На знежирену ацетоном основу з двох боків уздовж поздовжньої осі наклеюють смужки стрічки. Під час випробування стрічки, що клеїться сама, з антиадгезійним папером, нанесеним на неї з двох боків, стрічку наклеюють на основу, попередньо звільнивши її з одного боку від антиадгезійного паперу.
При випробуванні стрічки з полімерним шаром її наклеюють на основу полімерним шаром з допомогою клею, адгезійні властивості якого вище величини липкості стрічки (наприклад, клей БФ-2, 88Н тощо).
На антиадгезійному папері роблять прорізи відповідно до 3.6.2.1.
3.6.3 Проведення випробування
3.6.3.1 Зразки перед випробуванням повинні бути витримані при температурі (23±5)°С протягом не менше 3 год.
3.6.3.2 На кожному зразку проводять три прокачування роликами.
3.6.3.3 Зразок закріплюють у верхньому нерухомому затискачі 9 розривної машини і нижньому затискачі 1 з допомогою фіксуючих гвинтів 10 і 11 (рисунок 7), використовуючи при першому прокачуванні роликів пази а-а' на основі (рисунок 8). Зразок установлюють верти-
Подготовленную подложку помещают на стальную плиту пресса. Между антиадгезионной бумагой и подложкой с обеих сторон устанавливают четыре ограничителя, по два с каждой стороны. Ограничители должны находиться напротив рисок Р1 (рисунок 8). На подложку с герметизирующим материалом, закрытым антиадгезионной бумагой, накладывают вторую стальную плиту и прессуют с усилием (2000±40) Н [(200±4) кгс] до соприкосновения плит с ограничителями. Образец выдерживают при заданном усилии в течение 2-3 мин. Образец отбраковывают, если герметизирующий материал касается хотя бы одного из четырех ограничителей.
Ограничители удаляют. Герметизирующий материал и антиадгезионную бумагу, выходящие за боковые грани подложки, срезают скальпелем. На антиадгезионной бумаге с двух сторон подложки скальпелем делают по две прорези. Прорези должны находиться напротив рисок Р2 (рисунок 8).
3.6.2.2 Подготовка образцов из самоклею-щихся лент
Испытание проводят на шести полосках ленты размером [(160х35)±2] мм каждая. Толщина ленты должна соответствовать нормативным документам на конкретный вид ленты. Края полосок должны располагаться напротив рисок Р1.
На обезжиренную ацетоном подложку с двух сторон вдоль продольной оси наклеивают полоски ленты. При испытании самоклеющейся ленты с антиадгезионной бумагой, нанесенной на нее с двух сторон, ленту наклеивают на подложку, предварительно освободив ее с одной стороны от антиадгезионной бумаги.
При испытании ленты с полимерным слоем ее наклеивают на подложку полимерным слоем при помощи клея, адгезионные свойства которого выше величины липкости ленты (например, клей БФ-2, 88Н и т.п.).
На антиадгезионной бумаге делают прорези в соответствии с 3.6.2.1.
3.6.3 Проведение испытания
3.6.3.1 Образцы перед испытанием должны быть выдержаны при температуре (23±5)°С в течение не менее 3 ч.
3.6.3.2 На каждом образце проводят три прокатывания роликами.
3.6.3.3 Образец закрепляют в верхнем неподвижном зажиме 9 разрывной машины и нижнем зажиме 1 с помощью фиксирующих винтов 10 и 11 (рисунок 7), используя при первом про-катывании роликов пазы а-а' на подложке (рисунок 8). Образец устанавливают вертикально
ДСТУ Б В.2.7-113-2002 (ГОСТ 25945-98) с.14
кально шляхом зміни положения затискачів 1 і 9, після чого затягують гвинти 2 і 8. Ролики 7 навантажувальних важелів 5 і 5' опускають на зразок. Ролики повинні розташовуватися на відстані не менше ніж на 10 мм вище верхнього прорізу.
3.6.3.4 Вертикальність встановлення зразка перевіряють, вимірюючи лінійкою відстань від осей 6 і 6' до основи пристрою 12. У разі необхідності проводять коректування положення зразка, змінюючи положення затискачів 1 і 9. Рухому траверсу розривної машини опускають на (130±2) мм і знову перевіряють вертикальність встановлення зразка, як вказано вище. Результати вимірювання не повинні відрізнятися більше ніж на 1 мм.
3.6.3.5 Ролики відводять від зразка. Рухому траверсу повертають у вихідне положення.
Поверхню роликів знежирюють тканиною або фланеллю, змоченою ацетоном. Ролики встановлюють на зразку на відстані не менше ніж на (10±2) мм вище прорізу Р2 верхньої частини зразка.
3.6.3.6 Встановлюють швидкість рухомої траверси, вказану у нормативному документі на конкретний вид герметизуючого матеріалу, з урахуванням забезпечення адгезійного характеру відриву герметизуючого матеріалу від поверхні ролика з ряду швидкостей 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 90, 100, 200, 300, 400, 500, 600, 700, 800,900,1000 мм/хв. У нормативному документі повинна бути вказана мінімальна швидкість, при якій не відбувається налипання матеріалу на ролики.
