3.128 Розрахункова площа світлових прорізів у спортивних залах, залах критих ковзанок із штучним льодом, залів для підготовчих занять і залів ванн басейнів (у тому числі веслувальних), а також хореографічних класів визначається, як добуток площі підлоги приміщення на коефіцієнт N, який приймається за таблицею 15.

Таблиця 15

Приміщення

Коефіцієнт N *)

за бічного освітлення

за верхнього освітлення

одностороннього

двостороннього

зенітними ліхтарями

іншими видами ліхтарів

1

2

3

4

5

1. Спортивні зали:

а) для легкої атлетики та спортивних ігор

б) решта спортивних залів, зали для підготовчих занять у басейнах та хореограсрічні класи

0,20-0,220

0,17-0,187

0,170-0,187

0,145-0,160

0,120-0,132

0,102-0,112

0,140-0,154

0,119-0,131

2. Зали критих ванн басейнів (у тому числі веслувальних)

0,14-0,154

0,119-0,131

0,084-0,093

0,098-0,108

3. Зали критих ковзанок із штучним льодом

0,12-0,132

0,102-0,112

0,072-0,079

0,084-0,093

*) В універсальних спорудах слід приймати найбільше значення величини N.

У спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних залах і ковзанках природне освітлення може не передбачатися.

У приміщеннях і залах ванн для фізкультурно-оздоровчих занять, а також для навчання плаванню площа світлових прорізів залежно від місцевих умов повинна прийматися в межах 12-17 % площі підлоги приміщення (у басейнах, включаючи площу дзеркала води).

ВИМОГИ ДО АКУСТИКИ

3.129 У будинках і спорудах спортивних та фізкультурно-оздоровчих закладів акустику слід проектувати згідно з вимогами СНІП II-12. У спортивних залах, залах критих ванн і залах для підготовчих занять у басейнах, у залах критих ковзанок із штучним льодом, хореографічних класах і стрілецьких галереях критих типів час реверберації на частотах 500-2000 Гц слід приймати в межах смуги, показаної на графіку, наведеному на рисунку Л.3 додатка Л, а рівень звуку від зовнішних джерел (у тому числі від роботи систем санітарно-технічного та інженерного обладнання), що проникає до цих приміщень, слід приймати згідно з таблицею 16.

Захист приміщень від шуму слід проектувати згідно з вимогами СНІП П-12, ДСН 3.3.6.037, СТ СЕВ 4867.

Таблиця 16

Приміщення

Середньогеометрична частота октавних смуг, Гц

Рівень звуку, ДВА

63

125

250

500

1000

2000

4000

8000

Рівень звукового тиску, дБ

1 . Спортивні зали для видів спорту, що потребують музичного супроводу, і зали критих ковзанок

71

61

54

49

45

42

40

38

50

2. Решта спортивних залів, зали для підготовчих занять і зали критих ванн басейнів (утому числі веслувальних), стрілецькі галереї критих і напіввідкритих тирів

79

70

63

58

55

52

50

49

60

ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ

3.130 При проектуванні і реконструкції спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд слід виконувати вимоги ДБН В.1.1-7 і цих Норм.

3.131 Сумарну місткість стаціонарних і тимчасових місць для глядачів, які передбачені проектом трансформації залу, слід передбачати з урахуванням ступеня вогнестійкості будинку (споруди):

а) IIIа і V - не більше 300;

б) IV - не більше 400;

в) III і IIIб - не більше 600;

г) І і II - понад 600.

У будинках IVa ступеня вогнестійкості розміщення трибун для глядачів не допускається.

У будинках ІIIб ступеня вогнестійкості з елементами покриття з дерев'яних конструкцій у випадку, коли стіни, колони, сходи і міжповерхові перекриття мають межу вогнестійкості та поширення вогню, яка вимагається для будинків III ступеня вогнестійкості, допускається збільшення місткості одноповерхового зального приміщення до 4 тис. глядачів.

3.132 Будинки критих спортивних споруд ІIIб ступеня вогнестійкості в разі розміщення на верхньому поверсі тільки допоміжних приміщень можуть бути двоповерховими, а у випадку, коли стіни, колони, сходи і міжповерхові перекриття мають межу вогнестійкості і поширення вогню, яка вимагається для будинків III ступеня вогнестійкості, - заввишки до п'яти поверхів. В усіх випадках допоміжні приміщення повинні бути відокремлені від зального приміщення протипожежними стінами 1-го типу.

