Страница 5: ДБНБ.2.4-1-94. Планування iзабудова сільськихпоселень (34157)

на 3-5 груп — 40 кв.м,

на 6 і більше груп - 35 кв.м, але не менше ніж 0,2 га.

У дошкільних закладах із збільшенням місткості на літній період площу ділянок слід приймати виходячи з максимальної місткості.

Площу земельних ділянок допускається зменшувати (але не більше ніж на 25%) в умовах реконструкції, а при розміщенні їх на території з ухилом понад 20% — не більше ніж на 15%.

Площа ділянки при об'єднанні ясел-садка з початковою школою визначається, як сума площ ділянок для кожного закладу.

У цих випадках на ділянці повинні бути виділені зони: для дітей дошкільного віку, школярів, загального користування і господарський двір.

Загальноосвітні школи

5.12.  Розміщення загальноосвітніх шкіл у сільській місцевості грунтується на міжселищній організації шкільної мережі, сформованої в межах адміністративного району. Мережа вирішується з урахуванням формування єдиної взаємопов'язаної системи,   яка включає  мікрорайони обслуговування старшими,  основними та початковими школами.

5.13.   При формуванні  мікрорайонів обслуговування школами необхідно враховувати:

—    місцеві особливості структури розселення;

—    роль населених пунктів у міжселищній системі обслуговування;

—    структуру існуючої шкільної мережі та її перспективну зміну;

—    оптимізацію шкільної мережі на основі застосування нових типів і раціонального використання існуючого капітального фонду шкільних будівель;

—    можливість максимального наближення шкіл до місця проживання населення, яке вони обслуговують;

—    умови доступності і наявність транспортних зв'язків між населеними пунктами.

5.14.  Розрахунок мережі слід проводити на основі статистичних даних про кількість дітей шкільного віку у І—IV; V—IX; X—XI класах, а також дошкільного віку (до 5 років) з урахуванням тенденції зміни чисельності на розрахункову перспективу.

5.15.  Пішохідно-транспортна доступність будівлі школи не повинна перевищувати 20 хв.; для учнів, які проживають у віддалених селах, або якщо неможлива організація щоденного підвозу, передбачаються пришкільні інтернати.

5.16.   Кількість учнівських місць в загальноосвітніх школах приймається з розрахунку охоплення 100% дітей до 15 років* загальною освітою. Процент охоплення старшого шкільного віку (15—16 років*) допускається коригувати у відповідності з конкретними господарськими потребами регіону (але приймати не менше ніж 50%).

* При навчанні в школі з 6-річного віку.

5.17.  Основними типами сільських шкіл є школи з наповненням класів 30, 24, 18, 12 учнів і організаційно-педагогічною структурою відповідно 2:2:2, 1:1:1 (старші школи),  1:1:0 (основні школи) та 1:0:0 (початкові школи)**.

Перша цифра означає кількість комплектів у І-ІV, друга - у V-IXі третя - у Х-ХІ класах.

При виборі типу шкільних будівель слід приймати до уваги необхідність максимального наближення проектної місткості будівель з урахуванням загальної кількості учнів (у тому числі, при необхідності із тяжіючих сіл), кількості класів та їх наповнення.

5.18.  Доцільно укрупняти шкільні заклади шляхом блокування чи кооперу-ванняя їх з:

—    яслами-садками;

—    музичними школами;

—    художніми школами;

—    школами мистецтв;

—    дитячими спортивними комплексами;

—    дитячими центрами дозвілля;

—    сільськими професійно-технічними училищами та технікумами.

5.19.   Загальноосвітні школи-інтернати,  а також ліцеї,  гімназії,  оздоровчі, санаторно-лісові,   спеціалізовані   школи   та   школи-інтернати   для   поглибленої підготовки дітей у різних галузях знань та мистецтва, школи для дітей, які мають фізичні та розумові вади, проектуються за спеціальним завданням з урахуванням вимог, викладених у цьому розділі.

5.20.   При  розміщенні  будівель  на  ділянці  та  їх   орієнтуванні   необхідно дотримуватись санітарних норм по інсоляції,  освітленню та захисту від шуму приміщень  і  території.   Будівлі   шкіл  розміщуються  на   земельних  ділянках   з відступом від червоної лінії на відстані не менше 25 м. При розміщенні шкільної будівлі в громадському центрі села цю відстань допускається зменшувати до 10 м, виходячи з містобудівних потреб, за погодженням з місцевими установами санітарного нагляду та державтоінспекції. Відстань від межі земельної ділянки до житлової забудови приймається не менше   10 м,  від навчальних  будівель до житлових та громадських — за нормами інсоляції та освітленості.

