Страница 13: ДБНБ.2.4-1-94. Планування iзабудова сільськихпоселень (34157)

ПРИМІТКИ:

1.  Якщо в житловому будинку розміщені установи (підприємства) громадського призначення, відстані спід приймати як до житлового будинку.

2.  Відстані між суміжними резервуарнимм установками слід приймати за поз.З.

Електропостачання і зовнішнє освітлення

8.54.  Забезпечення електроенергією сільських поселень передбачається від мереж районної енергетичної системи з максимальним використанням різноманітних джерел: геліо, геліотермальних, вітрових установок і т.ін.

8.55.  Потрібну потужність джерел постачання електроенергією належить визначати:

-  для виробничих потреб — за проектами аналогічних підприємств або збільшеними показниками;

-  для господарсько-побутових і комунальних потреб — за даними тилових проектів або за збільшеними показниками відповідно до табл. 8.8.

8.56. Електропостачання сільських споживачів повинно здійснюватися загалом повітряними лініями, як правило, на залізобетонних опорах. Допускається застосування дерев'яних опор із залізобетонними приставками (пасинками).

8.57.  Ліни електропередач, що входять у загальні енергетичні системи, не допускається розміщувати  на території промислових і  сільськогосподарських підприємств.   Повітряні лінії електропередач  напругою  110 кВ  та  вище  слід розташовувати за межами сельбищних територій.

8.58.  Кількість, потужність і напруга знижувальних підстанцій, а також їх розташування визначаються згідно з розвитком районної енергосистеми. Розміри земельних ділянок для закритих підстанцій та розподільних пристроїв слід приймати 0,6 га, для відкритих - 0,5-1,5 га при обов'язковому дотриманні санітарних вимог,

для пунктів переходу повітряних ліній в кабельні — не більше 0,1  га.

Таблиця 8.8 (довідкова)

8.59.  Трансформаторні підстанції потужністю не більше 2   х 1000 кВА та розподільні пункти напругою до 20 кВ слід зводити закритими і розташовувати їх не ближче 25  м від житлових і громадських будинків,   а при відповідних шумозахисних заходах — не ближче 10 м. Не слід розташовувати трансформаторні підстанції в зсувних зонах, зонах затоплення.

8.60.  Найменші відстані по горизонталі від високовольтних проводів (ВЛ) до поверхні землі, будинків і споруд належить приймати за табп. 8.9.

Таблиця 8.9

8.61. Насамперед освітленням повинні бути забезпечені транзитні дороги, вулиці і території громадських центрів, транспортні вузли, мости, шляхопроводи, залізничні переїзди тощо.

На вулицях і проїздах сільських населених пунктів треба передбачати однобічне розміщення світильників; двостороннє розміщення світильників допускається на бульварах.

Зв'язок, радіомовлення і телебачення

8.62. Мережа ліній і каналів зв'язку в сільській місцевості утворюється з урахуванням їх включення до єдиної автоматизованої системи зв'язку України.

В сільській місцевості утворюються мережі:

-    спільного користуванння — телефонного зв'язку (СТЗ);

-    факсимільного зв'язку;

-    подання програм мовлення;

-    внутрішньовиробничі — телефонного зв'язку сільськогосподарських підприємств, диспетчерського зв'язку, передання інформації технологічного характеру.

Упорядження телефонного зв'язку повинно забезпечувати з'єднання між будь-якими абонентами у межах сільського адміністративного району з забезпеченням виходу у мережі міжміського і міжнародного зв'язку.

8.63.  Телефонізація сільських поселень і сільськогосподарських виробничих комплексів здійснюється на міжосельній основі, в межах сільського адміністративного району. У районному центрі створюється центральна телефонна станція, до якої включаються сполучні лінії вузлових або кінцевих станцій, які розміщуються в центрах первинних систем розселення, центральних селах сільських Рад.

Мережа внутрішньовиробничого телефонного зв'язку сільгосппідприємств суміщається з телефонною мережею спільного користування у межах сільських (селищних) Рад на основі спільної автоматичної телефонної станції (АТС) і лінійних споруд.

