Страница 6: ДСТУ 3649:2010. Колісні транспортні засоби (33994)

• для причепів, обладнаних пневматичною гальмівною системою, перевіряють наявність ходу штоків пневмокамер під час від’єднання магістралі живлення гальмівної системи причепа від тягача;
• для причепів, обладнаних інерційною гальмівною системою, перевіряють наявність та стан страхувального тросу, з’єднаного з гальмівним приводом.

1. Границя допустимої основної похибки має бути не більше ніж, у разі вимірювання:

• гальмівного шляху±5,0 %;
• початкової швидкості гальмування±1,5 км/год;
• гальмівної сили±3,0%;
• зусилля на органі керування±4,0%;
• параметрів часу±0,01 с;
• тиску стисненого повітря±3,0%;
• усталеного сповільнення±4,0%.

Примітка. Для початкової швидкості гальмування та параметрів часу вказано значення абсолютної похибки, а для решти параметрів — зведеної похибки.

7.5 Методи контролювання склоочищувачів та склоомивачів вітрового скла

1. Склоочищувачі контролюють на всіх передбачених для них режимах роботи.
2. Під час контролювання склоочищувачів та склоомивачів двигун КТЗ має працювати з мінімальною частотою обертання колінчастого вала в режимі холостого ходу.

Під час контролювання склоочищувачів з електричним приводом мають бути увімкнені фари дальнього світла.

1. Відповідність вимогам 6.5.1, 6.5.3—6.5.5 перевіряють візуально.
2. Частоту переміщування щіток перевіряють за допомогою секундоміра за проміжок часу не менше ніж 1 хв.
3. Границя допустимої основної похибки вимірювання параметрів часу (абсолютна) має бути не більше ніж ± 0,1 с.
4. Методи контролювання двигуна та його систем
5. Для визначення вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах КТЗ із двигунами, що працюють на бензині або газовому паливі, застосовують метод та устаткован- ня, наведені у ДСТУ 4277.
6. Для визначення димності відпрацьованих газів КТЗ із дизелями або газодизелями застосовують метод та устатковання, наведені у ДСТУ 4276.
7. Для визначення рівня зовнішнього шуму (звуку) нерухомого КТЗ застосовують будь- який майданчик необхідних розмірів з асфальтобетонним або цементнобетонним покривом та метод згідно з ДСТУ UN/ECE R 51-02.

Під час проведення державного технічного огляду можна використовувати шумомір 2 класу згідно з ГОСТ 17187.

1. Відповідність вимогам 6.6.5—6.6.8 перевіряють візуально.
2. Методи контролювання газобалонного обладнання
3. Відповідність вимогам 6.7.1—6.7.11, 6.7.14 перевіряють візуально.
4. Лінійні розміри відповідно до 6.7.3 (щодо визначання відстані між газовим балоном і поверхнею дороги) та 6.7.13 перевіряють за допомогою лінійки або іншого ЗВТ, призначеного для визначення лінійних розмірів.
5. Витік газу відповідно до 6.7.12 перевіряють із використовуванням течешукача, при цьому електромагнітні клапани газової системи мають бути у відкритому положенні. Можна перевіряти «омилюванням» з’єднань. Поява мильних бульбашок не дозволена.
6. Границя допустимої основної похибки вимірювання лінійних розмірів (абсолютна) має бути не більше ніж ± 0,008 м.
7. Методи контролювання інших елементів конструкції
8. Відповідність вимогам 6.8.1, 6.8.2, 6.8.4—6.8.6, 6.8.8, 6.8.10—6.8.25 перевіряють візуально та, у відповідних випадках, прикладанням зусилля, приведенням у дію, простукуванням нарізевих з’єднань.
9. Кути встановлення коліс відповідно до 6.8.3 контролюють із застосуванням відповідного устатковання та рекомендацій підприємства-виробника КТЗ.
10. Для визначення світлопропускання стекол КТЗ відповідно до 6.8.7 застосовують метод, викладений у рекомендаціях (настановах) підприємства-виробника відповідного спеціального обладнання.
11. Виконання вимог відповідно до 6.8.9 контролюють відповідно до методів, викладених у зазначених у цьому пункті нормативних документах.
12. Виконання вимог 6.8.26, 6.8.27 контролюють відповідно до методів, викладених у відповідних нормативних документах.
13. Границя допустимої основної похибки вимірювання світлопропускання стекол (абсолютна) має бути не більше ніж ± 4,0 %.

