■
- Ковбаси залежно вщ сорту потр|'бно виробляти з сировини з дотриманням обмежень.^с^ наведених у таблиц!5.
Таблиця 5 — Вимоги до складу сировини
Назва сировини
|
Норма для ковбас, сорту
|
|
вищого
|
першого
|
другого
|
М'ясна сировина знежилована, %, не менше ніж:
|
100
|
|
80
|
70
|
— м'ясо птиці, %, не менше ніж
|
50
|
|
ЗО
|
ЗО
|
— субпродукти, % , не більше ніж
|
—
|
5
|
10
|
— яловичина вищого сорту, %, не менше ніж
|
15
|
—
|
—
|
— яловичина першого сорту, односортна, ковбасна, свинина нежирна, напівжирна, односортна, ковбасна, %, не менше ніж
|
15
|
25
|
15
|
— свинина жирна, сало ковбасне хребтове та бокове, фудинка свиняча, %, не менше ніж
|
20
|
20
|
15
|
зокрема:
— м'ясо птиці механічного обвалювання або м'ясо механічного дообвалювання (м'ясна маса), %. не більше ніж
|
|
20
|
ЗО
|
Інші види сировини, %, не більше ніж:
|
—
|
|
20
|
ЗО
|
— емульсія із шкурки свинячої або білковий стабілізатор
|
—
|
|
10
|
20
|
— білкові препарати в гідратованому вигляді (соєві) або казеїнат натрію
|
—
|
10
|
15
|
зокрема крохмаль або борошно пшеничне
|
|
2,0
|
4,5
|
- У сировині, яку використовують під час виробляння ковбас, вміст токсичних елементів, мікотоксинів, антибіотиків, гормональних препаратів, нітрозамінів та пестицидів не повинен перевищувати допустимих рівнів, встановлених МБТиСН № 5061 [5].
- Вміст радіонуклідів у сировині не повинен перевищувати рівнів, встановлених ГН [7].
- Кожну партікз сировини та матеріалів, що надходить на підприємство, супроводжують документом про якість з зазначенням показників безпеки та ветеринарним документом, виданим у встановленому порядку.
- Кожну партію сировини тваринного походження супроводжують відповідним ветеринарним документом.
- Для визначення відповідності якості сировини та матеріалів проводять вхідне контролювання згідно з ГОСТ 24297.
- ВИМОГИ БЕЗПЕКИ
- Під час виробляння ковбас, треба дотримуватись вимог безпеки, встановлених ГОСТ 12.3.002, СП № 3238 [1] та інструкцією № 123-5/990-11 [2].
- Технологічне устатковання повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003.
- Повітря робочої зони повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005.
- Пожежна безпека повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004.
- Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку, інфразвуку та мікроклімат виробничих приміщень контролюють згідно з ДСН 3.3.6.037 [8] та ДСН 3.3.6.042 [9].
- ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
- Стічні води повинні піддаватися очищенню і відповідати вимогам СанПиН 4630 [10].
- Охорону ґрунту від забруднення побутовими і промисловими відходами здійснюють відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690 [11].
- Викиди шкідливих речовин в атмосферу контролюють згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201 [12].
8 МАРКУВАННЯ
- Транспортне маркування здійснюють згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційного знака «Вантаж, що швидко псується» із зазначенням маси тари.
- Транспортне марковання можна не наносити на багатообігову тару з продукцією, що призначена для місцевої реалізації, але обов’язково вкладати етикетку з реквізитами, зазначеними у 8.3.
- Марковання наносять на одну із торцевих сторін тари за допомогою штампа, трафарету, етикетки або іншим способом, що забезпечує чіткість його читання, з зазначенням;
- назви та адреси підприємства-виробника, його товарного знака (за наявності) та місця виготовлення;
- назви, сорту та складу ковбас за перевагою складників, зокрема харчових добавок, які використовували під час їх виготовлення;
- кінцевої дати споживання «Вжити до ...» або дати виготовлення та строку придатності;
- умов зберігання;
- маси нетто, брутто;
- кількості пакованих одиниць (для розфасованої продукції);
- інформаційних даних про харчову та енергетичну цінність 100 г продукту (див. додаток Б);
- позначення цього стандарту.
