Солод пивоварний ячмінний

1. Пришвидшений метод із розмішуванням

До 200 см3 сусла, приготованого відповідно до 7.18.2, додають 16 г відпресованих на лійці Бюхнера і промитих суслом дріжджів; дріжджі спочатку розтирають у ступці з невеликою кількістю розведеного сусла (із узятих на аналізування 200 см3) і за допомогою сусла, що залишилося у циліндрі, переносять у суху склянку місткістю від 500 см3 до 600 см3. Можна користуватися склянками від заторного апарата. Склянку з вмістом поміщають у водяну баню (можна в баню заторного апарата), яку нагріто до (20—25) оС, і витримують за цієї температури, постійно розмішуючи сусло з дріжджами протягом 5 год. Необхідно використовувати склянки з накривками. Закінчивши розмішування, виймають мішалку, не ополіскують її, зброджене сусло відфільтровують і далі діють відповідно до 7.18.3.1.

1. Опрацьовування результатів
2. Кінцеву ступінь зброджування (X) у відсотках обчислюють за формулою:

(юсв -ю' )100

X ^ св ю,с^,(14)

'^ов

де юсв — масова частка сухих речовин у вихідному розведеному суслі, %;

ю'ов — видима масова частка сухих речовин у збродженому суслі, %.

1. Розбіжність між результатами двох паралельних визначань не повинна перевищувати 1 %.

За кінцевий результат визначання приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначань.

1. Усі визначання проводять до десятого знака відсотка, а далі округлюють результат до цілого числа.
2. Визначання в’язкості лабораторного сусла

Метод визначання кінематичної в’язкості сусла (пива) базується на вимірюванні часу витікання певного об’єму дослідної рідини крізь капіляр із відомою площею поперечного розрізу.

1. Апаратура, матеріали і реактиви

Віскозиметр капілярний ВПЖ-1 із діаметром капіляра 0,54 мм згідно з ГОСТ 10028.

Пікнометр номінальною місткістю 50 см3 з горловиною діаметром не більше ніж 6 мм типу ПЖ2 або ПЖ3 згідно з ГОСТ 22524 або типу Рейшауера зі скляною лійкою для наповнювання.

Термометр ртутний лабораторний скляний з діапазоном вимірювання від 0 оС до 55 оС із ціною поділки 0,1 °С згідно з ГОСТ 28498.

Секундомір згідно з чинним нормативним документом.

Баня водяна.

Насос водоструйний.

Фільтр скляний № 2.

Суміш хромова.

1. Готування до випробовування
2. Готування проби

Температуру проби доводять до кімнатної температури і, за наявності в ній крупних зависів, фільтрують крізь скляний фільтр.

1. Готування віскозиметра

Віскозиметр старанно промивають хромовою сумішшю і здистильованою водою, поміщають у водяну баню з температурою (20,0 ± 0,1) оС і закріплюють на штативі.

1. Готування хромової суміші

15 г двохромового калію розчиняють у невеликій кількості води, до отриманого розчину обережно доливають концентровану сірчану кислоту, доводять загальний об’єм розчину до 500 см3.

1. Випробовування

Сусло заливають у віскозиметр (додаток К) через трубку 1 так, щоб рівень його знаходився між позначками М3 і М4.

Віскозиметр із дослідною рідиною витримують у водяній бані за температури (20,0 ± 0,1) оС протягом 15 хв. Потім за допомогою водоструйного насоса, який з’єднано шлангом із трубкою 2 віскозиметра, затягують дослідну рідину крізь капіляр 4 вище позначки М^, спочатку закривши трубку 3 (на неї надіто шланг із затискачем). Трубку 3 відкривають, дослідна рідина починає витікати в резервуар 5. У момент проходження меніска рідини крізь позначку М^ долучають секундомір і фіксують тривалість витікання рідини від позначки М! до М2.

Видаляють дослідну рідину із віскозиметра, відсмоктуючи її крізь капіляр, опущений в трубку 2 і з’єднаний з водоструйним насосом. Переходячи з однієї рідини на іншу, віскозиметр двічі ополіскують дослідною рідиною, відсмоктуючи її за допомогою водоструйного насоса.

Віскозиметр перевіряють вимірюванням в’язкості здистильованої води [за (20,0 ± 0,1) оС здистильована вода має в’язкість 1,004 м2/с]. Якщо в’язкість води більша ніж контрольна, необхідно додатково промити віскозиметр і перевірити точність підтримування температури.

1. Опрацьовування результатів

Кінематичну в’язкість (пк ) у м2/с розраховують за формулою:

g

пк=^9is;7T,(15)

де с — стала віскозиметра, наведена у паспорті, м2/с2;

g — пришвидшення сили ваги в місці вимірювання, см/с2;

т — тривалість витікання рідини, с.

