Страница 2: ДСТУ 1009:2005. Цукор ванільний (34045)

Фарба, яку використовуть для друку, не повинна просочуватись крізь паковання і надавати ванільному цукру сторонній присмак і запах.

1. Марковання повинне містити викладену на державній мові таку інформацію:

• назва продукту;
• назва та адреса підприємства-виробника, пакувальника;
• маса нетто (в грамах);
• склад продукту із зазначенням використаного ароматизатора та міжнародного індексу (Е);
• харчова цінність (вміст вуглеводів) — 96,5 г в 100 г продукту;
• енергетична цінність — 386 ккал/100 г продукту;
• дата виготовлення (число, місяць, рік);
• строк придатності до споживання (кількість місяців);
• умови зберігання;
• напис «Зберігати в сухому і чистому місці»;
• штрих-код згідно з ДСТУ 3147;
• позначення цього стандарту.
• 1. Транспортне марковання виконують згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційного знака «Берегти від вологи».
  2. На кожну одиницю транспортної тари треба наносити марковання, що характеризує продукцію:
• назву продукту;
• кількість пакувальних одиниць, шт.;
• масу нетто пакувальної одиниці, г;
• дату виготовлення (число, місяць, рік);
• строк придатності до споживання (кількість місяців);
• позначення цього стандарту;
• назву та адресу виробника і місце виготовлення.
• 1. Транспортне марковання треба наносити наклеюванням ярлика або нанесенням виразного відбитку трафаретом незмивною штамп-фарбою, що не має запаху.

7 ПАКУВАННЯ

1. Фасування ванільного цукру у спожиткову тару
2. Ванільний цукор фасують масою нетто від 10 г до 250 г у художньо оформлені:

• подвійні паперові пакети - зовнішній з писального паперу згідно з ГОСТ 18510 або з паперу для друку згідно з ГОСТ 9095; внутрішній з підпергаменту згідно з ГОСТ 1760;
• пакети зі скомбінованого матеріалу (папір з поліетиленовим чи мікровосковим покриттям) згідно з чинними нормативними документами;
• пакети з поліетиленової плівки згідно з ГОСТ 10354, з поліпропіленової плівки згідно з ГОСТ 26996, що забезпечують міцність пакетів і дозволені до використання Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України;
• пакети з лакованого целофану згідно з ГОСТ 7730;
• пакети згідно з ГОСТ 24370 зі скомбінованих термозварювальних полімерних матеріалів на основі алюмінієвої фольги або металізованої плівки.

Дозволено застосовувати інші пакувальні матеріали вітчизняного чи імпортного виробництва за наявності дозволу Центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я Україниі.

1. Паперові пакети потрібно заклеювати клеєм з декстрину або полівінілацетатною дисперсією. Пакети зі скомбінованих полімерних матеріалів, лакованого целофану повинні бути термозварені.
2. Значення допустимих мінусових відхилів маси нетто пакувальних одиниць спожиткової тари з ванільним цукром, відібраних від вибірки, від маси нетто, що зазначена в маркованні, не повинне перевищувати значення мінусових відхилів згідно з Р 50-056 [11], наведені в таблиці 5.

Таблиця 5 — Значення допустимих мінусових відхилів

1. Значення допустимих плюсових відхилів кількості продукції від номінальної кількості в пакувальній одиниці не обмежується.
2. В партії фасованого ванільного цукру не повинно бути жодної пакувальної одиниці, у якій мінусовий відхил маси нетто від номінальної кількості перевищує подвійне значення допустимого мінусового відхилу, зазначеного в таблиці 5.
3. Пакування у транспортну тару
4. Фасований ванільний цукор пакують масою нетто не більше ніж 15 кг у ящики з гофрованого картону згідно з ГОСТ 13511, ГОСТ 13512, ГОСТ 13516, з картону згідно з ГОСТ 13515 або інші види ящиків дозволені до використання Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.
5. Допускається групове пакування ванільного цукру в спожитковій тарі:

• у транспортні пакети за допомогою термозсідальної плівки згідно з чинними нормативними документами;
• у транспортні пакети масою не більше ніж 12 кг з двох шарів обгорткового паперу згідно з ГОСТ 8273 чи іншого рівноцінного за показниками якості паперу. Маса паперу площею 1 м2 повинна бути не менше ніж 100 г. Пакети навхрест перев’язують шпагатом чи склеюють машинним способом або заклеюють клейовою стрічкою згідно з ГОСТ 18251, ГОСТ 20477.

