На коробках, пачках і пакетах з пряниковими виробами для хворих на цукровий діабет додатково зазначають:

назву цукрозамінника та інформацію про нього;

вміст (розрахунковий) у грамах на 100 г продукту: цукрозамінника, загального цукру (в перерахунку на сахарозу);

напис «Треба вживати за призначенням лікаря»;

добову норму вживання сорбіту (ксиліту) — не більшу ніж 30 г;

символ, що характеризує належність пряникових виробів до групи діабетичних виробів. Дозволено марковання на пакетах з целофану та з полімерних матеріалів, а також на пачках з паперу для пакування продуктів на автоматах замінювати вкладеним усередину ярликом із маркованням, нанесеним друкарським способом.

  1. Транспортне марковання — згідно з ГОСТ 14192, з нанесенням маніпуляційних знаків «Крихке. Обережно», «Берегти від вологи», «Штабелювання обмежене».

На кожну одиницю транспортної тари наносять марковання, що характеризує продукцію: назву продукту;

назву підприємства-виробника, його адресу; масу нетто в кілограмах; кількість паковальних одиниць;

масу нетто паковальної одиниці (для фасованих пряникових виробів); дату виготовляння;

кінцевий термін реалізації або дату виготовляння і термін придатності до споживання; умови зберігання; познаку цього стандарту.

  1. Маркування виконують наклеюванням ярлика або нанесенням виразного відбитка трафаретом чи штампувальною фарбою, яка не змивається і не має запаху.
  2. Номер пакувальника чи зміни зазначають на ярлику, вкладеному всередину коробок, пакетів, пачок чи ящиків або проставляють штемпелем на зовнішній стороні тари.
  3. ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ

Під час виробництва пряникових виробів слід керуватися правилами безпеки, що передбачені [6] і [7].

  1. ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
    1. Стічні води, що утворюються під час виробництва пряникових виробів, потрібно очищати і вони повинні відповідати вимогам [8] і [9].
    2. Охорона атмосферного повітря населених місць — згідно з вимогами ГОСТ 17.2.3.02 і [10].
    3. Охорону ґрунту від забруднення побутовими, промисловими відходами здійснюють згідно з вимогами [11].
  2. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
    1. Правила приймання — згідно з ГОСТ 5904

Кожну партію пряникових виробів повинен супроводжувати документ встановленої форми, який засвідчує їх якість.

  1. Масову частку золи, нерозчинної у розчині соляної кислоти з масовою часткою 10 %, підприємство-виробник визначає періодично, але не рідше одного разу за півріччя, а також у випадку виникнення розбіжностей під час оцінювання якості продукції.
    1. Масові частки загального цукру, жиру, сорбіту (ксиліту) визначають періодично, але не рідше одного разу в квартал та за вимогою споживача.
    2. Періодичність контролювання вмісту токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів, радіонуклідів встановлюють згідно з методичними вказівками [12].
    3. Періодичність мікробіологічного контролювання — згідно з планом-графіком мікробіологічного контролювання підприємства, який повинен гарантувати епідеміологічну безпечність продукції.
  2. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
    1. Відбирають і готують проби згідно з ГОСТ 5904.
    2. Визначають якість паковання та марковання і масу нетто, органолептичні показники згідно з ГОСТ 5897, фізико-хімічні показники — згідно зі стандартами, наведеними у таблиці 2, масову частку сорбіту (ксиліту) — згідно з ГОСТ 25268.
    3. Мінералізація проб для визначання токсичних елементів — згідно з ГОСТ 26929, визначання токсичних елементів — згідно з стандартами, наведеними у таблиці 3.
    4. Визначають вміст афлатоксину 0! згідно з ДСТУ EN 12955, зеараленону і дезоксинівале- нолу — згідно з [13], пестицидів — згідно з [14], радіонуклідів — згідно з [15].
    5. Відбирають і готують проби для визначання мікробіологічних показників згідно з ГОСТ 26668, ГОСТ 26669, метод культивування мікроорганізмів — згідно з ГОСТ 26670, апаратура та живильні середовища — згідно з ГОСТ 27543, мікробіологічний контроль — згідно з ГОСТ 26968, ГОСТ 26972.
    6. Аналіз на виявляння патогенних мікроорганізмів проводять у порядку Державного санітарного нагляду санітарно-епідеміологічні станції за методиками, затвердженими Міністерством охорони здоров’я СРСР згідно з [16].
  3. ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
    1. Пряникові вироби транспортують усіма видами транспорту в критих транспортних засобах згідно з правилами перевезення вантажів, чинними на даному виді транспорту.

Транспортні засоби мають бути сухі, чисті, без стороннього запаху і не заражені шкідниками хлібних запасів.

Не дозволено використовувати транспортні засоби, якими перевозили отруйні та з різким запахом вантажі, а також транспортувати разом із продуктами, що мають специфічний запах.

Пакетування вантажів — згідно з ГОСТ 26663, ГОСТ 23285.

