Станції супутникової системи зв’язку земні

Примітка. Для станцій, призначених для одночасного передавання декількох різних сигналів методом БДЧР, наведені ви­ще фаничні значення застосовують до кожного сигналу окремо.

Приймальна станція

Квазіпікова напруженість побічних радіовипромінень, утворюваних станцією, у діапа­зоні частот від ЗО МГц до 1000 МГц шириною 120 кГц, виміряна на відстані 10 м від станції, по­винна бути не більша:

ЗО дБмкВ/м у діапазоні частот від ЗО МГц до 230 МГц;

37 дБмкВ/м у діапазоні частот понад 230 МГц до 1000 МГц.

S.2.2.2 Для позаосьових кутів, більших за 7°, ЕІВП побічних радіовипромінень, утворюваних блоками станції, на будь-якій ділянці діапазону частот шириною 100 кГц повинна бути не більша за:

48 дБпВт у діапазоні частот від 1,0 ГГц до 10,7 ГГц;

54 дБпВт у діапазоні частот понад 10,7 ГГц до 21,2 ГГц;

60 дБпВт у діапазоні частот понад 21,2 ГГц до 40,0 ГГц.

Побічні радіовипромінення передавальної та приймально-передавальної станцій уздовж осі антени

Стан «Носійне коливання увімкнено»

На будь-якій ділянці діапазону частот від 5,85 ГГц до 6,65 ГГц у смузі шириною 100 кГц спектральна густина ЕІВП побічних радіовипромінень за межами призначеної смуги час­тот повинна бути не більша за (4 - 10 Ід N) дБВт, де А/ — максимальна кількість станцій, яким дозволено одночасне передавання в одному діапазоні частот; для станцій, які використовують метод БДЧсР, Л/= 1.

Примітка. Число N є обов’язковий параметр у разі пред’явлення станції на сертифікацію.

У діапазоні частот, що у п’ять разів ширша займаної смуги частот, із середньою часто­тою, що співпадає з частотою носійного коливання передавання, спектральна густина ЕІВП по­бічних радіовипромінень за межами призначеної смуги частот, виміряна в смузі частот шириною 100 кГц, повинна бути не більша за (18 - 10 Ід Л/) дБВт.

Примітка. Для станцій, призначених для одночасного передавання декількох різних сигналів методом БДЧР, наведені вище граничні значення застосовують до кожного сигналу, у разі передавання тільки цього сигналу.

Густина ЕІВП побічних радіовипромінень уздовж осі антени поза діапазоном від 5,85 ГГц до 6,65 ГГц обмежена граничними значеннями, наведеними в 5.2.1.

Стани «Носійне коливання вимкнено» та «Передавання заборонено»

На будь-якій ділянці діапазону частот від 5,85 ГГц до 6,65 ГГц у смузі шириною 100 кГц спект­ральна густина ЕІВП побічних радіовипромінень за межами призначеної смуги частот повинна бути не більша ніж мінус 21 дБВт.

Густина позаосьової ЕІВП передавальної та приймально-передавальної станцій

На будь-якій ділянці призначеної смуги частот у смузі шириною 4 кГц ЕІВП складової основної поляризації у даному напрямку повинна бути не більша за:

(32 -25 Ід Ф-10 Ід/V) дБВт для 2,5° < Ф < 7°,

(11 - 10 Ід Л/) дБВт для 7° < Ф < 9,2°,

(35 - 25 Ід Ф - 10 Ід Л/) дБВт для 9,2° < Ф < 48°,

(- 7 -10 Ід А/) дБВт для Ф > 48°,

де Ф — кут між віссю антени та даним напрямком, у градусах.

Для кутів Ф > 70° значення, наведені вище, може бути збільшено до (4 -10 Ід А/) дБВт у всьому діапазоні кутів, для яких опромінювач може дати збільшення рівнів бічних пелюсток ДН антени.

На будь-якій ділянці призначеної смуги частот у смузі шириною 4 кГц ЕІВП складової ортогональної поляризації у будь-якому напрямку повинна бути не більша за:

(22 - 25 Ід Ф - 10 Ід А/) дБВт для 2,5° < Ф < 7°;

(1 - 10 Ід А/) дБВт для 7° < Ф < 9,2°.

Подавления сигналу в стані «Передавання заборонено»

У стані «Передавання заборонено» передаваний сигнал має бути подавлено. На будь- якій ділянці призначеної смуги частот у смузі шириною 4 кГц ЕІВП повинна бути не більша за 4 дБВт.

Орієнтація антени передавальної та приймально-передавальної станцій

Стабільність орієнтації антени

Після дії вітру з максимальною швидкістю 100 км/год і поривів вітру зі швидкістю 130 км/год тривалістю З с не повинно бути залишкових змін параметрів станції та необхідності переорієн­тації антени

.

Точність орієнтації осі антени

Кріплення антени повинно забезпечувати можливість її орієнтації з точністю вищою, ніж точність вимірювання позаосьового кута, за якого ЕІВП зменшується на 1 дБ відносно іі макси­мального значення, на будь-якій частоті діапазону роботи станції і за будь-яких значень азимуту та кута піднесення, що допускає антена.

