1. За фізико-хімічними показниками консерви повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 2.

Таблиця 2 — Фізико-хімічні показники консервів

Назва

Норма для консервів

Метод

показника

вищого сорту

першого сорту

безсортових

контролювання

Масова частка м’яса з жиром, %, не менше ніж

56,5

54,0

54,0 (з конини) 59,0 (зі свинини)

Згідно з ГОСТ 8756.1

Масова частка жиру, %, не більше ніж

17,0

17,0

10,0 (з конини) 35,0 (зі свинини)

Згідно з ГОСТ 26183

Масова частка кухонної солі, %

від 1,0 до 1,5

Згідно з ГОСТ 26186 або ДСТУ ISO 1841-1, ДСТУ ISO 1841-2

Сторонні домішки

Не дозволено

Згідно з ГОСТ 8756.4

  1. Вміст токсичних елементів в консервах не повинен перевищувати допустимих рівнів, що передбачені МБТ № 5061 [4] та наведені у таблиці 3.

Таблиця 3 — Гранично допустимі рівні вмісту токсичних елементів

Гранично допустимий рівень, мг/кг, не більший ніж

Назва токсичного елементу

у скляній, алюмінієвій або суцільнотягнутій бляшаній банці

у збірній бляшаній банці

Метод

контролювання

Свинець

0,50

1,00

Згідно з ГОСТ 26932

Кадмій

0,05

0,10

Згідно з ГОСТ 26933

Миш’як

0,10

0,10

Згідно з ГОСТ 26930

Ртуть

0,03

0,03

Згідно з ГОСТ 26927

Мідь

5,00

5,00

Згідно з ГОСТ 26931

Цинк

70,00

70,00

Згідно з ГОСТ 26934

Олово

200,00

Згідно з ГОСТ 26935

  1. За мікробіологічними показниками консерви (група А) повинні відповідати вимогам промислової стерильності.
    1. Вміст афлатоксину В1, нітрозамінів, гормональних препаратів і пестицидів в консервах не повинен перевищувати допустимих рівнів, встановлених МБТ № 5061 [4], ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [5].
      1. Вміст радіонуклідів в консервах не повинен перевищувати допустимих рівнів, які встановлено ДР [6]: 137Cs — 200 Бк/кг, 90Sr — 20 Бк/кг.
    2. Вимоги до сировини та матеріалів
      1. Для виробляння консервів використовують такі сировину та матеріали:
  • яловичину — згідно з ГОСТ 779, першої та другої категорії згідно з чинними нормативними документами і отриману після її ділення, обвалювання та жилування:
  • яловичину знежиловану (або блоки) — м’язова тканина з вмістом жирової та сполучної тканин від 6 % до 14 %;
  • баранину — згідно з ГОСТ 1935, першої та другої категорії згідно з чинними нормативними документами і отриману після її ділення, обвалювання та жилування:
  • баранину знежиловану — м’язова тканина з вмістом жирової та сполучної тканин від 6 % до 14 %;
  • конину — згідно з ГОСТ 27095 або з чинними нормативними документами і отриману після її ділення, обвалювання та жилування:
  • конину знежиловану — м’язова тканина з вмістом жирової та сполучної тканин від 6 % до 14 %;
  • свинину — згідно з ГОСТ 7724, другої категорії в шкурі, без шкури (зокрема туші підсвинків з салом товщиною до 1,5 см, обрізну свинину), четвертої категорії в шкурі, без шкури, і отриману після її ділення, обвалювання та жилування:
  • свинину знежиловану (або блоки) — м’язова тканина з вмістом жирової тканини до 30 %;
  • блоки із знежилованого м’яса заморожені — згідно з чинними нормативними документами або закордонного виробництва за наявності висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи Центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я;
  • жир сирець яловичий, баранячий (курдючний), отриманий після розподілу яловичини, свинини, баранини;
  • жир топлений харчовий яловичий або баранячий, або кістковий — згідно з ГОСТ 25292;
  • сіль кухонну — згідно з ДСТУ 3583 (ГОСТ 13830) виварну або кам’яну, самосадну та осадну, помелів № 0, 1, 2, не нижче першого сорту;
  • цукор-пісок — згідно з ДСТУ 2316 (ГОСТ 21);
  • цибулю ріпчасту свіжу — згідно з ДСТУ 3234;
  • цибулю ріпчасту сушену — згідно з ГОСТ 7587;
  • часник свіжий — згідно з ДСТУ 3233;
  • часник сушений — згідно з ГОСТ 16729;
  • лист лавровий — згідно з ГОСТ 17594;
  • перець духмяний — згідно з ГОСТ 29045;
  • перець чорний мелений — згідно з ГОСТ 29050;
  • перець червоний мелений — згідно з ГОСТ 29053;
  • коріандр — згідно з ГОСТ 29055;
  • воду питну — згідно з ГОСТ 2874.
    1. Для виробляння консервів не дозволено використовувати:
  • свинину з салом пожовтілим або яке жовтіє під час випробовування варінням;
  • м’ясо, заморожене більше одного разу;
  • м’ясо бугаїв, кнурів, баранів та жеребців.
    1. Сировина тваринного походження для виробляння консервів повинна бути допущена до виробництва державною ветеринарною службою підприємства.
