Страница 2: ДСТУ Б В.2.6-194:2013. Опори повітряних ліній електропередавання, відкриті розподільні пристрої, лінії контактних мереж транспорту, антенні споруди зв’язку, річкові гідротехнічні споруди, балки з гнучкою або перфорованою стінкою (34039)

ДЛЯ вузлів ПО кінцях панелі, а при розрахунку розкосів - для вузла, до якого примикає розкіс, Н;

m - поздовжня силз В панелі поясу, Н;

N,..

при0,4<^<0,55 і

ЬЛ/д,

2,33^-0,58

Ь

N,

0,34-0,62^ + А(0,2-0,05А) Ь

md

am =0,95 + 0,1^ +

(10)

л/„

Для розкосів (з відношенням відстані по полиці кутика розкоса від обушка до риски, на якій встановлені болти, до ширини полиці кутика розкоса, що дорівнює від 0,54 до 0,60), що примикають до панелі поясу, за формулами;

■<0,7

при 0,55 < - < 0,66 і

ЬЛ/„

N,

'md

1,8^-0,86 Ь

ан =1,18-0,36- +

(11)

л/„

N.

md

2,33^-0,58

Ь

при 0,4 <-< 0,55 і Ь

<

N,

т

N

aw =1-0,04^ +

0,36-0,41Y b

md

(12)

N,

m

Для просторових болтових конструкцій згідно з рисунком 1.9.3г, д, е ДБН в.2.6-163 у формулах

(10) і (12) слід приймати 0,45 < - < 0,55.

Ь

У просторових зварних конструкціях з одиночних рівнополичних кутиків відповідно до рисунка 1.9.36, г ДБН В.2.6-163 (окрім кінцевих опор) з прикріпленням розкосів у вузлі тільки з внутрішньої

сторони полиці поясу при < о, 7 значення коефіцієнтів am і а с, приймаються;

І^т

• при центруванні у вузлах стрижнів по центрах ваги перерізів am = а£/= 1,0;
• при центруванні у вузлах осей розкосів на обушок поясу:

(13)

N,

т

При розрахунку конструкцій на сумісну дію вертикальних і поперечних навантажень і крутного моменту, який викликаний обривом проводів або тросів, допускається приймати ат= а^= 1,0.

1. Гнучкість X першого знизу розкоса з одиночного кутика ґратчастого стояка, що вільно стоїть, не повинна перевищувати 160.
2. Відхилення верху опор і вертикальні прогини траверс не повинні перевищувати значень, наведених у таблиці 2.

Таблиця 2 - Відхилення верху опор і вертикальні прогини траверс

Відносні прогини траверс (до довжини прольоту або консолі)

Відносні відхилення стояків (до висоти /?)

Конструкції та напрям відхилення

горизонтальні

вертикальні

у прольоті

на КОНСОЛІ

у прольоті

на КОНСОЛІ

1 Кінцеві і кутові опори ПЛ анкерного типу заввишки до 60 м уздовж проводів

1/70

Не обмежуються

1/120

1/200

2 Опори ПЛ анкерного типу зав- вишки до 60 м уздовж проводів

1/200

1/70

1/100

Те саме

Не обмежуються

З Проміжні опори ПЛ (окрім перехідних) уздовж проводів

1/150

1/50

4 Перехідні опори ПЛ всіх типів заввишки понад 60 м уздовж проводів

1/140

1/200

1/70

5 Опори ВРП уздовж проводів

1/100

1/200

1/70

1/200

1/70

6 Те саме,упоперек проводів

1/70

Не обмежуються

7 Стояки опор під устаткування

1/100

8 Балки під устаткування

1/300

1/250

Примітка 1. Відхилення опор ВРП і траверс опор ПЛ в аварійному і монтажному режимі не нормуються. Примітка 2. Відхилення і прогини за поз. 7 і 8 повинні бути зменшені, якщо технічними умовами на екс- плуатаціюустаткуваннявстановленіжорсткішівимоги.

1. У сталевих конструкціях опор ПЛ і ВРП з одиночних кутиків діафрагми слід розташовувати не рідше ніж через 15 м, а, також у місцях прикладення зосереджених навантажень і переломів поясів.
2. В одноболтових з’єднаннях елементів ґрат (розкосів і розпірок) окрім тих, що постійно працюють на розтяг, при товщині полиці до 6 мм із сталей з границею текучості до 380 Н/мм2 відстань від краю елемента до центра отвору уздовж зусилля допускається приймати 1,35с/ (де d - діаметр отвору, мм) без допуску у бік зменшення при виготовленні елементів, про що повинно бути вказано в проекті. При цьому у розрахунку на зминання елементів, що сполучаються, коефіцієнт умов роботи з’єднання згідно з формулою (1.12.13) ДБН В.2.6-163 слід приймати Уь =0,65.