Установлювання кута лінійної поляризації антени

За лінійної поляризацГі антени має бути передбачено можливість установлення кута поляри­зації у діапазоні від мінус 90° до 90° і фіксації кута поляризації з абсолютною похибкою не більшою

за 1°.

6 МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ

Загальні вимоги

'/■

Методи вимірювання параметрів повинні відповідати вимогам цього стандарту. Якщо методи вимірювання не визначено цим стандартом, то використовують методи, встановлені у тех­нічній документації на ЗС.

Вимірювати треба за робочих значень кліматичних чинників зовнішнього середовища конкретної зс.

Вимірювати треба на відкритій площадці, у безлуновій камері або у напівбезлуновій камері. Відкрита площадка повинна бути пласка, вільна від проводів і струїаур, що відбивають, достатньо велика, щоб помістити вимірювальну антену на певній відстані від блоків ЗС. Як для відкритої площадки, так і для напівбезлунової камери металева плита основи, на якій установ­люють блоки ЗС, повинна виходити за їхні межі (габарити) принаймні на 1 м.

Під час вимірювання треба користуватися схемою ЗС, наведеною у додатку А.

Під час вимірювання треба користуватися такими засобами вимірювальної техніки та допоміжним устаткованням:

аналізатором спектра;

вимірювальним приймачем;

вимірювальною антеною й заміщувальною антеною, які допускають використовування їх із горизонтальною та вертикальною поляризацією;

генератором гармонійних коливань;

вимірювальним передавачем;

відгалужувачем потужності;

режекторними фільтрами на частоту носійного коливання;

графобудувачем.

Використовувані засоби вимірювальної техніки повинні забезпечувати проведення ви­мірювання:

а) вимірювальним приймачем у діапазоні частот від ЗО МГц до 1 ООО МГц;

б) аналізатором спектра, вимірювальною антеною та генератором сигналів у діапазоні час­тот від 1 ГГц до 40 ГГц;

в) вимірювальним передавачем і режекторними фільтрами у діапазоні частот від 5,85 ГГц

до 6,65 ГГц;

г) з похибкою, що не перевищує значень, зазначених у таблицях 2 і 3.

Вимірюваний параметр

Похибка, не більше

Частота радіосигналу

±10кГц

Потужність радіосигналу

± 0,75 дБ

Кондуктивні радіозавади

± 4,00 дБ

Побічні радіовипромінення

± 6,00 дБ

Підсилення антени уздовж осі

± 0,05 дБ

Таблиця З — Похибка вимірювання ДН антени

Похибка, дБ. не більша

Підсилення антени в певному напрямку відносно підсилення вздовж її осі, дБ

Від О до -З

» -З » -20

» -20 » -ЗО

» -ЗО » -40

±0,3

±1,0

±2.0

±3.0

Методи вимірювання можна замінити іншими, якщо вони забезпечать необхідну точність.

Усі вимірювання у стані ЗС «Носійне коливання увімкнено» треба виконувати за умови, що передається один сигнал, модульований даними або псевдовипадковою послідовністю, мак­симальної потужності та із максимальною швидкістю передавання. '

Під час вимірювання за допомогою аналізаторів спектра та вимірювальних приймачів необхідно дотримувати таких умов;

а) тривалість аналізування повинна бути достатня, щоб ґарантувати, що на будь-якій частоті різниця між результатами двох будь-яких вимірів була менша за 1 дБ;

б) смуга розрізнювання повинна бути встановлена якнайближче до необхідної вимірюваль­ної смуги. Якщо смуга розрізнювання відрізняється від неї, то коригують результати вимірювання, припускаючи, що радіовипромінення шумоподібні широкосмугові. '

Позаосьові побічні радіовипромінення

Умови вимірювання

Бимірювати позаосьові побічні радіовипромінення (5.2) треба за умови: рівні шумів зовнішнього середовища повинні бути принаймні на 6 дБ нижчі від граничних значень відповід­ного радіовипромінення.

Під час вимірювання на частотах нижчих за 1 ООО МГц відстань між блоками ЗС і ви­мірювальною антеною повинна бути 10 м. Під час вимірювання на іншій відстані /, у метрах, до виміряного значення напруженості поля необхідно додати (20Ід / - 20) дБ. Під час вимірювання на блоках ЗС, будь-який габаритний розмір яких перевищує З м, на частотах понад ЗО МГц треба вибирати відстань, враховуючи ефект ближнього поля.

Блоки ЗС установлюють на поворотному столі, або забезпечують іншу можливість проведення вимірювання у всіх напрямках у горизонтальній площині. Блоки ЗС установлюють так, щоб вони були розміщені один від одного на відстані від 1 м до 2 м і розташовані на висоті від 0,5 до 1,0 м. З єднувальний кабель підтримують неметалевими засобами на висоті від 0,5 м до 1,0 м.