      1. Контролювання якості та безпеки сировини та матеріалів у кожній партії, що надходять на підприємство, здійснюють під час вхідного контролювання у порядку, встановленому підприєм- ством-виробником згідно з ГОСТ 24297.
      2. У сировині, яку використовують для виробляння консервів, вміст токсичних елементів, афлатоксину В1, антибіотиків, гормональних препаратів, нітрозамінів та пестицидів не повинен перевищувати рівнів, встановлених МБТ № 5061 [4], ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [5].
      3. Вміст радіонуклідів у сировині не повинен перевищувати рівнів, встановлених ДР [6].
      4. Кожну партію сировини, що надходить на підприємство, супроводжують документом про якість та безпеку.
  1. ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ
    1. Під час виробництва консервів необхідно дотримуватися СП № 3238 [2], інструкції № 123-5/990-11 [3] та вимог щодо безпеки, які встановлені ГОСТ 12.3.002.
    2. Технологічне устатковання повинно відповідати вимогам ГОСТ12.2.003.
    3. Повітря робочої зони повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005.
    4. Пожежна безпека повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004.
    5. Контролюють виробничий шум, атмосферне повітря, освітлення згідно з ДСН 3.3.6.037 [7], ДСН 3.3.6.042 [8].
  2. ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
    1. Контролюють викиди шкідливих речовин в атмосферу згідно з ГОСТ 17.2.3.02 і ДСП 201 [9].
    2. Стічні води потрібно піддавати очищанню і вони повинні відповідати СанПиН 4630 [10].
    3. Охорону ґрунту від забруднення побутовими і промисловими відходами здійснюють відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690 [11].
  3. МАРКУВАННЯ
    1. Маркують спожиткову тару згідно з чинними нормативно-правовими актами та нормативними документами, а також ГОСТ 13534.
    2. Методом літографії або на етикетці, виконаній типографським та іншими способами, на кожній одиниці спожиткової тари потрібно зазначити:
  • назву та повну адресу підприємства-виробника, його товарний знак (за наявності) та телефон, адресу об’єкта виробництва;
  • назву консервів, сорт (за наявності) та склад консервів у порядку переваги складників, зокрема харчових добавок, які використовували під час їх виробництва;
  • власну назву (за наявності);
  • масу нетто, г;
  • кінцеву дату споживання «Вжити до» або дату виробництва та строк придатності;
  • умови використання: «Перед вживанням розігріти»;
  • інформаційні дані про харчову та енергетичну цінність 100 г продукту (розраховує виробник відповідно до певної рецептури);
  • штрих-код EAN — згідно з ДСТУ 3146;
  • позначення цього стандарту.
    1. На кришці металевої банки, окрім позначень, передбачених ГОСТ 13534, після номера заводу-виробника додатково зазначають двохсимвольний літерний код України (країни-виробника) — «иА» згідно з ДСТУ ISO 3166-1.

Дозволено наносити марковання на дно банки у разі використовування кришки з ключем.

  1. Маркують транспортну тару згідно з ГОСТ 13534 та ГОСТ 14192.
    1. Познака консервів у разі замовлення: «Консерви м’ясні. М’ясо тушковане ДСТУ 4450:2005».

(власна назва, сорт за його наявності)

  1. ПАКУВАННЯ
    1. Пакують консерви в спожиткову тару згідно з ГОСТ 13534.
    2. Сировину фасують в металеві банки згідно з ГОСТ 5981 № 62, № 3, № 4, № 8, № 9, № 46, № 43, № 63, № 12, у скляні банки, згідно з ГОСТ 5717, типів: 1-82-350, 1-82-500, 1-82-650, 1-82-1000 або інші банки аналогічних якості та місткості вітчизняного або закордонного виробництва з кришками без ключа та з ключем, згідно з чинними нормативними документами, або за наявності висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи Центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
    3. Маса нетто консервів в банках повинна бути: № 62 — 240 г, № 3 та № 4 — 250г, № 8 — 325 г, № 9 — 338 г або 340 г, № 46 — 385 г, № 43 — 425 г, № 63 — 490г, № 12 — 525 г; 1-82-350 — 350 г, 1-82-500 — 500 г, 1-82-650 — 600 г, 1-82-1000 — 950 г.
    4. Граничні відхили маси нетто для окремих банок згідно з ГОСТ 13534.
    5. Пакують консерви у транспортну тару згідно з ГОСТ 13534.

Консерви повинні бути упаковані в дощаті ящики згідно з ГОСТ 13358 або ящики з гофрованого картону, згідно з ГОСТ 13516, або іншу тару згідно з чинними нормативними документами.

