Примітка: 1. За висоту будинку приймається різниця відміток нижчого рівня вимощення або спланованої поверхні землі, що примикає до будинку, і верху зовнішніх стін.
2. У число надземних поверхів за даною таблицею повинен враховуватися поверх, більше половини висоти якого знаходиться вище планувальної відмітки землі, що примикає до будинку.
1.16. Можливість будівництва каркасно-блокових будинків (по п.1 табл.2) до розгляду результатів натурних випробувань допускається в кожному окремому випадку за дозволом Держкоммістобудування України з врахуванням експертизи проектів спеціалізованою організацією з точки зору дотримання вимог сейсмостійкості.
1.17. Видовжені в плані будинки заввишки до 5 поверхів рекомендується проектувати з поздовжніми несучими стінами,
1.18. В будинках заввишки понад 5 поверхів рекомендується передбачати підвальний поверх.
1.19. Влаштування несучих стін, які опираються на виносні консольні конструкції, не дозволяється.
1.20. Влаштування еркерів, як правило, не допускається. При достатніх обгрунтуваннях може бути дозволено виконання еркерів, які опираються на фундамент, з підсиленням отворів в площині стіни залізобетонною рамною конструкцісю.
1.21. Відстань між осями поперечних стін повинна перевірятися розрахунком і бути не більшою наведеної в табл. 3.
Таблиця 3
------------------------------------------------------------------
| | Відстань, м, не більше |
|Конструкції стін |-----------------------------------------|
| | Розрахункова сейсмічність, бали |
|----------------------------------------------------------------|
| | 7 | 8 | 9 |
|----------------------------------------------------------------|
|1. Стіни з великих |15 |12 |9 |
|блоків двохрядної роз-| | | |
|різки, підсилені за | | | |
|вимогами п.п.2а, 2б, | | | |
|2в, 2г табл.2 | | | |
|----------------------------------------------------------------|
|2. Стіни з блоків |15 |12 |9 |
|багаторядної розрізки,| | | |
|підсилені за вимогами | | | |
|п.3 табл.2 | | | |
|----------------------------------------------------------------|
|3. Стіни з каменів | | | |
|пиляного вапняку при | | | |
|кладці: | | | |
|а)Rnt ≥ 120 кПа |15 |12 |9 |
|б) 120 кПа>Rnt≥ 60 кПа|12 | 9 |- |
------------------------------------------------------------------
1.22. Розміри елементів несучих і самонесучих стін із кам'яної кладки повинні визначатись за розрахунком і мають задовольняти вимоги, наведені в табл.4.
Таблиця 4
-------------------------------------------------------------------
| | Розміри елементів стін |
| Елементи стін |-----------------------------------------|
| | Сейсмічність площадки, бали |
| |-----------------------------------------|
| | 7 | 8 | 9 |
|-----------------------------------------------------------------|
|1.Ширина простінків не | | | |
| менше, при кладці: | | | |
|а) з каменів пиляного | | | |
| вапняку при | | | |
| Rnt≥ 120 кПа |0,8 |1,2 |1,6 |
| 120кПа>Rnt≥ 60kПа |1,0* |1,6* | - |
|б) з великих блоків |0,8 |1,0 |1,6 |
-------------------------------------------------------------------
|2.Ширина отворів не бі-| | | |
| льше, м, при кладці: | | | |
|а) з каменів пиляного | | | |
| вапняку при | | | |
| Rnt ≥ 120 кПа |3,0 |2,5 |2,0 |
| 120кПа>Rnt≥ 60kПа |2,5 |2,0 | - |
|б) з великих блоків |3,0 |2,5 |2,0 |
|-----------------------------------------------------------------|
|3.Відношення ширини |0,33 |0,5 |0,75 |
| простінку до ширини | | | |
| отвору, не менше | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|4.Виступ стін в плані, | | | |
| не більше, м, для | | | |
| будинків: | | | |
|а) каркасно-блокових |4,0 |3,2 |2,0 |
|б) з кам'яними стінами |2,0 |1,0 | |
|-----------------------------------------------------------------|
|5.Винос карнизу, не | | | |
| більше, м: | | | |
|а) з матеріалу стін |0,2 |0,2 |0,2 |
|б) з залізобетонних |0,4 |0,4 |0,4 |
| елементів,зв'язаних | | | |
| з антисейсмічним | | | |
| поясом | | | |
-------------------------------------------------------------------
Примітка.
1. Ширину наріжних простінків з каменів пиляного вапняку потрібно приймати на більше показаної в таблиці.
2. При необхідності влаштування простінків, які мають ширину меншу, ніж указано з таблиці, їх необхідно зміцнювати залізобетонними включеннями по торцях простінків з арматурою, заанкерованою у вище і нижче розташовані антисейсмічні пояси. При цьому ширина простінка з підсиленням повинна бути не менше 70% від указаної в даній таблиці. При влаштуванні простінків завширшки менше 70% від указаної в таблиці їх необхідно виконувати залізобетонними.
3. Зміцненню простінків, відмічених "*" (п.1, а), виконується за рекомендаціями п.1.52.
