Примітка. При діаметрі силосу 9 м значення коефіцієнта ??3 визначається інтерполяцією.
ДБН В.2.2-8-98 С.21
5.10 Стіни силосів діаметром 12 м і більше, що завантажуються і розвантажуються позацентрово, слід перевіряти на зусилля, які визначаються з урахуванням різного рівня сипкого матеріалу по периметру його верхнього конуса.
Якщо при розвантаженні силосу поблизу його стін виникає воронка в сипкому матеріалі з місцевим зниженням горизонтального тиску, то слід проводити перевірку достатності прийнятого армування для сприйняття місцевих зусиль у зв'язку зі зниженням горизонтальних тисків у потоці (4.9).
5.11 Розрахункову розтягувальну поздовжню силу Nкв (кгс) і розрахунковий згинальний момент Мкв (кгс??м) на одиницю висоти у вертикальних перерізах стін квадратних залізобетонних силосів від горизонтальних тисків сипкого матеріалу слід визначати за формулами:
Nкв=, (18)
Мкв=, (19)
де β1 - коефіцієнт, що дорівнює 1/24 для прогонового згинального моменту; 1/12 - для опорного моменту монолітних силосів; для силосних корпусів зі збірними силосами він установлюється з урахуванням жорсткості закладення стін і залежить від конструктивного вирішення вузлових з'єднань;
l - за пунктом 4.18.
5.12 При розрахунку зовнішніх стін зблокованих або поодиноких силосів слід враховувати додаткові згинальні моменти Мt (кгс??м) для квадратних і багатогранних силосів і розтягувальні поздовжні сили Nt (кгс) від температурних впливів. Ці зусилля допускається визначати за формулами:
Nt=; (20)
Nt=; (21)
Mt=l2; (22)
де γf - коефіцієнт надійності за навантаженням, який дорівнює 1,1 при розрахунку на міцність і 1,0 - при розрахунку за деформаціями, розкриттям і закриттям тріщин.
Примітка. Для верхніх і нижніх ділянок стін круглих силосів, що розраховуються згідно 5.7, температурні впливи допускається не враховувати.
5.13 При розрахунку стін прямокутних силосів прогин від тиску за формулою (1) не повинен перевищувати 1/200 прогону в осях стін.
При різнотривалому розвантажуванні суміжних силосів в розрахунках за граничними станами другої групи значення ширини розкриття тріщин і прогину, що визначаються за СНіП 2.03.01, слід помножити на коефіцієнт варіації Cvar. Значення Сvar приймається 1,1 при σs=200 МПа (2000 кгс/см2) і 1,2 - при σs=270 МПа (2700 кгс/см2).
5.14 При здійсненні заходів по зменшенню горизонтальних тисків сипких матеріалів у відповідності з 3.33 допускається в стінах силосів, з яких зерно випускається через розвантажувальні труби або через суміжні силоси і зірочки, зусилля від горизонтальних тисків сипких матеріалів визначати за формулами (11), (12), (18), (19), помножуючи коефіцієнти ??1,??2 і, а для висот h2 і h3 - коефіцієнт a1 у формулі (13) на зменшувальний коефіцієнт ??1, який дорівнює 0,3.
5.15 Додаткові зусилля в стінах силосів від вигину зблокованих силосів як цілого блоку слід визначати розрахунком блоку силосів на пружній основі. При дотриманні умов 3.21 допускається не враховувати ці додаткові зусилля.
5.16 Коефіцієнти умов роботи при розрахунках стін силосів слід визначати у відповідності з вимогами СНіП 2.03.01, приймаючи для стін силосів, зведених у ковзній опалубці, в межах засипання сипких матеріалів коефіцієнт умов роботи арматури γs = 0,90, коефіцієнт умов роботи бетону γb = 0,75.
C.22 ДБН В.2.2-8-98
На коефіцієнт γb слід множити розрахункові опори бетону Rb i Rbt. При γb= 0,75 коефіцієнт γb2, який враховує тривалість дії навантаження, приймається 1,0.
5.17 Стіни залізобетонних силосів, у яких площа перерізу вертикальної арматури менше мінімальної, що вказана в СНіП 2.03.01, слід розраховувати на стиск як бетонні конструкції з коефіцієнтом умов роботи, наведеним у 5.16.
5.18 Розрахункова вертикальна поздовжня сила Nf (кгс) від тертя сипкого матеріалу об стіну силосу на одиницю довжини периметра горизонтального поперечного перерізу на глибині Z від верху засипу визначається за формулою
Nf =, (23)
Де визначається за формулою (6) при коефіцієнті а4 , що дорівнює 1,0.
При розрахунку стін силосів на стиск слід враховувати завантаження суміжних силосів.
За формулою (23) допускається визначати поздовжні сили, що виникають у стінах розвантажувальних труб і підвісках для електротермометрів, з помноженням на коефіцієнт γext = 1,5. Для розвантажувальних труб належить також урахувати силу тертя сипкого матеріалу всередині труби.
5.19 При розрахунку стін силосів на стиск максимальні напруження стиску слід визначати в місці опирання стін на плиту днища, на балки чи фундаментну плиту.