- На кожній одиниці спожиткового паковання ковбас повинна бути етикетка із зазначенням;
- назви та адреси підприємства-виробника, його товарного знака (за наявності) та місця виготовлення;
- назви, сорту та складу ковбас за перевагою складників, зокрема харчових добавок, які використовували під час їх виготовлення;
- кінцевої дати споживання «Вжити до ...» або дати виготовлення та строку придатності;
- умов зберігання;
- маси нетто;
- інформаційних даних про харчову та енергетичну цінність 100 г продукту (див. додаток Б);
- штрих-коду EAN згідно з ДСТУ 3147;
- позначення цього стандарту.
- Маркована оболонка ковбас або етикетка чи бандероль, яку прикріплюють на батон, повинна мати такі познаки;
- назву та адресу підприємства-виробника, його товарний знак (за наявності) та місце виготовлення;
- назву, сорт та склад ковбас за перевагою складників, зокрема харчових добавок, які використовували під час їх виготовлення;
- кінцеву дату споживання «Вжити до ...» або дату виготовлення та строк придатності;
- умови зберігання;
- позначення цього стандарту.
згідно з ДСТУ,
».
- Познаки ковбас під час замовлення: «Ковбаса напівкопчена першого сорту __
(власна назва (за наявності))
9 ПАКУВАННЯ
- Ковбаси випускають ваговими або фасованими.
- Ковбаси фасують під вакуумом у газонепроникні плівкові матеріали та пакети з них згідно з чинними нормативними документами, а також в інші матеріали вітчизняного та зарубіжного виробництва, що дозволені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для контакту з харчовими продуктами;
- цілими батонами масою нетто не більше ніж 5 кг;
- сервірувальним нарізанням (шматочками зі зняттям оболонки) або порційним нарізанням (цілим шматком без зняття оболонки) масою нетто не менше ніж 100 г.
- Допустимі відхили маси нетто пакованої одиниці ковбас нормують згідно з Р 50-056 [13], та вони наведені у таблиці 6.
Таблиця 6 — Маса нетто та допустимі відхили для пакованої одиниці ковбас
Номінальне значення маси продукції в пакованій одиниці, г
Значення границі допустимих відхилів від номінального значення
4.5
Від 100 »200включ.
9.0
Понад 200 »300
3,0
300 »500
15,0
»500»1000
1,5
»1000»5000
- Ковбаси дозволено пакувати в художньо оформлені коробки з паковальних матеріалів, які дозволені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для контакту з харчовими продуктами.
- За потреби можна випускати ковбаси у вигляді подарункових наборів із 2—З назв цілими батонами або половинками.
- Ковбаси для реалізації пакують у ящики дерев’яні згідно з ГОСТ 10131, у ящики з гофрованого картону згідно з ГОСТ 13513, полімерні багатообігові ящики та спеціалізовані контейнери згідно з чинними нормативними документами та інші види тари, що дозволені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для контакту з харчовими продуктами.
У пакетованому вигляді — на піддони згідно з ГОСТ 9078 (СТ СЕВ 317).
- Тара для ковбас повинна бути чиста, суха, без плісняви і стороннього запаху, накрита кришкою або пергаментом згідно з ГОСТ 1341, підпергаментом згідно з ГОСТ 1760, поліетиленовою плівкою згідно з ГОСТ 10354 та іншими матеріалами, дозволеними центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для контакту з харчовими продуктами.
- У кожну одиницю транспортної тари пакують ковбаси таких самих назв та дати виготовлення. Дозволено, за погодженням із замовником, паковання ковбас різних назв з відповідним зазначенням у супровідних документах.