Граничний поверх розміщення зальних приміщень із місцями для глядачів у будинках критих спортивних споруд і в інших громадських будинках слід приймати згідно з вимогами, які ставляться до розміщення актових і конференц-залів у розділі "Протипожежна безпека" ДБН В 2.2-9.

3.133 Зовнішні огороджувальні конструкції зальних приміщень у будинках І і II ступенів вогнестійкості, які трансформуються, повинні виконуватися з негорючих матеріалів із межею вогнестійкості не менше 0,5 год., у будинках III ступеня вогнестійкості - із негорючих матеріалів із межею вогнестійкості не менше 0,25 год. або з матеріалів груп горючості Г1, Г2 із межею вогнестійкості не менше 0,5 год., у будинках IV ступеня вогнестійкості - із матеріалів груп горючості Г1, Г2 із межею вогнестійкості не менше 0,25 год.

3.134 Ступінь вогнестійкості трибун будь-якої місткості відкритих спортивних споруд із використанням підтрибунного простору в разі розміщення в ньому допоміжних приміщень на два і більше поверхи слід приймати не нижче II; в разі одноповерхового розміщення допоміжних приміщень у підтрибунному просторі ступінь вогнестійкості трибун приймається не нижче III.

Для несучих конструкцій трибун при відкритих спортивних спорудах, що не мають використовуваного підтрибунного простору, із кількістю рядів 20 і менше (незалежно від загальної місткості), а також для трибун, розташованих на земляному укосі, допускається застосування горючих матеріалів. Несучі конструкції трибун із кількістю рядів понад 20 повинні бути із негорючих матеріалів із межею вогнестійкості не менше 0,75 год.

3.135 У будинках критих спортивних споруд несучі конструкції стаціонарних трибун місткістю від 300 до 600 глядачів і більше повинні виконуватися з негорючих матеріалів із межею вогне-

I стійкості не менше 0,75 год. Межа вогнестійкості несучих конструкцій трибун, що трансформуються (висувних та ін.), незалежно від їх місткості повинна бути не менше 0,25 год. Для несучих конструкцій трибун місткістю менше 300 глядачів допускається застосування горючих матеріалів.

На тимчасові місця для глядачів, що встановлюються на площі підлоги арени в разі її трансформації (партер), вимоги, викладені вище, не поширюються.

3.136 Сидіння на трибунах будь-якої місткості у відкритих і критих спортивних спорудах допускається виконувати із горючих матеріалів (у тому числі синтетичних), які за пожежною небезпекою відносяться до груп горючості Г1 і Г2, групи займистості В1, груп поширення по поверхні полум'я РП1 і РП2, груп димоутворювальної здатності Д1 і Д2, груп токсичності продуктів горіння Т1і Т2.

3.137 Приміщення, що розташовуються під трибунами критих і відкритих спортивних споруд, повинні відокремлюватися від трибуни протипожежними перешкодами (перекриттями 3-го типу, перегородками 1-го типу). У прорізах протипожежних перегородок 1-го типу допускається встановлювати двері у звичайному виконанні з пристроями для самозачинення та ущільненням в притулах.

Розташування приміщень, призначених для зберігання горючих матеріалів, під трибунами відкритих спортивних споруд IIІа, ІIIб, IV, V ступенів вогнестійкості, не допускається.

3.138 У спортивних залах, залах критих ковзанок і залах ванн басейнів (із місцями для глядачів або без них), а також у залах для підготовчих зайнять в басейнах і у вогневих зонах критих тирів (у тому числі розміщуваних під трибунами або вбудованих в інші громадські будинки), які мають площу, що перевищує допустиму площу пожежного відсіку, яка передбачається вимогами ДБН В.2.2-9, протипожежні стіни 2-го типу слід передбачати між зальними приміщеннями (у тирах - вогневою зоною зі стрілецькою галереєю) та іншими приміщеннями.

Приміщення вестибюлів і фойє слід не рідше ніж через 60 м розділяти замість протипожежних стін світлопрозорими димонепроникними перегородками з дверними полотнами, що зачиняються самі, із щільним притвором.

3.139 Склади зброї, боєприпасів і збройова майстерня повинні відокремлюватися від решти приміщень протипожежними стінами 2-го типу та протипожежними перекриттями 3-го типу. Межа вогнестійкості стін і дверей повинна бути не менше 0,75 год.