3.6.3.7 Середню частину зразка між прорізами Р2 робочих поверхонь зразка звільняють від антиадгезійного паперу. Опускають рухому траверсу до переходу роликів на антиадгезійний папір нижньої частини зразка на довжину (10±2) мм нижче прорізу Р2 нижньої частини зразка, одночасно записуючи діаграму "зусилля-час".
3.6.3.8 Зразок звільнюють від затискачів 1 і 9 і знову їх закріплюють, використовуючи при другому прокачуванні роликів пази b-b', при третьому - пази с-с' (рисунок 8). Підготовку до випробування при другому і третьому прокачуваннях роликів проводять, як вказано у 3.6.3.2-3.6.3.6.
3.6.3.9 Для розрахунку липкості визначають за діаграмою "зусилля-час" (рисунок 9) з похибкою не більше 5 % максимальні і мінімальні значення зусиль зчеплення герметизуючого матеріалу з роликами.
путем изменения положения зажимов 1 и 9, после чего затягивают винты 2 и 8. Ролики 7 нагружающих рычагов 5 и 5' опускают на образец. Ролики должны располагаться на расстоянии не менее чем на 10 мм выше верхней прорези.
3.6.3.4 Вертикальность установки образца проверяют, измеряя линейкой расстояние от осей 6 и 6' до основания приспособления 12. При необходимости проводят корректировку положения образца, изменяя положение зажимов 1 и 9. Подвижную траверсу разрывной машины опускают на (130±2) мм и вновь проверяют вертикальность установки образца, как указано выше. Результаты измерения не должны отличаться более чем на 1 мм.
3.6.3.5 Ролики отводят от образца. Подвижную траверсу возвращают в исходное положение.
Поверхность роликов обезжиривают тканью или фланелью, смоченной ацетоном. Ролики устанавливают на образце на расстоянии не менее чем на (10±2) мм выше прорези Р2 верхней части образца.
3.6.3.6 Устанавливают скорость подвижной траверсы, указанную в нормативном документе на конкретный вид герметизирующего материала, с учетом обеспечения адгезионного характера отрыва герметизирующего материала от поверхности ролика из ряда скоростей 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 90, 100, 200, 300, 400, 500, 600, 700, 800, 900, 1000 мм/мин. В нормативном документе должна быть указана минимальная скорость, при которой не происходит налипание материала на ролики.
3.6.3.7 Среднюю часть образца между прорезями Р2 рабочих поверхностей образца освобождают от антиадгезионной бумаги. Опускают подвижную траверсу до перехода роликов на антиадгезионную бумагу нижней части образца на длину (10±2) мм ниже прорези Р2 нижней части образца, одновременно записывая диаграмму "усилие-время".
3.6.3.8 Образец освобождают от зажимов 1 и 9 и снова в них закрепляют, используя при втором прокатывании роликов пазы b-b', при третьем - пазы с-с' (рисунок 8). Подготовку к испытанию при втором и третьем прокатываниях роликов проводят, как указано в 3.6.3.2-3.6.3.6.
3.6.3.9 Для расчета липкости определяют по диаграмме "усилие-время" (рисунок 9) с погрешностью не более 5 % максимальные и минимальные значения усилий сцепления герметизирующего материала с роликами.
ДСТУ Б В.2.7-113-2002 (ГОСТ 25945-98) с.15
Рисунок 9
3.6.3.10 Вимірюють з допомогою лупи ширину сліду роликів l на поверхні герметизуючого матеріалу з двох боків основи. Число вимірювань ширини сліду ролика для кожного прокачування повинне бути шість: по три випробування з кожного боку за усією довжиною сліду ролика на відстані не менше ніж 25 мм один від одного.
3.6.4 Обробка результатів випробування
3.6.4.1 Липкість L, Н/м, при одному прокачуванні роликів обчислюють за формулою
3.6.3.10 Измеряют при помощи лупы ширину следа роликов l на поверхности герметизирующего материала с двух сторон подложки. Число измерений ширины следа ролика для каждого прокатывания должно быть шесть: по три измерения с каждой стороны по всей длине следа ролика на расстоянии не менее чем 25 мм друг от друга.
3.6.4 Обработка результатов испытания
3.6.4.1 Липкость L, Н/м, при одном прокатывают роликов вычисляют по формуле
, (4)
де Р - середньоарифметичне значення максимальних і мінімальних зусиль зчеплення, визначених за діаграмою "зусилля-час", Н;
l - середньоарифметичне значення шести випробувань ширини сліду ролика на поверхні герметизуючого матеріалу, м.
Результат округлюють до 0,01 Н/м.
За результат випробування зразка приймають середньоарифметичне трьох значень липкості (при трьох прокачуваннях роликів), обчислених за формулою 4.
3.6.4.2 При налипанні герметизуючого матеріалу хоча б на один з роликів характер руйнування вважають когезійним, за відсутності - адгезійним.
