10 ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
Строк, місяців, не більше ніж
Сухий
бульйонний
(білковий)
напівфабрикат
Сухий бульйон
Умови зберігання
з яловичим і (або) свинячим жиром
з курячим жиром
В приміщеннях за температури не вищої ніж 20 °С та відносної вологості повітря не вищої 75 %
6
4
1
В холодильній камері за температури від мінус 11 оС до мінус 4 оС
12
6
1
8
1
В камері заморожування за температури не вищої ніж мінус 12 оС
11 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
Відбирання проб проводять таким методом.
Охолоджені бульйони попередньо нагрівають до температури 60 оС та ретельно перемішують.
З кожної пакувальної одиниці вибірки відбирають проби бульйонів металевою трубкою або черпаком поступовим занурюванням їх на дно фляги або термоса.
Точкова проба кожної пакувальної одиниці вибірки становить від 50 см3 до 100 см3.
З відібраних точкових проб вибірки бульйону складають об’єднану пробу об’ємом не меншим ніж 500 см3.
Якщо вибірка дорівнює одній паковальній одиниці, то об’єм точкової проби повинен бути не меншим ніж 180 см3.
З кожної пакувальної одиниці вибірки відбирають точкові проби (для сухих бульйонів та сухого бульйонного (білкового) напівфабрикату в нерозфасованому вигляді) ложкою або щупом з різних шарів — верхнього, середнього, нижнього.
Маса точкових проб кожної пакувальної одиниці вибірки, що підлягає дослідженню, від 10 г до 100 г.
З відібраних точкових проб вибірки бульйону складають об’єднану пробу масою не меншою ніж 500 г.
Якщо маса вибірки дорівнює одній пакувальній одиниці, то маса точкової проби повинна бути не менша ніж 180 г.
Об’єднану пробу для сухих розфасованих бульйонів складають із спожиткових паковань (від 1 шт. до 20 шт.) загальною масою не меншою ніж 500 г, які відбирають з кожної пакувальної одиниці вибірки.
Одну частину направляють для лабораторного аналізування, другу — зберігають як зразок- свідок — не довше ніж термін придатності до споживання бульйону.
11.2 Визначання зовнішнього вигляду
повіряльної поділки е < 5 та допустимою похибкою ±1е.
Зовнішній вигляд харчових бульйонів визначають візуально.
Рідкий та концентрований бульйони наливають в склянки з прозорого (безбарвного) скла на 2/3 його висоти та перевіряють відсутність сторонніх домішок.
Щоб визначити зовнішній вигляд сухих бульйонів і сухого бульйонного (білкового) напівфабрикату, з об’єднаної проби відбирають 50 г сухого бульйону або сухого бульйонного (білкового) напівфабрикату, висипають на білий папір і проводять візуальне оцінювання.
Визначають колір рідкого та концентрованого бульйонів візуально за температури від 75 оС до 80 оС через світло, що просвічує посудину, для чого з об’єднаної проби наливаютьбульйон
на 2/3 висоти в пробірку з прозорого (безбарвного) скла.
Визначають колір сухих бульйонів та сухого бульйонного (білкового) напівфабрикату одночасно з визначанням зовнішнього вигляду.
Смак бульйонів визначають органолептично.
Наважку сухого бульйону або сухого бульйонного (білкового) напівфабрикату кладуть в склянку і розчиняють, перемішуючи з 250 см3 здистильованої води за температури від 75 оС до 80 оС. Отриманий розчин наливають в пробірку з прозорого скла на 2/3 її висоти і проводять визначання прозорості і запаху.
Бюксу ставлять в сушильну шафу, знімають кришку і сушать за температури (105 ± 1) оС до постійної маси.
Перший період сушіння дорівнює 4 год, а кожні наступні періоди — 30 хв.
Після кожного періодусушіннябюкси виймають, закриваютькришкоюіставлятьвексикатор з попередньо прожаренимхлоридом кальцію або сірчаноюкислотою дляохолоджування до
кімнатної температури.
Різниця результатів останнього і попереднього зважувань не повинна перевищувати 0,001 г.