5.21.  Площа земельної ділянки приймається в залежності від місткості школи з розрахунку на  1  учня (табл.  5.1).

5.22.   Фізкультурно-спортивна   зона   школи   може   бути   об'єднана   з фізкультурно-оздоровчим комплексом сільського населеного пункту.

Земельна ділянка школи, що входить до складу кооперованого закладу, повинна мати планувальну зону школи і зону загального користування з іншими закладами (господарський двір, господарські будівлі). Склад і площа зон обумовлюються завданням на проектування.

Професійні навчальні заклади

5.23. Основними типами закладів, призначених для трудового навчання та професійної орієнтації учнів VIII—XIкласів сільських середніх загальноосвітніх шкіл є сільські міжшкільні навчально-виробничі комбінати та міжшкільні навчально-виробничі майстерні. Професійне навчання здійснюється у професійно-технічни» училищах, технікумах та курсовій мереж на виробництві.

5.24. Місткість сільських міжшкільний навчально-виробничих комбінатів і майстерень встановлюється в залежності вуз демографічної   структури   населення   і приймається відповідно 2, 4, 6, 8 та 1, 2,  3,  4 групи учнів VІІІ-ХІ класів,  які обслуговуються   сільськими загальноосвітніми школами в день. Наповнення навчальної групи 20 учнів.

5.25.  Сільські міжшкільні навчально-виробничі   комбінати   на   2,   4,   6   і   8 учнівських груп слід розміщувати в кущових або районних центрах з населенням у зоні обслуговування відповідно до 6, 8, 13, 22 тис. чоловік. Сільські міжшкільні навчально-виробничі майстерні на 1, 2, 3,  4,  учнівські групи слід розміщувати при середніх загальноосвітніх школах у сільсьских населених пунктах з розвинутим виробничим потенціалом та кущових центрах з населенням відповідно до 2, 4, 6, та 8 тис. чол. в зоні обслуговування.    При   розміщенні   будівель сільських міжшкільних навчально-виробничих комбінатів необхідно враховувати можливість їх кооперування з сільськими училищами і технікумами відповідного профілю професійного навчання для спільного використання будівель і споруд.

Максимальна відстань до сільських міжшкільних навчально-виробничих комбінатів і майстерень не повинна перевищувати 30 хвилин транспортно-пішохідної доступності.

Таблиця 5.1 (рекомендована}

ПРИМІТКИ:

1.   Склад  і  площі  зон  земельних   ділянок загальноосвітніх шкіл наведені в ДБН 365-92*.

2.  В умовах реконструкції площу земельних ділянок  шкіл   допускається   зменшувати   не більше ніж на 20%.

3.  При неможливості проведення навчально-дослідної   роботи   поза   територією   шкіл допускається   збільшення   площі   земельних ділянок на 30%.

4.  При розміщенні інтернату (спального корпусу)   на   земельній   ділянці   школи   площу земельної ділянки слід збільшити не менше ніж на 0,2 га.

5.26. Площі земельних ділянок сільських міжшкільних навчально-виробничих комбінатів на 2, 4, 6 і 8 учнівських груп сод приймати відповідно не менше ніж 1,8, 2,0, 2,3 та 2,5 га.

На земельних ділянках необхідно передбачати такі зони: навчально-дослідну з ділянками польових та овочевих культур і теплицею, навчально-виробничу з навчальними гаражами і з навісами для сільськогосподарської техніки (при наявності відповідного профілю), пунктами технічного обслуговування, відпочинку та господарську зі складськими спорудами і гаражем. Ділянки середніх шкіл, при яких організуються міжшкільні навчально-виробничі майстерні, і середніх шкіл з трудовим сільськогосподарським навчанням учнів старших класів повинні бути збільшені за рахунок розширення навчапьно-дослідної зони (не менше ніж на 0,5 га), а також навчально-дослідної зони з навчальним гаражем, секційним навісом для сільськогосподарської техніки та пунктом технічного обслуговування (не менше ніж на 0,1 га).

При організації трттородрому або автодрому площі ділянок міжшкільного комбінату і майстерні слід збільшувати (не менше ніж на 1 га), при організації обох — на 2 га. Розміщувати їх слід на суміжній або окремій ділянці в межах нормативного розриву, що забезпечує шумозахист.

