Кінець таблиці 2
Назва
показників
|
Норми
|
Методи
контролювання
|
Вміст сторонніх домішок (камінчики, скло, земля тощо)
|
Не дозволено
|
9.8
|
Зараженість шкідниками або наявність слідів зараження
|
Не дозволено
|
ГОСТ 13496.13, ГОСТ 10853
|
Масова частка сирого протеїну в перерахунку на абсолютно суху речовину, %, не менше
|
50,0
|
ГОСТ 13496.4, ГОСТ 30131
|
Сумарна масова частка розчинних протеїнів у шроті до загальної кількості протеїну %, не менше
|
80,0
|
ГОСТ 13979.3
|
Масова частка водорозчинних протеїнів у шроті до загальної кількості протеїну, %, не менше Масова частка сирої клітковини в перерахунку на абсолютно суху речовину %, не більше
|
70.0
2.0
|
ГОСТ 13496.2
|
Масова частка загальної золи в перерахунку на абсолютно суху речовину %, не більше
|
6,0
|
ГОСТ 13979.6
|
Прохід крізь сито з вічками діаметром 10 мм, %, не менше
|
100,0
|
9.10
|
Примітка. Збільшення вмісту жиру до 2,0 % не є бракувальним фактором.
|
|
- Вміст радіонуклідів у шроті соєвому харчовому не повинен перевищувати допустимі рівні, передбачені у [1].
- Допустимі рівні вмісту радіоактивних речовин для білкових продуктів наведені в додатку Б.
- Вимоги до сировини
- Для виробництва шроту соєвого харчового використовують насіння сої — згідно з ГОСТ 17109, а також насіння сої не нижчої якості згідно з чинними нормативними документами. Колір насіння — не темніше жовтого, кислотне число олії в насінні сої не більше ніж 2 мг КОН/г, вміст оболонки не більше ніж 2 %, не дозволено використовувати бите та дефектне насіння.
- Вміст радіонуклідів, мікотоксинів, токсичних елементів та пестицидів не повинен перевищувати допустимі рівні, встановлені для зернобобових згідно з [2] та [11].
- ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ
Під час виробництва шроту соєвого харчового треба керуватись вимогами ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.3.002 та правилами безпеки, які передбачені [3] і [4].
- ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
- Експлуатацію обладнання здійснюють відповідно до вимог ГОСТ 12.2.003.
- Ведення технологічного процесу — згідно з вимогами ГОСТ 12.3.002.
- Стічні води, що утворюються під час виробництва шроту соєвого харчового, треба очищати, і вони повинні відповідати вимогам [5] та, за потреби, міським «Правилам приймання стічних вод підприємств в каналізаційну мережу».
- Охорона атмосферного повітря населених місць та територій — згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та вимогами [6] і [7].
- Охорону ґрунту від забруднення побутовими та промисловими відходами здійснюють відповідно до вимог [6] і [7].
- Контроль за викидом шкідливих речовин у атмосферу здійснюють згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201 [6].
- Повітря робочої зони має відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005.
- МАРКУВАННЯ
- Маркування виконують державною мовою України.
- Транспортне марковання — згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційного знака «Оберігати від вологи». На кожну одиницю транспортної тари штампом, фарбою за трафаретом чи наклеюванням ярлика наносять марковання, яке характеризує продукцію із зазначенням:
- назви продукту;
- назви та адреси підприємства-виробника (потужностей);
- маси нетто в кілограмах;
- номера партії;
- дати виготовлення; дати «Вжити до»; строку придатності;
- калорійності та поживної цінності на 100 г шроту;
- терміну зберігання;
- умов зберігання;
- позначення цього стандарту.
- У разі відвантаження шроту соєвого харчового насипом марковання, яке характеризує продукцію, зазначають у супровідних документах.
- У разі поставок за межі України додаткову інформацію у маркованні обумовлюють у договорі або контракті.
- ПАКУВАННЯ
- Шрот соєвий харчовий випускають фасованим і насипом.
- Шрот соєвий харчовий пакують у цілі, чисті, сухі, без стороннього запаху мішки з мішкової тканини згідно з ГОСТ 30090 та РСТ УРСР 1514 чи іншими чинними нормативними документами, масою нетто не більшою ніж 50 кг чи в паперові мішки згідно з ГОСТ 2226, масою нетто не більшою ніж 30 кг, або відвантажують насипом.
Допустимі відхили при пакуванні від маси нетто ± 1 %.
- Мішки зі шротом соєвим харчовим зав’язують шпагатом згідно з ГОСТ 17308 або зашивають лляними нитками згідно з ГОСТ 14961, бавовняно-паперовими — згідно з ГОСТ 6309 або штучними нитками відповідно до чинних нормативних документів.