Масову частку сухих речовин (Х1) у відсотках обчислюють за формулою:
Х1 =-100(1)
m
Масову частку вологи (Х2) у відсотках обчислюють за формулою:
х2 = mzmi -100,<2>
2 m
де m — наважка продукту до сушіння, г; m1 — наважка продукту після сушіння, г.
За кінцевий результат беруть середнє арифметичне двох паралельних досліджень, розбіжність між якими не повинна перевищувати ± 0,3 %.
Результат підраховують з точністю до 0,1 %.
Якщо масова частка вологи менша норми, всі хімічні показники перераховують на показник масовоїчастки вологизанормизаформулою:
_m1 -100^
_ m - (1 -0,01-(W - W1)),(3)
деX з—масова часткабілкаабо жиру, абохлористого натрію, перерахована на нормовану
вологу, % ;
m1 — масова частка білка або жиру, або кухонної солі в наважці бульйону, г; m — масова частка наважки бульйону, г;
W — масова частка вологи за нормою, %;
W1 — масова частка вологи фактично, %.
З об’єднаної проби, після нагрівання її до 60 °С і ретельного перемішування, відбирають наважку масою (5 ± 1) г з допустимою похибкою 0,001 г у зважену на лабораторних вагах бюксу, охолоджують до кімнатної температури і зважують.
Потім бюксу з наважкою підігрівають на водяній бані до 60 оС і кількісно переносять у фільтрувальну розподільчу лійку за допомогою 200 см3 етилового спирту густиною 960 г/дм3, обережно перемішують коловими рухами та залишають на 10—15 хв до прояснення рідини над осадом.
Екстракт за допомогою водоструменевої помпи відсмоктують в приймач, що з’єднаний з лійкою, а з нього переливають в розподільчу лійку, в яку попередньо вносять 3 г хлористого натрію.
Потім у фільтрувальну розподільчу лійку доливають 20 см3 суміші, яка складається з однієї частини хлороформу та двох частин етилового спирту, закривають щільним корком та збовтують протягом 1 хв.
Одержаний екстракт за допомогою водоструменевої помпи відсмоктують в приймач, що з’єднаний з лійкою, а з нього переливають у розподільчу лійку.
Екстрагування таким чином повторюють тричі.
З’єднаний екстракт у розподільчій лійці перемішують і залишають для розшаровування.
Хлороформний екстракт зливають крізь лійку у мірний циліндр, з якого піпеткою відбирають 20 см3 розчину в попередньо висушену до постійної маси і зважену бюксу.
Для видалення хлороформу бюксу нагрівають на водяній бані до зникнення запаху розчинника. Потім бюксу ставлять у сушильну шафу та сушать за температури (100 ± 2) оС до постійної маси.
Бюксу охолоджують в ексикаторі до кімнатної температури і зважують.
За різницею маси бюкси до і після висушування екстракту визначають вміст сирого жиру.
В бюксу з сирим жиром доливають 10 см3 хлороформу і через 5 хв розчин зливають.
Обробляння хлороформом сирого жиру повторюють ще один раз.
Бюксу з нерозчиненим залишком сушать у сушильній шафі за температури (100 ± 2) оС до постійної маси, охолоджують в ексикаторі та зважують.
Із одержаного значення відраховують масу порожньої бюкси і визначають вміст домішок в сирому жирі.
Різниця між масами сирого жиру і домішками становить вміст власне жиру в аліквотній частині екстракту.
Масову частку жиру (Х 4) у відсотках розраховують за формулою:
X _ (m2 - m3)-У • 100(4)
4v- m’
де m — наважка досліджуваної проби, г;
V — загальний об’єм одержаного екстракту, см3;
v — об’єм аліквотної частини екстракту, що вкладений в бюксу для випарювання, см3; m 2 — маса сирого жиру в об’ємі ^, г; m 3 — маса домішок в сирому жирі в об’ємі v, г.
За кінцевий результат досліджень беруть середнє арифметичне двох паралельних досліджень, розбіжність між якими не повинна перевищувати ± 0,5 %.
Результати обчислюють з точністю до 0,1 %.