1. Внутрішній простір ящиків повинен бути заповнений таким чином, щоб запобігти переміщенню пакетів під час транспортування.
2. Не допускається пакувати ванільний цукор у ящики з гофрованого картону, в пакети з обгорткового паперу під час перевезення водним транспортом, змішаних перевезень.
3. У кожен ящик вкладають ярлик з номером укладальника чи ставлять номер укладальника на боці чи дні ящика.
4. Перед пакуванням ванільного цукру нижні клапани картонних ящиків обклеюють паперовою стрічкою згідно з ГОСТ 10459 або клейовою стрічкою на паперовій основі марки В згідно з ГОСТ 18251, чи прошивають металевими скобами на дротяно-швейній машині, а після упакування обклеюють стрічкою верхні клапани або обтягують стальною пакувальною стрічкою згідно з ГОСТ 3560, яку скріплюють контактним способом чи в замок.
5. Дозволено повторне використання транспортної тари з картону.
6. 1. Тара та пакувальні матеріали, які використовують для пакування ванільного цукру мають бути чисті, міцні, сухі, без стороннього запаху і не заражені шкідниками хлібних запасів.
   2. Дозволено пакувати ванільний цукор у тару інших видів згідно з чинними нормативними документами, виготовлені з матеріалів, що забезпечують зберігання якості продукції і дозволені Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.
7. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
8. 1. Ванільний цукор перевозять усіма видами транспорту в критих транспортних засобах відповідно до правил перевезення вантажів, що чинні для даного виду транспорту.

Під час навантажування, перевезення та розвантажування продукція повинна бути захищена від дії атмосферних опадів.

1. Упакований ванільний цукор треба зберігати в чистих, сухих, добре вентильованих, не заражених шкідниками хлібних запасів складських приміщеннях за температури не вище ніж 25 °С і відносній вологості повітря не більше ніж 75 %.
2. 1. Заборонено зберігати ванільний цукор зі швидкопсувними продуктами, а також з товарами гігроскопічними чи із специфічним різким запахом.
   2. У складських приміщеннях ящики з продукцією повинні бути укладені на піддони або стелажі у штабелі висотою не більше ніж 2 м з відстанню між кожними двома рядами ящиків від 5 см до 10 см.

Між штабелями повинен бути передбачений прохід шириною не менше ніж 0,7 м.

Відстань від штабелів до водо-, паро- і каналізаційних комунікацій, а також приладів опалення повинно бути не менше ніж 1 м.

1. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
2. 1. Методи відбирання проб для органолептичного і фізико-хімічного контролювання повинні здійснювати згідно з ДСТУ 3824. Мінералізація проб для визначання токсичних елементів згідно з ГОСТ 26929. Відбирання проб для мікробіологічних аналізів згідно з ГОСТ 26668, готування проб згідно з ГОСТ 26669, методи культивування мікроорганізмів згідно з ГОСТ 26670.
   2. Органолептичні показники визначають згідно з ГОСТ 12576, масу нетто згідно з ДСТУ 4243, масову частку сахарози згідно з ДСТУ 3661, масову частку вологи згідно з ДСТУ 3659, масову частку металевих домішок згідно з ДСТУ 4244, решту показників відповідно до 3.1.5, 3.1.6, 9.3 — 9.7 цього стандарту.
   3. Визначання масової частки ваніліну
   4. 1. Засоби контролювання та допоміжні пристрої:

• ваги лабораторні загальної призначеності другого класу точності з найбільшою границею зважування 200 г згідно з ГОСТ 24104;
• колби мірні 1 (2) - 100-2 згідно з ГОСТ 1770;
• піпетка 1-2-0,50 згідно з ГОСТ 29169;
• спирт етиловий ректифікований згідно з ДСТУ 4221;
• натрію гідроксид згідно з ГОСТ 4328, ч.д.а., розчин концентрації с (NaOH) = 0,1 моль/дм3;
• фенолфталеїн згідно з чинними нормативними документами, спиртовий розчин з масовою часткою 0,1 %.
• 1. Правила проведення аналізу

Наважку ванільного цукру масою 5 г зважують на лабораторних вагах, поміщують у колбу місткістю 100 см3 і змішують з 25 см3 попередньо нейтралізованого етилового спирту і титрують розчином гідроксиду натрію концентрацією 0,1 моль/дм3 в присутності 2—3 крапель фенолфталеїну.

1. Правила опрацювання результатів

Масову частку ваніліну (ю) у відсотках визначають за формулою:

0,0152■100■К

ю =,(1)

т

деV— об’єм розчину гідроксиду натрію концентрацією 0,1 моль/дм3, що пішов на титрування,

см3;

0,0152 — кількість ваніліну, яка відповідна 1 см3 розчину гідроксиду натрію концентрацією точно 0,1 моль/дм3, г;

m— маса наважки ванільного цукру, г;

К— коефіцієнт поправки до розчину гідроксиду натрію концентрацією 0,1 моль/дм3.

1. Правила оформлювання результатів

За кінцевий результат приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень, допустима розбіжність між якими не повинна перевищувати 0,2 %.

1. Визначання масової частки арованілону 4-х супер
2. 1. Засоби контролювання та допоміжні пристрої:

• ваги лабораторні загальної призначеності другого класу точності з найбільшою границею зважування 200 г згідно з ГОСТ 24104;
• колби мірні 1 (2) — 100-2 згідно з ГОСТ 1770;
• піпетка 1-2-0,50 згідно з ГОСТ 29169:
• калію гідроксид згідно з ГОСТ 24363, ч.д.а., розчин концентрації с (КОН) = 0,1 моль/дм3;
• тімолфталеїн, спиртовий розчин з масовою часткою 0,1 %;
• спирт етиловий ректифікований згідно з ДСТУ 4221.
• 1. Правила проведення аналізу

Наважку ванільного цукру масою 20 г поміщують у колбу місткістю 100 см3, розчиняють у 25 см3 попередньо нейтралізованого етилового спирту і титрують розчином гідроксиду калію концентрацією 0,1 моль/дм3 в присутності 2—3 крапель тімолфталеїну.