8.64.  Ємкість автоматичних телефонних станцій визначається за спеціальним завданням   з   урахуванням   обслуговування   виробничих   об'єктів,   культурно-побутових установ і населення. Вона повинна забезпечувати:

-  потреби житлового сектору із розрахунку один телефон на одну сім'ю;

-  потребу народногосподарського сектору із розрахунку 20—25% від кількості сімей.

8.65.  Автоматичні телефонні станції, як правило, розміщуються у будівлях місцевих органів управління у складі вузлів зв'язку чи окремих будівлях. Розміри приміщень АТС для попереднього   розрахунку   повинні   бути   не менше наведених в табл. 8.10.

8.66.   По  радіотрансляційній  мережі  в сільській місцевості передаються центральні, державні, обласні і районні радіомовні програми, а також термінова інформація і команди дистанційного     управління     станціями радіотрансляційних вузлів.

8.67.  Радіофікуються всі сільські населені пункти  незалежно  від  кількості їх  жителів. Радіофікація   здійснюється   від   районних радіотрансляційних   вузлів   з   встановленням радіоточок     на    всіх     виробничих,     в адміністративних,   культурно-побутових   установах, житлових кварталах та в окремих житлових будинках.

Таблиця 8.10 (рекомендована)

8.68. Радіотрансляційні мережі передбачаються повітряні або кабельні. Проводи радіотрансляційних ліній допускається підвішувати на опорах низьковольтних електромереж з напругою до 380 В.

Для упередження місцевого радіомовлення при місцевих органах управління, в будинках культури обладнуються місцеві радіовузли. Потужність радіовузла визначається із розрахунку 90-100 Вт на 1000 жителів.

8.69.  Майданчики для радіотелевізійних станцій повинні обиратися таким чином, щоб напруга поля, яка створюватиметься ними на території населених пунктів, не перебільшувала допустимого рівня напруги поля для населення у відповідності з санітарними вимогами.

8.70.  Розміщення підприємств, будівель і споруд зв'язку, радіомовлення і телебачення, пожежної і охоронної сигналізації, диспетчеризації систем інженерного обладнання належить здійснювати згідно з вимогами відповідних нормативних документів.

Інженерні мережі

8.71.   Інженерні   мережі   сільських  населених   пунктів   проектуються   як комплексна система, що з'єднує всі надземні, наземні та підземні інженерні комунікації з урахуванням їх розвитку на розрахунковий період. Інженерні мережі треба прокладати переважно по вулицях та дорогах, для чого у поперечних профілях вулиць та доріг передбачаються відповідні місця:

на смузі між червоною лінією та лінією забудови - кабельні мережі (силові,  зв'язку, сигналізації та диспетчеризації);

під тротуарами - теплові мережі;

на розподільних смугах -водопровід, газопровід та господарсько-побутова каналізація.

Прокладка підземних інженерних мереж повинна бути, як правило, суміщеною у загальних траншеях.

8.72.  Розміщення підземних мереж по відношенню до будинків, споруд, зелених насаджень, їх взаємне розміщення повинні виключати можливість підмиву основ фундаментів будинків та споруд, пошкодження близько розміщених мереж та зелених насаджень, а також забезпечити можливість ремонту мереж без ускладнень для руху транспорту.

8.73. Мінімальні відстані в плані від інженерних підземних мереж до будинків, споруд та зелених насаджень наведені в табл. 8.11,  мінімальні відстані між підземними інженерними мережами — в табл. 8.12.

8.74.   У   зрошувальних  районах   з  неосідаючими   грунтами   відстань   від підземних інженерних мереж до зрошувальних каналів треба приймати (від бровки каналів) не менше:

- від газопроводів низького та середнього тиску, а також від водопроводів, каналізації, водостоків та трубопроводів горючої рідини —1м;

-  від газопроводів високого тиску до 6 кгс/кв.м, теплопроводів, господарсько-побутової та дощової каналізації —2м;

- від силових кабелів та кабелів зв'язку — 1,5 м;

-  від зрошувальних каналів вуличної мережі до фундаментів будинків і споруд —5м.

