6ВИМОГИ БЕЗПЕКИ
7ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
5
7.3 Охорону ґрунту від забруднення побутовими та промисловими відходами треба здійснювати згідно з СанПиН 42-128-4690 [8].
8 МАРКУВАННЯ
8.1Марковання молока сухого швидкорозчинного в спожитковій тарі проводять згідно зГОСТ 23651. Марковання повинно містити таку інформацію:
8.2Марковання кожної одиниці транспортної тари повинно містити:
8.3Приклад умовного позначення під час замовлення:
«Молоко сухе швидкорозчинне. ДСТУ 4556:2006»
(власна назва за наявності)
9 ПАКУВАННЯ
8
9.4 Допустимі відхили маси нетто паковальної одиниці молока сухого швидкорозчинного повинні відповідати рекомендованим нормам, наведеним у Р 50-056 [9] і таблиці 5.
Таблиця 5 — Допустимі мінусові відхили маси нетто
Номінальні значення кількості продукції в одиниці фасування, г |
Значення границі допустимого відхилу від номінального значення, одиниця виміру |
|
|
% |
г |
Від 15 до 50 включ. |
9,0 |
— |
Понад 50 до 100 включ. |
— |
4,5 |
» 100 » 200 » |
4,5 |
— |
» 200 » 300 » |
— |
9,0 |
» 300 » 500 » |
3,0 |
— |
» 500 » 1000 » |
— |
15,0 |
Примітка. Допустимі плюсові відхили маси нетто не нормують. |
У транспортній тарі допускають відхили маси нетто молока сухого швидкорозчинного ±1 %.
10ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
10.1Транспортування
10.2Зберігання
11МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
7
11.5Масову частку вологи у молоці сухому швидкорозчинному визначають згідноз ГОСТ 29246; жиру — згідно з ГОСТ 29247; титровану кислотність — згідно з ГОСТ 30305.3; індексрозчинності — згідно з ГОСТ 30305.4; чистоту — згідно з ГОСТ 29245.
11.6Визначання відносної швидкості розчинення молока сухого швидкорозчинного. Методзаснований на визначанні кількості сухої речовини, що перейшла в розчин під час перемішування протягом 5 с за температури (20 ±0,5) °С, у відсотках.
11.6.1Засоби та допоміжні пристрої
Ваги лабораторні 4-го класу точності з найбільшою межею зважування 500 г, ціною поділки 0.1 г — згідно з ГОСТ 24104.
Секундомір згідно з чинними нормативними документами.
Рефрактометр РНЛ або аналогічного типу.
Термометр ртутний скляний лабораторний групи 3, типу Б із межею вимірювання від 0 °С до 55 °С та ціною поділки 0,5 °С згідно з чинними нормативними документами.
Циліндр мірний місткістю 50 см3 згідно з ГОСТ 1770.
Склянка висока без носика місткістю 100 см3, згідно з чинними нормативними документами.
Колба для фільтрування під вакуумом без шліфту (колба Бунзена) місткістю 250 см3 або 500 см3, згідно з чинними нормативними документами.
Склянка двогорла (Вульфа) місткістю 500 см3 або 1000 см3, згідно з чинними нормативними документами.
Лійка скляна фільтрувальна ВІ20-ПОРІ60-36, згідно з чинними нормативними документами.
Паличка скляна оплавлена, довжиною 150 мм та діаметром 6 мм.
Вода дистильована — згідно з ГОСТ 6709.
11.6.2Правила готування до випробовування
Збирають установку для фільтрування під вакуумом, яка складається з фільтрувальної лійки, колби Бунзена, запобіжної склянки або запобіжного пристрою, які поміщають між колбою Бунзена та вакуум-насосом.
11.6.3Методика та правила проведення випробовування
11.6.3.1 Наважку сухого молока кількістю 5 г, зважують із точністю до 0,1 г, переносять у склянку. Скляною паличкою, не порушуючи структури продукту, обережно розрівнюють шар молока. Після чого обережно вливають 35 см3 дистильованої води за температури (20+0,5)°С.
Вміст склянки розмішують скляною паличкою, інтенсивними коловими рухами в одному напрямку, протягом 5 с.
Після розмішування, отриману суміш швидко фільтрують на попередньо зібраній для цього установці.
В отриманому фільтраті за допомогою рефрактометра визначають вміст сухих речовин за температури 20 °С (по шкалі сухих речовин від 0 % до 95 %).
11.6.4Правила опрацьовування результатів
Відносну швидкість розчинення сухого незбираного швидкорозчинного молока визначають у відсотках за формулою:
ВШР=*°±А(1)
100-в,К)
де Р-і— показання рефрактометра, %;
В^— вміст вологи в сухому молоці, %.
Розбіжність між паралельними визначаннями відносної швидкості розчинення повинна бути не більшим ± 2 %.
За кінцевий результат беруть середнє арифметичне двох паралельних визначань.
Для визначання відносної швидкості розчинення можна користуватися таблицею Б.1, наведеною у додатку Б.
11.7 Визначання масової частки фосфоліпідів, що додають до молока сухого швидкорозчинного.