При розрахунку на стиск нижньої зони стін силосів розрахункове навантаження від ваги сипких матеріалів множиться на коефіцієнт, що дорівнює 0,9.
5.20 При розрахунку горизонтальної і вертикальної арматури стін залізобетонних силосів діаметром більше 12 м слід ураховувати також вітрове навантаження, розраховуючи силос як оболонку, при цьому радіальні деформації оболонки заповненого силосу слід визначати з урахуванням реакції заповнення. Допускається при цьому розглядати сипкий матеріал як лінійно-піддатливу основу з коефіцієнтом постелі С, який треба визначати за формулою C=, де Еm визначається за 4.18.
5.21 Стіни силосів при h<1,5 повинні бути перевірені на зусилля від тиску як стіни бункера.
Тиск сипкого матеріалу на стіни бункера на глибині Z від верху засипу, кгс/м2, визначають за формулою
=λγZ. (24)
Стіни сталевих силосів
5.22 Стіни сталевих круглих силосів розраховують на ті самі поєднання навантажень і впливів, що і стіни залізобетонних конструкцій (за 4.2 і 5.3 ).
5.23 Стіни сталевих силосів, що сприймають згинальні моменти, розраховують на ті самі зусилля, що і стіни залізобетонних силосів, але з коефіцієнтом умов роботи ??c = 0,8; додатково стіни сталевих силосів перевіряють на стійкість з коефіцієнтом ??c = 1,0.
5.24 Розрахункову розтягувальну кільцеву поздовжню силу на одиницю висоти (кгс) від горизонтальних тисків сипких матеріалів в стінах круглих сталевих силосів, які не сприймають кільцеві згинальні моменти, визначають за формулою
Nkp=. (25)
Перевірка на міцність і стійкість від зусиль стиску в горизонтальних перерізах проводиться у відповідності з вказівками СНіП II-23 і з врахуванням впливу, що підтримується, внутрішнього тиску зерна при коефіцієнті γf =1,0.
5.25 При висоті стін силосу h<l,5 слід, керуватись вказівками 5.21, при цьому додатково стіни силосу перевіряють на стійкість з урахуванням вертикальних сил тертя сипкого матеріалу об стіни силосу за формулою (5), в якій замість , приймається , визначене за формулою (24).
При перевірці на стійкість коефіцієнт надійності за навантаженням для сил тертя приймається 1,0.
ДБН В.2.2-8-98 С.23
5.26 Місця зміни форми силосу, зокрема зони сполучення циліндричної частини з конусною чи з плоским днищем, а також місця різкої зміни навантажень повинні бути перевірені на додаткові місцеві напруження (крайовий ефект) за СНіП 11-23.
Воронки і днища силосів
5.27 Розрахунок конічних воронок силосів слід проводити на горизонтальне кільцеве розтягування і осьове розтягування, яке діє вздовж твірної. Розрахункові розтягувальні поздовжні сили на одиницю довжини перерізу в конічній воронці (кгс) - горизонтальну Nh, в меридіональному перерізі і Nτ, що діє взд
овж твірної воронки під кутом α до горизонту в кільцевому перерізі (рисунок 7), треба визначати за формулами:
Nh =; (26)
Nτ =), (27)
де ??f1 - коефіцієнт надійності за навантаженням від власної ваги воронки силосу;
g - власна вага одиниці площі стінки воронки, кгс/м2;
G1 - вага частини воронки з сипким матеріалом, яка розміщена нижче площини перерізу, кгс.
Значення коефіцієнта умов роботи γc наведені в рекомендованому додатку Б.
а
а - позначення розмірів воронки; б - схема для визначення горизонтального розтягувального зусилля;
в - те саме, меридіонального (уздовж скату)
Рисунок 7 - Розрахункові схеми конічної воронки.
5.28 Грані пірамідальних воронок слід розраховувати па місцевий вигин (з площини грані) від тиску, що визначається за формулою (9), разом з розтягувальними поздовжніми силами у вертикальних і горизонтальних перерізах воронки. Горизонтальну розтягувальну силу біля грані пірамідальної квадратної воронки слід визначати за формулою (26), а розтягувальну силу вздовж грані пірамідальної квадратної
C.24 ДБН В.2.2-8-98
воронки - за формулою (27), при цьому замість dz необхідно приймати ширину в світлі грані воронки в розглянутому горизонтальному перерізі, а замість величини π треба приймати число 4.
5.29 Балки днища необхідно розраховувати на навантаження, що передаються через стіни і днища (чи воронки) силосу, приймаючи, що навантаження від стін силосів q1 передається на балку як рівномірно розподілене на довжині l1 (рисунок 8).
Навантаження від днища q2, а також навантаження від стін силосів при l1 > l0 слід приймати рівномірно розподіленим по периметру балки.
q1 - навантаження від стіни силосу; q2- навантаження від днища (воронки); l1- розрахункова довжина обпирання стіни силосу на балку; h- висота балки; b- ширина оголовка колон; l0-відстань між осями колон
Рисунок 8 – Передача навантаження від балки на колону.