8.75.   Відстань  від осі  підземних  і  наземних  (в  насипу)  магістральних трубопроводів др населених пунктів, окремих сільськогосподарських підприємств, будинків і споруд слід приймати залежно від класу та діаметру трубопроводу, але не менше значень, наведених в табл. 8.13.

8.76. Відстані від компресорних станцій (КС), газорозподільних станцій (ГРС), газо-, нафто- і конденсатопроводів до населених пункктів, промислових підприємств, будинків і споруд слід приймати залежно від класу та діаметру газопроводу та необхідності забезпечення їх безпеки, але не більше значень, наведених в табл. 8.14.

9.    ЕКОЛОГІЯ ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Екологічні вимоги

9.1.  При проектуванні, розміщенні, будівництві і введенні в експлуатацію нових містобудівельних об'єктів  і реконструкції населених пунктів в  сільській місцевості   необхідно   забезпечити   екологічну   безпечність   людини,   охорону навколишнього   природного   середовища   і   природних   ресурсів,   дотримання нормативів шкідливих викидів, а також шкідливих фізичних, хімічних, біологічних впливів на природне оточення.

9.2.    Об'єкти,   експлуатація   яких   пов'язана   з   шкідливим   впливом   на навколишнє середовище і здоров'я людини, повинні бути забезпечені спорудами, обладнанням і пристосуваннями для очищення шкідливих викидів і скидів чи для їх знищення, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю над кількістю і складом речовин, які забруднюють, і характеристиками шкідливих впливів.

9.3.  Розміщення будь-яких споруд і об'єктів, що не відповідають у повному обсязі всім екогологічним вимогам і заходам,  передбаченим в містобудівній документації і заключенні екологічної експертизи, на території сільських Рад або населених пунктів, не допускається.

9.4.   У  складі   матеріалів  попереднього   вибору   земельних  ділянок  для розвитку і реконструкції сіл і окремих об'єктів будівництва новині бути показники оцінки можливого впливу на навколишнє середовище:

—    кількісні і якісні характеристики території, що відводиться;

—    загальна оцінка стану навколишнього природного середовища;

—    характеристика можливого рівня забруднення вод, атмосферного повітря, грунтів, інших природних ресурсів;

—    наявність порушених земель;

—    розміщення звалищ та полігонів для поховання відходів;

—    відомості про викиди, що прогнозуються, і про шкідливі біологічні та інші впливи;

—   обсяг шкідливих речовин, що викидаються в атмосферу і водоймища, з диференціацією основних забруднюючих речовин;

—    характеристика токсичних речовин, обсяги відходів, що не утилізуються і шкідливо впливають на навколишнє середовище і здоров'я людини;  заходи щодо їх поховання;

—    наявність територій і об'єктів природно-заповідного фонду, територій зарезервованих для заповідників, курортних і лікувально-оздоровчих рекреційних зон;

—    висновки стосовно рівнів можливого впливу містобудівних об'єктів на навколишнє середовище і здоров'я людей;

—    висновки стосовно основних соціально-економічних наслідків розміщення містобудівних об'єктів з урахуванням інтересів місцевого населення*.

* Вказані роботи виконуються відповідними організаціями на підставі спеціального замовлення, а вартість їх повинна бути включена у  загальну вартість містобудівної документації.

Таблиця 8.11

ПРИМІТКИ:

1.  Допускається передбачати прокладку підземних інженерних мереж в межах фундаментів опор  та  естакад  трубопровод»,      контактної мережі  за  умови  виконання   заходів,      які виключають  можливість пошкодження  мереж  у  випадку  осздання  фундаментів,   а також пошкодження фундаментів у разі аварії на цих мережах. У разі розміщення інженерних мереж,   які підлягають прокладці із застосуванням будівельного водопомиженмя, відстань від них до будинків та споруд належить    встановлювати    з    урахуванням    зони    можливого порушення міцності грунтів.