---

Різьба на розтягнутих елементах повинна прийматися згідно з ГОСТ 8724; ГОСТ 9150; ГОСТ 24705 (виконання западини різьби із закругленням).

1. У відтяжках щогл, на проводах і канатах горизонтальних антенних полотен для гасіння вібрації слід передбачати послідовну установку парних низькочастотних (1 - 2,5) Гц і високочастотних (4 - 40) Гц віброгасників ресорного типу. Низькочастотні віброгасники слід вибирати залежно від частоти основного тону відтяжки, проводу або канату. Відстань s до місця підвіски віброгасників від кінцевого кріплення канату слід визначати за формулою:

(14)

де р-коефіцієнт, що дорівнює 0,00041 принатягненні Р, Н (0,0013 при натягненні Р, кгс);

d-діаметр канату (проводу), мм;

Р-попереднє натягнення в канаті(проводі),Н(кгс);

т-маса 1 м канату (проводу), кг.

Високочастотні віброгасники встановлюються вище низькочастотних на відстані s. При прольотах проводів і канатів антенних полотен, що перевищують 300 м, віброгасники слід встановлювати незалежно від розрахунку.

Для гасіння коливань типу "галопування" слід змінювати вільну довжину канату (проводу) поводками.

1. Антенні споруди радіозв’язку необхідно фарбувати смугами кольорового маркування, що чергуються, згідно з вимогами маркування і світлоогородження висотних перешкод відповідно до [2].
2. Механічні деталі відтяжок, арматури ізоляторів, а також метизи, як правило, повинні бути оцинкованими.

7 ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ РІЧКОВИХ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД

1. Для конструкцій гідротехнічних споруд слід, як правило, застосовувати сталі відповідно до таблиці Е.2 (окрім сталей С590, С590к) і таблиці Е.З ДБН В.2.6-163, а також при відповідному техніко-економічному обґрунтуванні сталь марки 16Д згідно з ГОСТ 6713.

Категорії конструкцій гідротехнічних споруд і їх елементів з урахуванням призначення та напруженого стану допускається приймати згідно з таблицею В.1 ДБН В.2.6-163; віднесення їх до відповідної групи слід визначати згідно з додатком В ДБН В.2.6-163.

1. При розрахунках сталевих конструкцій річкових гідротехнічних споруд слід приймати коефіцієнти умов роботи відповідно до 1.1.4 та 1.12,2 ДБН В.2.6-163, а також відповідно до таблиці 5.

Таблиця 5 - Коефіцієнти умов роботи для металоконструкцій річкових гідротехнічних споруд

1. Сталеві конструкції, які не зазнають дії водного середовища, слід проектувати відповідно до 1.1 -1.12 ДБН В.2.6-163.

При розрахунку конструкцій, що зазнають дії водного середовища, слід приймати коефіцієнти надійності відповідно до ДБН В.2.4-3.

1. Розрахунок на витривалість трійників і розвилок трубопроводів допускається проводити згідно з 1.11 ДБН В.2.6-163, якщо в завданні на проектування обумовлена наявність пульсуючої складової тиску потоку в трубопроводі.

Розрахунок на витривалість елементів, які зазнають двовісного розтягу, допускається проводити точнішими методами з урахуванням фактичного напруженого стану.

1. Плоскі облицювання камер затворів і водоводів слід розраховувати на міцність при:

• тиску свіжоукладеного бетону і цементного розчину, який ін’єктується за облицювання;
• фільтраційному тиску води в заоблицювальному бетоні з урахуванням тиску води у водоводі.

1. Робочі шляхи під колісні і коткові затвори слід розраховувати на міцність при згині і місцевому зминанні поверхонь кочення, при місцевому стиску стінки, при стиску бетону під підошвою.
2. Трубопроводи з діаметрами, що змінюються по довжині, повинні бути розділені на ділянки з постійним діаметром. Перехід від одного діаметра труби до іншого повинен виконуватися конічними обичайками або ланками.

8 ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ БАЛОК ІЗ ГНУЧКОЮ СТІНКОЮ

1. Для розрізних балок з гнучкою стінкою симетричного двотаврового перерізу, що несуть статичне навантаження і згинаються в площині стінки, слід, як правило, застосовувати при навантаженні, яке еквівалентне рівномірно розподіленому до 50 кН/м, і проектувати зі сталі з границею текучості до 345 Н/мм2.
2. Міцність розрізних балок симетричного двотаврового перерізу, які несуть статичне навантаження і згинаються в площині стінки, укріпленої тільки поперечними ребрами жорсткості (рисунок 2), з умовною гнучкістю стінки (додаток А), слід перевіряти за формулою:

4

<1.‘(15)

де М і Q - значення моменту, Н ■ мм, і поперечної сили, Н, в даному перерізі балки; Мц - граничне значення моменту, Н - мм, що обчислюється за формулою:

=Ryth^

1-=^

[Щ

'-w

Af 0,85

th

р,е t h - товщина і висота стінки, мм;

,2.