Метод заснований на екстракції фосфоліпідів із сухого незбираного молока неполярним розчинником (гексаном), осаджування фосфоліпідів із розчину ацетоном та зважування отриманого осаду.
Допустима похибка методу не більше ніж ± 8 %.
11.7.1Засоби та допоміжні пристрої
Ваги лабораторні 2-го класу точності з найбільшою межею зважування 200 г, повірковою ціною поділки не більше ніж 0,001г — згідно з ГОСТ 24104.
Ваги лабораторні 4-го класу точності з найбільшою межею зважування 500 г, ціною поділки 0,1 г —згідно з ГОСТ 24104.
Випарювач ротаційний (ІР-1, 1Р-10, УОР-М та т.п.).
Баня пісочна (встановлена на електроплитці металева чашка, у яку всипають прокалений мілкий пісок).
Шафа сушильна типу СЄШ згідно з чинними нормативними документами.
Секундомір згідно з чинними нормативними документами.
Термометри ртутні скляні лабораторні групи 1, тип Б з межею вимірювання від 0 °С до 100 °С та ціною поділки 1 °С згідно з чинними нормативними документами.
Циліндри мірні місткістю 50 см3 та 100 см3, згідно з ГОСТ 1770.
Склянки скляні лабораторні місткістю 400 см3, згідно з чинними нормативними документами.
Ексикатор, згідно з чинними нормативними документами .
Колби скляні лабораторні конічні місткістю 250 см3, згідно з чинними нормативними документами.
Тиглі фарфорові місткістю 90 см3 та 125 см3, № 5 та № 6, згідно з ГОСТ 9147.
Колби круглодонні з притертою пробкою місткістю 250 см3 ККШ-250-14/23 ТС, згідно з чинними нормативними документами
Воронки фільтрувальні скляні з відводом ПОРЮ-36, згідно з чинними нормативними документами.
Фільтри скляні ТФ 40-ПОР 40-36, згідно з чинними нормативними документами.
Піпетки місткістю 25 см3 3-1-25 з резиновою грушею згідно з чинними нормативними документами.
Скляна паличка з оплавленим кінцем довжиною 100 мм — 120 мм.
Пробки з конусними взаємозамінними шліфами ПІІ-70/29-ХУ-І, згідно з чинними нормативними документами.
Гексан, згідно з чинними нормативними документами.
Ацетон, згідно з чинними нормативними документами.
11.7.2Правила готування до випробовування
Підготувати реактиви та посуд до проведення аналізування відповідно до 11.7.1.
11.7.3Методика та правила проведення випробовування
11.7.3.1Екстракція внесених у продукт фосфоліпідів
На вагах зважують (50 ± 0,1) г, досліджуваного продукту. Зважену пробу продукту переносять у конічну колбу та доливають до неї 100 см3 гексану, колбу закривають притертою пробкою. Вміст колби енергійно перемішують струшуванням протягом трьох хвилин. Потім, протягом 20 хв. суміш відстоюється. Після чого акуратно переливають частково відстояний шар рідини в хімічну склянку, намагаючись при цьому найбільш повно декантувати рідину, захвативши з нею мінімальну кількість порошку. Після відстоювання протягом 20 хв. декантовану рідину повторно зливають у другу хімічну склянку. До осаду, що залишився у колбі після першої декантації, доливають 100 см3 гексану. Отриману суміш енергійно перемішують струшуванням протягом двох хвилин, потім протягом 20 хв.. рідину в колбі відстоюють. Після чого рідину над осадом декантують у послідовності, описаній вище для першої декантації. Порції рідини від першої та другої декантації змішують. Отриману суміш фільтрують через скляний фільтр у хімічну склянку місткістю 400 см3.
11.7.3.2Видаляння гексану
Фільтрат переносять у круглодонну колбу або порцеляновий тигель та відганяють розчинник (гексан) на ротаційному випаровувачі або у порцеляновий тиглі на пісочній бані за температури від 70 °С до 80 °С під тягою.
11.7.3.3Осаджування фосфоліпідів ацетоном
До осаду (суміш жиру та фосфоліпідів) на дні колби або фарфорового тигля доливають 50 см3 (40 °С) ацетону. Перемішують протягом 1 хв. отриману суміш скляною паличкою. Потім тигель або колбу з завислими часточками розміщують на пісочну баню за температури 50 °С від 5 хв. до 30 хв. та дають можливість завислим часточкам нерозчинних в ацетоні фосфоліпідів відстоятися.
9
11.7.3.4Видаляння ацетону
Обережно, щоб не перемішати осад на дні колби або тигля, піпеткою з резиновою грушею видаляють прозорий жовтуватий надосадний розчин. У разі утворення тонкодисперсного, повільно осідаючого завису часточок фосфоліпідів для виділяння осаду суміш ацетону з фосфолі-підами фільтрують під вакуумом (0,2-0,5)105 Па через фільтрувальну лійку. Для знежирення осаду до нього приливають 25 см3 ацетону, ретельно перемішують суміш скляною паличкою та після відстоювання видаляють ацетон із домішками розчиненого в ньому жиру або фільтрують суміш через фільтрувальну лійку. Потім операцію знежирення осаду повторюють вдруге, як описано вище.