3.6.4.3 Результати, одержані при когезійно-му характері руйнування, при розрахуванні липкості не враховують. Якщо число цих результатів перевищує 40 % усіх вимірювань, визначення липкості повторюють при більшій швидкості аж до 1000 мм/хв. Якщо когезійне руйнування спостерігається при цій швидкості,где P - среднеарифметическое значение максимальных и минимальных усилий сцепления, определенных по диаграмме "усилие-время", Н;
l - среднеарифметическое значение шести измерений ширины следа ролика на поверхности герметизирующего материала, м.
Результат округляют до 0,01 Н/м.
За результат испытания образца принимают среднеарифметическое трех значений липкости (при трех прокатываниях роликов), вычисленных по формуле 4.
3.6.4.2 При налипании герметизирующего материала хотя бы на один из роликов характер разрушения считают когезионным, при отсутствии - адгезионным.
3.6.4.3 Результаты, полученные при когези-онном характере разрушения, при расчете липкости не учитывают. Если число этих результатов превышает 40 % всех измерений, определение липкости повторяют при большей скорости вплоть до 1000 м/мин. Если когезионное разрушение наблюдается при этой скорости, то у гер-
ДСТУ Б В.2.7-113-2002 (ГОСТ 25945-98) с.16
то у герметизуючого матеріалу при температурі (23±5)°С липкість не може бути виміряна. У цьому випадку результати випробування признають недійсними.
3.7 Визначення пенетрації
Суть методу полягає у визначенні глибини занурення конуса у герметизуючий матеріал протягом встановленого часу.
3.7.1 Засоби випробування і допоміжні пристрої
Ваги загального призначення 3-го класу з похибкою не більше 0,005 г за ГОСТ 24104.
Прилад за ГОСТ 1440 з конусом для випробувань пластичних мастил і петролатумів.
Шафа електрична сушильна, що забезпечує підтримування температури у діапазоні 50-100°С.
Секундомір.
Стакан металевий діаметром не менше 70 мм і заввишки не менше 40 мм.
Ніж або скальпель за ГОСТ 21240.
Лінійка металева за ГОСТ 427.
3.7.2 Підготовка до проведення випробування
Випробування проводять на трьох зразках.
Стакан заповнюють матеріалом, зрізаючи ножем надлишок на одному рівні з краями стакана. Підготовлений зразок витримують при температурі (23±5)°С не менше 3 год.
Перед проведенням кожного випробування конус приладу обчищають, при цьому конус повинен знаходитись у верхньому положенні.
3.7.3 Проведення випробування
3.7.3.1 Заповнений стакан розміщують на столику приладу.
Наконечник конуса встановлюють на поверхню герметизуючого матеріалу, при цьому точка дотикання конуса повинна розташовуватись на відстані не менше 10 мм від краю стакана.
3.7.3.2 Вмикають секундомір, одночасно звільнюючи вісь конуса і даючи конусу вільно занурюватись у герметизуючий матеріал протягом (5,0±0,2) с.
Глибину занурення конуса у міліметрах визначають за шкалою приладу.
3.7.3.3 На зразку проводять три вимірювання на відстані не менше 10 мм між точками дотикання конуса з герметизуючим матеріалом.
метизирующего материала при температуре (23±5)°С липкость не может быть измерена. В этом случае результаты испытания признают недействительными.
3.7 Определение пенетрации
Сущность метода заключается в определении глубины погружения конуса в герметизирующий материал в течение установленного времени.
3.7.1 Средства испытания и вспомогательные устройства
Весы общего назначения 3-го класса с погрешностью не более 0,005 г по ГОСТ 24104.
Прибор по ГОСТ 1440 с конусом для испытаний пластичных смазок и петролатумов.
Шкаф электрический сушильный, обеспечивающий поддержание температуры в диапазоне 50-100°С.
Секундомер.
Стакан металлический диаметром не менее 70 мм и высотой не менее 40 мм.
Нож или скальпель по ГОСТ 21240.
Линейка металлическая по ГОСТ 427.
3.7.2 Подготовка к проведению испытания
Испытание проводят на трех образцах.
Стакан заполняют материалом, срезая ножом избыток вровень с краями стакана. Подготовленный образец выдерживают при температуре (23±5)°С не менее 3 ч.
Перед проведением каждого испытания конус прибора очищают, при этом конус должен находиться в верхнем положении.
3.7.3 Проведение испытания
3.7.3.1 Заполненный стакан помещают на столик прибора.
Наконечник конуса устанавливают на поверхность герметизирующего материала, при этом точка касания конуса должна располагаться на расстоянии не менее 10 мм от края стакана.
3.7.3.2 Включают секундомер, одновременно освобождая ось конуса и давая конусу свободно погружаться в герметизирующий материал в течение (5,04:0,2) с.
Глубину погружения конуса в миллиметрах определяют по шкале прибора.
3.7.3.3 На образце проводят три измерения на расстоянии не менее 10 мм между точками касания конуса с герметизирующим материалом.
