Страница 2: ДСТУ 4593:2006. Шрот соєвии харчовий (33929)

Кінець таблиці 2

1. Вміст радіонуклідів у шроті соєвому харчовому не повинен перевищувати допустимі рівні, передбачені у [1].
2. Допустимі рівні вмісту радіоактивних речовин для білкових продуктів наведені в додатку Б.
3. Вимоги до сировини
4. Для виробництва шроту соєвого харчового використовують насіння сої — згідно з ГОСТ 17109, а також насіння сої не нижчої якості згідно з чинними нормативними документами. Колір насіння — не темніше жовтого, кислотне число олії в насінні сої не більше ніж 2 мг КОН/г, вміст оболонки не більше ніж 2 %, не дозволено використовувати бите та дефектне насіння.
5. Вміст радіонуклідів, мікотоксинів, токсичних елементів та пестицидів не повинен перевищувати допустимі рівні, встановлені для зернобобових згідно з [2] та [11].
6. ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ

Під час виробництва шроту соєвого харчового треба керуватись вимогами ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.3.002 та правилами безпеки, які передбачені [3] і [4].

1. ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
2. 1. Експлуатацію обладнання здійснюють відповідно до вимог ГОСТ 12.2.003.
   2. Ведення технологічного процесу — згідно з вимогами ГОСТ 12.3.002.
   3. Стічні води, що утворюються під час виробництва шроту соєвого харчового, треба очищати, і вони повинні відповідати вимогам [5] та, за потреби, міським «Правилам приймання стічних вод підприємств в каналізаційну мережу».
   4. Охорона атмосферного повітря населених місць та територій — згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та вимогами [6] і [7].
   5. Охорону ґрунту від забруднення побутовими та промисловими відходами здійснюють відповідно до вимог [6] і [7].
   6. Контроль за викидом шкідливих речовин у атмосферу здійснюють згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201 [6].
   7. Повітря робочої зони має відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005.
3. МАРКУВАННЯ
4. 1. Маркування виконують державною мовою України.
   2. Транспортне марковання — згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційного знака «Оберігати від вологи». На кожну одиницю транспортної тари штампом, фарбою за трафаретом чи наклеюванням ярлика наносять марковання, яке характеризує продукцію із зазначенням:

• назви продукту;
• назви та адреси підприємства-виробника (потужностей);
• маси нетто в кілограмах;
• номера партії;
• дати виготовлення; дати «Вжити до»; строку придатності;
• калорійності та поживної цінності на 100 г шроту;
• терміну зберігання;
• умов зберігання;
• позначення цього стандарту.
• 1. У разі відвантаження шроту соєвого харчового насипом марковання, яке характеризує продукцію, зазначають у супровідних документах.
  2. У разі поставок за межі України додаткову інформацію у маркованні обумовлюють у договорі або контракті.

1. ПАКУВАННЯ
2. 1. Шрот соєвий харчовий випускають фасованим і насипом.
   2. Шрот соєвий харчовий пакують у цілі, чисті, сухі, без стороннього запаху мішки з мішкової тканини згідно з ГОСТ 30090 та РСТ УРСР 1514 чи іншими чинними нормативними документами, масою нетто не більшою ніж 50 кг чи в паперові мішки згідно з ГОСТ 2226, масою нетто не більшою ніж 30 кг, або відвантажують насипом.

Допустимі відхили при пакуванні від маси нетто ± 1 %.

1. Мішки зі шротом соєвим харчовим зав’язують шпагатом згідно з ГОСТ 17308 або зашивають лляними нитками згідно з ГОСТ 14961, бавовняно-паперовими — згідно з ГОСТ 6309 або штучними нитками відповідно до чинних нормативних документів.
2. 1. До кожного мішка під час пакування має бути пришито або приклеєно маркувальний ярлик із міцного картону, мішечного паперу — згідно з ГОСТ 2228, обгорткового паперу марки А — згідно з ГОСТ 8273.
   2. Шрот соєвий харчовий відпускають без тари насипом у контейнерах згідно з ГОСТ 19668.
   3. Дозволено використовувати інші види тари і паковання як вітчизняного, так і імпортного виробництва, дозволених до використання центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для контакту з харчовими продуктами, і які забезпечують збереженість продукції під час транспортування і зберігання.
   4. У разі відвантаження шроту соєвого харчового насипом марковання, яке характеризує продукцію, зазначають у супровідних документах.
3. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ
4. 1. Шрот транспортують у чистих, сухих, продезінфікованих транспортних засобах, надійно захищених від атмосферних опадів згідно з правилами перевезення вантажу, чинними на відповідному виді транспорту.
   2. Шрот, упакований у мішки, можна транспортувати транспортними пакетами із застосуванням піддонів згідно з ГОСТ 9557, ГОСТ 26381, ГОСТ 9078.