5.27. Мережа сільських професійно-технічних училищ і технікумів формується з розрахунком обслуговування групи адміністративних районів за галузевим принципом з урахуванням потреб і чисельності трудових ресурсів у сільській місцевості.

5.28.  Основними типами сільських професійно-технічних училищ і технікумів єучилища на 360, 540, 720 учнів, технікуми на 720, 960, 1440 учнів і навчально-виробничі об'єднання:

училища — сільгосппідприємства на 540, 720, 960 учнів технікуми - сільгосппідприємства на 960,  1440 учнів. Наповнення навчальної групи - 30 учнів.

5.29. Сільські професійно-технічні училища і технікуми слід розміщувати при навчальних господарствах у сільських населених пунктах з розвинутим виробничим потенціалом,  кущових і районних центрах,  а навчально-виробничі об'єднання (училища-сільгосппідприємства і технікуми-сільгосппідприємства) — в центральних селах сільськогосподарських підприємств за узгодженням з органами народної освіти і місцевою адміністрацією.

5.30.    Будівлі   сільських   міжшкільних   навчально-виробничих   комбінатів, професійно-технічних училищ, технікумів і навчальні корпуси навчально-виробничих об'єднань розміщуються на відокремлених ділянках з відступом від червоної пінії не менше ніж на 15 м, а від краю проїжджої частини селищних доріг і головних вулиць поселень — не менше 50 м. При розміщенні будівель на ділянці та їх орієнтуванні необхідно дотримуватись санітарних норм по інсоляції, освітленню та захисту від шуму приміщень і території.

5.31.   В  сільських  училищах  і  технікумах,   що  розміщуються  в  одному населеному   пункті   на   суміжних   ділянках,   слід   створювати   єдині   спортивні, спеціалізовані навчально-виробничі,  житлові та господарські зони.

5.32. Площу земельних ділянок сільськогосподарських професійно-технічних училищ і технікумів на 360, 540, 720, 960,  1440 учнів слід приймати відповідно з розрахунку не менше 75, 60, 50, 40,  32 кв.м на 1  учня.

Площу земельних ділянок в залежності від місцевих умов допускається збільшувати, але не більше ніж на 50%. Площі земельних ділянок господарств, полігонів, автотрактородромів, навчально-виробничих ветеринарних клінік не входять у загальну норму земельних ділянок навчальних закладів і визначаються спеціальним завданням. Полігони, автотрактородроми та ветеринарні клініки слід розміщувати поза сельбищною територією в межах нормативного розриву, що забезпечує шумозахист та відповідає санітарним вимогам.

5.33.  В навчально-виробничих об'єднаннях слід створювати єдину систему культурно-побутового обслуговування учнів і населення в межах землекористування  сільськогосподарського  підприємства.   Споруди  купьтурно-побутового обслуговування учнів допускається розміщувати у складі громадського центру центрального села сільськогосподарського підприємства за принципом блокування та кооперування з купьтурно-просвітницькими закладами та спорткомплексами.

Позашкільні заклади

5.34.   Основними типами  позашкільних  закладів  в  сільських  поселеннях, призначених для розвитку і виховання дітей у вільний від занять в загальноосвітній школі   час,   є:   музичні,   художні   школи,   школи   мистецтв,   дитячі   спортивні комплекси, дитячі центри дозвілля.

5.35.  Мережа позашкільних закладів формується на міжселенній основі в межах адміністративного району з урахуванням розвитку транспортних зв'язків між населеними пунктами і мережею загальноосвітніх шкіл.

Радіус обслуговування позашкільними закладами має бути не більше 30-хвилинної транспортно-пішохідної доступності.

5.36.  Кількість учнів у сільських позашкільних закладах залежить від кількості учнів в загальноосвітніх школах, яку вони обслуговують:

—    музичні школи - 15—20% кількості учнів

—  художні школи - 5—10%

—    школи мистецтв - 20—30%

—    дитячі спортивні комплекси - 25—30%

—    дитячі центри дозвілля - 35—40%

5.37.  Позашкільні заклади слід передбачати при такій кількості учнів:

—    дитячі музичні та художні школи — не менше 90

—    дитячі школи мистецтв — не менше 120

—    дитячі центри дозвілля — не менше 150

Дитячі центри дозвілля слід розміщувати в районних або кущових центрах, в значних селах.

5.38.  При розміщенні будівель позашкільних закладів слід приймати до уваги можливість, де це доцільно, їх блокування чи кооперування з загальноосвітніми школами або клубами (будинками культури).