6ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

  1. Під час виробництва молока сухого швидкорозчинного необхідно виконувати вимоги, встановлені уДСП 4.4.4.011 [1].
  2. Повітря робочої зони виробничих приміщень повинно відповідати вимогам наведеним у ГОСТ 12.1.005.
  3. Виробничі приміщення повинні бути обладнані вентиляцією згідно з СНиП 2.04.05 [5],
  4. Технологічне устатковання повинно відповідати вимогам згідно з ГОСТ 12.2.003.
  5. Технологічний процес треба здійснювати згідно з ГОСТ 12.3.002.
  6. Пожежна безпека повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004; вибухова безпека — згідно з ГОСТ 12.1.010.

7ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

  1. Стічні води, під час виробництва молока сухого швидкорозчинного, повинні підлягати очищанню та відповідати СанПиН 4630 [6].
  2. Контроль за викидом шкідливих речовин в атмосферу здійснюють згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201 [7].

5

ДСТУ 4556:2006

7.3 Охорону ґрунту від забруднення побутовими та промисловими відходами треба здійснювати згідно з СанПиН 42-128-4690 [8].

8 МАРКУВАННЯ

8.1Марковання молока сухого швидкорозчинного в спожитковій тарі проводять згідно зГОСТ 23651. Марковання повинно містити таку інформацію:

  • назву продукту (власну назву, за наявності);
  • назву та адресу підприємства-виробника і місце виготовлення;
  • масу нетто одиниць паковання, г;
  • склад продукту у порядку переваги складників, зокрема харчових добавок;
  • інформаційні дані про харчову та енергетичну цінність 100 г продукту відповідно до додатка В;
  • кінцеву дату споживання «Вжити до» або дату виробництва та строк придатності;
  • умови зберігання та використання;
  • рекомендації щодо приготування;
  • позначення цього стандарту;
  • товарний знак ( за його наявності);
  • штриховий код EAN згідно з ДСТУ 3147.

8.2Марковання кожної одиниці транспортної тари повинно містити:

  • назву продукту (власну назву, за наявності);
  • номер партії;
  • кількість паковальних одиниць;
  • масу нетто одиниці паковання;
  • кінцеву дату споживання «Вжити до» або дату виробництва та строк придатності;
  • умови зберігання;
  • позначення цього стандарту;
  • назву та адресу підприємства-виробника і місце виготовлення;
  • товарний знак (за наявності);
  • маніпуляційний знак згідно з ГОСТ 14192 «Оберігати від вологи».

8.3Приклад умовного позначення під час замовлення:

«Молоко сухе швидкорозчинне. ДСТУ 4556:2006»

(власна назва за наявності)

  1. Марковання наносять на етикетку, ярлик, поверхню транспортної тари способом, який забезпечує чіткість читання.
  2. У разі постачання на експорт додаткові вимоги до маркування зазначають у договорі-контракті.

9 ПАКУВАННЯ

  1. Молоко сухе швидкорозчинне пакують згідно з ГОСТ 23651 у спожиткову тару — картонні пачки, з внутрішнім пакетом із скомбінованого плівкового матеріалу та плівку згідно з ГОСТ 10354, ГОСТ 16337 або інших пакувальних матеріалів вітчизняного виробництва згідно з чинними нормативними документами, інші паковальні матеріали закордонного виробництва, що дозволені для пакування сухих молочних продуктів Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я України, масою нетто від 15 г до 1000 г.
  2. Пакують молоко сухе швидкорозчинне в звичайних умовах або в середовищі газоподібного азоту (не нижче першого сорту) згідно з ГОСТ 9293.
  3. Внутрішні пакети повинні бути герметично зварені. Для склеювання пачок застосовують полівінілацетатну емульсію згідно з ГОСТ 18992.

8

ДСТУ 4556:2006

9.4 Допустимі відхили маси нетто паковальної одиниці молока сухого швидкорозчинного повинні відповідати рекомендованим нормам, наведеним у Р 50-056 [9] і таблиці 5.

Таблиця 5 — Допустимі мінусові відхили маси нетто

Номінальні значення кількості продукції в одиниці фасування, г

Значення границі допустимого відхилу від номінального значення, одиниця виміру

%

г

Від 15 до 50 включ.

9,0

Понад 50 до 100 включ.

4,5

» 100 » 200 »

4,5

» 200 » 300 »

9,0

» 300 » 500 »

3,0

» 500 » 1000 »

15,0

Примітка. Допустимі плюсові відхили маси нетто не нормують.

У транспортній тарі допускають відхили маси нетто молока сухого швидкорозчинного ±1 %.

  1. Молоко сухе швидкорозчинне у спожитковій тарі з підприємства-виробника випускають у транспортній тарі: ящиках із гофрованого картону згідно з ГОСТ 13512, ГОСТ 13513 або іншій транспортній тарі згідно з чинними нормативними документами та які забезпечують якість продукту під час зберігання та транспортування, масою нетто не більшою ніж 20 кг.
  2. Картонні ящики з продукцією повинні бути обклеєні клейковою стрічкою на паперовій основі згідно з ГОСТ 18251 або полімерною стрічкою з липким прошарком згідно з ГОСТ 20477.
  3. Дозволено використовувати повторно тару багаторазового призначення, лише після її належного санітарного обробляння.

10ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

10.1Транспортування

  1. Сухе швидкорозчинне молоко транспортують усіма видами транспорту, в критих транспортних засобах згідно з правилами перевезення вантажів, чинними на цих видах транспорту.
  2. Вантажні місця в транспортні пакети формують згідно з ГОСТ 24597.

10.2Зберігання

  1. Молоко сухе швидкорозчинне необхідно зберігати за температури від 1 °С до 10 °С та відносної вологості повітря не більше ніж 85 % у критих сухих приміщеннях, які вентилюються.
  2. Строк придатності молока сухого швидкорозчинного не більше ніж 6 міс. від дати виготовлення.
  3. Строк придатності молока сухого швидкорозчинного, пакування якого здійснено в середовищі азоту не більше ніж 12 міс. від дати виготовлення.

11МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

  1. Відбирання і готування проб згідно з ГОСТ 26809 і ДСТУ ISO 707 стосовно молока сухого, готування зразків і розведень для мікробіологічних досліджувань — згідно з ДСТУ iDF 122C або згідно з ГОСТ 9225.
  2. Визначання маси нетто, якості паковання та марковання згідно з ГОСТ 29245.
  3. Зовнішній вигляд та колір молока сухого швидкорозчинного перевіряють візуально згідно з ГОСТ 29245.
  4. Смак та запах визначають органолептично згідно з ГОСТ 29245.

7

ДСТУ 4556:2006

11.5Масову частку вологи у молоці сухому швидкорозчинному визначають згідноз ГОСТ 29246; жиру — згідно з ГОСТ 29247; титровану кислотність — згідно з ГОСТ 30305.3; індексрозчинності — згідно з ГОСТ 30305.4; чистоту — згідно з ГОСТ 29245.

11.6Визначання відносної швидкості розчинення молока сухого швидкорозчинного. Методзаснований на визначанні кількості сухої речовини, що перейшла в розчин під час перемішування протягом 5 с за температури (20 ±0,5) °С, у відсотках.

11.6.1Засоби та допоміжні пристрої

Ваги лабораторні 4-го класу точності з найбільшою межею зважування 500 г, ціною поділки 0.1 г — згідно з ГОСТ 24104.

Секундомір згідно з чинними нормативними документами.

Рефрактометр РНЛ або аналогічного типу.

Термометр ртутний скляний лабораторний групи 3, типу Б із межею вимірювання від 0 °С до 55 °С та ціною поділки 0,5 °С згідно з чинними нормативними документами.

Циліндр мірний місткістю 50 см3 згідно з ГОСТ 1770.

Склянка висока без носика місткістю 100 см3, згідно з чинними нормативними документами.

Колба для фільтрування під вакуумом без шліфту (колба Бунзена) місткістю 250 см3 або 500 см3, згідно з чинними нормативними документами.

Склянка двогорла (Вульфа) місткістю 500 см3 або 1000 см3, згідно з чинними нормативними документами.

Лійка скляна фільтрувальна ВІ20-ПОРІ60-36, згідно з чинними нормативними документами.

Паличка скляна оплавлена, довжиною 150 мм та діаметром 6 мм.

Вода дистильована — згідно з ГОСТ 6709.

11.6.2Правила готування до випробовування

Збирають установку для фільтрування під вакуумом, яка складається з фільтрувальної лійки, колби Бунзена, запобіжної склянки або запобіжного пристрою, які поміщають між колбою Бунзена та вакуум-насосом.

11.6.3Методика та правила проведення випробовування

11.6.3.1 Наважку сухого молока кількістю 5 г, зважують із точністю до 0,1 г, переносять у склянку. Скляною паличкою, не порушуючи структури продукту, обережно розрівнюють шар молока. Після чого обережно вливають 35 см3 дистильованої води за температури (20+0,5)°С.

Вміст склянки розмішують скляною паличкою, інтенсивними коловими рухами в одному напрямку, протягом 5 с.

Після розмішування, отриману суміш швидко фільтрують на попередньо зібраній для цього установці.

В отриманому фільтраті за допомогою рефрактометра визначають вміст сухих речовин за температури 20 °С (по шкалі сухих речовин від 0 % до 95 %).

11.6.4Правила опрацьовування результатів

Відносну швидкість розчинення сухого незбираного швидкорозчинного молока визначають у відсотках за формулою:

ВШР=*°±А(1)

100-в,К)

де Р-і— показання рефрактометра, %;

В^— вміст вологи в сухому молоці, %.

Розбіжність між паралельними визначаннями відносної швидкості розчинення повинна бути не більшим ± 2 %.

За кінцевий результат беруть середнє арифметичне двох паралельних визначань.

Для визначання відносної швидкості розчинення можна користуватися таблицею Б.1, наведеною у додатку Б.

11.7 Визначання масової частки фосфоліпідів, що додають до молока сухого швидкорозчинного.

Метод заснований на екстракції фосфоліпідів із сухого незбираного молока неполярним розчинником (гексаном), осаджування фосфоліпідів із розчину ацетоном та зважування отриманого осаду.

