2.4 Матеріали вишукувань повинні містити дані інженерно-геологічного районування територій.
Вишукувальні роботи необхідно планувати поетапно. Матеріалів першого етапу вишукувань повинно бути достатньо для оцінки доцільності та технічної можливості здійснення інженерного захисту об'єктів. На наступних етапах здійснюється необхідне коригування програми вишукувань в залежності від виду інженерного захисту.
2.5 Межі територій, які піддані зсувним та обвальним процесам і де потрібно виконувати інженерний захист об'єктів, необхідно установлювати та уточнювати за матеріалами рекогносцирувальних об стежень, інженерно-геодезичних зйомок, результатами існуючих і подальших інженерних вишукувань та спостережень.
2.6 Матеріали комплексних вишукувань для інженерного захисту об'єктів повинні бути достатніми для:
- загальної оцінки природних умов територій та ступеня їх придатності для різних видів освоєння;
- характеристики зсувної, зсувонебезпечної та обвалонебезпечної обстановки та кількісної оцінки стійкості територій;
- прогнозу змін природних умов, зсувної та обвальної небезпеки від впливу будівництва та екс плуатації;
- прийняття принципових інженерних рішень щодо інженерного захисту об'єктів та обмежень основного будівництва;
- видачі рекомендацій щодо технологічної послідовності та черговості освоєння територій;
- видачі рекомендацій щодо конструкцій фундаментів об'єктів будівництва, можливості суміщення функцій захисних споруд і конструкцій об'єктів, які захищаються.
2.7 Необхідність додаткового виконання спеціальних видів вишукувань, режимних спостережень, науково-дослідних робіт та різних видів моделювання повинна бути обгрунтована.
На територіях із складними інженерно-геологічними і гідрологічними умовами в проектах слід передбачати виконання науково-дослідних робіт, експериментальні споруди та заходи щодо інженерного захисту.
З ВИЗНАЧЕННЯ СТІЙКОСТІ СХИЛІВ, ВЕЛИЧИН ЗСУВНОГО ТИСКУ ТА НАВАНТАЖЕНЬ ВІД ОБВАЛІВ
Основні вимоги
3.1Розрахунками необхідно встановлювати;
- маси порід, що зміщуються або підготовлені до зміщення по схилах;
- відношення діючих на певні частини схилів у зазначений час зсувних та затримуючих сил (в т.ч. коефіцієнти стійкості);
- різниці між зсувними та затримуючими силами за певними поверхнями на різних рівнях.
3.2 Вплив водоносних горизонтів, які дренуються на схилах, на стійкість схилів необхідно вра ховувати за умов зволоження порід, зважування, фільтраційного тиску, суфозійного виносу.
3.3 Гідрологічні розрахунки слід виконувати з урахуванням швидкості абразії (ерозії), швидкості зміни рівня води на базисі ерозії, величин водозбірних басейнів, стік із яких направлений на ділянку схилу, що розглядається, з метою виявлення можливості зволоження порід на схилах масиву, над ходження води в тріщини та у відкладення схилів.
3.4 Сейсмічні впливи необхідно враховувати окремо, визначаючи зміну напружено-деформованого стану та міцнісних властивостей грунтів при проходженні в них сейсмічних хвиль, а також сейсмічних навантажень від мас грунтів, будинків та споруд.
3.5 При підготовці розрахункових схем стійкості схилів і величин зсувного тиску, розробці ал горитмів розрахунку та побудові математичних моделей схилів слід ураховувати всі природні та тех ногенні навантаження і впливи, діапазони їх змін, а також можливі діапазони змін міцнісних харак теристик грунтів та умов, за яких ці зміни можуть виникнути.
При цьому особливу увагу слід приділяти положенню горизонтів, що підпадають під зовнішні впливи (основних деформованих горизонтів, послаблених поверхонь та зон), їх розмірам та орієнтації.
Визначення стійкості схилів і величин зсувного тиску
3.6Оцінку стійкості територій необхідно проводити;
- при розробленні схем інженерного захисту об'єктів за опорними створами для кожної із виділених інженерно-геологічних ділянок;
- при розробленні робочих проектів інженерного захисту та проектів забудови за інженерно- геологічними розрізами, кількість та положення яких в просторі визначаються в залежності від кон кретних існуючих і прогнозованих природних умов, виду і місцеположення захисних та об'єктів, які захищаються, характеру забудови.
3.7Методи розрахунку стійкості схилів слід вибирати в залежності від інженерно-геологічних умов ділянок схилів і виду деформацій зсувних грунтів.