Af- площа перерізу поясу балки, мм ;

Оц - граничне значення поперечної сили, Н, що обчислюється за формулою:

'■cr

R.

Qu

+ 3,3

(17)

1 + ц'

1-.^-

де Xcr І критичне напруження, Н/мм , і відношення розмірів відсіку стінки згідно з 1.5.5.3 ДБН В.2.6-163;

Р - коефіцієнт, що обчислюється за формулами: при а < 0,3

(18)

(19)

Р = 0,05 + 5а >0,15,

при 0,03< а < 0,1

Р = 0,11 + 3а <0,40,

ДСТУ Б 8.2,6-194:2013 (20)

а+а2),

/Л2+а2

де

тут 14/ |_ - мінімальний момент опору таврового перерізу, мм3, що складається із стиснутого

поясу балки і ділянки стінки, що примикає до нього, заввишки 0,5/ — (щодо власної

осі тавра, паралельної поясу балки); а - крок ребер жорсткості, мм.

1-1

Рисунок 2 - Схема балки з гнучкою стінкою

8.3 Поперечні ребра жорсткості, переріз яких слід приймати не меншим ніж визначено згідно з 1.5.5.9 ДБН В.2.6-163, повинні бути розраховані на стійкість як стрижні, стиснуті силою N, яка визначається за формулою:

N = 3,3RJh

(21)

1+р2

R.

Значення N слід приймати не меншими за значення зосередженого навантаження, розташованого над ребром.

Розрахункову довжину стрижня слід приймати Igf = /? (і - (і - р), але не меншою ніж 0,7h. Симетричне двостороннє ребро слід розраховувати на центральний стиск, одностороннє - на позацентровий стиск з ексцентриситетом, який дорівнює відстані від осі стінки до центра тяжіння розрахункового перерізу стрижня.

У розрахунковий переріз стрижня слід включати переріз ребра жорсткості та смуги стінки

шириною 0,65/ І— із кожної сторони ребра згідно з А.5 додатка А.

Ry

8.4 Ділянку стінки балки над опорою слід укріплювати двостороннім опорним ребром жорсткості та розраховувати його згідно з 1.5.5.13 ДБН В.2.6-163.

На відстані, не меншій ніж ширина ребра і не більшій ніж 1,3/

від опорного ребра, слід

R.

встановлювати додаткове двостороннє ребро жорсткості розміром відповідно до 8.3.

8.5 Стійкість балок не слід перевіряти при виконанні вимоги згідно з 1.5.4.4, а) ДБН В.2.6-163

або при розрахунковій довжині < 0,21Ь^

(де bf- ширина стиснутого поясу, мм).

R.

1. Відношення ширини звису стиснутого поясу до його товщини повинно бути не більшим ніж 0,38/^
2. Місцеве напруження а в стінці балки згідно з А.7, яке визначається за формулами (1.5.6) та (1.5.7) ДБН В.2.6-163, повинно бути не більше ніж 0J5Ry , при цьому значення /gf слід обчислювати за формулою (1.5.9) ДБН В.2.6-163.
3. При визначенні прогину балок момент інерції поперечного перерізу брутто балки слід зменшувати множенням на коефіцієнт а =1,2-0,033A^,^, для балок з ребрами в прольоті і на

коефіцієнт а =1,2- 0,033-j- для балок без ребер в прольоті.

1. Місцеве напруження сг;ос в стінці балки, яке визначене за формулою (1.5.7) ДБН В.2.6-163,

повинно бути не більше ніж 0,75Ry, при цьому значення /gf слід визначати за формулою (1.5.8) ДБН В.2.6-163.

1. Відношення площ перерізів пояса та стінкинеповинноперевищуватигра-

fw bw

ничних значень а , визначених за формулою:

103

(22)

«Ги =-

1,34-412^

Е

1. У балках відповідно до 8.1 з умовною гнучкістю стінки 7 < Х^ <10 при дії рівномірно розподіленого навантаження або при числі зосереджених однакових навантажень в прольоті 5 і більше, які розташовані на рівних відстанях одне від одного і від опор, допускається не укріплювати стінку в прольоті поперечними ребрами за рисунком 2, при цьому навантаження повинно бути прикладене симетрично відносно площини стінки (додаток Б).