- Маса брутто продукції в багатообіговій тарі не повинна перевищувати ЗО кг, маса нетто в ящиках з картону — не більша ніж 20 кг, у контейнерах або тарі-обладнанні — не більше ніж 250 кг.
- Додаткові вимоги до паковання можна зазначити під час укладання договору або контракту.
- Дозволено для реалізації нецілі батони ковбаси масою не меншою ніж 300 г. При цьому зрізані кінці батонів повинні бути обгорнуті серветками з пергаменту згідно з ГОСТ 1341, підпергаменту згідно з ГОСТ 1760, плівкою целюлозною згідно з ГОСТ 7730, плівкою поліетиленовою згідно з ГОСТ 10354 та іншими матеріалами, дозволеними центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для контакту з харчовими продуктами, та перев’язані шпагатом згідно з ГОСТ 17308, нитками згідно з ГОСТ 14961, гумовою обхваткою або запаковані згідно з 9.2.
Кількість нецілих батонів не повинна перевищувати 5 % від маси партії.
10 ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
- Транспортування
- Ковбаси транспортують усіма видами транспорту в критих транспортних засобах згідно з правилами перевезення вантажів, що швидко псуються, які чинні на даному виді транспорту.
- У пакетованому вигляді ковбаси транспортують згідно з ГОСТ 26663. Засоби кріплення вантажу в транспортні пакети — згідно з ГОСТ 21650, з основними параметрами і розмірами — згідно з ГОСТ 24597.
- Транспортування ковбас без упаковки (навалом) у вщкритому автотранспорт! не до зволено.
- Ковбаси випускають у реал1зац1ю за температури в товщ1 батона вщ 0 °С до 12 °С.
- Зберйгання
- Ковбаси збер1 гають за температури повпря вщ 0 °С до 6 °С і вщносноТ вологосл по впря вщ 75 % до 78 %.
- Ковбаси нашвкопчеш випускають у реал1 зац1 ю за температури в товщ1 батона вщ 0 °С до 12 °С, ковбаси смажеж — вщ 0 °С до 8 °С.
- Термж придатносл до споживання ковбас натвкопчених у пщв1шеному стаж:
- за температури повпря не вище ыж 15 °С — не бтыие жж 3 fli6;
- за температури повпря не вище жж 10 °С — не бтьше жж 6 д1 б;
- за температури повпря не вище жж 6 °С — не бтьше жж 12 fli6;V
- за температури повпря вщ мнус 7 °С до мшус 9 °С — не бтьшежж 3 Mic.
- TepMiH придатносл до споживання ковбас смажених за температури повпря вщ 0 °С до 6 °С — не бтьше жж 48 год.
- TepMiH придатносл до споживання ковбас, упакованих шд вакуумом у пл1вку цтими виробами, не бтьше тж:
- за температури повпря вщ 0 °С до 4 °С — 25 fli6;
- за температури пов1тря вщ MiHyc 7 °С до MiHyc 9 °С — 3 Mic.
- TepMiH придатносл до споживання ковбас, нар1заних цтим шматком (порцтне на- рі'зання) і упакованих пщ вакуумом у nniBKy:
- за температури повпря вщ 4 °С до 8 °С — не бтьше шж 10 д !б;
- за температури повпря вщ 8 °С до 10 °С — не бтьше шж 8 fli6.
- TepMiH придатносл до споживання ковбас натвкопчених, нар1заних шматочками (сер- ві'рувальне нар1зання) і упакованих пщ вакуумом у пл1вку:
- за температури повпря вщ 4 °С до 8 °С — не бтьше шж 8 fli6;
- за температури повпря вщ 8 °С до 10 °С — не бтыие н!ж 6 fli6.
- TepMiH придатносл до вживання ковбас, смажених в д1жечках і3 заливаниям жиром, >/ не бтьше ж.
- за температури повпря не вище жж 4 °С — 20 fli6, порц1 йним нар1 занням — 15 fli6;
- за температури повпря вщ MiHyc 7 °С до MiHyc 9 °С — 3 Mic.