КЛАСИФІКАЦІЯ КТЗ

Категорія

М

M1

M2

M3

N

N

N2

N3

О

O1

O2

O3

O4

Характеристика КТЗ

Самохідні КТЗ (автомобілі або автомобільні транспортні засоби), що мають не менше ніж чотири колеса і призначені для перевезення пасажирів (легкові автомобілі, мікроавтобуси, автобуси, тролейбуси)

КТЗ, призначені для перевезення пасажирів і мають не більше ніж 8 місць, не враховуючи місце водія

КТЗ, призначені для перевезення пасажирів і мають більше ніж 8 місць, не враховуючи місце водія, і максимальну масу не більше ніж 5 тонн

КТЗ, призначені для перевезення пасажирів і мають більше ніж 8 місць, не враховуючи місце водія, і максимальну масу, що перевищує 5 тонн

Самохідні КТЗ (автомобілі або автомобільні транспортні засоби), що мають не менше ніж чотири колеса і призначені для перевезення вантажів (вантажні автомобілі, тягачі — сідельні чи баластні)

КТЗ, призначені для перевезення вантажів, максимальна маса яких не перевищує 3,5 тонни

КТЗ, призначені для перевезення вантажів, максимальна маса яких перевищує 3,5 тонни, але не перевищує 12 тонн

КТЗ, призначені для перевезення вантажів, максимальна маса яких перевищує 12 тонн

Несамохідні КТЗ — причепи (а також напівпричепи)

Причепи, що мають максимальну масу не більше ніж 0,75 тонни

Причепи з максимальною масою, що перевищує 0,75 тонн, але не перевищує 3,5 тонни

Причепи з максимальною масою, що перевищує 3,5 тонни, але не перевищує 10 тонн

Причепи з максимальною масою, що перевищує 10 тонн

Примітка 1. Для позначення КТЗ підвищеної прохідності використовують позначку «G» у поєднанні з позначками категорій «М» або «N». Наприклад, КТЗ категорії N1, який можна віднести до КТЗ підвищеної прохідності, позначають так: N1G.

Примітка 2. Більш повну класифікацію КТЗ наведено у «Зведеній резолюції щодо конструкції транспортних засобів» [1].

КТЗ категорій М2 та М3 належать до:

а) одного або кількох класів — клас І, клас ІІ, клас ІІІ (згідно з ДСТУ UN/ECE R 36-03);

б) одного з класів — клас А або клас В (згідно з ДСТУ UN/ECE R 52-01).

Клас І — автобуси, призначені для перевезення пасажирів, що сидять і стоять, із можливістю для пасажирів безперешкодно переміщуватися по салону.

Клас ІІ — автобуси, призначені для перевезення головним чином пасажирів, що сидять, а також пасажирів, що стоять у проході поміж рядами та (або) на площадці, яка не перевищує за розміром площі, необхідної для розміщення двох здвоєних сидінь.

Клас ІІІ — автобуси, призначені для перевезення винятково пасажирів, що сидять.

Клас А — автобуси (пасажировмісткістю до 22 пасажирів), призначені для перевезення пасажирів, що сидять, та мають місця для пасажирів, які стоять.

Клас В — автобуси (пасажировмісткістю до 22 пасажирів), призначені для перевезення винятково пасажирів, що сидять.

МЕТОДИКА ОБЧИСЛЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ЕФЕКТИВНОСТІ РГС

Б.1 Значення гальмівного шляху (5г) за параметрами гальмівної діаграми згідно з ДСТУ 2886 обчислюють за формулою:

5г = ^0/3,6 • (хз + 0,5-хн) + V02/(26 • Ууст),(Б.1)

деVo — початкова швидкість гальмування, км/год;

хз — проміжок часу від початку гальмування КТЗ до моменту виникнення сповільнення (гальмівної сили), с; хн — тривалість наростання сповільнення, с; ууст — усталене сповільнення КТЗ, м/с2.

Б.2 Максимальну гальмівну силу кожного колеса КТЗ (Рг макс) і тривалість спрацьовування пневматичної гальмівної системи на стенді (хсп) обчислюють за формулами:

Ргмакс = Рг2 + (Рг2 - Рп) • (Я3 - р2)/(р2 - р1),(Б.2)

де Рг1 — сила, що витрачається на прокручування незагальмованого колеса, Н;

Рг2— максимальна гальмівна сила, отримана під час випробовування КТЗ у стані порожньої маси, за відсутності блокування коліс, Н; р1 — тиск повітря, за якого на колесі КТЗ виникає гальмівна сила , МПа; р2 — тиск повітря, що відповідає максимальній гальмівній силі колеса під час випробовування КТЗ у стані порожньої маси, МПа; р3 — тиск повітря у виконавчому органі пневмопривода у разі повного приведення у дію органа керування РГС (і положення регулятора гальмівних сил, що відповідає стану максимальної маси КТЗ), МПа (не більше значення нижньої границі регулювання тиску стисненого повітря у приводі РГС згідно з НЕ).