Міцність таких балок слід перевіряти за формулою:

M<Ryth^

Af 1,4

5 .(23)

th X

W

де 5-коефіцієнт,щовраховуєвпливпоперечноїсилинанесучуздатністьбалки,івизнача

ється за формулою:

5,6Afh

5=1—.(24)

А І

Afh

При цьому СЛІД приймати/f > 0,3A„,f та 0,025 <<0,04.

А^І

9 ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ БАЛОК 13 ПЕРФОРОВАНОЮ СТІНКОЮ

1. Балки з перфорованою стінкою слід проектувати з прокатних двотаврових балок, як правило, із сталі з границею текучості до 440 Н/мм2.

Зварні з’єднання стінок слід виконувати стиковим швом з повним проваром.

1. Розрахунок на міцність балок, що згинаються в площині стінки (рисунок 3), слід виконувати за формулами таблиці 6.

ДСТУ Б 8.2,6-194:2013 1-1

а іИ

н-

з

Хі

X

11 1111

+4-И-Ь-

н-н-ь

CN

■с

З

Tf-

ZZ771

у

Рисунок з - Схема ділянки балки з перфорованою стінкою Таблиця 6 - Формули для розрахунку на міцність перерізів балки

Формули для розрахунку на міцність перерізів балки (рисунок 3)

нижнього таврового

опорного

верхнього таврового

М/І1 Q^a

Точка з

Точка 1

J.

2И/.

QoS

^Rsyc

tab

Md

Ru2 7c

Уи

Точка 4

Точка 2

2W.

J.

Jv

2И/.

Уи

1,ГТ1ІП

/W/?2 Q? ^Г-1

__2 ^2 <R^27c

2 ^ О2З

2, max

2,min

Для стиснутого таврового перерізу при умовній гнучкості 0,8 < А < 4 відношення розрахункової висоти стінки тавра до товщини при bfhgf <2 не повинно перевищувати значень, які визначаються за формулою:

bef

t

1 + 0,25 2-

(24)

= (0,40+ 0,07 А)

деhgf- розрахункова висота стінки тавра, мм;

А- умовна гнучкість, яку слід приймати 1,4;

bf- ширина полиці тавра, мм.

1. При визначенні прогину балок з відношенням — > 12 (де І - проліт балки) момент інерції

bef

перерізу балки з отвором слід множити на коефіцієнт 0,95.

РОЗРАХУНОК БАЛОК ІЗ ГНУЧКОЮ СТІНКОЮ ТА РЕБРАМИ

А.1 До цього додатка включені роз’яснення щодо розрахунків балок із гнучкою стінкою та ребрами відповідно до рекомендацій, наведених у [3].

А.2 Розрахункові формули у 8.2 наведені для балок із стінками, які підкріплені поперечними

зна

vf/

ребрами жорсткості і несуть статичне навантаження. Умовна гнучкість стінки =

ходиться в межах 6 <<13. Обмеження зверху зроблено для запобігання випинанню в площині

стінки стислих поясів балки, які виконані з листової сталі. Обмеження знизу вказано орієнтовно, тому цим методом розрахунку можна користуватися і при Х^ < 6, якщо перевірки виконуються відповідно до 1.5.5.1 - 1.5.5.3 ДБН В.2.6-163. Сутність застосовуваного методу полягає в обліку закритичної стадії роботи стінки.

А.3 Найбільш повне рішення для балки симетричного двотаврового перерізу при чистому згині отримано в роботі [4]. Граничні значення моменту знайдено з рівняння, яке апроксимує точне рішення:

(А.1)

у|/ +0,224х

Af

WRy ~ ЦІ+0,224

1,945

де = — ; х=0.259 + =

^/.-1,1

У таблиці А.1 наведені значення граничних моментів, які обчислені за формулою (А.1). Таблиця А1 - Граничні моменти

Епюри граничних мембранних напружень о [4] показують, що в зоні розтягу епюра близька до лінійної, але крайове напруження не досягає границі текучості. Для практичних розрахунків у 8.2 прийнята спрощена схема граничного стану, в якій стисла зона стінки являє собою прямокутник заввишки /?., з напруженням, що дорівнює розрахунковому опору Ry (рисунок А.1). Крайове розтя- гувальне напруження також прийнято таким, що дорівнює по абсолютній величині Ry. При малій