Для вимірювання на частотах до 80 МГц вимірювальною антеною повинен бути зба­лансований диполь із довжиною, що відповідає резонансній частоті 80 МГц, і який повинен бути узгоджений із фідером відповідним перетворювальним пристроєм.

Для частот між 80 МГц і 1 ООО МГц вимірювальною антеною повинен бути збалансований диполь, резонансна частота якого дорівнює частоті вимірюваного радіовипромінення.

Для вимірювання на частотах вищих за 1 ООО МГц вимірювальною антеною повинна бути рупорна антена. Бимірювальну антену встановлюють на підставці, що дає змогу змінювати висоту II розташування від 1 м до 4 м над площиною основи. Коли використовують безлунову камеру, то вимірювальну антену по висоті не регулюють.

Бимірюють на частотах вищих за 1 ООО МГц у всіх напрямках, що утворюють із віссю антени ЗС кут більший за 7°.

Бісь антени ЗС повинна мати кут піднесення 7° і бути зорієнтована вбік від геостаціо- нарної орбіти. Якщо неможливо виконати цю умову, необхідно в напрямку осі антени розташову­вати панелі, що поглинають радіовипромінення.

Бимірюють побічні радіовипромінення на блоках ЗС з антеною чи без антени. Б остан­ньому випадку до фланця БЗ для підімкнєння антени треба під’єднати еквівалент навантаги.

Вимірювання на частотах нижчих за 1 ООО МГц

Для вимірювання використовують вимірювальний приймач, до входу якого підмикають

вимірювальну антену відповідно до 6.2.1.4.

Під час обертання блоків ЗС на поворотному столі на 360° і зміні виодти УС^^новки ви­мірювальної антени виявити побічні радіовипромінення у діапазоні частот від ЗО МГц до 1 ООО МГц.

Виміряти квазіпікову напруженість поля всіх виявлених побічних радіовипромінень.

Вимірювання на частотах вищих за 1 ООО МГц

Вимірюють побічні радіовипромінення блоків ЗС із антеною та без антени у два етапи;

а) ідентифікують частоти побічних радіовипромінень:

б) вимірюють ЕІВП ідентифікованих побічних радіовипромінень.

Для ідентифікації частот побічних радіовипромінень використовують схеми, наведені

на рисунках 1 і 2. Послідовність проведення ідентифікації: .опм

а) установлюють передавальну та приймально-передавальну станції у стан «Носійне коли­вання вимкнено», приймальну станцію установлюють у робочий режим; ^

б) якщо зс із антеною, то суміщають осі вимірювальної антени и антени ЗС, а потім уста

новлюють вісь антени ЗС відповідно до 6.2.1.7;

в) сканують аналізатором спектра смугу частот і фіксують частоти виявлених побічних радю-

випромінень.^чи положення поворотного стола від 0° до 360°, для кожної частоти виявлених по­бічних радіовипромінень знаходять положення, за якого покази аналізатора спектра максимальні,

фіксують ці покази; _ ...

д) змінюють поляризацію вимірювальної антени на ортогональну и повторюють позиції пе­реліку б) — г) цього підпункту: ... ^

е) установлюють передавальну та приймально-передавальну станції у стан «Носійне коли­вання увімкнено» й повторюють позиції переліку б) д) цього підпункту.

Заміщувальна

антена

Рисунок 1 — Схема вимірювання побічних радіовипромінень ЗС з антеною

Заміщувальна

антена

Рисунок 2 — Схема вимірювання побічних радіовипромінень ЗС без антени

Для вимірювання рівнів ідентифікованих побічних радіовипромінень використовують схеми, наведені на рисунках 1 і 2. Послідовність проведення вимірювання:

а) установлюють поляризацію заміщувальної антени таку саму, як у вимірювальної антени;

б) установлюють частоту генератора, що дорівнює одній із частот побічного радіовипромінення;

в) суміщають осі вимірювальної й заміщувальної антен, щоб показ аналізатора спектра був максимальний;

г) установлюють такий рівень сигналу від генератора, за якого показ аналізатора спектра співпадає з показом, зафіксованим під час виконання позиції переліку г) підпункту 6.2.3.2 для побіч­них радіовипромінень даної частоти;

д) обчислюють ЕІВП побічних радіовипромінень даної частоти як суму встановленого рівня генератора, у децибелах відносно І Вт, і коефіцієнта підсилення заміщувальної антени, у деци­белах;

е) повторюють позиції переліку г), д) цього підпункту для виявлених побічного радіовипромі­нення кожної із частот.

Під час вимірювання побічних радіовипромінень ЗС без антени вимірюванням рівнів кондуктивних радіозавад на фланці підімкнєння антени використовують схему, наведену на ри­сунку 3. Послідовність вимірювання така:

а) установлюють передавальну та приймально-передавальну станції у стан «Носійне коли­вання вимкнено», приймальну станцію установлюють у робочий режим;

б) сканують аналізатором спектра смугу частот та фіксують частоти та рівні виявлених кон­дуктивних радіозавад;

Рисунок З — Схема для вимірювання на фланці підімкнєння антени