В одноболтових з’єднаннях елементів, що постійно працюють на розтягування (тяги траверс, елементів, що примикають до вузлів кріплення проводів і тросів, і в місцях кріплення устаткування), відстань від краю елемента до центра отвору уздовж зусилля слід приймати не меншою ніж 2d.

1. Розкоси, які прикріплені до поясу болтами в одному вузлі, повинні розташовуватися, як правило, з двох сторін полиці поясного кутика.
2. У болтових стиках поясних рівнополичних кутиків число болтів у стику слід призначати парним і розподіляти болти порівну між полицями кутика.

Кількість болтів при однорядовому і шаховому їх розташуванні, а також кількість поперечних рядів болтів при дворядовому їх розташуванні слід призначати не більше ніж п’ять на одній полиці кутика з кожного боку від стику.

6 ДОДАТКОВІ ВИМОГИ до ПРОЕКТУВАННЯ КОНСТРУКЦІЙ АНТЕННИХ СПОРУД ЗВ’ЯЗКУ ЗАВВИШКИ до 500 М

1. При проектуванні конструкцій антенних споруд (АС) зв’язку слід передбачати:

• зниження аеродинамічного опору споруди і окремих її елементів;
• раціональний розподіл зусиль в елементах конструкцій шляхом використання попереднього напруження;
• поєднання несучих і радіотехнічних функцій.

1. Для конструкції АС слід, як правило, застосовувати сталі відповідно до таблиці Е.2 (окрім сталей С390К, С590, С590К) і таблиці Е.З ДБН В.2.6-163.

Класифікацію конструкцій АС та віднесення їх до відповідної групи слід визначати згідно з додатком В ДБН В.2.6-163.

Болти (U-подібні) для кріплення відтяжок АС слід застосовувати зі сталі марки СтЗсп2-1 згідно з ДСТУ 4484.

Гайки для U-подібних болтів приймати відповідно до 1.2.2.5 ДБН В.2.6-163.

1. Для відтяжок і елементів антенних полотен слід застосовувати сталеві канати круглі, вантажні, що не розкручуються, одинарного звивання (спіральні) або подвійного хрестового звивання з металевим сердечником (круглопрядні) за рекомендаціями відповідно до 1.2.2.8 ДБН В.2.6-163. При цьому спіральні канати повинні застосовуватися при розрахункових зусиллях до 325 кН (33 тс). У канатах слід застосовувати сталевий круглий канатний дріт найбільших діаметрів марки 1. Допускається застосування канатів, що розкручуються, при подовженні на 25 % обв’язувань з м’якого оцинкованого дроту по кінцях канатів.

Захист сталевих канатів від корозії слід виконувати згідно з додатком В ДСТУ Б В.2.6-193.

Для відтяжок із вбудованими ізоляторами горішкового типу слід застосовувати сталеві канати з неметалевими сердечниками, якщо це допускається радіотехнічними вимогами.

Для відтяжок із зусиллями, що перевищують несучу здатність канатів з круглого дроту, допускається застосування сталевих канатів закритого типу із зетоподібних і клиноподібних оцинкованих дротів.

1. Кінці сталевих канатів у стаканах або муфтах слід закріплювати заливкою цинковим сплавом ЦАМ 9-1,5Л згідно з ДСТУ 2774.
2. Для елементів антенних полотен слід застосовувати проводи відповідно до таблиці Г.2 ДБН В.2.6-163. Застосування мідних проводів допускається тільки у випадках технологічної необхідності.
3. Значення розрахункового опору (зусилля) розтягуванню проводів і дротів слід приймати таким, що дорівнює значенню розривного зусилля, встановленому державними стандартами, поділеному на коефіцієнт надійності за матеріалом у^:

а) для алюмінієвих і мідних проводів у^, = 2,5;

б) для сталеалюмінієвих проводів при номінальних перерізах, мм2:

16 і 257т =2,8;

35-95 Ут=2,5;

120 і більшеУт=2,2;

в) для біметалічних сталевомідних дротів у^ = 2,0.

1. При розрахунках конструкцій АС слід приймати коефіцієнти умов роботи відповідно до 1.1.4;
2. і додатка І ДБН В.2.6-163, а також згідно з таблицею 3.

Таблиця З - Коефіцієнти умов роботи при розрахунках конструкцій АС

Елементи конструкцій

Коефіцієнти умов роботи Ус

Попередньо напружені елементи ґрат

1,10

0,90

Фланці:

кільцевого типу

решти ТИПІВ

0,80

0,90

0,95

0,75

0,55

0,90

0,65

0,65

0,80

0,90

Сталеві канати відтяжок щогл або елементи антенних полотен при їх кількості:

1. 5 відтяжок у ярусі або елементів антенних полотен
2. 8 відтяжок у ярусі

9 відтяжок і більше у ярусі

Закріплення кінців на коуші затискачами або точкове опресування у втулці

Обплетення каната на коуші або ізоляторі

Елементи кріплення відтяжок, антенних полотен, проводів, підкосів до опорних конструкцій і анкерних фундаментів

Анкерні тяжі без різьбових з’єднань при роботі їх на розтяг з вигином

Провушини при роботі на розтяг

Деталі кріплень і з’єднань сталевих канатів: механічні, окрім осей шарнірів

ОСІ шарнірів при зминанні

1. Відносні відхилення опор не повинні перевищувати значень, вказаних у таблиці 4, окрім відхилень опор, для яких встановлені інші значення технічним завданням на проектування.