4. При необхідності виконання отворів завширшки більше вказаних у таблиці їх необхідно обкантовувати залізобетонною рамкою, утвореною вертикальними залізобетонними сердечниками і антисейсмічними поясами. При цьому ширина отворів з підсиленням не повинна перевищувати вказану в таблиці більше ніж на 20%. При влаштуванні окремих отворів завширшки понад 20% від наведеної в таблиці їх необхідно підсилювати залізобетонними рамними конструкціями.
1.23. Перші поверхи для одержання в них великих вільних площ, необхідно виконувати в залізобетоннім каркасі з діафрагмами жорсткості, розташованими в напрямах двох осей будинку симетрично в плані або розташовувати приміщення, які потребують великих вільних площ, в прибудованих до будинку блоках.
1.24. В будинках 3-х і вище поверхів в рівні підлоги першого поверху повинно влаштовуватися перекриття. В будинках не вище 2-х поверхів, при достатньому обгрунтуванні при грунтах І і II категорій за сейсмічними властивостями на площах сейсмічністю 7 балів, допускається виконання підлоги по грунту, однак у цьому випадку в рівні підлоги першого поверху повинні бути виконані по стінах наскрізні залізобетонні пояси і відстань між сполучними стінами (рамами, фундаментами) не повинна перевищувати .
1.25 В проекті повинна бути вказана середня об'ємна вага блоків і каменів з розрахунку потрібного опору теплопередачі стінових конструкцій будинків для даних кліматичних умов.
Конструктивні рішення
Фундаменти
1.26. Проектування підвалин будинків і споруд для будівництва в сейсмічних районах потрібно виконувати по вимогам розділів ДБН по проектуванню основ будинків і споруд і будівництва в сейсмічних районах.
Глибина закладання фундаментів приймається як для несейсмічних районів, але не менше 1,2м.
1.27. Фундаменти будинку або його відсіку, як правило, повинні закладатися на одному рівні. Підвали потрібно розташовувати, як правило, під всіх відсіках. У випадку закладання фундаментів на різних відмітках, перехід від більш заглибленої частини до менш заглибленої виконується уступами. Уступи повинні бути не крутішими 1:2, а висота уступу — не більшою . Фундаменти прилеглих відсіків повинні мати однакове закладення не менше в обидва боки від сейсмічного шва,
1.28.Застосування блоків з пиляних вапняків для фундаментних подушок не дозволяється.
Підземні частини стін і зовнішні стіни підвалів з блоків і каменів пильних вапняків дозволяється споруджувати в сухих і маловологих грунтах при марці каменів не нижче 100,1, морозостійкості не менше Мрз 15 для будинків зі строками служби до 50 років, Мрз 25 для будинків зі строками служби більше 50 років. При розрахунках на міцність усі розрахункові опори кладки на стиск і по перерізу в припущенні зруйнування по каменю потрібне приймати з коефіцієнтом 0,7.
Стіни
1.29.Для кладки несучих або самонесучих стін і для заповнення каркасу, яке бере участь у роботі на сейсмічне навантаження, потрібно застосовувати блоки або камені з вапняку або черепашнику марки не менше 35.
Висота поверхів будинків з несучими стінами приймається відповідно з розділом СНиП "Строительство в сейсмических районах".
1.30.Для кладки ненесучкх стін, які не беруть участі в роботі на сейсмічні впливи, можна застосовувати камені низьких марок (4-25). Міцність кладки при цьому повинна бути перевірена розрахунком у площині і із площини стіни.
Висота ненесучої стіни не повинна перевищувати .
1.31. Ділянки стін, парапети над покриттям, які мають висоту більше , повинні підсилюаатися монолітними залізобетонними включеннями, заанкереними в антисейсмічний пояс.
1.32. Винос балконів не повинен перевищувати в 7- 8-бальних зонах і – в 9-бальних. Плити балконів повинні бути надійно з'єднані з конструкціями перекриття, замонолічені з обв'язками і привантажені вагою верхньої кладки,
1.33. Кріплення облицювальних плит рекомендується виконувати, керуючись технічними рішеннями "Альбома наружной облицовки каменных стен плитками пильного известняка", розробленого КримНДІпроектом і затвердженого Кримським облвиконкомом.
Перекриття
134. Збірні залізобетонні перекриття з покриття будинків повинні бути замоноліченими, жорсткими і міцними в горизонтальній площині. Вони повинні мати надійне анкерування в несучі вертикальні конструкції і забезпечувати спільну роботу цих конструкцій на сейсмічні впливи.
1.35. Жорсткість збірного залізобетонного перекриття повинна забезпечуватись:
* створенням залізобетонних антисейсмічних поясів з анкеруванням в них панелей перекриттів і заливкою швів між панелями цементним розчином:
* створенням монолітних обв'язок з анкеруванням панелей перекриттів в обв'язці і застосуванням зв'язків між панелями, які сприймають зсувні зусилля.