11 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
- Вщбирання проб, готування до випробовування проводять зпдно з ГОСТ 9792,
ГОСТ 26929.
- Визначання органолептичних показниюв зпдно з ГОСТ 9959.
- Визначання масовоТ частки бтка здшснюють зпдно з ГОСТ 25011; жиру — зпдно
з ГОСТ 23042; вологи — зпдно з ГОСТ 9793; кухонноТ coni — зпдно з ГОСТ 9957, або ДСТУ ISO 1841-1,
або ДСТУ ISO 1841-2; жтриту HaTpiio — зпдно з ГОСТ 8558.1, або ДСТУ ENV 12014-3, або ДСТУ ENV 12014-4; кюткових домшок — зпдно з додатком В; крохмалю — зпдно з ГОСТ 10574.
Масову частку загального фосфору визначають зпдно з ГОСТ 9794, ДСТУ ISO 5553. Масову частку рослинних ботюв або Тхжх похщних контролюють за фактичною закладкою зпдно з рецептурою.
- Температуру в toblmj продукту вим1 рюють скляним рщинним (спиртовим) термометром зпдно з ГОСТ 28498, вмонтованим у металеву оправу, натвпровщниковим вим!рником темпера тури або жшими приладами (за допомогою яких визначають температуру) з допустимою похибкою вим1рювання ± 1 °С.
- Масу нетто і брутто вагових ковбас визначають на вагах для статичного зважування звичайного класу точносл зпдно з ГОСТ 29329, з цжою пов1ряльноТ под!лки, яку визначають залежно вщ величини контролювального вщхилу та допустимо'!' похибки ± 1,0 е.
Масу нетто фасованих ковбас визначають на вагах для статичного зважування середнього класу точності згідно з ГОСТ 29329, з ціною повіряльної поділки, яку визначають залежно від величини контролювального відхилу та допустимої похибки ± 1,0 е.
- Визначають мікробіологічні показники (бактерії групи кишкових паличок (коліформи), сульфітредукувальні клостридії) згідно з ГОСТ 9958 або ГОСТ 30518, ГОСТ 29185; Salmonella — згідно з ДСТУ EN 12824; Staphylococcus aureus — згідно з ГОСТ 10444.2 або ДСТУ ISO 6888-1, ДСТУ ISO 6888-2; L. Monocytogenes — у випадку необхідності, за вимогою органів Державного ветеринарно-санітарного та санітарно-епідеміологічного нагляду та з метою самоконтролювання — згідно з ДСТУ ISO 11290-1, ДСТУ ISO 11290-2, MB [14] та МР [15].
- Масову частку токсичних елементів визначають: свинцю — згідно з ГОСТ 26932; кадмію — згідно з ГОСТ 26933; миш’яку — згідно з ГОСТ 26930; ртуті — згідно з ГОСТ 26927 або згідно з ГОСТ 30178.
- Вміст афлатоксину В^ визначають відповідно до МР № 2273 [16].
- Визначання N-нітрозамінів здійснюють відповідно до вимог МУК 4.4.1.011 [17].
- Вміст антибіотиків визначають відповідно до МУ № 3049 [18].
- Вміст гормональних препаратів контролюють згідно з інструкцією № 3202 [19].
- Вміст пестицидів визначають відповідно до вимог ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [6].
- Вміст глутамату натрію контролюють згідно з методикою МВ [20] або ДСТУ ISO 4134, затвердженими у встановленому порядку
- Контролювання вмісту радіонуклідів — згідно з МУ 5778 [21] та МУ 5779 [22].
- Якість паковання та марковання ковбас перевіряють візуально.
- Дозволено використовувати стандартні методики, методи та прилади, які за своїми метрологічними та технічними характеристиками задовольняють вимоги цього стандарту та мають відповідне метрологічне забезпечення згідно з чинним законодавством України.