Таблиця 4 - Відносні відхилення опор

1. При динамічному розрахунку опори масу закріпленого до опори антенного полотна враховувати не слід.
2. 1. Значення вітрового і ожеледного навантажень допускається приймати на висоті середини ярусів стовбура щогли або в двох третинах висоти підвісу гнучкого елемента (відтяжки) і вважати ці значення рівномірно розподіленими по довжині ярусу або елемента.
   2. Зосереджені сили в прольоті відтяжок щогл від маси ізоляторів, вітрового і ожеледного навантажень на них допускається приймати у вигляді еквівалентного рівномірно розподіленого навантаження.
   3. При розрахунку похилих елементів АС (відтяжок щогл, елементів антенних полотен, підкосів) слід враховувати тільки проекцію навантажень, що діють на них, направлену перпендикулярно до осі елемента або його хорди.
   4. Щогли з відтяжками повинні бути розраховані на стійкість в цілому і їх окремих елементів при наступних навантаженнях:

• від монтажного натягнення відтяжок за відсутності вітру;
• вітрового - в напрямі на одну з відтяжок;
• ожеледного - за відсутності вітру;
• ожеледного і вітрового - у напрямі на одну з відтяжок.

При перевірці стійкості щогли в цілому розрахункова сила в стовбурі повинна бути меншою ніж критична сила в 1,3 раза.

1. У проекті повинні бути вказані значення монтажних натягнень у канатах відтяжок за середньорічної температури повітря в районі встановлення щогли, а також за температури ±40 °С.
2. 1. Монтажні з’єднання елементів конструкцій, які передають розрахункові зусилля, слід проектувати, як правило, на болтах класу точності В і високоміцних болтах без регульованого натягнення. При знакозмінних зусиллях слід, як правило, приймати з’єднання на високоміцних болтах або на монтажному зварюванні.

У фланцевих з’єднаннях слід, як правило, застосовувати високоміцні болти без регульованого натягнення.

Застосування монтажного зварювання або болтів класу точності А повинно бути узгоджено з організацією, яка буде виконувати монтаж.

1. Розкоси з гнучкістю більше ніж 250 при перехресних ґратах в місцях їх перетинання повинні скріплятися між собою.

Прогини розпірок діафрагм і елементів технологічних майданчиків у вертикальній і горизонтальній площинах не повинні перевищувати 1/250 прольоту.

1. У конструкціях ґратчастих опор діафрагми повинні встановлюватися на відстані між ними, не більшій ніж три розміри середнього поперечного перерізу секції опори, а також в місцях прикладення зосереджених навантажень і переломів поясів.
2. Болти фланцевих з’єднань труб слід розміщувати на одному колі мінімально можливого діаметра, як правило, на рівних відстанях між болтами.
3. Елементи ґрат ферм, що сходяться в одному вузлі, слід центрувати на вісь поясу в точці перетину їх осей, у місцях примикання розкосів до фланців допускається їх розцентровка, але не більше ніж на третину розміру поперечного перерізу поясу. При розцентровці на більший розмір елементи повинні розраховуватися з урахуванням вузлових моментів.

У прорізних елементах з листового прокату для кріплення розкосів з круглої сталі кінець прорізу сліду засвердлити отвором діаметром, який повинен бути більший ніж діаметр розкосу у 1,2 раза.

1. Відтяжки в щоглах з ґратчастим стовбуром слід центрувати в точку перетину осей поясів і розпірок. За умовну вісь відтяжки повинна прийматися хорда.

Листові провушини для кріплення відтяжок повинні підкріплюватись ребрами жорсткості, що оберігають їх від вигину.

Конструкції вузлів кріплення відтяжок, які не вписуються в транспортні габарити секцій стовбурів щогл, слід проектувати на окремих вставках у стовбурі у вигляді жорстких габаритних діафрагм.

1. Опорна секція щогли повинна, як правило, проектуватись такою, що передає навантаження від стовбура щогли на фундамент через опорний шарнір. При відповідному обґрунтуванні допускається застосування опорної секції, затисненої у фундаменті.
2. Кронштейни і підвіски технологічних майданчиків слід розташовувати у вузлах основних конструкцій стовбура.
3. Натяжні пристрої (муфти), які слугують для регулювання довжини і кріплення відтяжок щогл, повинні кріпитися до анкерних пристроїв гнучкою канатною вставкою. Довжина канатної вставки між торцями втулок повинна бути не менше ніж 20 діаметрів каната.
4. Для елементів АС слід застосовувати типові механічні деталі, що пройшли випробування на міцність і втому.