1. Динамічну в’язкість (пд) у МПа.с, розраховують за формулою:

Пд = Пк ■ d(16)

де пк — кінематична в’язкість, м2/с;

d — густина дослідної рідини, г/см3, або відносна густина.

1. За кінцевий результат визначання приймають середнє арифметичне двох вимірів, розбіжність між якими не перевищує 0,001 м2/с, і виражають із точністю до другого десяткового знака.
2. 1. Масу солоду визначають ваговим методом згідно з ГОСТ 29329 та іншими чинними нормативними документами.
   2. Вміст токсичних елементів, N-нітрозамінів та мікотоксинів у солоді пивоварному ячмінному визначають за нормативними документами, наведеними в таблиці 5.
   3. Під час проведення методів контролювання та випробовування дозволено використовувати інші засоби вимірювання, устатковання і посуд, що мають аналогічні метрологічні характеристики.
   4. Дозволено інші методи контролювання та випробовування, атестовані в установленому порядку.
3. ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ
4. 1. Солод транспортують усіма видами транспорту в критих транспортних засобах відповідно до правил перевезення вантажів, чинних для цього виду транспорту.
   2. У разі укрупнювання вантажних місць формувати пакети треба згідно з ГОСТ 26663 за основними параметрами і розмірами — згідно з ГОСТ 24597. Дозволено траспортувати солод в універсальних контейнерах згідно з ГОСТ 18477 у завантаженому виді.
   3. Солод зберігають у вентильованих, захищених від атмосферних опадів, чистих, без стороннього запаху зерносховищах або силосах, які не заражені шкідниками, за температури від мінус 10 оС до 30 оС і відносної вологості повітря, яка не повинна перевищувати 75 %.

Не дозволено змішувати різні типи солоду.

1. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
2. 1. Виробник гарантує відповідність солоду вимогам цього стандарту в разі дотримання умов транспортування і зберігання.
   2. Гарантійний термін зберігання — 12 місяців із дати виготовлення.

ДОДАТОК А (обов’язковий)

КОДИ ДКПП ЗГІДНО З ДК 016 [27]

ТАБЛИЦЯ ВІДНОШЕННЯ КОЛЬОРУ СОЛОДУ В ОДИНИЦЯХ ЕВС ДО КОЛЬОРУ В см3 РОЗЧИНУ ЙОДУ КОНЦЕНТРАЦІЄЮ 0,1 моль/дм3 НА 100 см3 ВОДИ

Підприємство_

ЯКІСНЕ ПОСВІДЧЕННЯ №

на солод ячмінний

_»20р.

Тип солоду Кількість __

Дата вироблення

Дата відвантаження

Одержувач та його адреса_

Вагон

Пакування

Зовнішній вигляд

Колір

Запах

Смак

Вид зерна на зрізі (для карамельного і паленого солоду)_

Просів через сито 2,2 мм х 20 мм, % Масова частка смітної домішки, % _

Кількість мучнистих зерен, %

Кількість склоподібних зерен, %_ Кількість темних зерен, %

Кількість карамельних зерен, % (для карамельного солоду) ^ Масова частка вологи, %

Масова частка екстракту в сухій речовині солоду,% (для карамельного і паленого солоду) Масова частка екстракту в сухій речовині солоду тонкого помелу, %

Різниця масових часток екстрактів у сухій речовині солоду тонкого і грубого помелів, %

Масова частка білкових речовин у сухій речовині солоду, %

Число Кольбаха, %

Розчинний азот у солоді (на сухій основі), %

Тривалість оцукрювання, хв

Колір, Лн (для карамельного і паленого солоду)

Колір лабораторного сусла:

см3 розчину йоду концентрацією 0,1 моль/дм3 на 100 см3 води в одиницях ЕВС

Кислотність лабораторного сусла, см3 розчину гідроксиду натрію концентрацією 1,0 моль/дм3 на 100 см3 сусла

Прозорість лабораторного сусла

Кінцева ступінь зброджування лабораторного сусла, % В’язкість лабораторного сусла, МПа.с за 20 оС

ВИСНОВОК: відповідає .

(позначення чинного нсрмативнсгс документа)

Начальник лабораторії _

(підпис)

Хімік

(підпис)

ТАБЛИЦЯ ЗАЛЕЖНОСТІ ВІДНОСНОЇ ГУСТИНИ ЛАБОРАТОРНОГО СУСЛА (ФІЛЬТРАТУ) ВІД МАСОВОЇ ЧАСТКИ ЕКСТРАКТУ