Розрахункові схеми повинні враховувати:
- потужності зон деформованих горизонтів, зони стиску, розривні порушення та ін.;
- типи зсувних деформацій схилів за механізмом зміщення; -
- основні зсувоутворюючі фактори та їх вплив на утворення, розвиток та активізацію зсувів ;
- різні види навантажень та впливів (постійних і тимчасових), їх сполучень (основні, особливі);
- вплив існуючих будинків та споруд і тих, що проектуються, на стійкість схилів;
- зміну протягом часу міцнісних характеристик грунтів з урахуванням можливості зміни їх вологості, дії підземних вод, навантажень на поверхні схилу та ін.
3.8Розрахунки інженерного захисту та зсувних (зсувонебезпечних) схилів, які сформовані шару ватою товщею піщаних, глинистих і скельних грунтів, слід виконувати за схемами плоского, змішаного та глибокого зрушення по плоскій, ламаній або змішаній площинах ковзання, місцеположення яких
вибирають в найбільш слабких шарах, прошарках, по контактних площинах, методом підбору, виходячи з умов створення максимальних впливів на захисні споруди та заходи.
При наявності у схилах шарів глинистих грунтів з показником консистенції більше 0,4, крім зазначених вище розрахунків, слід передбачати можливість формування в глинистих грунтах зон деформованих горизонтів та зміщення по них вищерозташованих мас грунтів або видавлювання цих грунтів із основ схилів.
3.9 При розрахунку інженерного захисту об'єктів слід розглядати положення поверхні ковзання нижче розрахункової або зон деформованих горизонтів, в т.ч. і під нижніми кінцями опор.
3.10 При оцінці стійкості схилів слід виконувати фільтраційні розрахунки міцності грунтів схилу на ділянках височування ґрунтових вод, на межах неоднорідних грунтів і по контактах грунтів та дре нажних обсипок.
3.11 Зсувний тиск на затримуючі споруди (Е) допускається визначати за формулою
зсувонебезпечних схилів повинно дорівнювати відповідно для захисних споруд першого ступеня відповідальності - 1,35 та 1,25; другого - 1,3 та 1,2; третього - 1,25 та 1,15; четвертого - 1,2 та 1,1. При особливих сполученнях навантажень: для першого - 1,3 та 1,2; другого - 1,25 та 1,15; третього - 1,2 та 1,1; четвертого - 1,15 та 1,05.
3.12При визначенні опору ґрунтового масиву зміщенню (R) на зсувних схилах необхідно вра ховувати стан грунтів у зонах деформування або по поверхнях ковзання та прогноз зміни їх міцнісних характеристик на термін служби інженерного захисту об'єктів.
На зсувних схилах зсувний тиск на будівельний період, що не перевищує 1 місяця, слід визначати з урахуванням тертя та повного зчеплення грунтів, а на експлуатаційний період слід ураховувати тільки опір тертю. На зсувонебезпечних схилах зсувний тиск слід визначати з урахуванням тертя та структурного зчеплення грунтів.
Величину структурної міцності грунтів слід визначати методами польових досліджень на зріз у свердловинах або в гірничих виробках.
Визначення обвалонебезпечності схилів та навантажень від обвалів
3.13Оцінка обвалонебезпечності схилів установлюється на основі розрахунків, за якими необхідно визначати:
- обвальні маси порід, які підготовлені до зміщення;
- шляхи, які проходять обвальні породи;
- швидкість зміщень порід при обвалах;
- енергію, що виділяється при обвалах.
3.14 Маси порід, які підготовлені до зміщення, повинні визначатися в залежності від структури масивів, геоморфологічних умов із застосуванням схем масивів, що розподілені на блоки, схем граничної рівноваги.
3.15 Розрахунок поверхонь, на які можуть діяти обвальні породи, необхідно виконувати на основі аналізу протяжності та конфігурації ділянок схилів нижче місця відриву обвальних порід і швидкостей їх руху по схилах.
3.16 Оцінки та розрахунки обвальності повинні проводитись на математичних моделях, що вра ховують просторовість явищ. Основою для розрахунків повинні служити інженерно-геологічні карти,
які відображають особливості просторового положення відокремлених від схилів блоків, із реально існуючими та потенційно можливими поверхнями та зонами ослаблення. За топографічними матеріалами розраховуються об'єми порід, які можуть приходити в рух, площі, на яких будуть зміщатися породи, місця їх відкладень, шляхи та траєкторії переміщення, швидкості та руйнівні сили руху.
4 ЗАХОДИ ЩОДО ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ ОБ'ЄКТІВ ВІД ЗСУВНИХ ТА ОБВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ
4.1У проекті інженерного захисту об'єктів, окрім загальних вимог до складу проекту згідно зі СНІП 1.02.01-85, слід передбачати:
- тривалість, послідовність та терміни виконання кожного елемента комплексу;
- нагляд за станом будинків, споруд і схилів;
- випробування, за необхідності, будинків та споруд та (або) їх елементів і фрагментів;
- випробовування окремих опор глибокого закладання згідно з ГОСТ 5686-94 при шарнірному з'єднанні опор з вищерозташованими конструкціями;
- випробовування групи опор глибокого закладання разом з фрагментами конструкцій, що їх об'єднують, при жорсткому з'єднанні опор з вищерозташованими конструкціями;
- спеціальний режим експлуатації територій, будинків та споруд.