Бічні грані панелей перекриттів повинні мати шпонкову або рифлену поверхню, а для анкерування в антисейсмічному поясі в торцях панелей повинні бути випуски арматури.
В суцільних або ребристих панелях перекриттів анкерування може здійснюватися за допомогою анкерних випусків, приварених до закладних деталей.
Укладка в швах між панелями арматурних каркасів для зв'язку з поясами не дозволяється.
Шви між панелями заливаються цементним розчином не нижче М100 або полімерцементним розчином, або дрібнозернистим бетоном класу В7,5.
1.36. Обпирання панелей перекритгів по двох сторонах приймається не менше:
* для кам'яних стін — ;
* для стін з монолітного або збірного залізобетону — ;
Обпирання панелей по контуру на кам'яні стіни — не менше .
1.37.В будинках крапкового типу перекриття рекомендується виконувати з панелей з обпиранням по контуру. При перекритті з панелей балочного типу доцільне укладання панелей на суміжних по висоті поверхах у взаємноперпендикулярних напрямках.
Сходи
1.38. Сходи, як правило, потрібно застосовувати з укрупнених збірних елементів у вигляді залізобетонних площадок і маршів або у вигляді суцільного елемента в складі маршового сходу з двома площадками. З'єднання маршу з площадкою виконується за допомогою зварювання в 4-х місцях.
1.39. Площадки сходів, які розташовані в рівні міжповерхових перекриттів, повинні бути надійно зв'язані з поясом або безпосередньо з перекриттям. Балки проміжних площадок сходів потрібно анкерувати в стіни сходових кліток.
1.40. Зовнішні і внутрішні двірні і віконні отвори в кам'яних стінах сходових кліток при розрахунковій сейсмічності 8 - 9 балів повинні мати залізобетонне обрамлення.
Особливості проектування великоблокових будинків
1.41. При проектуванні стін з великих стінових блоків пиляних вапняків застосовується двохрядна, трьохрядна або чотирьохрядна розрізка поля стін. Стінові блоки в сейсмічних районах як для зовнішніх, так і для внутрішніх стін, повинні застосовуватися тільки з пазами на торцевих вертикальних гранях.
1.42. В рівні перекриттів і покриттів будинків по всіх поздовжніх і поперечних стінах без розривів влаштовується антисейсмічний пояс.
Як антисейсмічний пояс у великоблокових будинках повинні використовуватися збірно-монолітні армовані блоки-перемички, які укладаються на стінові блоки і з'єднуються між собою в двох рівнях по висоті шляхом зварювання випусків арматури або закладних деталей з наступним замоноліченням стиків бетоном класу В15.
Стіни, по яких неможлива укладка поясних блоків або влаштування монолітного поясу (наприклад, стіни з залізобетонних блоків або діафрагм), повинні обкантовуватися в рівні диску прилеглого перекриття монолітними залізобетонними обв'язками завширшки не менше . Обв'язки армуються при односторонньому примиканні до стін каркасами з 4-х поздовжніх стержнів діаметром , при двосторонньому приляганні — каркасами з 2-х стержнів того ж діаметра з кожної сторони. Каркаси виконуються наскрізними і анкеруються в обв'язках стін перпендикулярного напрямку. Бетон обв'язок класу В15. Прилегла поверхня стін повинна мати рифлення і випуски для сполучення з монолітними обв'язками.
1.43. Зв'язок між поздовжніми і поперечними стінами забезпечується старанним бетонуванням вертикальних пазів прилеглих блоків, укладенням арматурних сіток в кожному горизонтальному розчинному шві і антисейсмічними поясами.
1.44. Стіни з великих блоків, як правило, підсилюються одним із наступних засобів: вертикальними залізобетонними включеннями, вертикальним напруженим або ненапруженим армуванням, створенням в об'ємі будинку комплексу елементів жорсткості (ядер жорсткості) з залізобетонних елементів і при двохрядній розрізці стін — коротишами жорсткої арматури.
1.45. Вертикальна ненапружена арматура установлюється в пазах блоків і анкерується в антисейсмічних поясах. Площа арматури, встановленої в зонах виникнення розтягувальних зусиль, визначається розрахунком, але приймається не менше кв. (два стержня діаметром ); арматура, встановлена конструктивно, повинна мати переріз не менше кв. (один стержень ). Анкерування в межах відсіку належить передбачати в одному рівні і виконувати в рівні фундаментних подушок (низу стін підвалу), якщо хоча б частина стержнів за розрахунком на сейсмічні впливи зазнає розтягувальнкх зусиль і може анкеруватися в рівні підлоги першого поверху, якщо вся арматура встановлена конструктивно.
1.46. Місця установки стержнів вертикальної ненапруженої арматури визначаються розрахунком. Крім того, при підсиленні стін вертикальним армуванням стержні слід установлювати на всю висоту будинку в кутах, місцях переломів стін в плані і з'єднань зовнішніх стін з внутрішніми, в обрамленні отворів у внутрішніх стінах, по довжині глухих стін не більше ніж через , по довжині зовнішніх стін з отворами, в обрамленні простінків не більше ніж через 6,6м.