В разі розміщення тирів для кульової стрільби у підтрибунному просторі відкритих і критих спортивних споруд склади боєприпасів повинні бути винесені за межі підтрибунного простору.

3.140 Улаштування автоматичних установок пожежогасіння слід передбачати в приміщеннях:

а) елінгів;

б) складів та інших приміщеннях площею 100 м2 і більше, призначених для зберігання горючих або негорючих матеріалів у горючій упаковці, в разі їх розташування:

1) під трибунами місткістю 3000 і більше глядачів при відкритих спортивних спорудах;

2) під трибунами критих спортивних споруд будь-якої місткості;

3) у будинках критих спортивних споруд місткістю 800 і більше глядачів.

3.141 У зальних приміщеннях критих спортивних споруд, стрілецьких галереях критих і напів-відкритих тирів і вогневих зонах критих тирів не дозволяється застосовувати будівельні матеріали для каркасів, опорядження (у тому числі акустичного) стін і стель з більш високою пожежною небезпекою ніж наведена у таблиці 17.

Горючість і групи горючості визначаються відповідно до ДСТУ Б В.2.7-19.

Таблиця 17

Кількість місць для глядачів

Матеріали для обшивки

стелі

стін

облицювання

решетування

облицювання

решетування

Понад 600

П

НГ

П

НГ

Від 300 до 600 включно

Г2

НГ

Г2

П

Менше 300 або без глядачів

ГЗ

НГ

Г2

П

3.142 Місця для глядачів у відкритих і критих спортивних спорудах повинні бути розділені на блоки.

3.143 Уклон шляхів евакуації по сходах трибун відкритих і критих спортивних споруд не повинен перевищувати 1:1,6. Допускається збільшення уклону, але не більше ніж 1:1,4 за умови встановлення вздовж шляхів евакуації по сходах трибун поручнів (або інших пристроїв, що заміняють їх) на висоті не менше 0,9 м. За різниці позначок підлоги суміжних рядів понад 0,55 м вздовж проходу кожного ряду для глядачів повинна встановлюватися огорожа заввишки не менше 0,8м, що не заважає видимості.

3.144 Кількість людей на 1 м ширини шляхів евакуації з трибун відкритих спортивних споруд слід приймати за таблицею 18.

Загальна кількість глядачів, що евакуюються, яка припадає на один евакуаційний люк, не повинна перевищувати 1500 люд. за І-ІІ ступеня вогнестійкості трибун.

За III ступеня вогнестійкості трибун кількість глядачів, що евакуюються, наведена вище, повинна бути зменшена на 30 %, а за ІІІа-V ступенів вогнестійкості - на 50 %.

Таблиця 18

Ступінь вогнестійкості трибун

Розрахункова кількість глядачів на 1 м ширини шляху евакуації з трибун відкритих спортивних споруд, люд.

Шлях евакуації

по сходах проходу трибун, які ведуть

по проходу вздовж рядів трибун або через люк під час евакуації в них із проходів трибун, які ведуть

униз

уверх

униз

уверх

І а ІІ

600

825

620

1230

III, Ilia, ІІІб, IV

420

580

435

860

V

300

415

310

615

3.145 Шляхи евакуації глядачів із зального приміщення і з будинку в цілому повинні забезпечувати евакуацію за необхідний час, наведений у таблиці 19.

Таблиця 19

Ступінь вогнестійкості будинку

Необхідний час евакуації, хв.

із зального приміщення (tнб. буд) за його об'єму*), тис.м3

із будинку в цілому (tнб.6уд)**)

до 5

10

20

40

60**)

І та ІІ

2

3

3,5

4

4,5

6

III, IlІa, ІІІб, IV

1,4

2,1

2,45

2,65

3,15

4,2

V

1

1,5

1,75

Не нормується

3

*) За об'єм зального приміщення слід приймати його будівельний об'єм без будівельного об'єму трибуни. При проміжних значеннях об'єму (у межах до 60 тис.м3 ) необхідний час евакуації із зального приміщення t нб 6уд слід визначати за інтерполяцією.

В разі розташування евакуаційних виходів із зальних приміщень (об'ємом 60 тис.м3 та менше) вище позначки арени на половину і більше висоти приміщення необхідний час евакуації t нб. 6уд повинен прийматися вдвічі меншим від зазначеного в таблиці.