Евакуаційні шляхи повинні забезпечувати безпечну евакуацію усіх тварин, що знаходяться в приміщеннях будівель, через евакуаційні виходи.
Виходи і проходи є евакуаційними, якщо вони використовуються при експлуатації тваринницьких будівель для вигулу тварин або їх пересування при безвигульному утриманні і ведуть:
* а) з приміщень першого поверху безпосередньо назовні або через тамбур;
* б) із станків, боксів або кліток в прохід, що має безпосередній вихід назовні або через
тамбур;
*в) з приміщень будь-якого поверху, крім першого, в прохід, що веде в пандусну клітку, яка має вихід назовні безпосередньо або через тамбур.
В усіх тваринницьких будівлях необхідно передбачати не менше двох евакуаційних виходів, а в багатоповерхових будівлях — не менше двох пандусних кліток, розміри яких визначають з урахуванням протипожежних і технологічних вимог.
Ворота та двері в приміщеннях для утримання тварин і на шляхах евакуації повинні бути двостулковими і розкриватися у бік виходу з приміщення.
Засуви повинні легко відчинятися як зсередини, так і ззовні.
В будівлях для утримання тварин відстань від найбільш віддаленого місця до виходу назовні або в пандусну клітку не повинна перевищувати 30 м.
Для своєчасної евакуації тварин на випадок пожежі на тваринницьких підприємствах, як правило, повинні впроваджуватися групові прив'язі, які легко звільняються.
2.17. В тваринницьких будівлях над приміщеннями з вологим або мокрим режимом влаштовувати покриття, які не вентилюються, допускається лише за умови, якщо запроектована пароізоляція виключає можливість накопичення вологи в конструкціях покриття за річний період експлуатації.
Покрівлю будівель завширшки не більше 27 м слід проектувати, як правило, із азбестоцементних хвилястих листів, а в будівлях більшої ширини — з рулонних матеріалів.
2.18. Тваринницькі будівлі слід проектувати без внутрішніх водостоків.
Внутрішні водостоки допускаються лише в будівлях, ширина яких при похилі в один бiкстановить 36 і більше метрів та забезпечується конструктивна та експлуатаційна надійність покрівлі.
2.19. Підлоги в тваринницьких будівлях, а також покриття вигульних майданчиків повинні відповідати технологічним вимогам, в тому числі захисту тварин від переохолодження.
Підлога в приміщеннях, де утримуються тварини та птиця, повинна бути безпустотною.
Підлога з пустотами допускається лише в місцях, де утримуються поросята або молодняк птиці, якщо вона використовується для повітряного обігрівання підлоги і є неспалимою.
Верхній шар підлоги в місцях відпочинку тварин при утриманні їх без підстилки визначається показником теплозасвоєння поверхні підлоги, величина якого приймається у відповідності з нормами технологічного проектування.
Показник теплозасвоєння ґратчастих підлог і підлог приміщень, де утримуються тварини на підстилці, вівці та птиця, не нормується.
Підлогу, що систематично змочується рідинами, слід проектувати з похилом. Похили підлоги, лотків та каналів слід приймати:
* в приміщеннях для утримання птиці в клітках та лотків вздовж проходів в усіх приміщеннях
— не менше 0,005;
* в технологічних елементах приміщень (у стійлах, денниках, станках тощо) і поперечні в проходах — не менше 0,015.
Ґратчасті (щілинні) підлоги і канали (лотки) для видалення гною механізмами слід проектувати без похилу.
Похил покриттів на вигулах для тварин і птиці й підлог в перехідних галереях між будівлями (для перегону тварин) повинен бути не більше 0,06.
2.20. Вертикальні навантаження на елементи ґратчастої підлоги установлюються в будівельних завданнях на основі технологічних рішень. Конструкції, на які спирається ґратчаста підлога, розраховуються у відповідності з діючими нормативними документами, які регламентують проектування будівельних конструкцій. При розрахунку конструкцій ґратчастої підлоги слід приймати коефіцієнт динамічності 1,2.
2.21. Огорожа технологічних елементів приміщень (стійл, денників, станків, боксів тощо) та вигулів, як правило, повинна бути збірною з виробів заводського виготовлення.
2.22. Поверхня будівельних конструкцій всередині приміщень, що призначені для утримання тварин та птиці, повинна бути пофарбована в ясні тони та забезпечувати вологе прибирання і дезинфекцію.
Стіни доїльних залів, приміщень для обробки і зберігання молока, інкубаційних залів, мийних, лабораторій, приміщень для штучного осіменіння тварин і приготування кормів повинні бути облицьовані на висоту 1,8 м вологостійкими.матеріалами, що дозволяють проводити систематичну дезинфекцію та миття водою; решта стін та стелі вказаних приміщень повинна бути пофарбована в ясні тони.
