванням людей природного світла;
в) при підвищених вимогах до насиченості приміщення світлом для зорових робіт розрядів Г-Е (зали для глядачів та концертні зали, фойє унікальних будинків тощо);
г) при застосуванні системи комбінованого освітлення адміністративних установ (кабінети, робочі кімнати, читальні зали бібліотек).
3.22 Вимоги до освітлення, наведені в додатку В, необхідно знижувати за шкалою освітленості в таких випадках:
а) на один ступінь для робіт розрядів Г-Е при використанні люмінесцентних ламп поліпшеної кольоропсредачі (ЛЕЦ, ЛТБЦЦ, ЛТБЦТ, КСЛТБИ) за умови збереження норми щодо коефіцієнта пульсації;
б) на два ступеня для робіт усіх розрядів при застосуванні ламп розжарювання, у тому числі галогенних.
3.23 У приміщеннях, в яких передбачається загальне локалізоване освітлення робочих місць (наприклад, в торговельних залах, майстернях з виготовлення одягу), найменша освітленість проходів і ділянок, де не проводиться робота, повинна складати не менше ніж 75 лк при люмінесцентних лампах та не менше ніж 30 лк - при лампах розжарювання.
3.24 В обідніх залах ресторанів і кафе дозволяється обладнання локалізованого чи місцевого освітлення столів. Освітленість на столах повинна визначатись завданням на проектування, але бути не більше ніж 200 лк при люмінесцентних лампах (100 лк – при лампах розжарювання). При цьому освітленість на решті площі залу повинна бути не менше ніж 30 лк - при будь-яких джерелах світла.
3.25 У приміщеннях читальних залів бібліотек і архівів рекомендується при техніко-економічному обгрунтуванні застосовувати систему комбінованого освітлення. При цьому на кожному робочому місці повинні установлюватися світильники місцевого освітлення, які мають позитивний висновок МОЗ України. Освітленість від загального освітлення в цьому випадку повинна бути не менше ніж 200 лк на висоті 0,8 м від підлоги при люмінесцентних лампах.
3.26 Технологічне освітлення та електроприводи механізмів естрад і сцен культурно-видовищних закладів необхідно проектувати згідно з вимогами розділу 3 ДНАОП 0.00-1.32, галузевих нормативних документів Мінкультури України з безпеки праці для театрів та концертних залів, а також вимогами цих Норм.
Значення освітленості постановного освітлення естрад та сцен культурно-видовищних закладів слід приймати за таблицею 3.1.
При проектуванні сцен типів С-4, С-6 -С-9, як правило, передбачають в їх вільних обхідних зонах вбудовані в планшет і непомітні зі сторони глядачевого залу сигнальні світильники для світлових доріжок, що полегшує орієнтацію в темряві
Таблиця 3.1
Тип сцен та естрад *) |
Найменша освітленість, лк |
Площина, для якої нормується освітленість |
Додаткові вимоги |
Сцени С-1-С-3; С-5 та естрад |
300 |
Вертикальна у напрямку поздовжньої осі залу для глядачів на висоті 1,75 м від рівня планшета |
Освітленість повинна створюватись приладами білого світла внутрішнього і виносного освітлення при номінальній напрузі мережі |
Сцени С-4; С-6-С-9 |
500 |
Вертикальна у напрямку поздовжньої осі залу для глядачів у зоні гральної частини (ширина грального порталу 2/3 глибини сцени) на висоті 1,75 м від рівня планшета |
Освітленість повинна створюватись приладами білого світла, при цьому освітленість від софітних приладів повинна бути не менше ніж 250 лк при номінальній напрузі мережі |
|
250 |
Вертикальна, перпендику-лярна до поздовжньої осі залу для глядачів, на решті сцени на висоті 1,75 м від рівня планшета |
Освітленість повинна створюватись приладами білого світла при номінальній напрузі мереж |
|
100 |
Вертикальна по всій висоті горизонту |
Освітленість повинна створюватись приладами синього та блакитного світла горизонтальних софітів при номінальній напрузі мережі |
*) Класифікація сцен наведена в посібнику „Проектирование театров. Справочное пособие к СНиП". ЦНДІЕП ім. Мезенцева Примітка 1. Відношення горизонтальної освітленості до вертикальної приймають не більше 2. Примітка 2. Коефіцієнт запасу приймають рівним 1,3 Примітка 3. Норми освітленості приймають однаковими при будь-яких джерелах світла. |