- До кожного мішка під час пакування має бути пришито або приклеєно маркувальний ярлик із міцного картону, мішечного паперу — згідно з ГОСТ 2228, обгорткового паперу марки А — згідно з ГОСТ 8273.
- Шрот соєвий харчовий відпускають без тари насипом у контейнерах згідно з ГОСТ 19668.
- Дозволено використовувати інші види тари і паковання як вітчизняного, так і імпортного виробництва, дозволених до використання центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для контакту з харчовими продуктами, і які забезпечують збереженість продукції під час транспортування і зберігання.
- У разі відвантаження шроту соєвого харчового насипом марковання, яке характеризує продукцію, зазначають у супровідних документах.
- ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ
- Шрот транспортують у чистих, сухих, продезінфікованих транспортних засобах, надійно захищених від атмосферних опадів згідно з правилами перевезення вантажу, чинними на відповідному виді транспорту.
- Шрот, упакований у мішки, можна транспортувати транспортними пакетами із застосуванням піддонів згідно з ГОСТ 9557, ГОСТ 26381, ГОСТ 9078.
Основні параметри розміру пакетів — згідно з ГОСТ 24597, формування пакетів — згідно з ГОСТ 26663, засоби скріплення вантажу транспортних пакетів — згідно з ГОСТ 21650, ГОСТ 22477.
- Щоб запобігти самозайманню та перегріванню, шрот треба охолоджувати перед зберіганням та відвантаженням у зимові місяці до температури не вище ніж 35 оС, у літній період температура шроту повинна бути не більшою ніж на 5 оС вище температури довкілля.
- Зберігають шрот у чистих сухих приміщеннях, не заражених шкідниками хлібних запасів, добре провітрюваних, захищених від попадання прямого сонячного світла та джерел тепла, у мішках або насипом.
У разі зберігання шроту у мішках їх складають у штабелі висотою не більше ніж 3 м. Мішки зі шротом треба укладати на піддони або стелажі. Під час складування затарованих мішків необхідно передбачити проходи між штабелями шириною 1,0 м не рідше ніж через 12 м; відстань від штабелів до стін — не менша ніж 0,8 м.
Шрот також можна зберігати насипом у спеціалізованих складах та силосах елеваторного типу, які призначені для зберігання борошна та подібних до борошна харчових продуктів. Під час зберігання у спеціалізованих складах висота шару шроту не повинна бути більша ніж 5,0 м, а у разі зберігання у силосах елеваторного типу висота шару не повинна бути більшою ніж 12,0 м.
9 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
- Відбирання і готування проб — згідно з ГОСТ 13979.0, ГОСТ 26929.
- Контролювання якості паковання та марковання — візуально.
- Готування проб і мінералізація для визначання токсичних елементів — згідно з ГОСТ 26929, ГОСТ 30178.
- Визначання органолептичних показників, фізико-хімічних показників і показників, які гарантують безпечність життя та здоров’я, показники споживчої цінності шроту соєвого харчового — згідно з методами проведення контролювання, передбаченими у таблицях 1, 2, 3.
- Вміст мікотоксинів та радіонуклідів визначають згідно з ДСТУ ЕN 12955, ГОСТ 28001, МИ 2143 [8].
- Визначання смаку
- Засоби контролювання та допоміжні пристрої:
- ваги лабораторні — згідно з ГОСТ 24104 3-го або 4-го класу точності з найбільшою межею зважування 0,5 або 1 кг;
- шпатель або чайна ложка;
- вода питна — згідно з ГОСТ 2874.
- Порядок проведення контролю
На вагах зважують приблизно 10 г шроту і злегка зволожують його питною водою кімнатної температури. Потім беруть 1—2 проби масою приблизно 1 г кожна, ретельно жують і роблять висновки щодо смаку.
- Визначання масової частки металевих домішок проводять згідно з ГОСТ 13979.5.
- Визначання сторонніх домішок (камінці, скло, земля)
- Обладнання
- розбірна дошка — дюралюмінієвий піднос із вирізом в одній із стінок.
- Проведення випробовувань
Відібрану згідно з ГОСТ 13979.0 середню пробу шроту перед подрібненням розкладають тонким шаром не більше ніж 0,5 см на розбірній дошці, і уважно продивляються на наявність камінців, скла, землі.
- Визначання масової части сирого жиру проводять згідно з ГОСТ 13496.15.
Під час взяття наважки на дно патрона кладуть шматочок знежиреної вати і кружечок знежиреного фільтрувального паперу, беруть наважку шроту соєвого харчового і поверх наважки кладуть кружечок знежиреного фільтрувального паперу, потім шматочок знежиреної вати, після чого патрони закривають.
- Визначання проходу крізь сито з вічками діаметром 10 мм
- Обладнання:
- ваги лабораторні — згідно з ГОСТ 24104, 4-го класу точності;
- сито з решітного полотна з круглими вічками діаметром 10 мм типу № 150 згідно з нормативним документом.