2.23. Теплотехнічні розрахунки огороджувальних конструкцій слід провадити згідно з вимогами відповідних діючих нормативних документів. При цьому коефіцієнт теплообміну внутрішньої поверхні огороджувальних елементів слід приймати:
для стін приміщень, де заповнення тваринами становить більше 80 кг живої маси на 1м2
підлоги, —12 Вт /м2 °С (10 ккал / м2 год °С);
для стін приміщень, де заповнення тваринами становить 80 кг і менше живої маси на 1 м2 підлоги, і для стелі (горищних перекриттів або покриттів) усіх типів тваринницьких будівель — 8,7 Вт / м2 °С (7,5 ккал / м2 год °С).
Опір теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій усіх типів тваринницьких будівель, визначений теплотехнічним розрахунком, повинен уточнюватися для конкретних пунктів будівництва, виходячи з економічних умов.
2.24. Тваринницькі будівлі і споруди, що розміщуються в зонах інтенсивної грозової діяльності, повинні бути обладнані блискавкозахисними пристроями у відповідності з вимогами «Інструкції по влаштуванню блискавкозахисту будівель і споруд» РД 34.21.122-87.
2.25. В будівлях або спорудах-укриттях каркасно-плівкової конструкції площа будівлі або укриття між протипожежними стінами не повинна перевищувати 800 м2 .
2.26. По периметру зовнішніх стін тваринницьких будівель заввишки до верху карнизу більше 10 м на покрівлях слід передбачати огорожі заввишки не менше 0,6 м із неспалимих матеріалів.
3. ВОДОПРОВІД І КАНАЛІЗАЦІЯ
3.1. Внутрішні системи водопроводу і каналізації усіх типів тваринницьких будівель та приміщень слід проектувати згідно з вимогами відповідних діючих нормативних документів та нормами, що наведені у цьому розділі.
3.2. Для усіх видів тваринницьких будівель і приміщень слід проектувати виробничий водопровід для подачі води питної якості (що задовольняє вимоги діючих нормативів і стандартів) для обслуговуючого персоналу, напування тварин, птиці, приготування кормів, миття тварин та підлоги, прибирання приміщень, миття та охолодження обладнання. В районах, де неможливо отримати воду питної якості для усіх вказаних потреб, допускається якість води (за винятком води для миття та охолодження молочного устаткування) призначати згідно з вимогами відповідних норм технологічного проектування, а при необхідності — передбачати очищення та знезараження води.
Примітка. Необхідність підігрівання води для напування тварин в холодну пору року та температура цієї води встановлюється у відповідності з нормами технологічного проектування.
3.3. Усі типи тваринницьких будівель і приміщень повинні обладнуватися напувалками, кранами для миття підлог та спеціальними приладами.
Проточні напувалки в птахівничих будівлях при необхідності зміни рівня установок або демонтажу їх на час прибирання підстилки або посліду машинами повинні приєднуватися до внутрішнього водопроводу і каналізації, як правило, гнучкими шлангами.
3.4. Ввід водопроводу в конюшні слід передбачати в опалюване приміщення, де на відгалуженнях водопровідної мережі, що йдуть в неопалювані приміщення, необхідно передбачати запірні вентилі, а за межами опалюваного приміщення на сухих ділянках цих відгалужень — крани або з'єднувальні гайки. Якщо в конюшнях опалювані приміщення відсутні, то необхідно передбачати водорозбірні колонки незамерзаючого типу.
В конюшнях, де температура внутрішнього повітря в холодний період року постійно підтримується вищою плюс 2 °С, допускається передбачати внутрішній водопровід з підведенням води до напувалок.
3.5. Кошари, як правило, внутрішнім водопроводом не обладнуються.
Для напування овець, що утримуються у кошарах, слід передбачати підведення води до групових автонапувалок, що встановлюються на вигулах (відкритих базах).
Ввід водопроводу слід передбачати в родильне відділення та тепляки.
3.6. Для тваринницьких будівель необхідне влаштування протипожежної автоматизації та внутрішнього протипожежного водопроводу. Мінімальні витрати води слід визначати у відповідності з вимогам СНиП 2.04.01-85.
В будівлях для утримання птиці в клітках із спалимих матеріалів при місткості будівель (або їх частин між протипожежними стінами) більше 25 тис. голів, в тваринницьких і птахівничих будівлях з горищами для зберігання грубих кормів та спалимої підстилки при площі горища між протипожежними стінами 2000 м2 і більше, в будівлях заввишки в два поверхи і більше, а також в одноповерхових багатопогонових будівлях з категорією виробництва «В» площею понад 10000 м2 слід передбачати внутрішній протипожежний водопровід при розрахунковій витраті води на два струмені по 5л/с.