Хсп = Хз + (Хсп2 -Хз ) • (Ргмакс - Рп)/(Рг2 - Рп),(Б.3)

дехсп2— тривалість спрацьовування гальмівної системи на стендіпід часвипробовувань КТЗ

у стані порожньої маси, с.

Примітка 1. Дозволено застосовувати більшу кількість точок для лінійної екстраполяції, інші, точніші методи екстраполяції, а також перерахування нормативів ефективності РГС для методу стендових випробовувань КТЗ у проміжному стані — від порожньої до максимальної маси.

Примітка 2. У випадку перевищення отриманої величини загальної питомої гальмівної сили значення, максимально можливого за умови зчеплення коліс з опорною поверхнею (1,0), чи невідповідності ефективності РГС нормативним значенням відповідно до 9.7.2.2 і 9.7.2.4, необхідно повторити випробовування для КТЗ із максимальною масою.

ФОРМА ПРОТОКОЛУ КОНТРОЛЮВАННЯ

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

(Підпис)

(Посада керівника-суб’єкта господарювання)

(Ініціали, прізвище)

(Дата)

ПРОТОКОЛ КОНТРОЛЮВАННЯ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ КТЗ

Контроль проводять на

(Назва суб’єкта господарювання, що виконує контролювання)

Ідентифікаційні дані КТЗ:

Марка КТЗ (модель, модифікація)

КатегоріяДерж.номерний знак

VIN (номер кузова, рами, шасі)_

Пробіг (покази одометра), км.

Рік виготовлення/першої реєстрації*^ Власник КТЗ

(Назва власника (назва організації або прізвище, ім’я, по батькові (для фізичної особи), адреса)

Контроль проводять на відповідність вимогам ДСТУ 3649:2010 за пунктами згідно з чинним законодавством/за такими пунктами:*).

Методика (методики) контролювання

(Наводять у разі застосування незастандартованих методів контролювання)

Засоби вимірювальної техніки, випробовувальне обладнання та споруди

Результати контролювання

(Наводять результати контролювання)

(Конкретні числові значення параметрів, які підлягають вимірюванню)

(Висновок про відповідність технічного стану КТЗ вимогам ДСТУ або його невідповідність вимогам конкретних пунктів ДСТУ)

Дата проведення контролювання

Підписи осіб, що проводили контролювання:

(Посада)

(Підпис)

(Ініціали, прізвище)

(Посада)

(Підпис)

(Ініціали, прізвище)

Непотрібне закреслити.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. «Зведена резолюція щодо конструкції транспортних засобів”, Перегляд 1 — Зміна 2, Додаток 7/Перегляд 2 — Класифікація та визначення механічних транспортних засобів (документ WP.29 TRANS/WP.29/78/Rev.1/Amend.2 від 16.04.1999 р.).
2. Правила ЕЭК ООН № 48 Единообразные предписания, касающиеся официального утверждения транспортных средств в отношении установки устройств освещения и световой сигнализации.
3. Угода про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, підписаною 20 березня 1958 року в м. Женева, з поправками 1995 року, приєднання до якої здійснено згідно з Законом України від 10.02.2000 р. № 1448-ІІІ (Женевська Угода 1958 року).
4. Європейська угода щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, укладена 1 липня 1970 року в м. Женева (ЄУТР).
5. Директива 96/96/ЕС Ради ЄС від 20 грудня 1996 р. про зближення законодавства в державах-членах щодо технічного контролю автомобілів та причепів до них.
6. ГСТУ 60.2-00017584-011-2001 Засоби транспортні дорожні. Технічні вимоги до безпечності конструкції автобусів загального призначення, які знаходяться в експлуатації.

Код УКНД 43.020

Ключові слова: колісні транспортні засоби, технічний стан, вимоги щодо безпеки, методи контролювання, КТЗ, категорії КТЗ, випробовування, технічний огляд.

Редактор С. Мельниченко

Технічний редактор О. Марченко Коректор О. Рождественська

Верстальник Т. Шишкіна

Підписано до друку 28.03.2011. Формат 60 х 84 1/8.

Ум. друк. арк. 3,72. Обл.-вид. арк. 2,41. Зам.Цінадоговірна.

Виконавець

Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») вул. Святошинська, 2, м. Київ, 03115

Свідоцтво про внесення видавця видавничої продукції до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції від 14.01.2006 серія ДК, № 1647