Дозволено формувати консерви в групове паковання з використовуванням термозсідальної плівки згідно з ГОСТ 25951.

Кількість банок, запакованих у термозсідальну плівку, а також товщина і ширина плівки повинні відповідати вимогам ГОСТ 13534.

  1. Маса брутто ящиків не повинна перевищувати 30 кг.
    1. Додаткові вимоги до паковання можуть бути передбачені договором або контрактом.
  2. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
    1. Правила транспортування
      1. Консерви транспортують усіма видами транспорту згідно з вимогами ГОСТ 13534.
    2. Правила зберігання
      1. Консерви зберігають за температури від 0 оС до 20 оС та відносної вологості повітря не вище 75 %.

Строк придатності консервів:

  • в металевих банках — не більше 4 років від дати виготовлення;
  • в скляних банках — не більше 2 років від дати виготовлення.
  1. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
    1. Відбирають проби і готують їх до випробовувань згідно з ГОСТ 8756.0.
    2. Зовнішній вигляд, герметичність тари та стан внутрішньої поверхні металевої тари перевіряють згідно з ГОСТ 8756.18.
    3. Визначають органолептичні показники згідно з ГОСТ 8756.1.
    4. Визначають фізико-хімічні показники: масову частку м’яса з жиром — згідно з ГОСТ 8756.1, масову частку жиру — згідно з ГОСТ 26183, масову частку кухонної солі — згідно з ГОСТ 26186 або ДСТУ ISO 1841-1, ДСТУ ISO 1841-2, сторонні домішки — згідно з ГОСТ 8756.4.
    5. Готують проби для визначання токсичних елементів відповідно до ГОСТ 26929. Визначають вміст токсичних елементів: свинець — згідно з ГОСТ 26932, кадмій — згідно з ГОСТ 26933, миш’як — згідно з ГОСТ 26930, ртуть — згідно з ГОСТ 26927, мідь — згідно з ГОСТ 26931, цинк — згідно з ГОСТ 26934, олово — згідно з ГОСТ 26935 або згідно з ГОСТ 30178.
    6. Відбирають проби для мікробіологічних досліджень згідно з ГОСТ 26668, готують проби — згідно з ГОСТ 26669, готують до аналізу — згідно з ГОСТ 10444.1.
    7. Аналізують на промислову стерильність згідно з ГОСТ 30425.
    8. Визначають збудників мікробіального псування згідно з ГОСТ 10444.11, ГОСТ 10444.12, ГОСТ 10444.15, ГОСТ 26670.
    9. Визначають патогенні мікроорганізми згідно з ГОСТ 10444.2, ГОСТ 10444.7, ГОСТ 10444.8, ГОСТ 10444.9, ГОСТ 26670 та інструкцією № 14.4.4.077 [12].
    10. Визначають вміст афлатоксину В1 відповідно до рекомендацій № 2273 [13].
    11. Визначають залишкові кількості нітрозамінів відповідно до вимог МВК 4.4.1.011 [14].
    12. Контролюють вміст гормональних препаратів відповідно до вимог інструкції № 3202 [15].
    13. Контролюють вміст пестицидів відповідно до вимог ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [5].
    14. Контролюють вміст радіонуклідів за методиками, затвердженими Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я у встановленому порядку.
    15. Якість марковання та паковання визначають згідно з ГОСТ 13534.
    16. Визначають масу нетто згідно з ГОСТ 8756.1.
  2. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
    1. Консерви приймають партіями. Правила приймання, визначання партії, об’єм вибірки проб згідно з ГОСТ 8756.0.
    2. Кожну партію консервів супроводжують документами, що засвідчують якість та безпеку.
    3. Щоб перевірити якість консервів на відповідність вимогам цього стандарту підприємство-виробник проводить приймальне та періодичне контролювання.
    4. Кожна партія консервів підлягає приймальному контролюванню за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними показниками, щодо якості паковання, марковання, маси нетто.
    5. Порядок та періодичність контролювання вмісту токсичних елементів в консервах, афлатоксину В1, нітрозамінів, гормональних препаратів, пестицидів та радіонуклідів здійснюють згідно з МР 4.4.4.-108 [16].
    6. Визначають мікробіологічні показники згідно з вимогами інструкції № 1 4.4.4.077 [12].
    7. У разі отримування незадовільних результатів досліджень хоча б за одним з показників, проводять повторні дослідження подвоєної кількості зразків, які відбирають з тієї самої партії.

Результати повторних досліджень є остаточними та поширюються на всю партію. У разі невідповідності якості консервів вимогам цього стандарту всю партію консервів бракують.

  1. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
    1. Підприємство-виробник гарантує відповідність якості та безпеки консервів вимогам цього стандарту за умови дотримування правил транспортування і зберігання, зазначених в розділі 10.
    2. Строк придатності консервів повинен відповідати вимогам 10.2 цього стандарту.