Примітка. При визначенні розрахункової витрати води на зовнішнє пожежогасіння навісів для звірів та кроликів об'єм навісів слід приймати з коефіцієнтом 0,5. Об'єм навісу визначають множенням площі вертикального поперечного перерізу (в межах осей зовнішніх стояків, верхнього контуру покрівлі та рівня підлоги) на довжину навісів.
3.7. Вільний напір води в трубопроводах при проточних та групових напувалках слід приймати не менше 2 м, а при автонапувалках — за даними заводу, що виготовляє напувалки.
3.8. Прокладку водопровідних труб в будівлях та приміщеннях слід передбачати відкритою —- по стінах і колонах, а також по стаціонарних годівницях, клітках, постійній огорожі станків, стійл, денників тощо, межа вогнетривкості яких повинна становити не менше 1 години.
Для напування тварин і птиці на вигулах необхідно передбачати прокладання водопровідних труб для подачі води до напувалок, що розміщуються на вигулах, При цьому не допускається прокладання водопровідних труб в місцях, де вони можуть стикатися з гноєм і послідом, підлягати механічним впливам, заважати прибиранню гною і посліду або транспортуванню кормів.
3.9. В тваринницьких будівлях на мережі виробничого водопроводу слід передбачати установку кранів для миття підлог з розрахунку радіусу дії ЗО м і тиску на сприску не менше 5 м.
3.10. Для заповнення протипожежних ємкостей (резервуарів, водойм) водою на вводах внутрішнього водопроводу в будівлі необхідно передбачати з'єднувальні головки діаметром 50 мм для приєднання пожежних рукавів.
3.11. Для виробничого водопроводу тваринницьких будівель слід застосовувати, як правило, пластмасові труби, які дозволяються для питних водопроводів, а також сталевих тонкостінних неоцинкованих труб. Застосування металевих труб з товщиною стінок та діаметром, більшим ніж визначено розрахунком, не допускається.
3.12. Для обліку загальної витрати води підприємством слід передбачати установку водоміра на вводі водопроводу. Необхідність установки водоміра на вводах в окремі будівлі повинна бути технологічно обгрунтована.
3.13. Установку запірної арматури на мережі виробничого водопроводу слід передбачати: на вводі водопроводу в будівлю; на відгалуженнях від магістралі; на підводках до групових напувалок, технологічого обладнання і сіток для підмивання вимені.
На мережі виробничого водопроводу тваринницьких будівель і приміщень, а також вигульних, вигульно-кормових майданчиків та літніх таборів слід передбачати випускні пристрої для спорожнення трубопроводів.
3.14. Розрахункові витрати води на напування тварин з автонапувалок слід визначати у відповідності з обов'язковим додатком 2.
3.15. Витрати води спеціальними приладами і відсоток одночасної їх дії слід приймати у відповідності з обов'язковим додатком 3.
3.16. Загальні усереднені питомі витрати води на окремих типах тваринницьких підприємств наведені в довідковому додатку 4.
У додатку не враховані витрати води на господарсько-питні потреби для обслуговуючого персоналу. Ці витрати слід передбачати додатково у відповідності з діючими нормативними документами, які регламентують проектування внутрішнього водопроводу в будівлях.
3.17. Внутрішню каналізацію тваринницьких будівель слід передбачати для відведення:
* а) виробничих стічних вод від миття тварин, прибирання приміщень і дошьних майданчиків, від миття устаткування (посуду, апаратури, молокопроводів тощо), а також від проточних напувалок у пташниках;
* б) господарсько-побутових вод від санітарних приладів.
Системи внутрішньої каналізації будівель визначаються технологією виробництва і при їх розробці необхідно керуватися діючими нормами технологічного проектування відповідних
підприємств.
3.18. В одноповерхових птахівничих будівлях для кліткового утримання птиці виробничі стічні води (від миття підлоги, миття обладнання тощо) допускається збирати та відводити до трапів відкритими лотками; розміри лотків визначаються розрахунком, але в усіх випадках їх глибина повинна бути не більше 120 мм, а ширина — не менше 100 мм.
3.19. На магістральних випусках стічних вод від проточних напувалок, що встановлюються в птахівничих будівлях, слід передбачати уловлювачі для пуху та пера.
3.20. Технологічне обладнання для приймання, транспортування та обробки молока, а також для миття молочного посуду слід приєднувати до каналізаційної мережі з розривом струменя не менше 20 мм.
3.21. Обладнання для збирання та обробки видаленого гною (посліду) і стоків від миття підлог в будівлях і приміщеннях для утримання тварин та птиці слід проектувати, користуючись вказівками відповідних норм технологічного проектування.