  1. Під час перевезення, навантажування та розвантажування вироби повинні бути захищені від атмосферних опадів.
    1. Пряникові вироби потрібно зберігати в сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях, які не мають стороннього запаху, не заражені шкідниками хлібних запасів, за температури (18 ± 5) оС та відносної вологості повітря не вище 75 %.

Пряникові вироби не повинні зазнавати впливу прямих сонячних променів.

Не дозволено зберігати пряникові вироби з продуктами, які мають специфічний запах.

  1. Ящики з продукцією під час зберігання на складах повинні бути встановлені на стелажах штабелями висотою не більшою ніж 2 м.

Під час зберігання продукції на піддонах, висота штабеля не повинна перевищувати:

  • 2 м — для ящиків з гофрованого картону;
  • 4 м — для ящиків із деревини та деревних матеріалів.

Між штабелями та стіною залишають проходи не менші ніж 0,7 м.

Відстань від джерела тепла, водопровідних і каналізаційних труб повинна бути не менша ніж 1 м. 10 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

  1. Виробник гарантує відповідність пряникових виробів вимогам цього стандарту в разі дотримування умов транспортування та зберігання.
  2. Гарантійний термін придатності до споживання пряникових виробів із дня їх виготовляння не більший, ніж:

10 діб — для сирцевих і заварних пряників і ковриг типу м’ятних та пряникових виробів для хворих на цукровий діабет — в літній період;

15 діб — для сирцевих, заварних пряників і ковриг типу м’ятних, пряникових виробів для хворих на цукровий діабет — у зимовий період; для ковриг, що містять більше 11,0 % жиру;

20 діб — для сирцевих (крім м’ятних) глазурованих і неглазурованих пряників і ковриг; для заварних пряників в літній період та заварних ковриг;

  1. міс. — для заварних пряників у зимовий період; для сирцевих пряників (крім м’ятних) глазурованих і неглазурованих та заварних ковриг, упакованих в повітронепроникні полімерні матеріали;
    1. міс. — для вагових заварних пряників, упакованих в мішки-вкладиші з повітронепроникних полімерних матеріалів;
  2. міс. — для заварних пряників, упакованих в повітронепроникні полімерні матеріали;
  3. міс. — для заварних пряників, виготовлених з використанням рослинних твердих жирів тривалого зберігання, конфітюрів та плодово-ягідних наповнювачів з сорбіновою кислотою і упакованих герметично у повітронепроникні полімерні матеріали.

ДОДАТОК А (довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов, затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 01.08.89, № 5061 -89
  2. ГСТУ 46.004-99 Борошно пшеничне. Технічні умови
  3. ГСТУ 18.31 -98 Мед штучний. Технічні умови
  4. ДР-97 Допустимі рівні вмісту радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90 у продуктах харчування і питній воді
  5. Р50-056-96 Продукція фасована в пакованні. Загальні вимоги до кількості
  6. ДНАОП 1.8.10-1.14-97 Правила безпеки для кондитерського виробництва, затверджений Державним комітетом України по нагляду за охороною праці від 22.04.97, № 101
  7. Санитарные правила для предприятий кондитерской промышленности (кроме предприятий, изготавливающих кремовые кондитерские изделия), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР від 27.12.71, № 945а-71
  8. СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы по охране поверхностных вод от загрязнения
  9. Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджені Міністерством екологічної безпеки України від 02.99
  10. ДСП 201 -97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами), затверджені Міністерством охорони здоров’я України від 09.07.97, № 201
  11. СанПиН 42-128-4690-88 Санитарные правила содержания территорий населенных мест
  12. Методичні вказівки «Порядок та періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки», затверджені Міністерством охорони здоров’я України від 11.10.95, № 5.8.07/1232
  13. МУ 5177-90 Методические указания по идентификации и определению содержания де- зоксиниваленола (валитоксина) и зеараленона в зерне и зернопродуктах
  14. СанПиН 42-123-4540-87 Максимально допустимые уровни содержания пестицидов в пищевых продуктах и методы их определения
  15. Методика експресного гамма-спектрометричного визначення питомої (об’ємної) активності радіонуклідів в сировині та готовій продукції, затверджена Держхарчопромом України 14.04.89 р.
  16. Інструкція «О порядке расследования, учета и проведения лабораторных исследований в учреждениях санитарно-эпидемиологической службы при пищевых отравлениях», № 1135-73, М., 1975

Ключові слова: пряникові вироби, органолептичні, фізико-хімічні, мікробіологічні показники, паковання, маркування, приймання, методи контролювання.

Редактор С. Ковалець

Технічний редактор О. Касіч Коректор О. Тарасун Комп’ютерна верстка Л. Мялківська

Підписано до друку 23.06.2004. Формат 60 х 84 1/8. Ум. друк. арк. 1,86. Зам.Цінадоговірна.

Редакційно-видавничий відділ ДП «УкрНДНЦ» 03115, м. Київ, вул. Святошинська, 2