4.2Інженерний захист об'єктів не повинен значно погіршувати існуючі умови, що склались під впливом природних і техногенних факторів на територіях, які захищаються, та прилеглих.
У разі необхідності проект повинен передбачати заходи, що запобігають або знижують до допустимого рівня негативний вплив іженерного захисту згідно з ДБН А.2.2-1-95.
Затримуючі протизсувні споруди та фундаменти
4.3 Затримуючі протизсувні споруди повинні забезпечувати можливість сприйняття зсувного тиску за рахунок реактивного опору стійкого грунту по поверхнях опор глибокого закладання, а також не допускати продавлювання та переповзання через них грунту зсувного масиву.
4.4 Конструктивні рішення затримуючих протизсувних споруд і місця їх розташування на схилах потрібно вибирати в залежності від величин зсувних тисків та їхніх розподілів уздовж схилів, по тужностей зсувних товщ, конфігурацій та станів схилів під час будівництва, інженерно-геологічних і гідрогеологічних умов зсувних та зсувонебезпечних територій, планувальних рішень місцевості та із урахуванням додатка 4.
4.5 Фундаменти будинків та споруд І-ІІІ ступенів відповідальності повинні, як правило, служити затримуючими протизсувними спорудами та проектуватись із урахуванням додатка 4.
На зсувонебезпечних територіях допускається не влаштовувати затримуючі протизсувні фундаменти в будинках і спорудах II - IIIступенів відповідальності, якщо до початку їх будівництва та на період експлуатації стійкість схилів забезпечується існуючим інженерним захистом.
4.6 До остаточного розроблення робочих креслень затримуючих протизсувних споруд і фундаментів І-ІІ ступенів відповідальності слід проводити натурні випробування їх дослідних елементів або фрагментів. При цьому їх розрахунки слід виконувати із урахуванням додатка 6.
4.7 У разі необхідності за даними випробувань слід коригувати конструкції споруд, а їх розрахунки виконувати з урахуванням додатка 6.
Підтримуючі протизсувні споруди та фундаменти
4.8Підтримуючі протизсувні споруди повинні забезпечувати самостійно або разом з іншими за собами інженерного захисту можливість сприйняття зсувного тиску.
Підтримуючі протизсувні споруди слід улаштовувати, як правило, в тих частинах зсувних та зсувонебезпечних схилів, де по можливих поверхнях ковзання вертикальне навантаження створює затримуючі сили більші ніж зсувні.
Підтримуючі протизсувні споруди слід виконувати у вигляді підпірних стін контрбанкетів або контрфорсів.
4.9Розрахунками слід установлювати розміри, форму та розміщення в плані підтримуючих споруд.
При визначенні розмірів і місць розміщення контрбанкетів слід ураховувати, що вони повинні поширюватись за межі нижніх границь можливих зсувних деформацій, щоб уникнути зміщення грунтів по нових поверхнях ковзання.
При відносно невисоких схилах улаштування суцільних контрбанкетів недоцільне. У цих випадках їх потрібно влаштовувати переривчастими по ширині схилу, тобто переходити до конструкцій контрфорсів.
Для укріплення схилів повинні застосовуватись, як правило, кам'яно-грунтові або повністю кам'яні контрфорси.
4.10 При розміщенні на схилах будинків (споруд), які вимагають підсилення, можуть застосовуватись бетонні контрфорси, що укріплюють одночасно схили та будинки (споруди).
При укріпленні високих схилів слід застосовувати контрфорси з каменю та щебеню. Такі контрфорси можуть служити для відведення вод, що виклинюються. У цьому випадку вони є контрфорсними
дренажами.
4.11Підтримуючі протизсувні фундаменти можуть виконуватись у вигляді:
- просторово-рамних фундаментів;
- плитно-рамних фундаментів;
- перехресних стрічок;
- похилих балочних фундаментів.
4.12 Всі залізобетонні елементи підтримуючих протизсувних фундаментів повинні мати жорсткі вузли сполучень між собою (за винятком деформаційних швів).
4.13 У необхідних випадках підтримуючі протизсувні фундаменти і підпірні стіни можуть мати вертикальні або похилі анкери, які закріплені в стійкому грунті з попереднім контрольованим натягом. Конструкції та розміщення анкерів повинні забезпечувати можливість їх контрольованого натягу під час будівництва і експлуатації будинків та споруд.