- Проведення визначання
Зважують 100 г шроту, переносять його на сито і сіють протягом 10 хв. Після просіювання на ситі не повинно бути залишку.
- Визначання азоту — згідно з ГОСТ 13496.3 або ДСТУ ISO 5983 і обчислювання вмісту сирого білка — згідно з ГОСТ 13496.3, відбирання проб — згідно з ГОСТ 13979.0.
- ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
- Правила приймання та методи відбирання проб — згідно з ГОСТ 13979.0.
- Кожну партію шроту соєвого харчового піддають приймально-здавальним випробовуванням.
- Масову частку сирого протеїну, розчинного протеїну, сирої клітковини, сирого жиру, золи, нерозчинної у соляній кислоті, кислотне число жиру підприємство-виробник визначає періодично, але не рідше 1 разу на 10 днів, замовник — під час вхідного контролю.
- Залишковий вміст пестицидів підприємство-виробник визначає періодично, але не рідше 1 разу на місяць, споживач — під час вхідного контролювання.
- Токсичність, вміст нітратів, нітритів, мікотоксинів та токсичних елементів підприємство- виробник визначає періодично, але не рідше 1 разу в квартал, споживач — під час вхідного контролювання.
- Вміст радіонуклідів визначають у порядку, встановленому органами санітарно-ветеринарного нагляду.
- Масову частку залишкової кількості розчинника (бензину, нефрасу) підприємство-виробник визначає періодично, але не рідше 1 разу на 10 днів, споживач — під час вхідного контролювання.
- ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
- Виробник гарантує відповідність шроту соєвого харчового вимогам цього стандарту у разі дотримання умов транспортування та зберігання.
- Термін придатності до споживання шроту соєвого харчового — 3 міс. з дня його вироблення.
ДОДАТОК А (довідковий)
КОД ПРОДУКЦІЇ ЗГІДНО З ДЕРЖАВНИМ КЛАСИФІКАТОРОМ ПРОДУКЦІЇ ТА ПОСЛУГ
Таблиця А.1 — Код ДКПП згідно з ДК 016-97
Вид продукції
|
Код ДКПП
|
Шрот соєвий харчовий
|
15.41.32.001
|
ДОПУСТИМИЙ РІВЕНЬ ВМІСТУ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН ДЛЯ БІЛКОВИХ ПРОДУКТІВ
Таблиця Б.1 — Допустимий рівень вмісту радіоактивних речовин для білкових продуктів
ДР радіонуклідів, Бк/кг
Назва продукту
Стронцій-90
Цезій-134, 137 (сумарно)
Білки і білкові продукти
600 (1,6 ■ 10-8)
100
(3 ■ 10-8)
ДОДАТОК В (довідковий)
БІБЛІОГРАФІЯ
- «Обов’язковий мінімальний перелік досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити в державних лабораторіях ветмедицини і за результатами яких видається ветеринарне свідоцтво (Ф-2)», затверджений державним Департаментом ветеринарної медицини Міністерства АПК України від 03.11.98, № 16
- МБТ и СН № 5061-89 Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов (Медико-біологічні вимоги і санітарні норми якості продовольчої сировини і харчових продуктів), затверджені МОЗ СРСР 01.08.89 р.
- НПАОП 15.4-1.06-97 Правила безпеки для олійножирового виробництва, затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці 22.04.97 № 99
- ДСП 4.4.4.090-2002 Державні санітарні правила для підприємств, які виробляють рослинні олії, затверджені постановою МОЗ України 31.05.2002 № 21
- СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы по охране поверхностных вод от загрязнений (Санітарні правила і норми по охороні поверхневих вод від забруднення), затверджені МОЗ СРСР 04.07.1988 № 4630
- ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами), затверджені МОЗ України 09.07.1997 р. № 201
- СанПиН 42-128-4690-88 Санитарные правила содержания территорий населенных мест (Санітарні правила утримання територій населених місць), затверджені МОЗ СРСР 05.08.88 № 4690
- МИ 2143-91 ГСИ Активность радионуклидов в объемных образцах. Методика выполнения измерений на гаммаспектрометре (Активність радіонуклідів в об’ємних зразках. Методика виконання вимірів на гаммаспектрометрі), затверджені Держстандартом СРСР від 01.03.91
- МУ 5778-91 Стронций-90. Определение в пищевых продуктах (Стронцій-90. Визначання в харчових продуктах), затверджені МОЗ СРСР 04.01.1991 р.
- МУ 5779-91 Цезий-137. Определение в пищевых продуктах (Цезій-137. Визначання в харчових продуктах), затверджені МОЗ СРСР 04.01.1991 р.
- ГН 6.6.1.1-130-2006 Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Cs-137, Sr-90 у продуктах харчування і питній воді, затверджені МОЗ України 03.05.2006 № 256.