1. Правила опрацювання результатів

Масову частку арованілону 4-х супер (ю) у відсотках визначають за формулою:

V^ К ■ 166,16

ю= 100 m ,(2>

де V—об’єм розчину гідроксиду калію концентрацією 0,1 моль/дм3, який пішов на титрування,

см3;3

К—коефіцієнт поправки до розчину гідроксиду калію концентрацією0,1моль/дм3;

m—маса наважки ванільного цукру;

166,16 —еквівалентне переведення в арованілон 4-х супер.

1. Правила оформлювання результатів

За кінцевий результат приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень, допустима розбіжність між якими не повинна перевищувати 0,1 %.

1. Визначання розчинності ванільного цукру у воді
2. 1. Засоби контролювання та допоміжні пристрої:

• ваги лабораторні загальної призначеності другого класу точності з найбільшою границею зважування 200 г згідно з ГОСТ 24104;
• стакан В (Н) — 1(2) — 250 ТС згідно з ГОСТ 25336;
• палички скляні згідно з ГОСТ 21400;
• термометр рідинний скляний з діапазоном вимірювання від 0 оС до 100 оС, з ціною поділки 1 оС згідно з ГОСТ 28498;
• вода здистильована згідно з ГОСТ 6709;
• 1. Правила проведення аналізу

Наважку ванільного цукру масою 5 г розчиняють в 10 см3 здистильованої води за температури 80 оС.

Після перемішування розчин повинен бути прозорим і без осаду.

1. Токсичні елементи потрібно визначати відповідно до 3.1.5.

Дозволено застосовувати інші методи визначення токсичних елементів, які мають свідоцтво метрологічної атестації і узгоджені Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.

1. Мікробіологічні показники визначають відповідно до 3.1.6.
2. 1. Аналіз на наявність патогенних мікроорганізмів проводять відповідно до порядку державного санітарного нагляду санітарно-епідеміологічні станції за затвердженими Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України методиками.

10 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

1. Правила приймання — згідно з ДСТУ 3824.
2. Щоб перевірити відповідності ванільного цукру вимогам цього стандарту підприємство- виробник проводить приймально-здавальний контроль продукції. Під час приймально-здавального контролю перевіряють органолептичні і фізико-хімічні показники кожної партії, застосовуючи методи контролювання, які зазначені в розділі 9.
3. Періодичність контролювання за вмістом токсичних елементів, мікробіологічних показників установлюють відповідно до методичних рекомендацій [12], а саме: токсичних елементів — один раз у півроку, мікробіологічних показників — один раз на квартал.
4. Кожну партію ванільного цукру супроводжують документом, що підтверджує якість і безпеку продукції та її відповідність вимогам цього стандарту.

11 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

1. Виробник гарантує відповідність ванільного цукру вимогам цього стандарту за дотримання умов зберігання та транспортування.
2. Строк придатності до споживання ванільного цукру з дня виготовлення не більше:

• у пакетах з паперу, лакованого целофану — 3 міс.;
• в іншому виді паковання, передбаченому цим стандартом — 12 міс.

ДОДАТОК А (обов’язковий)

КОД ДКПП

Таблиця А.1 — Код ДКПП згідно з ДК 016

Код ДКПП

Назва продукції

15.83.13.303

Ванільний цукор

ДОДАТОК Б (довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1. ДК 016-97 Державний класифікатор продукції та послуг
2. Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов, утвержденные Минздравом СССР 01.08.89 № 5061
3. ДНАОП 1.8.10-1.24-96 «Правила охорони праці в цукровому виробництві», затверджені Державним комітетом України по нагляду за охороною праці 06.12.1996, № 210.
4. ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень
5. СНиП 2.04.05-91 Отопление. Вентиляция и кондиционирование (Опалення. Вентиляція і кондиціювання )
6. ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
7. СНиП 11-4-79 Естественное и искусственное освещение (Природнє і штучне освітлення)
8. ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами), затверджені Міністерством охорони здоров’я України 09.07.97
9. СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы по охране поверхностных вод от загрязнений (Санітарні правила і норми з охорони поверхневих вод від забруднення)
10. СанПиН 42-128-4690-88 «Охрана почвы от загрязнения бытовыми и промышленными отходами» (Охорона ґрунту від забруднення побутовими і промисловими відходами)
11. Р 50-056-96 Продукція фасована в пакованні. Загальні вимоги до кількості
12. Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки. Методичні рекомендації. МР 4.4.4.-108-2004, затверджені Міністерством охорони здоров’я України 02.07.2004 наказ № 329.