Допустима похибка методу не більше ніж ± 8 %.

ДСТУ 4556:2006

11.7.1Засоби та допоміжні пристрої

Ваги лабораторні 2-го класу точності з найбільшою межею зважування 200 г, повірковою ціною поділки не більше ніж 0,001г — згідно з ГОСТ 24104.

Ваги лабораторні 4-го класу точності з найбільшою межею зважування 500 г, ціною поділки 0,1 г —згідно з ГОСТ 24104.

Випарювач ротаційний (ІР-1, 1Р-10, УОР-М та т.п.).

Баня пісочна (встановлена на електроплитці металева чашка, у яку всипають прокалений мілкий пісок).

Шафа сушильна типу СЄШ згідно з чинними нормативними документами.

Секундомір згідно з чинними нормативними документами.

Термометри ртутні скляні лабораторні групи 1, тип Б з межею вимірювання від 0 °С до 100 °С та ціною поділки 1 °С згідно з чинними нормативними документами.

Циліндри мірні місткістю 50 см3 та 100 см3, згідно з ГОСТ 1770.

Склянки скляні лабораторні місткістю 400 см3, згідно з чинними нормативними документами.

Ексикатор, згідно з чинними нормативними документами .

Колби скляні лабораторні конічні місткістю 250 см3, згідно з чинними нормативними документами.

Тиглі фарфорові місткістю 90 см3 та 125 см3, № 5 та № 6, згідно з ГОСТ 9147.

Колби круглодонні з притертою пробкою місткістю 250 см3 ККШ-250-14/23 ТС, згідно з чинними нормативними документами

Воронки фільтрувальні скляні з відводом ПОРЮ-36, згідно з чинними нормативними документами.

Фільтри скляні ТФ 40-ПОР 40-36, згідно з чинними нормативними документами.

Піпетки місткістю 25 см3 3-1-25 з резиновою грушею згідно з чинними нормативними документами.

Скляна паличка з оплавленим кінцем довжиною 100 мм — 120 мм.

Пробки з конусними взаємозамінними шліфами ПІІ-70/29-ХУ-І, згідно з чинними нормативними документами.

Гексан, згідно з чинними нормативними документами.

Ацетон, згідно з чинними нормативними документами.

11.7.2Правила готування до випробовування

Підготувати реактиви та посуд до проведення аналізування відповідно до 11.7.1.

11.7.3Методика та правила проведення випробовування

11.7.3.1Екстракція внесених у продукт фосфоліпідів

На вагах зважують (50 ± 0,1) г, досліджуваного продукту. Зважену пробу продукту переносять у конічну колбу та доливають до неї 100 см3 гексану, колбу закривають притертою пробкою. Вміст колби енергійно перемішують струшуванням протягом трьох хвилин. Потім, протягом 20 хв. суміш відстоюється. Після чого акуратно переливають частково відстояний шар рідини в хімічну склянку, намагаючись при цьому найбільш повно декантувати рідину, захвативши з нею мінімальну кількість порошку. Після відстоювання протягом 20 хв. декантовану рідину повторно зливають у другу хімічну склянку. До осаду, що залишився у колбі після першої декантації, доливають 100 см3 гексану. Отриману суміш енергійно перемішують струшуванням протягом двох хвилин, потім протягом 20 хв.. рідину в колбі відстоюють. Після чого рідину над осадом декантують у послідовності, описаній вище для першої декантації. Порції рідини від першої та другої декантації змішують. Отриману суміш фільтрують через скляний фільтр у хімічну склянку місткістю 400 см3.

11.7.3.2Видаляння гексану

Фільтрат переносять у круглодонну колбу або порцеляновий тигель та відганяють розчинник (гексан) на ротаційному випаровувачі або у порцеляновий тиглі на пісочній бані за температури від 70 °С до 80 °С під тягою.

11.7.3.3Осаджування фосфоліпідів ацетоном

До осаду (суміш жиру та фосфоліпідів) на дні колби або фарфорового тигля доливають 50 см3 (40 °С) ацетону. Перемішують протягом 1 хв. отриману суміш скляною паличкою. Потім тигель або колбу з завислими часточками розміщують на пісочну баню за температури 50 °С від 5 хв. до 30 хв. та дають можливість завислим часточкам нерозчинних в ацетоні фосфоліпідів відстоятися.

9

ДСТУ 4556:2006

11.7.3.4Видаляння ацетону

Обережно, щоб не перемішати осад на дні колби або тигля, піпеткою з резиновою грушею видаляють прозорий жовтуватий надосадний розчин. У разі утворення тонкодисперсного, повільно осідаючого завису часточок фосфоліпідів для виділяння осаду суміш ацетону з фосфолі-підами фільтрують під вакуумом (0,2-0,5)105 Па через фільтрувальну лійку. Для знежирення осаду до нього приливають 25 см3 ацетону, ретельно перемішують суміш скляною паличкою та після відстоювання видаляють ацетон із домішками розчиненого в ньому жиру або фільтрують суміш через фільтрувальну лійку. Потім операцію знежирення осаду повторюють вдруге, як описано вище.