Основні параметри розміру пакетів — згідно з ГОСТ 24597, формування пакетів — згідно з ГОСТ 26663, засоби скріплення вантажу транспортних пакетів — згідно з ГОСТ 21650, ГОСТ 22477.

1. Щоб запобігти самозайманню та перегріванню, шрот треба охолоджувати перед зберіганням та відвантаженням у зимові місяці до температури не вище ніж 35 оС, у літній період температура шроту повинна бути не більшою ніж на 5 оС вище температури довкілля.
2. 1. Зберігають шрот у чистих сухих приміщеннях, не заражених шкідниками хлібних запасів, добре провітрюваних, захищених від попадання прямого сонячного світла та джерел тепла, у мішках або насипом.

У разі зберігання шроту у мішках їх складають у штабелі висотою не більше ніж 3 м. Мішки зі шротом треба укладати на піддони або стелажі. Під час складування затарованих мішків необхідно передбачити проходи між штабелями шириною 1,0 м не рідше ніж через 12 м; відстань від штабелів до стін — не менша ніж 0,8 м.

Шрот також можна зберігати насипом у спеціалізованих складах та силосах елеваторного типу, які призначені для зберігання борошна та подібних до борошна харчових продуктів. Під час зберігання у спеціалізованих складах висота шару шроту не повинна бути більша ніж 5,0 м, а у разі зберігання у силосах елеваторного типу висота шару не повинна бути більшою ніж 12,0 м.

9 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

1. Відбирання і готування проб — згідно з ГОСТ 13979.0, ГОСТ 26929.
2. Контролювання якості паковання та марковання — візуально.
3. Готування проб і мінералізація для визначання токсичних елементів — згідно з ГОСТ 26929, ГОСТ 30178.
4. Визначання органолептичних показників, фізико-хімічних показників і показників, які гарантують безпечність життя та здоров’я, показники споживчої цінності шроту соєвого харчового — згідно з методами проведення контролювання, передбаченими у таблицях 1, 2, 3.
5. Вміст мікотоксинів та радіонуклідів визначають згідно з ДСТУ ЕN 12955, ГОСТ 28001, МИ 2143 [8].
6. Визначання смаку
7. Засоби контролювання та допоміжні пристрої:

• ваги лабораторні — згідно з ГОСТ 24104 3-го або 4-го класу точності з найбільшою межею зважування 0,5 або 1 кг;
• шпатель або чайна ложка;
• вода питна — згідно з ГОСТ 2874.

1. Порядок проведення контролю

На вагах зважують приблизно 10 г шроту і злегка зволожують його питною водою кімнатної температури. Потім беруть 1—2 проби масою приблизно 1 г кожна, ретельно жують і роблять висновки щодо смаку.

1. Визначання масової частки металевих домішок проводять згідно з ГОСТ 13979.5.
2. Визначання сторонніх домішок (камінці, скло, земля)
3. Обладнання

• розбірна дошка — дюралюмінієвий піднос із вирізом в одній із стінок.

1. Проведення випробовувань

Відібрану згідно з ГОСТ 13979.0 середню пробу шроту перед подрібненням розкладають тонким шаром не більше ніж 0,5 см на розбірній дошці, і уважно продивляються на наявність камінців, скла, землі.

1. Визначання масової части сирого жиру проводять згідно з ГОСТ 13496.15.

Під час взяття наважки на дно патрона кладуть шматочок знежиреної вати і кружечок знежиреного фільтрувального паперу, беруть наважку шроту соєвого харчового і поверх наважки кладуть кружечок знежиреного фільтрувального паперу, потім шматочок знежиреної вати, після чого патрони закривають.

1. Визначання проходу крізь сито з вічками діаметром 10 мм
2. Обладнання:

• ваги лабораторні — згідно з ГОСТ 24104, 4-го класу точності;
• сито з решітного полотна з круглими вічками діаметром 10 мм типу № 150 згідно з нормативним документом.

1. Проведення визначання

Зважують 100 г шроту, переносять його на сито і сіють протягом 10 хв. Після просіювання на ситі не повинно бути залишку.