5.30 При розрахунку плоских нахилених днищ і балок днищ зусилля слід визначати як у звичайних перекриттях з урахуванням тиску сипких матеріалів за формулами (9) і (10) і коефіцієнта умов роботи ??с , наведеного в рекомендованому додатку Б.
5.31 Додаткові зусилля в днищах силосів при розрахунку блоку силосів на пружній основі слід визначати у відповідності з вказівками 5.15 і 5.33.
Колони підсилосних поверхів
5.32 Колони підсилосного поверху (рисунок 9) необхідно розраховувати за схемою стояків, закладених у фундамент, з урахуванням фактичного закріплення в днищі силосу, при цьому розрахункову довжину колон слід приймати, як правило, не менше висоти колони від верху підколонника до верху капітелі.
Максимальний відсоток вмісту арматури залізобетонних колон, як правило, не повинен перевищувати 3,0.
5.33 Колони підсилосного поверху необхідно розраховувати на максимальні зусилля, що передаються на них при різних схемах завантаження силосів (при повному чи частковому завантаженні силосних корпусів).
Зусилля в колонах слід визначати розрахунком споруди на пружній основі, при цьому для залізобетонних силосних корпусів при дотриманні вимог 3.21 допускається силосну частину вважати абсолютно жорсткою. При відношенні сторін корпуса, що дорівнює два і більше, допускається визначати зусилля в колонах як у плоскій системі кінцевої жорсткості, виділяючи для розрахунку смугу шириною, що дорівнює діаметру або стороні силосу.
ДБН В.2.2-8-98 С.25
5.34 Якщо колони підсилосного поверху бетонують у ковзній опалубці, їх слід заводити в стіни силосу вище днища на висоту hz (см), яка визначається за формулою
hz=, (28)
де N- поздовжня сила в колоні підсилосного поверху, кгс;
А1 - площа обпирання стін силосів на колону, що заштрихована на рисунку 9, см2;
rb, Rbt - розрахункові опори бетону стисканню і розтягуванню, кгс/см2;
n1 - число стін силосів, що примикають до колони. Допускається hz визначати за формулою
hz=, (29)
де lan -довжина анкерування арматури за СНіП 2.03.01.
При розрахунку на міцність збірних залізобетонних колон підсилосного поверху випадковий ексцентриситет, врахований згідно з вимогами СНіП 2.03.01, слід приймати не менше 2,5 см.
Рисунок 9 - Забивання колони підсилосного поверху, бетонованої у ковзній опалубці, в стіни силосів.
C.26 ДБН В.2.2-8-98
Основи і фундаменти
5.35 Проектування основ і фундаментів підприємств для зберігання і переробки зерна слід здійснювати у відповідності зі СНіП 2.02.01 з урахуванням вимог цього підрозділу.
5.36 Глибину закладення фундаментів силосних корпусів і робочих будівель на природній основі слід, як правило, призначати не менше розрахункової глибини промерзання, визначеної за СНіП 2.02.01.
Для суцільних плитних фундаментів на всіх грунтах, за винятком сильнонабухлих, глибину закладання допускається приймати менше розрахункової на 0,5 м.
5.37 При розрахунку монолітних плит силосних корпусів, що завантажуються сипкими матеріалами не раніше ніж через 3 місяці після закінчення бетонування плит, клас бетону слід призначати з урахуванням терміну завантаження.
5.38 При розрахунку основ силосних корпусів і робочих будівель елеваторів за деформаціями слід, як правило, використовувати розрахункову схему у вигляді напівпростору, який лінійно деформується.
Використання розрахункової схеми у вигляді шару, який лінійно деформується, для вказаних будівель і споруд допускається при відповідному обгрунтуванні.
5.39 При розрахунку за першим граничним станом основ і фундаментів силосних корпусів розрахункову вагу сипкого матеріалу слід приймати з додатковим знижувальним коефіцієнтом, що дорівнює 0,9.
5.40 Тиск на грунт під підошвою фундаментних плит силосних корпусів з круглими силосами діаметром 3-12 м і квадратними силосами 3х3 м допускається визначати з урахуванням розподілення тисків по прямолінійній епюрі при односторонньому завантаженні корпуса на 2/3 повного навантаження.
5.41 Граничні значення середнього осідання і кренів, указані в СНіП 2.02.01, можуть бути збільшені при відповідному обгрунтуванні.
Для силосних корпусів з декількома підсилосними поверхами крен фундаментних плит повинен бути не більше 0,002, середнє осідання - не перевищувати 15 см.
Для сталевих окремо розташованих силосів відносна різниця осідання повинна бути не більше 0,004, середнє осідання - не перевищувати 15 см.
5.42 Осідання окремо розташованих фундаментів під колони силосних корпусів допускається визначати спрощеним методом з використанням обвідної епюри вертикальних напружень у грунті основи, що визначається від умовної суцільної плити і від центральної групи окремих фундаментів (не менше 9) з урахуванням їх взаємного впливу (верхня частина епюри).