1. Визначання азоту — згідно з ГОСТ 13496.3 або ДСТУ ISO 5983 і обчислювання вмісту сирого білка — згідно з ГОСТ 13496.3, відбирання проб — згідно з ГОСТ 13979.0.
2. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
3. 1. Правила приймання та методи відбирання проб — згідно з ГОСТ 13979.0.
   2. Кожну партію шроту соєвого харчового піддають приймально-здавальним випробовуванням.
   3. Масову частку сирого протеїну, розчинного протеїну, сирої клітковини, сирого жиру, золи, нерозчинної у соляній кислоті, кислотне число жиру підприємство-виробник визначає періодично, але не рідше 1 разу на 10 днів, замовник — під час вхідного контролю.
   4. Залишковий вміст пестицидів підприємство-виробник визначає періодично, але не рідше 1 разу на місяць, споживач — під час вхідного контролювання.
   5. Токсичність, вміст нітратів, нітритів, мікотоксинів та токсичних елементів підприємство- виробник визначає періодично, але не рідше 1 разу в квартал, споживач — під час вхідного контролювання.
   6. Вміст радіонуклідів визначають у порядку, встановленому органами санітарно-ветеринарного нагляду.
   7. Масову частку залишкової кількості розчинника (бензину, нефрасу) підприємство-виробник визначає періодично, але не рідше 1 разу на 10 днів, споживач — під час вхідного контролювання.
4. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
5. 1. Виробник гарантує відповідність шроту соєвого харчового вимогам цього стандарту у разі дотримання умов транспортування та зберігання.
   2. Термін придатності до споживання шроту соєвого харчового — 3 міс. з дня його вироблення.

ДОДАТОК А (довідковий)

КОД ПРОДУКЦІЇ ЗГІДНО З ДЕРЖАВНИМ КЛАСИФІКАТОРОМ ПРОДУКЦІЇ ТА ПОСЛУГ

Таблиця А.1 — Код ДКПП згідно з ДК 016-97

ДОПУСТИМИЙ РІВЕНЬ ВМІСТУ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН ДЛЯ БІЛКОВИХ ПРОДУКТІВ

Таблиця Б.1 — Допустимий рівень вмісту радіоактивних речовин для білкових продуктів

ДР радіонуклідів, Бк/кг

Назва продукту

Стронцій-90

Цезій-134, 137 (сумарно)

Білки і білкові продукти

600 (1,6 ■ 10-8)

100

(3 ■ 10-8)

ДОДАТОК В (довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1. «Обов’язковий мінімальний перелік досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити в державних лабораторіях ветмедицини і за результатами яких видається ветеринарне свідоцтво (Ф-2)», затверджений державним Департаментом ветеринарної медицини Міністерства АПК України від 03.11.98, № 16
2. МБТ и СН № 5061-89 Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов (Медико-біологічні вимоги і санітарні норми якості продовольчої сировини і харчових продуктів), затверджені МОЗ СРСР 01.08.89 р.
3. НПАОП 15.4-1.06-97 Правила безпеки для олійножирового виробництва, затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці 22.04.97 № 99
4. ДСП 4.4.4.090-2002 Державні санітарні правила для підприємств, які виробляють рослинні олії, затверджені постановою МОЗ України 31.05.2002 № 21
5. СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы по охране поверхностных вод от загрязнений (Санітарні правила і норми по охороні поверхневих вод від забруднення), затверджені МОЗ СРСР 04.07.1988 № 4630
6. ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами), затверджені МОЗ України 09.07.1997 р. № 201
7. СанПиН 42-128-4690-88 Санитарные правила содержания территорий населенных мест (Санітарні правила утримання територій населених місць), затверджені МОЗ СРСР 05.08.88 № 4690
8. МИ 2143-91 ГСИ Активность радионуклидов в объемных образцах. Методика выполнения измерений на гаммаспектрометре (Активність радіонуклідів в об’ємних зразках. Методика виконання вимірів на гаммаспектрометрі), затверджені Держстандартом СРСР від 01.03.91
9. МУ 5778-91 Стронций-90. Определение в пищевых продуктах (Стронцій-90. Визначання в харчових продуктах), затверджені МОЗ СРСР 04.01.1991 р.
10. МУ 5779-91 Цезий-137. Определение в пищевых продуктах (Цезій-137. Визначання в харчових продуктах), затверджені МОЗ СРСР 04.01.1991 р.
11. ГН 6.6.1.1-130-2006 Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Cs-137, Sr-90 у продуктах харчування і питній воді, затверджені МОЗ України 03.05.2006 № 256.